Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 462/2739/26
Провадження № 2/466/3310/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
16 вересня 2026року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Солиган М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
встановив:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", Какун А.С звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 256,00 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7334708. Договір укладено через особистий кабінет позичальника із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився з умовами кредитування та зобов`язався повернути кредит і виконати інші передбачені договором грошові зобов`язання.
24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за кредитним договором №7334708 на загальну суму 17256,00 грн, у тому числі: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 0,00 грн - проценти за користування кредитом; 0,00 грн - комісія за надання кредиту; 5 256,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн - неустойка (штраф, пеня).
Зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісного кредитора. При цьому з 24.12.2025 позивач, за його твердженням, не нараховував нових штрафних санкцій.
Позивач вказує, що відповідачка порушила умови договірних зобов`язань, не здійснювала повернення коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складається з основного боргу (тіла кредиту), нарахованих процентів, а також штрафних санкцій (пені) за загальний період прострочення. Оскільки в добровільному порядку заборгованість не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28.05.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в поданій заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі з підстав наведених у ньому, просить такий задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у її відсутність та відзиву на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.07.2025р. між ТзОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №7334708. Цей договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання кредитного договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у кредит, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Договір про споживчий кредит укладений Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Товариства, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникли цивільні права та обов`язки.
Зобов`язання за цим договором відповідач не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості в розмірі 17256,00 грн.
В подальшому ТОВ «Мілоан» за договором факторингу №24122025 від 24.12.2025р. передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новому кредитору, право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №7334708.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ст. 516 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015р. у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
У зв`язку з цим позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення його персональних даних до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. Проте ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу ні на рахунки ТОВ «Мілоан», ні ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17256,00 грн, у тому числі: 4 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 0,00 грн - проценти за користування кредитом; 0,00 грн - комісія за надання кредиту; 5 256,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн - неустойка (штраф, пеня).
Цю суму позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Договір про споживчий кредит №6751516 від 11.05.2025 був підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надіслані на номер мобільного телефону відповідача.
У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору позики в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтями 11, 12 цього Закону, які суд застосовує при вирішенні спору.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що верифікація та ідентифікація позичальника відбулася в електронній формі. Відповідачем підписано кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
Суд вважає, що між сторонами були укладений кредитний договір, позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним в межах строку кредитування суд визнає обґрунтованим.
Щодо вимоги про стягнення неустойки (штраф, пеня) в розмірі 8 000,00 грн. за кредитним договором суд зазначає наступне.
Заявляючи вимогу про стягнення неустойки (штраф, пеня), позивач не надав належного та обґрунтованого його розрахунку.
Крім того, відповідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у стягненні неустойки (штраф, пеня) в сумі 8 000,00 грн. за кредитним договором слід відмовити.
Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 5 256,00 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за обслуговування кредиту в розмірі 5 256,00грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.
Таким чином, на користь позивача з відповідачки слід стягнути 4 000,00 грн основної заборгованості за кредитним договором № 7334708 від 13.07.2025.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 280-284,352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №62766775 в розмірі 4000,00гривень.
У задоволенні позовних вимог про стягнення комісій та неустойки (пені, штрафу) відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2662,40грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 21.09.2026р.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ: 35625014, місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Свірідова
Судове рішення № 140338275, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/2739/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: