Рішення № 140317169, 05.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. справа № 300/1904/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Косівського районного підприємства «Райагроліс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Косівського районного підприємства «Райагроліс» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7 264 598,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Косівським районним підприємством «Райагроліс» обліковується податковий борг у загальному розмірі 7 264 598,19 грн, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов`язань. Зокрема, за відповідачем обліковується борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 483 773,10 грн, з яких 4 264 850,54 грн основне податкове зобов`язання, 1 134 282,17 грн штрафні (фінансові) санкції та 84 640,39 грн пеня; з військового збору у сумі 349 943,12 грн, з яких 233 306,90 грн основне податкове зобов`язання, 94 028,36 грн штрафні (фінансові) санкції та 22 607,86 грн пеня; із земельного податку з юридичних осіб у сумі 595 785,51 грн, з яких 591 160,61 грн основне податкове зобов`язання та 4 624,90 грн штрафні (фінансові) санкції; з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 36 722,54 грн, з яких 36 560,00 грн основне податкове зобов`язання та 162,54 грн штрафні (фінансові) санкції; з податку на додану вартість у сумі 798 373,92 грн, з яких 772 802,00 грн основне податкове зобов`язання, 9 423,62 грн штрафні (фінансові) санкції та 16 148,30 грн пеня. Оскільки вказані суми податкового боргу відповідачем у добровільному порядку не сплачені, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про їх стягнення в загальному розмірі 7 264 598,19 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана ухвала отримана відповідачем 27.03.2025 о 20:45, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 129).

Відповідач правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв чи клопотань до суду не подав та про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Косівське районне підприємство «Райагроліс» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно з довідкою про борг за платежами від 11.03.2025 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 7 264 598,19 грн. Разом з тим, дослідивши подані відповідачем податкові декларації та прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, судом встановлено, що до складу вказаного податкового боргу входять 5 898 680,05 грн податкових зобов`язань, 1 242 695,02 грн штрафних (фінансових) санкцій та 123 223,12 грн пені, за такими платежами:

- податок на доходи фізичних осіб 5 483 773,10 грн, з яких 4 264 850,54 грн податкові зобов`язання, 1 134 282,17 грн штрафні (фінансові) санкції та 84 640,39 грн пеня;

- військовий збір 349 943,12 грн, з яких 233 306,90 грн податкові зобов`язання, 94 028,36 грн штрафні (фінансові) санкції та 22 607,86 грн пеня;

- земельний податок з юридичних осіб 595 785,51 грн, з яких 591 160,61 грн податкові зобов`язання та 4 624,90 грн штрафні (фінансові) санкції;

- рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів 36 722,54 грн, з яких 36 560,00 грн податкові зобов`язання та 162,54 грн штрафні (фінансові) санкції;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 798 373,92 грн, з яких 772 802,00 грн податкові зобов`язання, 9 423,62 грн штрафні (фінансові) санкції та 16 148,30 грн пеня.

Судом встановлено, що частина податкового боргу відповідача виникла на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Так, на підставі акту про результати планової виїзної перевірки №15458/09-19-24-08/13658480 від 30.08.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято (а.с. 17-50):

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №020196/2408 від 20.09.2024, прийняте на підставі акта планової виїзної перевірки №15458/09-19-24-08/13658480 від 30.08.2024, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб. У позовній заяві позивач зазначив 4 264 850,54 грн основного зобов`язання та 1 134 262,17 грн штрафних санкцій (а.с. 11);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №020198/2408 від 20.09.2024, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1 020,00 грн (а.с. 12).

Водночас судом встановлено, що наведена у позовній заяві арифметична розшифровка штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб (1 134 262,17 грн + 1 020,00 грн) не відповідає зазначеній позивачем та відображеній у довідці про борг сумі штрафних санкцій 1 134 282,17 грн. Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення податковий борг з податку на доходи фізичних осіб саме у загальному розмірі 5 483 773,10 грн, який відображено у довідці про борг. Суд враховує зазначену розбіжність у викладенні позивачем складових штрафних санкцій та не виходить за межі заявленої до стягнення суми за цим платежем.

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №020203/2408 від 20.09.2024, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору у сумі 233 306,90 грн основного зобов`язання та 94 028,36 грн штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 13). Крім того, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України за цим платежем нараховано пеню у сумі 22 607,86 грн.

Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 595 785,51 грн, який виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених платником податкових зобов`язань та застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій.

Зокрема, згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 17.02.2023, відповідачем самостійно визначено річне податкове зобов`язання в сумі 199 155,35 грн, з якого до стягнення підлягають зобов`язання за серпень-грудень 2023 року в сумі 82 981,30 грн (5 Ч 16 596,26 грн) (а.с. 101-102).

Відповідно до уточнюючої податкової декларації за 2023 рік, поданої 06.11.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 7 709,07 грн, до стягнення підлягають зобов`язання за січень-грудень 2023 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 642,44 грн (а.с. 103-104).

Згідно з податковою декларацією за 2024 рік, поданою 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 10,84 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 0,90 грн та за грудень 0,94 грн (а.с. 107).

