Рішення № 140307592, 23.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/814/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

секретар судового засідання: Бугайов І. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп"

про стягнення 7 057 293,44 грн

за участю представників сторін:

від Позивача: адвокат Барабаш М. Ю. (в режимі відеоконференції)

від Відповідача: не з`явився

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції Позивача

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - Позивач, Агенція) звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (далі - Відповідач, ТОВ "КЕС Груп", Постачальник) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7 057 293,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов державного контракту (договору) про закупівлю №24/04-25-МПС від 29.04.2025 у частині приймального контролю якості товару, строків його поставки та непоставки частини товару, у зв`язку з чим Позивач нарахував пеню у розмірі 3 703 595,04 грн та штраф - 3 353 698,40 грн.

Правовими підставами позову визначено положення статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 624, 626, 628, 629, 655, 664, 712 ЦК України

2. Стислий виклад заперечень Відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

01.07.2026 через підсистему "Електронний суд" Агенція подала до Суду позовну заяву.

Ухвалою від 06.07.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначено на 13.08.2026.

У підготовче засідання 13.08.2026 представник Відповідача не з`явився та про причини неявки Суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання шляхом надсилання ухвали від 06.07.2026 до його електронного кабінету. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу доставлено 06.07.2026 о 16:14.

Суд, відповідно до статті 202 ГПК України, дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності Відповідача, оскільки його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання і неявка не перешкоджала розгляду справи в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 13.08.2026 Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

У судовому засіданні 08.09.2026 Суд заслухав вступне слово представника Позивача, дослідив докази, наявні в матеріалах справи та на стадії дослідження доказів оголосив перерву у судовому засіданні до 23.09.2026.

11.09.2026 через підсистему "Електронний суд" представник Позивача подала:

- додаткові пояснення у справі (вх.№10730);

- клопотання про долучення доказів (вх.№10731), а саме докази направлення на адресу Відповідача повідомлення про розірвання державного контракту (договору) про закупівлю №24/04-25-МПС від 29.04.2025 за вих.№2165/8891/06-2025 від 24.12.2025 та роздруківку з електронної системи закупівель Прозорро.Продажі щодо факту опублікування повідомлення про розірвання державного контракту (договору) про закупівлю №24/04-25-МПС від 29.04.2025.

У судові засідання, призначені на 08.09.2026 та 23.09.2026, представник Відповідача не з`явився та про причини неявки Суд не повідомив.

Про дату, час і місце зазначених судових засідань Відповідач був належним чином повідомлений шляхом надсилання відповідних ухвал до його електронного кабінету. Згідно з довідками про доставку електронних листів, ухвали відповідно доставлено 13.08.2026 о 19:44 та 08.09.2026 о 19:14.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 202 ГПК України, якщо учасника справи або його представника належним чином повідомлено про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ураховуючи належне повідомлення Відповідача про судові засідання та відсутність повідомлень про причини неявки, Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності Відповідача.

Зважаючи на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, пояснень, заяв і заперечень, а також ураховуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14 та 74 ГПК України, Суд дійшов висновку, що сторонам було створено належні умови для реалізації наданих їм процесуальних прав.

У судовому засіданні 23.09.2026 представник Позивача виступила у судових дебатах із заключним словом. Після судових дебатів Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив в цьому судовому засіданні скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

ІІІ. Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, Суд установив такі обставини.

29.04.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (Постачальник) укладено Державний контракт (Договір) про закупівлю №24/04-25-МПС (далі - Договір). Цей договір підписано та скріплено печатками сторін з використанням систем електронного документообігу.

За умовами пункту 1.1 Договору ТОВ "КЕС Груп" зобов`язався поставити Замовнику "Посуд скляний термостійкий (ДК 021:2015: 39220000-0: Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування)", найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2025-04-09-014288-a, Лот 1), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, загальна ціна Договору та ціна за за одиницю Товару за цим Договором визначається у Специфікації (Додаток № 1).

У Специфікації сторони погодили поставку чотирьох найменувань товару по 300 000 одиниць кожного: тарілки глибокої скляної термостійкої, тарілки мілкої скляної термостійкої, тарілки десертної скляної термостійкої торгової марки Luminarc та кухля скляного термостійкого. Загальна ціна Договору становила 38 088 000,00 грн, у тому числі ПДВ 6 348 000,00 грн. Кінцевий строк поставки товару визначено до 01.07.2025.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ТОВ "КЕС Груп" зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - Заявка), але у будь якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації.

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що поставка Товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку Товару, визначеної у Специфікації.

Згідно з пунктом 4.3.1 Договору протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку Товару Постачальник зобов`язаний підтвердити Замовнику свою готовність поставити Товар. Таке підтвердження направляються Замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором. У разі ненадання Постачальником підтвердження готовності поставити Товар протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від Замовника заявки на поставку Товару така заявка вважається підтвердженою Постачальником.

19.05.2025 Замовник направив на електронну адресу ТОВ "КЕС Груп" заявку на поставку товару №М000026 по кожній позиції товару у загальній кількості 1 200 000 штук із зазначенням строку поставки до 01.07.2025 та адрес отримувачів.

За умовами пункту 6.1 Договору Товар за кількістю поставляється Отримувачу після приймального контролю (якості) представниками ЦУКЯ .

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Товар, який постачається за цим Договором, повинен відповідати Технічним специфікаціям Міністерства оборони України на майно продовольчої служби та відповідати вимогам чинного санітарного законодавства України, ДСТУ, ТУ виробника та бути дозволеним для використання у громадському харчуванні.

Відповідно до вимог до порядку здійснення контролю за якістю товару (Додаток №3 до Договору) (далі - Вимоги), приймальний контроль Товару за якістю складається з наступних етапів: перевірка зразків Товару у випробувальній лабораторії; перевірка документів, що підтверджують якість, безпечність та походження товару; технічний огляд Товару. Кожна партія Товару, яка представлена постачальником для здійснення приймального контролю за якістю повинна бути ідентифікована та мати відповідний номер партії (пункт 1.1 Вимог).

Результати приймального контролю Товару за якістю оформлюються Актом приймального контролю Товару (Додаток № 3.4.) за якістю та засвідчуються підписом та печаткою (за наявності) представника ЦУКЯ та Замовника (у разі присутності). У разі виявлення невідповідностей та/або порушень під час здійснення приймального контролю Товару за якістю в Акті приймального контролю Товару чітко та зрозуміло зазначаються всі виявлені невідповідності та/або порушення та кількість одиниць Товару із невідповідностями (пункт 1.5 Вимог).

Під час приймального контролю окремих партій товару були встановлені невідповідності умовам Договору та вимогам до здійснення контролю за якістю, що зафіксовано в актах приймального контролю № 386, № 387, № 388 від 21.05.2025, № 494, № 495, № 496 від 02.07.2025 та № 533 від 04.08.2025. Зокрема, встановлено відсутність належної ідентифікації партій товару, невідповідність фактичної кількості товару даним оголошень про готовність партій до приймання, а щодо кухлів - відсутність передбаченого маркування. У зв`язку з цим відповідні партії товару не пройшли подальший приймальний контроль, а партію кухлів повернуто для усунення встановлених невідповідностей. Акти приймального контролю товару за якістю підписані та скріплені печаткою Постачальника.

Пунктом 8.3.3 Договору передбачено, що у разі відмови з боку Постачальника у наданні доступу або будь-якого іншого перешкоджання в проведені заходів приймального контролю Товару за якістю ЦУКЯ, у тому числі невідповідності представленого Товару зазначеному у оголошенні про готовність партії Товару до приймання Постачальником, з Постачальника стягується штраф у розмірі 10 (десяти) мінімальних заробітних плат, станом на 1 січня поточного року на момент укладання Договору.

У зв`язку з порушеннями, зафіксованими у зазначених актах приймального контролю, Замовник 04.08.2025, 06.08.2025 та 11.09.2025 направив Відповідачу повідомлення-вимоги про сплату штрафу за пунктом 8.3.3 Договору на загальну суму 560 000,00 грн, виходячи з семи випадків встановлених невідповідностей.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач поставив у повному обсязі передбачені Специфікацією три види тарілок у кількості 300 000 штук кожного найменування. Водночас частина товару була поставлена після встановленого Договором кінцевого строку поставки - 01.07.2025.

Зокрема, після спливу строку поставки Відповідач передав Замовнику товар:

- за актом приймання товару № 10 від 09.07.2025 - на суму 2 856 000,00 грн;

-за актом № 11 від 09.07.2025 - на суму 3 600 000,00 грн;

- за актом № 12 від 09.07.2025 - на суму 3 120 000,00 грн;

- за актом № 7 від 11.07.2025 - на суму 485 520,00 грн;

- за актом № 8 від 11.07.2025 - на суму 323 136,00 грн;

- за актом № 9 від 11.07.2025 - на суму 172 224,00 грн;

- за актом № 13 від 01.08.2025 - на суму 942 480,00 грн;

- за актом № 14 від 01.08.2025 - на суму 1 387 776,00 грн;

- за актом № 15 від 01.08.2025 - на суму 1 476 864,00 грн.

За умовами пункту 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

За порушення встановленого Договором строку поставки товару Позивач на підставі пункту 8.2 Договору нарахував Відповідачу пеню та штраф, а саме:

- за актом № 10 від 09.07.2025 за 8 днів прострочення нараховано 45 696,00 грн пені;

- за актом № 11 від 09.07.2025 за 8 днів прострочення нараховано 57 600,00 грн пені;

- за актом № 12 від 09.07.2025 за 8 днів прострочення нараховано 49 920,00 грн пені;

- за актом приймання товару № 7 від 11.07.2025 за 10 днів прострочення нараховано 9 710,40 грн пені;

- за актом № 8 від 11.07.2025 за 10 днів прострочення нараховано 6 462,72 грн пені;

- за актом № 9 від 11.07.2025 за 10 днів прострочення нараховано 3 444,48 грн пені;

- за актом № 13 від 01.08.2025 за 31 день прострочення нараховано 58 433,76 грн пені та 65 973,60 грн штрафу у розмірі 7 % вартості товару;

- за актом № 14 від 01.08.2025 за 31 день прострочення нараховано 86 042,11 грн пені та 97 144,32 грн штрафу у розмірі 7 % вартості товару;

- за актом № 15 від 01.08.2025 за 31 день прострочення нараховано 91 565,57 грн пені та 103 380,48 грн штрафу у розмірі 7 % вартості товару.

Передбачений Специфікацією кухоль скляний термостійкий у кількості 300 000 штук, на загальну суму 9 360 000,00 грн з ПДВ Відповідачем поставлений не був.

У зв`язку з непоставкою зазначеного товару Позивач нарахував пеню за період з 02.07.2025 до 24.12.2025 включно, за 176 днів прострочення, у сумі 3 294 720,00 грн, а також штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару - 655 200,00 грн.

Відповідно до пункту 13.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 березня 2026 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки Товару - до повного виконання (п. 6 Специфікації).

Відповідно до пункту 8.3 Договору, у разі порушення строків поставки товару понад 20 календарних днів Замовник має право відмовитися від його подальшого прийняття. При цьому Постачальник не звільняється від зобов`язань щодо сплати пені та штрафу, передбачених Договором, а також виконати інші зобов`язання, пов`язані з наслідками порушення строків поставки.

За умовами пункту 8.11 Договору у разі односторонньої відмови Замовника від Договору у зв`язку з порушенням Постачальником умов розділів 4-7 цього Договору та/або істотним порушенням Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором та/або недотриманням Постачальником умов санкційних застережень, передбачених у Додатку 5 до цього Договору з Постачальника стягується штраф у розмірі 20 % від вартості Товару, який залишився непоставлений за Договором.

Згідно з пунктом 15.2.1 Договору одностороння відмова, припинення зобов`язань та розірвання цього Договору з боку Замовника вчиняється з повідомленням про це Постачальника, зокрема у разі порушення Постачальником умов розділів 4-7 цього Договору та/або істотне порушення Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з наступного календарного дня після направлення Замовником повідомлення Постачальнику про розірвання Договору.

24.12.2025 Замовник направив Відповідачу на електронну пошту повідомлення вих.№2165/8891/06-2025 про розірвання Договору, у якому повідомив Відповідача про застосування оперативно-господарської санкції, а саме односторонньої відмови від Державного контракту (договору) про закупівлю №24/04-25-МПС від 29.04.2025 з наступного календарного дня після направлення цього повідомлення.

У зв`язку з односторонньою відмовою від Договору щодо непоставленого товару Позивач на підставі пункту 8.11 Договору нарахував Відповідачу штраф у розмірі 20 % вартості такого товару, що становить 1 872 000,00 грн.

27.12.2025 Замовник направив на електронну пошту Відповідача повідомлення-вимогу про стягнення штрафних санкцій за вих. № 2165/8951/06-2025, а у зв`язку з допущеною при їх розрахунку технічною опискою листом за вих. №22.3-19618 від 30.06.2026 коригувальний розрахунок на загальну суму 6 497 293,44 грн.

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», яке визначено правонаступником усіх прав та обов`язків підприємства, що приєднується.

Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" до 31 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" його правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України у разі реорганізації юридичної особи її майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. За змістом статті 107 ЦК України при реорганізації шляхом приєднання складається передавальний акт.

Отже, матеріалами справи підтверджується універсальне правонаступництво ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" щодо прав та обов`язків ДП МОУ "Державний оператор тилу", у тому числі тих, що виникли з Державного контракту (договору) про закупівлю №24/04-25-МПС від 29.04.2025.

