Ухвала суду № 1403248, 15.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-19863/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року                                                                                   м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Хрущ В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на ухвалуХарківського апеляційного господарського судувід 04.04.2006 р.

у справі№ АС-04/04-06 господарського суду Харківської області

за позовомприватного аграрно-орендного підприємства «Зоря»

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 18.01.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р., позов про скасування податкового повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 20.12.2005р. № 0000532300/0 про визначення приватному аграрно-орендному підприємству «Зоря» податкового зобов’язання за платежем із штрафних санкцій у розмірі 1063785,90 грн., накладених на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» задоволено.

Судові рішення вмотивовані недоведенням податковим органом як факту отримання підприємством готівкових коштів в місці реалізації товару невласного виробництва позивача загальною вартістю 212757,18 грн. за договором поставки від 20.09.2004р. № 96, укладеним з ТОВ «ИА ЛТД», тобто здійснення розрахункової операції, так і поставки позивачем зазначеного товару саме за договором від 20.09.2004р. № 96, тобто з передачею права власності на товар, що також є ознакою розрахункової операції, оскільки оплата за товар вказаним договором передбачена у безготівковій формі; фактично розрахунок за цим договором на момент перевірки не проведено та до матеріалів справи залучено договір комісії від 30.09.2004р. № 102, укладений з ТОВ «ИА ЛТД» /комісіонер/, про передачу цього ж товару на комісію, тобто без переходу права власності на товар комісіонеру. Таким чином, за відсутності розрахункової операції на вказану суму накладення на позивача фінансових санкцій у спірній сумі у зв’язку з непроведенням цієї операції через реєстратор розрахункових операцій є, за висновком суду, безпідставним.

В касаційній скарзі Красноградська МДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1063785,90 грн.на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно податкового повідомлення-рішення від 20.12.2005р. № 0000532300/0 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 07.12.2005 № 426/23-104/30377984, про непроведення підприємством розрахункової операції на суму 212757,18 грн. через реєстратор розрахункових операцій. При цьому в підтвердження здійснення розрахункової операції податковий орган послався на податкову накладну від 30.09.2004р. № 890, виписану позивачем на користь ТОВ «ИА ЛТД» на виконання договору поставки від 20.09.2004р. № 96.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу /частина 1/; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі /частина 2/.

Судом встановлено, що договір поставки від 20.09.2004р. № 96, на який є посилання у вищезазначеному акті перевірки, сторонами договору не виконувався. Натомість між ПП «Зоря» /комітент/ та ТОВ «ИА ЛТД» /комісіонер/ був укладений договір комісії від 30.09.2004р. № 102, який передбачав передачу товару /власного і невласного виробництва комітента/ на комісію зі складу комітента та оплату комісіонером в касу комітента після продажу товару покупцям в торгівельній мережі комісіонера. Передача товару на комісію підтверджується податковою накладною від 30.09.2004р. № 890.

На підставі досліджених в судовому процесі прибуткових касових ордерів суд дійшов висновку, що розрахунок проведено лише за продукцію власного виробництва позивача, тоді як спірну суму штрафних санкцій застосовано до позивача, виходячи з вартості товару невласного виробництва позивача - 212757,18 грн.

Відповідно до статті 2, пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Передача товару на комісію та непроведення при цьому розрахунків на суму поставки - 212757,18 грн. свідчать про відсутність розрахункової операції у зазначеній сумі, а відтак і про безпідставність застосування до позивача фінансових санкцій за непроведення цієї операції через реєстратор розрахункових операцій.

З огляду на це, суди попередніх інстанцій, повно встановивши обставини справи, дали правильну юридичну оцінку таким обставинам.

Наведені в касаційній скарзі доводи правильність висновку судів не спростовують, у зв‘язку з чим постановлені у справі судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                             підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.