Рішення № 140345805, 05.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/946/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Саві»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Інвест"

про стягнення 41758,92 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САВІ» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Інвест" про стягнення 41758,92 грн., з яких: 18900,00 грн. борг, 10445,12 грн. інфляційні, 2413,80 грн. 3% річні.

Ухвалою суду від 05.08.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказаною ухвалою роз`яснено відповідачу право для подачі відзиву протягом 15 днів з дня її вручення.

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем відбулися господарські операції з поставки товару, за результатами яких за видатковими накладними № 16 від 26.01.2022р. та № 103 від 19.07.2022р. виникла заборгованість у загальному розмірі 18900,00 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач просить стягнути основний борг, інфляційні втрати у розмірі 10445,12 грн. та 3 % річних у розмірі 2413,80 грн.

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.08.2026р. надіслана на поштову адресу відповідача, вказану в ЄДРЮОФОПГФ, повернулась без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 50-52).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САВІ» (постачальник, позивач) згідно видаткових накладних № 16 від 26.01.2022р. та №103 від 19.07.2022р. здійснило поставку коронок бурових D 32 мм на загальну суму 18900,00 грн. (а.с. 23).

Позивач звернувся з позовом про стягнення з ТОВ «ГРАНІТ ІНВЕСТ» 18900,00 грн. основного боргу, 2413,80 грн. 3% річних та 445,12 грн. інфляційних, оскільки відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати вартості отриманого товару.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару у спрощений спосіб на підставі видаткових накладних (а.с. 23).

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару у спрощений спосіб.

Факт поставки позивачем відповідачу товару та обов`язок останнього провести розрахунки на загальну суму 18900,00 грн. підтверджується підписаними представниками сторін і скріпленими їх печатками видатковими накладними № 16 від 26.01.2022р. та №103 від 19.07.2022р. (а.с. 23).

В зв`язку з відсутністю між сторонами письмового договору поставки, до строків проведення оплати товару застосовувалися приписи частини 1 ст. 692 ЦК України, згідно якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати вартості отриманого товару не виконав. За відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 18900,00 грн.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання щодо оплати отриманого товару покладено на відповідача, однак останній не надав суду доказів проведених розрахунків, тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 18900,00 грн. заборгованості.

Відносно вимог позивача про стягнення інфляційних та річних, суд вказує наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні та 3 % річних за кожною видатковою накладною окремо:

- ВН №16 від 26.01.2022р. за період з 26.01.2022р. по 29.07.2026р. інфляційні у розмірі 6107,15 грн. та 3% річних у розмірі 1216,85 грн. (а.с. 25, 26);

- ВН №103 від 19.07.2022р. за період з 19.07.2022р. по 29.07.2026р. інфляційні у розмірі 4337,97 грн. та 3% річних у розмірі 1196,95 грн. (а.с. 27, 28).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок, суд встановив, що розрахунок інфляційних відповідає обставинам справи і є вірним. Разом з тим позивачем невірно визначено початок виникнення права на нарахування 3% річних, що вплинуло на збільшення розміру, заявленого до стягнення.

Суд звертає увагу, що за приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно прострочення виконання зобов`язання слід рахувати:

- за ВН №16 від 26.01.2022р. - з 27.01.2022р.;

- за ВН №103 від 19.07.2022р. - з 20.07.2022р.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360» перерахунок, суд встановив, що загальний розмір 3% річних складає 2412,25 грн.

У стягненні 1,55 грн. - 3% річних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Розрахунок інфляційних відповідає обставинам справи і є вірним.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 31757,37 грн., з яких: 18900,00 грн. борг, 10445,12 грн. інфляційні, 2412,25 грн. 3% річні.

У стягненні 1,55 грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2662,27 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії: договору №46/26 про надання правничої допомоги від 27.07.2026р., укладеного між Адвокатським об`єднанням "Україна" в особі керуючого партнера Алєксєєнко Руслани Юріївни та ТОВ "Компанія Саві"; завдання № 3 від 27.07.2026р. до договору № 46/26 про надання правничої допомоги від 27.07.2026р.; рахунку-фактури № 46/26-03 від 27.07.2026р. на суму 10000,00 грн.; платіжної інструкції № 24364 від 27.07.2026р. на суму 10000,00 грн.; ордеру адвоката серії АЕ № 1530577 від 29.07.2026р., виданого на ім`я Алєксєєнко Руслани Юріївни (а.с. 6, 29-32).

Згідно п.п. 1, 2 завдання № 3 від 27.07.2026р. до договору № 46/26 про надання правничої допомоги від 27.07.2026р. в рамках даного завдання Клієнт доручає Виконавцю надати правову допомогу з представництва інтересів Клієнта в Господарському суді Житомирської області щодо стягнення заборгованості з ТзОВ "Граніт інвест" на користь клієнта за видатковими накладними № 16 від 26.01.2022р. та №103 від 19.07.2022р., у розмірі 18900,00 грн., а саме складання та подання позовної заяви, а також подання інших необхідних процесуальних документів. Сума послуг адвоката складає 10000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання правничої допомоги, зокрема підготовка та подання позовної заяви від імені ТОВ "Компанія Саві", а також факт сплати адвокату коштів в сумі 10000,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує поведінку сторін та обставини, що передували зверненню до суду.

Так, поставка товару, з приводу оплати якого виник спір, була здійснена ще у 2022 році. Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості лише у 2026 році. Доказів вжиття позивачем протягом зазначеного періоду заходів для врегулювання питання оплати поставленого товару матеріали справи не містять.

Суд вважає, що виникненню та тривалому існуванню спору певною мірою сприяла і поведінка самого позивача, який не вживав заходів щодо стягнення заборгованості.

З огляду на це покладення на відповідача всієї суми витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідатиме засадам розумності, справедливості та пропорційності розподілу судових витрат.

З огляду на характер спору, предмет позовних вимог, поведінку сторін, тривалість неврегулювання спірних правовідносин, а також критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а решту витрат у розмірі 5000,00 грн. залишити за позивачем.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест» (12511, Житомирська обл., Коростишівський р-н., с. Кам`яний Брід , код ЄДРПОУ 31968332)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Саві» (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 42538486):

- 18900,00 грн. основного боргу;

- 2412,25 грн. 3% річних;

- 10445,12 грн. інфляційних;

- 2662,27 грн. судового збору;

- 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.26

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов.) 12511, Житомирська обл., Коростишівський р-н, село Кам`яний Брід, ЄДРПОУ 31968332