ІV. МОТИВИ СУДУ

На підставі встановлених обставин Суд переходить до правової оцінки спірних правовідносин та заявлених позовних вимог.

Спірні правовідносини є договірними та виникли з виконання державного контракту про закупівлю товару. Предметом спору є стягнення передбачених Договором штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо приймального контролю товару, строків його поставки та непоставки частини товару.

1. Норми права, які застосував Суд

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Відповідно до статті 627 ЦК України та з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін, визначених Договором, Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини мають зобов`язальний характер, а укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки у розумінні статті 712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частин першої, третьої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Статтею 687 ЦК України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має бути виконано належним чином відповідно до закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Приписами статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, внаслідок чого умови зобов`язання відповідно змінюються або воно припиняється.

Згідно з положеннями статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою. Неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на принцип свободи договору, закріплений у статтях 6, 627, 628 ЦК України, сторони вправі передбачити у договорі майнову відповідальність за порушення строку виконання негрошового зобов`язання, у тому числі визначити неустойку у відсотках від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

2. Оцінка Суду

Господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. За змістом статей 13, 14 і 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням процесуальних дій. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд відповідно до статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед визначеної сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, Суд розглядає справу в межах предмета та фактичних підстав позову, з урахуванням заперечень Відповідача та на підставі доказів, наявних у матеріалах справи. Визначення предмета та підстав позову належить до диспозитивних повноважень Позивача, а учасники справи несуть обов`язок доведення обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас Суд не зв`язаний наведеною сторонами правовою кваліфікацією спірних правовідносин та відповідно до принципу jura novit curia самостійно визначає норми права, що підлягають застосуванню до встановлених обставин. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вимога Позивача про стягнення штрафних санкцій складається:

- 560 000,00 грн штрафу за пунктом 8.3.3 Договору у зв`язку з порушеннями, установленими під час приймального контролю семи партій товару;

- 3 703 595,04 грн пені та 921 698,40 грн штрафу за пунктом 8.2 Договору у зв`язку з порушенням строків поставки та непоставкою товару;

- 1 872 000,00 грн штрафу за пунктом 8.11 Договору у зв`язку з односторонньою відмовою Замовника від Договору щодо товару, який залишився непоставленим.

З огляду на предмет і підстави позову та характер спірних правовідносин для вирішення спору Суду належить встановити:

1) чи мали місце порушення Відповідачем умов Договору під час приймального контролю окремих партій товару та чи є встановлені порушення передбаченими пунктом 8.3.3 Договору підставами для застосування штрафу;

2) чи порушив Відповідач погоджений сторонами строк поставки щодо кожної партії товару, який період прострочення та вартість відповідного товару, а також чи правильно нараховані пеня та 7 % штраф відповідно до пункту 8.2 Договору;

3) чи підтверджується непоставка кухлів скляних термостійких, яка вартість непоставленого товару та тривалість прострочення його поставки;

4) чи виникли у Замовника передбачені Договором підстави для односторонньої відмови від Договору та чи дотримано встановлений Договором порядок реалізації такого права;

5) чи наявні підстави для застосування передбаченого пунктом 8.11 Договору штрафу у розмірі 20 % вартості непоставленого товару.

Відтак, до предмета доказування у цій справі входять обставини матеріально-правового характеру, з якими Договір та закон пов`язують виникнення у Відповідача обов`язку сплатити заявлені штрафні санкції, зокрема факти порушення порядку приймального контролю, строків та повноти поставки товару, реалізації Замовником права на односторонню відмову від Договору, а також обґрунтованість і правильність розрахунку кожного виду заявленої неустойки.

Суд констатує, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини з поставки товару для оборонних потреб, відповідно до яких Відповідач зобов`язався поставити Замовнику визначений Договором товар у погоджених кількості, якості та строках, а Замовник - прийняти та оплатити належно поставлений товар у порядку і на умовах, установлених Договором.

Сторони у Договорі погодили відповідальність Відповідача за порушення взятих на себе зобов`язань, у тому числі встановили окремі види штрафних санкцій залежно від характеру допущеного порушення.

Щодо штрафу, передбаченого пунктом 8.3.3 Договору

Пунктом 8.3.3 Договору передбачено, що у разі відмови Постачальника у наданні доступу або будь-якого іншого перешкоджання проведенню заходів приймального контролю товару за якістю ЦУКЯ, у тому числі невідповідності представленого товару зазначеному в оголошенні про готовність партії товару до приймання, з Постачальника стягується штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня року укладення Договору.