Крім того, згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 20.02.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 36 663,07 грн, з якого до стягнення підлягають зобов`язання за серпень-грудень 2023 року в сумі 15 276,30 грн (5 Ч 3 055,26 грн) (а.с. 109).

Відповідно до податкової декларації за 2024 рік, поданої 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 38 532,88 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 3 211,07 грн (а.с. 112).

Згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 17.02.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 54 186,10 грн, з якого до стягнення підлягають зобов`язання за серпень-грудень 2023 року в сумі 22 577,50 грн (5 Ч 4 515,50 грн) (а.с. 115).

Відповідно до податкової декларації за 2024 рік, поданої 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 56 949,58 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 4 745,80 грн (а.с. 114).

Також згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 17.02.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 143 913,26 грн, з якого до стягнення підлягають зобов`язання за серпень-грудень 2023 року в сумі 59 963,90 грн (5 Ч 11 992,78 грн) (а.с. 118).

Відповідно до податкової декларації за 2024 рік, поданої 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 151 252,83 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 12 604,41 грн (а.с. 117).

Крім того, згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 17.02.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 81 345,15 грн. За наведеним у матеріалах розрахунком щомісячний платіж становить 6 778,75 грн, а зобов`язання за серпень-грудень 2023 року 33 893,75 грн (5 Ч 6 778,75 грн) (а.с. 121).

Відповідно до податкової декларації за 2024 рік, поданої 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 85 493,75 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 7 124,47 грн (а.с. 120).

Також згідно з податковою декларацією за 2023 рік, поданою 17.02.2023, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 24 882,05 грн, з якого до стягнення підлягають зобов`язання за серпень-грудень 2023 року в сумі 10 367,50 грн (5 Ч 2 073,50 грн) (а.с. 124).

Відповідно до податкової декларації за 2024 рік, поданої 19.02.2024, відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 26 151,03 грн за січень-грудень 2024 року, виходячи із щомісячного платежу в розмірі 2 179,25 грн (а.с. 123).

Окрім наведеного, відповідно до уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2023 рік, поданої відповідачем 06.11.2023, останнім самостійно визначено суму штрафу у розмірі 173,43 грн (а.с. 103-104).

Також на підставі акта про результати камеральної перевірки №15120/09-19-04-07-14/13658480 від 12.12.2023 (а.с. 95-100) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №000/185/0407 від 03.01.2024 (а.с. 105), яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 934,27 грн, та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №000/183/0407 від 03.01.2024 (а.с. 110), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 517,20 грн.

Відтак, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій із земельного податку становить 4 624,90 грн, з яких 1 934,27 грн та 2 517,20 грн нараховано контролюючим органом згідно з відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, а 173,43 грн самостійно визначено відповідачем в уточнюючій податковій декларації від 06.11.2023.

Таким чином, структура податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб становить: 591 160,61 грн основне податкове зобов`язання та 4 624,90 грн штрафні (фінансові) санкції, з яких 4 451,47 грн нараховано контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, а 173,43 грн самостійно визначено відповідачем в уточнюючій податковій декларації від 06.11.2023, що разом становить 595 785,51 грн.

Як встановлено судом із матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 798 373,92 грн.

Зокрема, вказана заборгованість виникла у зв`язку із несплатою самостійно визначених платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість, задекларованих у податкових деклараціях, а саме: за серпень 2023 року, поданій 19.09.2023, на суму 21 836,00 грн (а.с. 69); за вересень 2023 року, поданій 18.10.2023, на суму 17 305,00 грн (а.с. 70); за жовтень 2023 року, поданій 18.11.2023, на суму 133 259,00 грн (а.с. 71); за листопад 2023 року, поданій 19.12.2023, на суму 33 833,00 грн (а.с. 72); за грудень 2023 року, поданій 18.01.2024, на суму 33 742,00 грн (а.с. 73); за січень 2024 року, поданій 19.02.2024, на суму 8 586,00 грн (а.с. 74); за березень 2024 року, поданій 20.04.2024, на суму 22 267,00 грн (а.с. 77); за квітень 2024 року, поданій 17.05.2024, на суму 17 936,00 грн (а.с. 78); за травень 2024 року, поданій 19.06.2024, на суму 8 676,00 грн (а.с. 79); за червень 2024 року, поданій 19.07.2024, на суму 755,00 грн (а.с. 80); за липень 2024 року, поданій 19.08.2024, на суму 13 665,00 грн (а.с. 81); за серпень 2024 року, поданій 16.09.2024, на суму 15 013,00 грн (а.с. 82); за вересень 2024 року, поданій 17.10.2024, на суму 5 362,00 грн (а.с. 83); за жовтень 2024 року, поданій 19.11.2024, на суму 9 462,00 грн (а.с. 90); за листопад 2024 року, поданій 19.12.2024, на суму 39 490,00 грн (а.с. 91); за грудень 2024 року, поданій 18.01.2025, на суму 119 234,00 грн (а.с. 92); за січень 2025 року, поданій 19.02.2025, на суму 187 315,00 грн (а.с. 93).

