Рішення № 140320544, 30.09.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1358/26

Провадження № 2/385/704/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30.09.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін у справі

позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», через свого представника Мешніка К. І., засобами системи електронний суд звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 17315,80 грн заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» вiд 06.07.2022 та судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 06.07.2022 звернувся до позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06.07.2022, встановив мобільний додаток monobank, отримав розрахункову картку НОМЕР_1 . Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу ОСОБА_1 через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 7000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1 % на місяць (37,2 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (74,4% річних). Позивач AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за названим договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених укладеним договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно позивачеві АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом й відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов названого договору. Таким чином, у порушення умов договору про надання банківських послуг відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Після того, як прострочення зобов`язання відповідача із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення підпунктів 5.15-5.19. пункту 5 Розділу IІ умов, відбулось істотне порушення ним зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою та банк 24.08.2025 направив відповідачу пуш повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погасити заборгованість. В свою чергу, відповідач заборгованість не погасив. Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 17280,80 грн, що являє собою загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 07.08.2026 виправлено описку в ухвалі від 06.08.2026.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, в судове засідання не з`явилися.

Судова повістка, скерована на адресу відповідача, вважається врученою йому відповідно до положень п. 4 ч. 8 статті 142 ЦПК України 03.09.2026 у день проставлення відмітки на рекомендованому поштовому відправленні «адресат відсутній».

Представник позивача у поданій заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, будучи повідомленим відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 142 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, будь яких заяв на адресу суду не подав. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за договорами про споживче кредитування, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів, узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг позивачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 06.07.2022 (а.с. 37). Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають між сторонами у справі договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір між ним та позивачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» і зобов`язується виконувати його умови. Також в п. 2 Анкети вказано, що заявник просить встановити кредитний ліміт на суму визначену в мобільному застосунку; у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем.

Відповідно до пп. 5.155.19 пункту 5 розділу 2 Умов визначено відповідальність за порушення клієнтом строків виконання грошового зобов`язання за договором. За порушення строків сплати щомісячного номінального платежу клієнт сплачує банку відсотки у подвійному розмірі базової процентної ставки, зазначеної в тарифах і чинної на дату нарахування відсотків.

Анкета, заява та умова підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, про що свідчать долучені позивачем докази (а.с. 38 та 39).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторінвважається укладеним в письмовій формі.

Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього(частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ).

Згідно частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію» , містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

З наведеного суд доходить висновку про те, що форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту «Картка monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).

З наданої позивачем алгоритму довідки про етапи реєстрації ОСОБА_1 вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с. 19).

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема про сплату процентів за користування кредитними коштами.

З огляду на викладене, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у них відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із договору кредиту.

Згідно з довідкою про наявність рахунку від 07.06.2026, виданою АТ «Універсал Банк» (а.с. 42) ОСОБА_1 має відкритий рахунок номер НОМЕР_1 , тип рахунку: картка чорна, статус картки: активна до 05/29.

З довідки про розмір встановленого ліміту від 07.06.2026 (а.с. 43) вбачається, що ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг від 06.07.2022 за карткою НОМЕР_1 станом на 07.06.2026 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 7000,00 гривень.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку, кредитний ліміт боржника складає 7000,00 гривень, а баланс на 07.06.2026 складає -11315 гривень 80 копійок,тобто заборгованість складає 17315 гривень 80 копійок, яка складається з повністю використаного кредитного ліміту в сумі 7000,00 гривень та суми овердрафту, яка становить -10315 гривень 80 копійок. Овердрафт виник наступним чином: якщо на рахунку клієнта вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення по неустойці.

Отже, кредит надано шляхом встановлення поновлювального кредитного ліміту на картковий рахунок, факт використання кредитних коштів позичальником доводиться інформацією про рух коштів по картці з 06.07.2022 по 07.06.2026, даний договір відповідачем в установленому порядку не оспорений, отже, зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню. Виходячи з принципу правомірності даного правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальника ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту, яке ним належним чином не виконане.

Відтак судом встановлено, що позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит на узгоджених між ними умовах, однак відповідач неналежним чином виконував умови договору, допустивши заборгованість.

Станом на 02.08.2025 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.Банк 02.08.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.Проте, відповідач на контакт не виходив, суму заборгованості не погасив, у зв`язку з чим відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

З розрахунку заборгованості станом на 07.06.2026 (а.с. 21 - 27) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 17315, 80 грн, з яких 17280,57 грн - за тілом кредиту та 35,23 грн- за порушення грошового зобов`язання..

Суд не погоджується з розрахунком позивача в частині нарахованої заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 35,23 грн, в решті - розрахунок перевірив та згідний з таким.

Так, згідно положень ЦК України (ст. 549) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З Аналізу пп. 5.15 пункту 5 розділу 2 Умов І Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» вбачається, що таким визначено відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно достатті 4 ЦК Україниоснову цивільного законодавства України становитьКонституція України. Основним актом цивільного законодавства єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщоЦК Українита інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписиЦК України(постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка нараховані за період воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь АТ «Універсал Банк».

Таким чином, позовна вимогащодо стягнення неустойки в сумі 35,23 грн задоволенню не підлягає.

Отже, оскільки судом встановлено на підставі зазначених вище належних, допустимих та достатніх доказів, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим договір про надання банківських послуг «Monobank» від 06.07.2022 , згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач не виконав зобов`язань за цим договором, допущену заборгованість ним у встановленому порядку не погашено.

Водночас відповідач заперечень проти позову чи розрахунку, контррозрахунку не надав, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити його аргументи.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг підлягає до задоволення у частково - розмірі 17280,57 грн

Щодо розподілу судових витрат у справі

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією, які на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2656,98 грн (17280,57/17315,80х2662,4).

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за договором про надання банківських послуг від 06.07.2022 в розмірі 17280,57 грн та судові витрати у сумі 2656,98 грн, а всього 19937(дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 55 коп.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочн ого рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 05.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 30.09.2026