Як установив Суд, під час приймального контролю семи партій товару були виявлені порушення, зафіксовані в актах № 386, № 387, № 388 від 21.05.2025, № 494, № 495, № 496 від 02.07.2025 та № 533 від 04.08.2025. Зокрема, встановлено відсутність належної ідентифікації партій товару, невідповідність фактичної кількості товару даним оголошень про готовність партій до приймання, а щодо кухлів - відсутність передбаченого маркування. Унаслідок цих невідповідностей відповідні партії не пройшли подальший приймальний контроль, а партію кухлів повернуто для усунення недоліків.

Суд враховує, що порядок проведення приймального контролю та вимоги до товару були детально погоджені сторонами у Договорі та його додатках. Відповідно до пункту 1.1 Додатка № 3 кожна партія товару, представлена постачальником для здійснення приймального контролю за якістю, повинна бути ідентифікована та мати відповідний номер, а процедура приймального контролю застосовується до кожної окремої партії в повному обсязі. Під час технічного огляду перевіряються, зокрема, пакування, маркування, комплектність товару та супровідні документи.

Суд установив, що у кожному із семи актів приймального контролю зафіксовано конкретні невідповідності відповідної партії товару встановленим вимогам. Зазначені акти підписані представником Відповідача без зауважень.

Отже, встановлені порушення стосувалися безпосередньо погодженого сторонами порядку представлення товару для приймального контролю та перешкоджали здійсненню передбачених Договором наступних етапів такого контролю. За своїм характером вони охоплюються умовами пункту 8.3.3 Договору, яким сторони прямо віднесли до підстав відповідальності, зокрема, невідповідність представленого товару відомостям, зазначеним в оголошенні про готовність партії до приймання.

Суд також враховує, що за умовами Договору приймальний контроль здійснюється окремо щодо кожної партії товару. Кожна із семи партій була окремо представлена Постачальником до приймання, а результати її контролю оформлені самостійним актом із фіксацією конкретного порушення. За таких обставин Суд розцінює виявлені невідповідності як сім окремих випадків порушення порядку приймального контролю.

Оскільки розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2025 року становив 8 000,00 грн, розмір штрафу, передбаченого пунктом 8.3.3 Договору, за один випадок порушення становить 80 000,00 грн. За сім встановлених випадків Позивач нарахував 560 000,00 грн штрафу.

Таким чином, Суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 8.3.3 Договору підстав для застосування до Відповідача відповідальності у вигляді штрафу в сумі 560 000,00 грн.

Щодо дотримання строків поставки та правильності нарахування пені і 7 % штрафу за пунктом 8.2 Договору

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки, непередачі або несвоєчасної передачі товару Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки понад 20 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Умовами Договору, Специфікації та заявки № М000026 від 19.05.2025 сторони погодили конкретний строк виконання Відповідачем зобов`язання з поставки товару - до 01.07.2025 включно. Отже, починаючи з 02.07.2025 невиконання Відповідачем зобов`язання з поставки відповідної частини товару є простроченням.

Матеріалами справи підтверджується, що частина товару була поставлена після 01.07.2025. Зокрема:

- за актом № 10 від 09.07.2025 поставлено товар на суму 2 856 000,00 грн, прострочення становить 8 днів, з 02.07.2025 до 09.07.2025 включно;

- за актом № 11 від 09.07.2025 - на суму 3 600 000,00 грн, прострочення 8 днів;

- за актом № 12 від 09.07.2025 - на суму 3 120 000,00 грн, прострочення 8 днів;

- за актом № 7 від 11.07.2025 - на суму 485 520,00 грн, прострочення 10 днів, з 02.07.2025 до 11.07.2025 включно;

- за актом № 8 від 11.07.2025 - на суму 323 136,00 грн, прострочення 10 днів;

- за актом № 9 від 11.07.2025 - на суму 172 224,00 грн, прострочення 10 днів;

- за актом № 13 від 01.08.2025 - на суму 942 480,00 грн, прострочення 31 день, з 02.07.2025 до 01.08.2025 включно;

- за актом № 14 від 01.08.2025 - на суму 1 387 776,00 грн, прострочення 31 день;

- за актом № 15 від 01.08.2025 - на суму 1 476 864,00 грн, прострочення 31 день.

Таким чином, факт порушення Відповідачем погодженого сторонами строку поставки щодо кожної із зазначених партій товару підтверджений актами приймання, які фіксують дату фактичної поставки відповідного товару.

