Ухвала суду № 140317140, 05.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВІДВІД

05 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10033/26м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та утримання в Єдиному державному реєстрі «Оберіг» відомостей про направлення електронного звернення від 13.02.2026 № Е4724713 до органів Нацполіції щодо розшуку, затримання та доставки ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 невідкладно вилучити (анулювати) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості (відмітку) про направлення електронного звернення від 13.02.2026 № Е4724713 до органів Національної поліції щодо розшуку, затримання та доставки ОСОБА_1 .

02.10.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вх. № 57289) ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П.

В обґрунтування заяви заявник посилається на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Бойченко Ю.П. Позивач зазначає, що 30.09.2026 суддею Бойченко Ю.П. винесено ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Обґрунтовуючи відмову, суддя Бойченко Ю.П. зазначила у тексті судового рішення, що реальна та підтверджена матеріалами справи загроза незаконного примусового затримання позивача органами Національної поліції чи представниками ТЦК та СП на вулиці, примусової доставки до органів ТЦК та СП та негайної мобілізації (за наявності чинної відстрочки аспіранта) є «лише суб`єктивними побоюваннями та страхами позивача». Заявник наголошує, що зазначені висновки судді Бойченко Ю.П., винесені 30.09.2026, є новою обставиною, яка прямо свідчить про глибоку упередженість, безсторонність та обвинувальний уклон суду на користь відповідача (ТЦК та СП) ще до розгляду справи по суті. Наявність у базах даних та додатку «Резерв+» статусу «в розшуку» є офіційним, чинним електронним розпорядженням для органів правопорядку на примусове обмеження свободи пересування громадянина та його затримання. Трактування судом реального ризику незаконного позбавлення волі та порушення ст. 29 Конституції України як «суб`єктивних страхів» є відкритим ігноруванням норм права та свідчить про те, що суддя Бойченко Ю.П. виявляє особисту зацікавленість у відмові в захисті прав позивача.

Ухвалою суду від 02.10.2026 (суддя Бойченко Ю.П.) визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П. для вирішення питання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу вищевказана заява передана на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Конишевій О.В.

За приписами ч. 8 та ч. 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, суд вважає за можливе вирішити означене питання в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши доводи заяви про відвід судді, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

У заяві не наведено, та суддею не встановлено обґрунтованих підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому розгляд даної заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Частина одинадцята статті 40 КАС України визначає, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (див. Рішення ЄСПЛ у справі "Wettstein v. Switzerland § 43; та у справі "Micallef v. Malta], § 93).

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.

Як вбачається із заяви, позивач дійшов висновку про упередженість судді внаслідок незгоди із процесуальним рішенням, а саме ухвалою від 30.09.2026.

Суддя зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу, оскільки за правилами ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Бойченко Ю.П., у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойченко Ю.П.- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Конишева