Рішення № 140320542, 01.10.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/750/26

Провадження № 2/385/544/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

01.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

за участі:

представника позивача Павленка Д. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства із обмеженою відповідальністю ««Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новий колектор» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в якій просить стягнути з відповідача борг за договором про відкриття кредитної лінії № 0857-4056 від 26.11.2021, що укладений ним з ТОВ Укр Кредит Фінанс у розмірі 33558,00 грн, з яких 4700,00 грн - заборгованість за кредитом, 28858,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати по сплаті судового збору і витрати пов`язані внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу.

стислий виклад позиції сторін

В обґрунтування позову позивач вказує, що 26.11.2021 між ТОВ Укр Кредит Фінанс і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 0857-4056. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4700,00 гривень на строк 300 календарних днів, із датою повернення 21.09.2022. Позичальник належним чином не виконував своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 33558,00 гривень.26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2. Відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору грошові кошти за плату, у порядку та в строк, установлені цим договором, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 0857-4056 від 26.11.2004 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших передбачених договором платежів. Боржником за цим договором є ОСОБА_1 .

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та незаперечення проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача.

В судовому засіданні 07.08.2026 представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 07.08.2026 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Судове засідання відкладено на 01.10.2026.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, в судове засідання 01.10.2026 не з`явилися.

Судова повістка, що скерована на адресу відповідача, повернута з відміткою «адресат відсутній», тобто відповідно до положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦК України вважається врученою 08.09.2026.

При цьому суд бере до уваги, що позивачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, будучи повідомленим відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 142 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, будь яких заяв на адресу суду не подав. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Судом встановлено, що 26.11.2021 між ТОВ Укр Кредит Фінанс та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0857-4056. Відповідно до пункту 1.1 цього договору Кредитодавець відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 1.2 договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Відповідно до пункту 2.1, розмір кредитного ліміту 4700,00 гривень. Згідно з пунктом 2.2, кредит надається позичальнику шляхом перерахування грошової суми позичальнику протягом трьох днів з моменту укладення цього договору. Пункт 2.3 встановлює, що тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. У пункті 2.6 сторони договору домовилися, що стандартна процентна ставка становить 3 %, знижена процентна ставка 2 %, пільгова процентна ставка 0,01 %. У пункті 2.8 встановлено, що строк кредитування становить 300 календарних днів до 21.09.2022. Згідно з пунктом 2.10, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 47000,00 гривень. Згідно з пунктом 3.3 договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування кредитом за ставкою, визначеною в пункті 2.6 цього договору. Проценти нараховуються на неповернуту суму кредиту за кожен календарний день користування кредитом у строк кредитування. Згідно з пунктом 3.4 договору, знижена процентна ставка становить 2% на день протягом 14 днів із дати видачі кредиту, включно з днем видачі кредиту; при цьому, якщо цим пунктом передбачено право користування кредитом протягом заявленого строку включно з пільговою ставкою, позичальник може скористатися цим правом за умови сплати процентів за користування кредитом в останні календарні дні заявленого строку; у разі невикористання права користування кредитом за пільговою ставкою та несплати процентів за користування кредитом застосовується стандартна ставка, визначена абзацом другим пункту 3.6 цього договору, починаючи з дати видачі кредиту. У пункті 3.5 позичальник та кредитодавець дійшли згоди, що обов`язок сплатити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку. Надалі позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на чотирнадцятий календарний день після закінчення заявленого строку та кожного наступного чотирнадцятого календарного дня користування кредитом. У пункті 3.5 позичальник та кредитодавець дійшли згоди, що обов`язок сплатити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку. Надалі позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на чотирнадцятий календарний день після закінчення заявленого строку та кожного наступного чотирнадцятого календарного дня користування кредитом.

Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) А893.

У справі також наявні копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями (а.с. 117-124), яка, як і кредитний договір, підписана позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем)А893.