Здійснивши перевірку розрахунку пені відповідно до погодженої сторонами формули: вартість простроченого товару ? 0,2 % ? кількість днів прострочення, Суд установив, що за товар, поставлений із простроченням, Позивачем нараховано:

- за актом № 10 - 45 696,00 грн пені;

- за актом № 11 - 57 600,00 грн пені;

- за актом № 12 - 49 920,00 грн пені;

- за актом № 7 - 9 710,40 грн пені;

- за актом № 8 - 6 462,72 грн пені;

- за актом № 9 - 3 444,48 грн пені;

- за актом № 13 - 58 433,76 грн пені;

- за актом № 14 - 86 042,11 грн пені;

- за актом № 15 - 91 565,57 грн пені.

Оскільки прострочення поставки товару за актами №№ 13-15 становило 31 календарний день, тобто перевищило встановлений пунктом 8.2 Договору двадцятиденний строк, Позивач додатково нарахував 7 % штрафу від вартості такого товару: 65 973,60 грн за актом № 13, 97 144,32 грн за актом № 14 та 103 380,48 грн за актом № 15.

Також Суд установив, що передбачені Специфікацією кухлі скляні термостійкі у кількості 300 000 штук загальною вартістю 7 800 000,00 грн без ПДВ, або 9 360 000,00 грн з ПДВ, Відповідачем поставлені не були.

Оскільки зобов`язання щодо поставки цього товару не було виконане до моменту направлення Замовником 24.12.2025 повідомлення про односторонню відмову від Договору, Позивач нарахував пеню за період з 02.07.2025 до 24.12.2025 включно, тобто за 176 днів прострочення, у сумі 3 294 720,00 грн, а також додатково 7 % штрафу у сумі 655 200,00 грн.

Суд враховує, що сторони прямо погодили включення дня фактичного виконання порушеного зобов`язання до періоду нарахування пені. Такий порядок відповідає принципу свободи договору.

При цьому Суд враховує постанову Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/5436/22, у якій зазначено, що у разі якщо сторони господарського договору, керуючись "принципом свободи договору" погодять умову про те, що день поставки товару поставленого постачальником з порушення строку також вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції, здійснення управленою стороною такого договору - покупцем нарахування постачальнику пені з урахуванням дня поставки товару буде вважатися правомірним і приписам цивільного законодавства не суперечитиме.

Отже, матеріалами справи підтверджується порушення Відповідачем строку поставки як щодо товару, фактично поставленого після 01.07.2025, так і щодо товару, який залишився непоставленим. Періоди прострочення та вартість відповідного товару визначені Позивачем виходячи з умов Договору та дат фактичного приймання товару.

Крім того, одночасне застосування пені та штрафу за пунктом 8.2 Договору не становить подвійного притягнення Відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

За результатами перевірки розрахунку Суд дійшов висновку, що передбачені пунктом 8.2 Договору підстави для нарахування пені у сумі 3 703 595,04 грн та штрафу у розмірі 7 % у сумі 921 698,40 грн наявні, а здійснений Позивачем розрахунок відповідає погодженим сторонами умовам Договору.

Щодо наявності підстав для односторонньої відмови від Договору та дотримання порядку реалізації такого права

З огляду на погоджені сторонами умови Договору (пункт 8.3 Договору) у разі порушення строків поставки товару понад 20 календарних днів Замовник має право відмовитися від його подальшого прийняття. При цьому Постачальник не звільняється від обов`язку сплатити передбачені Договором пеню та штраф.

Пунктом 15.2.1 Договору передбачено, що одностороння відмова від Договору, припинення зобов`язань та його розірвання з боку Замовника здійснюються шляхом повідомлення Постачальника, зокрема у разі порушення ним умов розділів 4-7 Договору та/або істотного порушення своїх зобов`язань. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з наступного календарного дня після направлення Замовником такого повідомлення.

Як установив Суд, передбачені Специфікацією кухлі скляні термостійкі у кількості 300 000 штук Відповідачем у погоджений строк до 01.07.2025 не поставлені та станом на 24.12.2025 залишалися непоставленими. Отже, прострочення виконання зобов`язання щодо цієї частини товару значно перевищило 20 календарних днів.

Таким чином, передбачена пунктом 8.3 Договору умова для виникнення у Замовника права відмовитися від подальшого прийняття непоставленого товару настала.

Крім того, непоставка передбаченої Договором частини товару у встановлений строк свідчить про порушення Постачальником умов Договору щодо строків та обсягу поставки, що відповідно до пункту 15.2.1 Договору є підставою для односторонньої відмови Замовника від Договору.

Реалізуючи передбачене Договором право, 24.12.2025 Замовник направив Відповідачу на електронну адресу повідомлення вих. № 2165/8891/06-2025 про односторонню відмову від Державного контракту (договору) про закупівлю № 24/04-25-МПС від 29.04.2025. У повідомленні зазначено, що одностороння відмова застосовується з наступного календарного дня після його направлення.