Крім того, до складу податкового боргу входять фінансові (штрафні) санкції у розмірі 9 423,62 грн, застосовані до відповідача згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №0121932/0407 від 09.10.2024 (а.с. 88), прийнятим на підставі акта про результати камеральної перевірки №16558/09-19-04-07-14/13658480 від 18.09.2024 (а.с. 84-86).

Також, у зв`язку з несвоєчасним виконанням податкового обов`язку, відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню у розмірі 16 148,30 грн, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків (а.с. 76).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача непогашеного податкового боргу з податку на додану вартість, який обліковується контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків.

Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у загальному розмірі 36 722,54 грн, який складається з основного зобов`язання у сумі 36 560,00 грн та фінансових (штрафних) санкцій у сумі 162,54 грн.

Податковий борг за основним зобов`язанням у сумі 36 560,00 грн виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених відповідачем податкових зобов`язань згідно з поданими податковими деклараціями, а саме: за 2023 рік, поданою 07.02.2024, на суму 9 605,00 грн (а.с. 55); за 2024 рік, поданою 10.02.2025, на суму 13 671,00 грн (а.с. 53); за 2023 рік, поданою 07.02.2024, на суму 2 075,00 грн (а.с. 58); за 2024 рік, поданою 10.02.2025, на суму 9 348,00 грн (а.с. 57); за 2023 рік, поданою 10.05.2024, на суму 1 424,00 грн (а.с. 61); за 2024 рік, поданою 10.02.2025, на суму 437,00 грн (а.с. 60).

Окрім цього, до складу податкового боргу входять фінансові (штрафні) санкції у загальному розмірі 162,54 грн, нараховані згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №000/186/0407 від 03.01.2024 (а.с. 66) на суму 135,74 грн та податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №000/187/0407 від 03.01.2024 (а.с. 63) на суму 26,80 грн, прийнятими на підставі акта про результати камеральної перевірки №15120/09-19-04-07-14/13658480 від 12.12.2023 (а.с. 95-100)

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів становить 36 722,54 грн, з яких 36 560,00 грн основне зобов`язання та 162,54 грн фінансові (штрафні) санкції.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку та їх скасування матеріали позовної заяви не містять. Відтак визначені ними грошові зобов`язання, які не були сплачені відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк, включені контролюючим органом до заявленої до стягнення суми податкового боргу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких сформовано відповідну частину податкового боргу, або доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідачем суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Щодо податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 цього Кодексу.

За приписами підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Статтею 176 Податкового кодексу України встановлено обов`язки осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, щодо належного виконання податкових обов`язків, пов`язаних із нарахуванням, утриманням та сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Щодо військового збору суд зазначає, що його справляння врегульовано пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким визначено платників, об`єкти оподаткування, ставки та порядок сплати військового збору.

Отже, на відповідача як податкового агента покладено обов`язок щодо належного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Щодо земельного податку суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено платників плати за землю, а статтею 270 цього Кодексу об`єкти оподаткування платою за землю.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

За змістом пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, у строк, визначений цією нормою.

Щодо рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Податкового кодексу України рентна плата включає, зокрема, рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів.

Статтею 256 Податкового кодексу України визначено платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, об`єкти оподаткування, ставки та особливості її обчислення.

Порядок подання декларації та строки сплати рентної плати визначені статтею 257 Податкового кодексу України, а відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням статтею 258 цього Кодексу.

Щодо податку на додану вартість суд виходить з наступного.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість є один календарний місяць з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, у строк, визначений цією нормою.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України визначено строк сплати суми податкового зобов`язання, зазначеної платником податку у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем у поданих податкових деклараціях суми податкових зобов`язань є узгодженими в силу пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України та підлягають сплаті у строки, встановлені цим Кодексом. Несплачені у встановлений строк узгоджені грошові зобов`язання набувають статусу податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.154.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строк, встановлений цим Кодексом, крім випадків своєчасного початку процедури оскарження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом також встановлено, що контролюючим органом відповідачу направлялася податкова вимога № 1199-17/908 від 20.06.2017, яка була отримала навідповідачем 22.06.2017 (а.с. 8).

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги або погашення податкового боргу матеріали справи не містять.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Косівського районного підприємства «Райагроліс» узгодженого та непогашеного податкового боргу у загальному розмірі 7 264 598,19 грн. Відповідачем доказів сплати зазначеної суми, її списання, розстрочення (відстрочення) чи інших обставин, які б свідчили про відсутність податкового боргу, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то відповідно до вимог частини 2 статті 139 КАС України, такі стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Стягнути з Косівського районного підприємства «Райагроліс» (код ЄДРПОУ 13658480, вул. Незалежності, буд. 486, с. Смодна, Косівський район, Івано-Франківська область, 78607) в дохід бюджету податковий борг у загальній сумі 7 264 598,19 грн. (сім мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 19 копійок) з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

Косівське районне підприємство «Райагроліс» (код ЄДРПОУ 13658480, вул. Незалежності, буд. 486, с. Смодна, Косівський район, Івано-Франківська область, 78607).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.