Паспорт споживчого кредиту (а.с. 125-126), що підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем)А893 суд приймає до уваги як виконання первісним кредитором переддоговірних вимог Закону України Про споживче кредитування.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 26.11.2021 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 4700,00 грн на його НОМЕР_2 через систему EasyPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0857-4056 від 26.11.2021, що видана ТОВ Укр Кредит Фінанс та листом АТ Універсал Банк від 24.08.2026 з долученою випискою по рахунку, згідно яких на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 26.11.2021 о 18 год 40 хв було зараховано 4700,00 грн деталі операції - термінал EasyPay.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 0857-4056 від 26.11.2021 ОСОБА_3 станом на 26.12.2024 порушив графік погашення заборгованості, не вносячи коштів на погашення платежів за кредитом, у зв`язку з чим заборгованість становить 22558,00 грн, з яких:4700,00 грн - за тілом кредиту, 28858,00 грн - за процентами (а.с. 142-155).

Згідно з договором факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року (а.с. 127-130), що укладений між ТОВ «Новий Колектор» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передав первісному кредитору грошові кошти за плату в рахунок відступлення права вимоги в порядку та строки, встановлені цим договором.

З реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 Вбачається, що за таким (номер зп НОМЕР_4 ) відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0857-4056 на суму 33558,00 гривень (а.с. 139-141).

З платіжних інструкцій карткового переказу коштів (аркуші справи 133139) вбачається, що ТОВ «Новий Колектор» сплатило ТОВ «УкрКредит Фінанс» кошти за відступлене право вимоги згідно з договором факторингу від 26.12.2024 № УКФ-261224-2.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи

Між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору № 0857-4056 від 26.11.2021, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим кредитний договір № 0857-4056 від 26.11.2021 згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов`язань за цим договором, допущену заборгованість у встановленому порядку та сумі не погашав. Строк кредитування завершився.

При цьому суд виходить з того, що підписання договору та додатку до нього, правил відкриття кредитної лінії з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає Закону України «Про електронну комерцію», в договорі викладені істотні умови такого. Також звертає увагу, що в графі реквізити сторін вказана інформація - прізвище, ім`я по батькові клієнта ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_1 , реквізити паспорта, адреса реєстрації, адреса електронної пошти. Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.

З даних доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми вбачається, факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на виконання його умов кредитодавцем. Суд звертає увагу, що наведене відповідач не спростував.

Отже, на переконання суду, позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, виконання умов таких позивачем та неналежного виконання відповідачем.

З досліджених доказів вбачається факт надання позивачем відповідачу кредиту в розмірі 4700,00 грн та неповернення його, всупереч умовам договору.

Строк кредитування визначений договором 300 днів, дата повернення кредиту 21.09.2022 (п. 2.8) та, як встановлено судом, проценти нараховувались кредитодавцем в межах цього строку та відповідно до узгодженої сторонами процентної ставки.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, погоджується з таким.

Також суд зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 0857-4056 від 26.11.2021 перейшло від первісного кредитора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до позивача - ТОВ «Новий Колектор».

Суд при цьому зауважує, що згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Та вказує, що аргументів щодо недійсності правочинів стороною відповідача не заявлялось.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в повному обсязі.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку аргументам відповідача, який відзиву не подав.

Щодо розподілу судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2662 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача.

Що стосується стягнення 284,58 грн витрат на поштові послуги, то як вбачається з постанови Верховного Суду від 21.06.2019 № 910/10126/18, поштові витрати, понесені стороною при направленні іншим учасникам справи кореспонденції, належать до судових витрат.

З квитанції № 2043474 (а.с. 110) поштової служби Е-Пост вбачається, що за відправлення відповідачу ОСОБА_1 рекомендованого листа з описом вкладення позивачем сплачено 284,58 грн, а отже розмір таких витрат є доведеним та такі, згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 0857-4056 від 26.11.2021 в розмірі 33558,00 грн, з яких:4700,00 грн -заборгованість за кредитом, 28858,00 грн - заборгованість за процентами,2662,40 грн сплаченого судового збору та 284,58 поштових витрат, а всього 36504 (тридцять шість тисяч п`ятсот чотири) грн 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 05.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 01.10.2026