Отже, Замовник реалізував право на односторонню відмову у спосіб, прямо передбачений пунктом 15.2.1 Договору, шляхом направлення Постачальнику відповідного повідомлення. За умовами Договору його розірвання настало з 25.12.2025.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що у Замовника виникли передбачені Договором підстави для односторонньої відмови від Договору внаслідок тривалого порушення Відповідачем зобов`язання з поставки частини товару, а встановлений Договором порядок реалізації такого права Замовником дотримано.

Щодо штрафу, передбаченого пунктом 8.11 Договору

Пунктом 8.11 Договору сторони погодили, що у разі односторонньої відмови Замовника від Договору у зв`язку з порушенням Постачальником умов розділів 4-7 Договору та/або істотним порушенням Постачальником своїх зобов`язань за Договором з Постачальника стягується штраф у розмірі 20 % вартості товару, який залишився непоставленим за Договором.

Отже, застосування передбаченого пунктом 8.11 Договору штрафу поставлено сторонами у залежність від сукупності таких обставин: наявності порушення Постачальником умов Договору, реалізації Замовником права на односторонню відмову від Договору з цієї підстави та наявності товару, який на момент такої відмови залишився непоставленим.

З огляду на встановлені Судом обставини на момент односторонньої відмови від Договору були одночасно наявні передбачені пунктом 8.11 Договору умови для застосування штрафу: Відповідач порушив зобов`язання з поставки товару, Замовник реалізував передбачене Договором право на односторонню відмову, а частина товару (кухлі скляні термостійкі) вартістю 9 360 000,00 грн залишилася непоставленою.

За таких обставин Суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 8.11 Договору підстав для нарахування Відповідачу штрафу у сумі 1 872 000,00 грн (9 360 000,00 грн х 20 %).

Разом з цим щодо співвідношення 7 % штрафу за пунктом 8.2 та 20 % штрафу за пунктом 8.11 Договору Суд враховує, що обидва штрафи нараховані щодо одного й того самого непоставленого товару - кухлів скляних термостійких у кількості 300 000 штук вартістю 9 360 000,00 грн з ПДВ. Водночас договірні підстави їх застосування є різними.

Штраф у розмірі 7 %, передбачений пунктом 8.2 Договору, пов`язаний із самим фактом прострочення поставки товару понад 20 календарних днів. Натомість штраф у розмірі 20 %, передбачений пунктом 8.11 Договору, застосовується у разі реалізації Замовником права на односторонню відмову від Договору у зв`язку з порушенням Постачальником умов Договору та визначається від вартості товару, який на момент такої відмови залишився непоставленим. Отже, передумови виникнення права на зазначені штрафи не є тотожними.

Разом з тим, оскільки обидві санкції застосовані у зв`язку з невиконанням одного й того самого зобов`язання щодо поставки конкретного товару, Суд має оцінити, чи не призводить їх одночасне стягнення до подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 виходила з того, що одночасне застосування різних форм неустойки є допустимим, якщо вони мають самостійні підстави та не становлять подвійної відповідальності за одне й те саме порушення.

У цій справі 7 % штраф є наслідком тривалості прострочення поставки, тоді як 20 % штраф є наслідком іншого юридичного факту - односторонньої відмови Замовника від Договору та залишення товару непоставленим на момент такої відмови.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що зазначені штрафи мають різні безпосередні договірні підстави та різні умови виникнення, а тому їх одночасне застосування не становить подвійного притягнення Відповідача до відповідальності за одне й те саме порушення.

Відповідач, на якого відповідно до статті 614 ЦК України покладено обов`язок доведення відсутності своєї вини, не подав доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання Договору. Матеріали справи також не містять доказів існування обставин випадку або непереборної сили у розумінні статті 617 ЦК України, які перебували поза контролем Відповідача та об`єктивно унеможливлювали виконання ним договірних зобов`язань.

За таких обставин Суд не встановив правових підстав для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором.

Щодо співмірності заявлених штрафних санкцій

Вирішуючи питання про стягнення заявлених Позивачем штрафних санкцій, Суд також враховує їх розмір, характер допущених Відповідачем порушень, ступінь виконання зобов`язання та необхідність дотримання розумного балансу між інтересами сторін.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас вирішення питання про наявність підстав для зменшення неустойки та визначення її справедливого розміру належить до дискреційних повноважень суду і здійснюється з урахуванням конкретних обставин відповідних правовідносин. При цьому з огляду на усталену судову практику суди беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поведінку та інтереси сторін, наслідки порушення та співвідношення між розміром санкції і характером допущеного порушення.

Суд враховує, що після порушення боржником свого обов`язку неустойка виконує функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 звертав увагу, що неустойка не повинна перетворюватися на каральну санкцію або джерело невиправданого збагачення кредитора, однак її зменшення не повинно нівелювати стимулюючу та компенсаційну функції відповідальності й створювати для боржника можливість фактично уникнути наслідків порушення зобов`язання.

У цій справі Відповідач клопотання про зменшення розміру неустойки не заявляв, обставин, які б свідчили про очевидну надмірність або неспівмірність заявлених штрафних санкцій наслідкам порушення, не наводив та відповідних доказів Суду не подав.

Водночас при вирішенні питання про стягнення неустойки Суд оцінює наявні у матеріалах справи обставини, які відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України можуть мати значення для вирішення питання про її зменшення. Суд враховує, що Відповідач допустив декілька самостійних порушень Договору: порушення погодженого порядку приймального контролю семи партій товару, прострочення поставки окремих партій, а також непоставку частини товару (кухлі скляні термостійкі).

Частина поставок була здійснена з простроченням від 8 до 31 календарного дня, а зобов`язання щодо поставки кухлів залишалося невиконаним з 02.07.2025 до моменту односторонньої відмови Замовника від Договору 24.12.2025. Отже, порушення щодо непоставленого товару було тривалим та завершилося не виконанням зобов`язання, а припиненням договірних відносин у відповідній частині.

Крім того, розмір і порядок нарахування кожного виду відповідальності були безпосередньо погоджені сторонами у Договорі, умови якого є обов`язковими для сторін та недійсними не визнані. При цьому санкції нараховані не довільно, а відповідно до різних фактичних підстав: за порушення порядку приймального контролю, за тривалість прострочення поставки та за залишення товару непоставленим на момент односторонньої відмови від Договору.

Суд також враховує, що Відповідач як суб`єкт господарювання, укладаючи Договір та приймаючи на себе зобов`язання з поставки товару для оборонних потреб у визначених кількості, якості та строках, мав діяти добросовісно, розумно та з належною господарською обачністю, у тому числі завчасно оцінити власну спроможність виконати взяті на себе зобов`язання та організувати їх виконання у погоджені строки.

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач після виникнення обставин, які могли ускладнити виконання Договору, вжив усіх розумних і залежних від нього заходів для недопущення порушення, мінімізації його наслідків або належного інформування Замовника про такі обставини. За цих умов допущене порушення не може бути виправдане посиланням на обставини звичайного господарського ризику.

Така поведінка не свідчить про дотримання Відповідачем стандарту належної обачності та добросовісності, очікуваного від професійного учасника господарських відносин, який добровільно прийняв на себе відповідні договірні зобов`язання.

Стягнення заявлених Позивачем штрафних санкцій відповідає їх стимулюючій та компенсаційній функціям, оскільки спрямоване на спонукання Постачальника до належного виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань та водночас забезпечує Агенції передбачену Договором майнову компенсацію наслідків їх порушення.

З огляду на характер і тривалість встановлених порушень, обсяг непоставленого товару, невжиття Відповідачем усіх можливих заходів для виконання зобов`язання, відсутність доказів того, що Відповідач є збитковим або знаходиться у скрутному економічному становищі, важливість виконання державних контрактів, направлених на організацію забезпечення сектору оборони в умовах воєнного стану, а також відсутність доведених Відповідачем обставин, які б свідчили про очевидну неспівмірність заявленої неустойки наслідкам порушення, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) Суд не встановив підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій не виходить за межі погодженої сторонами договірної відповідальності та, з урахуванням установлених обставин цієї справи, не є очевидно непропорційним характеру і наслідкам допущених Відповідачем порушень.

V. Висновки Суду

Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи та оцінки досліджених доказів у їх сукупності, Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 7 057 293,44 грн штрафних санкцій, з яких 3 703 595,04 грн пені та 3 353 698,40 грн штрафу, підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати

Судові витрати Позивача на сплату судового збору в розмірі 84 687,22 грн покладаються на Відповідача відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог.

У матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель":

7 057 293,44 грн (сім мільйонів п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто три гривні 44 копійки) штрафні санкції;

- 84 687,52 грн (вісімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 52 копійки) - судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач: Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ЄДРПОУ 44725823; рахунок НОМЕР_1 в АТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313; вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, Київська обл., 04074)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (код ЄДРПОУ 45203623; вул. Київська, буд. 77, м. Житомир, Житомирська обл., 10001)

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).

Повне рішення складено 05.10.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК