Рішення № 140317145, 05.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2026 року (15:30)Справа № 280/1698/26 ПР/280/41/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 через підсистему «Електронний суд» Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним дії Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що виразились у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Запорізькій області №891 від 06.06.2024 щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

зобов`язати Головне управління Національної поліції у Запорізькій області вчинити дії щодо направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

визнати протиправним та скасувати Наказ ГУНП у Запорізькій області №416о/ с від 07.06.2024 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Ухвалою суду від 09.03.2026, відмовлено у відкритті провадження у справі № 280/1698/26 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №891 від 06.06.2024 та №416о/с від 07.06.2024.

Ухвалою суду від 09.03.2026 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про:

визнання протиправним дій Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що виразились у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головне управління Національної поліції у Запорізькій області вчинити дії щодо направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026, ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в справі №280/1698/26 скасовано та направлено справу №280/1698/26 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026, ухвалу про повернення позовної заяви Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в справі № 280/1698/26 скасовано та направлено справу №280/1698/26 для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/1698/26.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач у листопаді 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України. Відповідно до затвердженого графіку чергування працівників ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на червень 2024 року позивача протягом місяця повинен був нести службу у якості помічника чергового у добових нарядах 01.06.2024, 05.06.2024, 10.06.2024. У зв`язку з виниклою необхідністю клопотав перед начальником про зміну рафіку чергування, а саме заступити у добовий наряд 04.06.2024 замість 05.06.2024. За рапортом начальника ЧЧ ВП №2 ОСОБА_2 , Пономарьский О.С. заступив у добовий наряд 04.06.2024 о 08.00 та змінився з наряду 05.06.2024 о 08.00. Після чого, з метою придбання автомобіля ОСОБА_1 повідомивши про це своє безпосереднє керівництво, вирушив до м.Мукачева та 06.06.2024 о 03:30 прибув на залізничну станцію Свалява, де його було неправомірно та протиправно затримано військовослужбовцями ДПС України та складено протокол про адміністративне правопорушення начебто здійснення спроби незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб. Позивач був затриманий у світлий час доби у межах в районі залізничного вокзалу м.Свалява Мукачівського району Закарпатської області та заперечував, що вчинив будь-яке адміністративне правопорушення. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 у справі №306/1674/24 встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Також, військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) ДПС України про вказаний факт 06.06.2024 було повідомлено ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що зумовило призначення проведення щодо цього факту службового розслідування. 06.06.2024 за результатами службового розслідування було складено висновок, відповідно до якого за скоєння дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до Наказу №416/ос від 07.06.2024 позивача звільнено зі служби в поліції, а 07.06.2024 ОСОБА_1 вже було мобілізовано до ВЧ НОМЕР_2 . Окрім того, на підставі Наказу №891 від 06.06.2024 ОСОБА_1 було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Позивач не погоджується із фактами викладеними в матеріалах службового розслідування, вважає, що таке розслідування проведено з порушенням вимог законодавства. Зазначає, що матеріали службового розслідування не містять жодних доказів того, що позивач діяв з корисливих мотивів, мав на меті одержання неправомірної вигоди для себе чи третіх осіб або використав надані йому службові повноваження всупереч інтересам служби. Висновки дисциплінарної комісії не містять посилань на конкретні фактичні дані, які б підтверджували наявність у діях позивача складу корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення. Зазначає, що в матеріалах службового розслідування відсутня доповідна записка УОАЗОР ГУНП від 06.06.2024 №34/13/01-2024дск «Про перевірку готовності Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та підпорядкованих йому підрозділів до виконання завдань за призначенням», не зазначено ким вона складена та коли, так неможливо встановити, чи дійсно встановлено факт відсутності ОСОБА_1 на службі. Також посилається на той факт, що згідно затвердженого графіку чергування працівників ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області заступив у добовий наряд 04.06.2024 о 08.00 та змінився з наряду 05.06.2024 о 08.00, а тому йому було надано відпочинок тривалістю 72 години, який тривав 06.06.2024 в тому числі. В матеріалах службового розслідування відсутні докази безпосереднього повідомлення позивача про проведення «навчальної тривоги», а також не містить жодних схеми сповіщення або довідок, які б змогли підтверджувати, що позивача було сповіщено, окрім того не містить жодного наказу про оголошення «навчальної тривоги». За відсутності зазначених доказів, неможливо встановити, коли розпочався, скільки часу тривав, і коли закінчився зазначений захід. Також комісією встановлено свідоме невиконання позивачем обов`язку прибути до підрозділу за відповідною командую, оскільки помічник чергового чергової частини відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 без дозволу керівництва ГУНП в Запорізькій області виїхав за межі Запорізької області, не виконав вимогу наказу та не прибув до підрозділу поліції за сигналом «начальна тривога» а також був відсутній на службі без поважних причин. Проте, відсутність ОСОБА_1 була обумовлена тим, що він змінився з добового наряду чергової служби та був на відпочинку тривалістю 72 години, який тривав 06.06.2024 в тому числі. Як вбачається з посадової інструкції на ОСОБА_1 не покладено обов`язку у день відпочинку після чергування не покидати межі Запорізької області, а також отримувати дозвіл від свого безпосереднього керівництва на виїзд за межі Запорізької області. У позовні заяві поміж іншого позивач посилається на те, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 у справі №306/1674/24 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, позивач посилається на неповне та необ`єктивне проведення службового розслідування, зазначає, що в матеріалах службового розслідування відсутні докази безпосереднього повідомлення позивача про проведення «навчальної тривоги», а також не містить жодних схеми сповіщення або довідок, які б змогли підтверджувати, що позивача було сповіщено, окрім того не містить жодного наказу про оголошення «навчальної тривоги». Отже, у ході службового розслідування відповідачем не було доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, неналежного виконання службових обов`язків чи будь-яких дій (бездіяльності), які б свідчили про порушення вимог службової дисципліни. Матеріали службового розслідування не містять доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Більше того, відповідач безпідставно пов`язав оскаржуване дисциплінарне стягнення із корупційним або пов`язаним з корупцією правопорушенням, що потягло за собою внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав відзив на позовну заяву (вх. №42940 від 29.07.2026). Зазначає, що ГУНП в Запорізькій області заперечує проти позову та вважає заявлені вимоги безпідставними. Вимоги про скасування наказу від 06.06.2024 №891 «Про застосування дисциплінарних стягнень» та наказу від 07.06.2024 № 416 о/с спрямовані на повторний розгляд обставин, які вже перевірялися судами у справі №280/5840/24 та під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Правомірність дисциплінарного стягнення вже перевірялася судами при розгляді справи №280/5840/24. Суд першої інстанції визнав доведеними порушення службової дисципліни та відмовив у скасуванні наказів. Апеляційний суд установив, що 05.06.2024 ОСОБА_1 без дозволу керівництва виїхав за межі Запорізької області, 06.06.2024 перебував у м. Свалява Закарпатської області на значній відстані від підрозділу, що виключало можливість його оперативного прибуття та можливість залучення до служби. Водночас, апеляційний суд не визнав доведеним, що позивач був повідомлений про сигнал «НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА». Проте інші встановлені дії суд визнав несумісними з проходженням служби, такими, що суперечать Присязі та утворюють дисциплінарний проступок, за який правомірно застосовано звільнення. Постанова Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 у справі №306/1674/24, на яку посилається позивач, уже була підставою для його заяви про перегляд рішення від 10.09.2024 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у задоволенні цієї заяви відмовлено. Суд зазначив, що закриття справи за КУпАП не спростовує дій позивача, несумісних із проходженням служби, та обставин, установлених у справі №280/5840/24. Твердження позивача про те, що скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення автоматично усуває дисциплінарний проступок, є помилковим. Дисциплінарна комісія оцінювала не адміністративну винуватість позивача, а його поведінку як поліцейського. Комісія врахувала виїзд позивача без дозволу керівництва, неможливість його своєчасного прибуття до підрозділу та обставини, за яких він був зупинений працівниками Державної прикордонної служби України. Комісія мала право використати матеріали інших проваджень і дати їм власну оцінку з погляду службової дисципліни та етики. Тому вона не була зобов`язана чекати завершення розгляду справи за нормами КУпАП. Висновок службового розслідування ґрунтувався не лише на протоколі за частиною другою статті 204-1 КУпАП. Комісія дослідила доповідну записку, накази про призначення розслідування, графік чергувань, книгу нарядів, акт про відсутність на службі, відомості про відсутність відпустки, відрядження та лікарняного, рапорт начальника чергової частини, пояснення керівників, самого позивача та інших осіб, матеріали Державної прикордонної служби України, квитки, скриншоти та пояснення власника автомобіля. Цими матеріалами підтверджено, що позивач без рапорту і дозволу керівництва виїхав за межі Запорізької області, про виїзд не повідомив, а 06.06.2024 перебував у м. Свалява. Також, посилання позивача на право на міжзмінний відпочинок не спростовує дисциплінарного проступку. Служба в поліції відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» є державною службою особливого характеру, а в умовах воєнного стану її проходження пов`язане з підвищеними вимогами до мобілізаційної готовності, керованості та доступності особового складу. Право на відпочинок не є дозволом самостійно залишити регіон служби без погодження, не повідомити керівництво та створити об`єктивну неможливість прибуття у разі службової необхідності. Позивач не повідомив керівництво про виїзд та перебуваючи на значній відстані від підрозділу, не міг своєчасно прибути у разі службової необхідності. Навіть якщо виходити з висновку апеляційного суду про недостатність доказів безпосереднього персонального сповіщення позивача про «НАВЧАЛЬНУ ТРИВОГУ», це не усуває самостійних порушень: виїзд без дозволу, неповідомлення керівництва та неможливість своєчасного прибуття до підрозділу. Саме таку оцінку надано постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024. Навіть за недоведеності окремого епізоду інші встановлені дії позивача є несумісними з проходженням служби та достатніми для дисциплінарного стягнення у виді звільнення. Також, позивач помилково ототожнює корупційне правопорушення з правопорушенням, пов`язаним із корупцією. За статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, може не містити ознак корупції, але полягає у порушенні встановлених законом вимог, заборон або обмежень і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Тому відсутність неправомірної вигоди не спростовує можливого порушення статей 38 та 42 цього Закону. Наказ №891 залишається чинним, а відомості до Реєстру вносить НАЗК на підставі відповідного розпорядчого документа. Поки наказ не скасований, у ГУНП немає підстав повідомляти НАЗК про відсутність підстав для перебування відомостей у Реєстрі. Вид дисциплінарного стягнення застосовано уповноваженим керівником. Під час його визначення враховано позитивну характеристику позивача та відсутність чинних дисциплінарних стягнень. Водночас, було враховано тяжкість порушень, їх учинення під час воєнного стану та вплив на авторитет служби. Виїзд без дозволу, неповідомлення керівництва та перебування у прикордонному регіоні за обставин, що стали підставою для затримання, суперечили Присязі та підривали авторитет поліції. На підставі викладеного вище просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області, на підставі наказів ГУНП області від 06.06.2024 №690, №692 проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та помічником чергового чергової частини відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 . За результатами проведеного службового розслідування начальником ГУНП в Запорізькій області 06.06.2024 затверджено висновок службового розслідування (а.с.18-24).

Під час проведення службового розслідування встановлено, що під час дії воєнного стану на території України, 05.06.2024 дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та помічник чергового чергової частини відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 , без дозволу керівництва ГУНП в Запорізькій області виїхали за межі Запорізької області, після чого 06.06.2024 не виконали вимоги наказу ГУНП та не прибули до підрозділів поліції за сигналом «НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА», а також вказаного дня були відсутні на службі без поважних причин. Крім того, 06.06.2024 о 06:40 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були затримані військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) Державної прикордонної служби України у м. Свалява Свалявської міської територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області за підозрою у спробі незаконного перетину державного кордону України у складі групи осіб поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, у зв`язку з чим відносно вказаних поліцейських були складені адміністративні протоколи за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 порушили вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1, статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 Порядку організації та здійснення оповіщення підрозділів ГУНП в Запорізькій області і збору їх працівників, затвердженого наказом ГУНП в Запорізькій області від 20.02.2019 №214 дск, пункту 1 Розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 987, своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), скоївши дисциплінарний проступок.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ) також встановлено, що причинами та умовами, що сприяли скоєнню вказаних порушень, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , нехтування ними вимогами чинного законодавства України, наказів МВС України та Національної поліції України.

На підставі викладеного та висновку службового розслідування, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1, статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 Порядку організації та здійснення оповіщення підрозділів ГУНП в Запорізькій області і збору їх працівників, затвердженого наказом ГУНП в Запорізькій області від 20.02.2019 №214 дcк, пункту 1 Розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 №1987, своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), що виразилось у невиконанні наказу ГУНП та неприбутті до підрозділу поліції 06.06.2024 за сигналом «НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА», а також не вжитті заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава підозрювати його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, а саме спробі незаконного перетину державного кордону України у період дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації, що ганьбить звання поліцейського та підриває авторитет поліції, застосувати до помічника чергової частини відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0090895) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 06.06.2024 за №891 «Про застосування дисциплінарних стягнень» за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1, статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 Порядку організації та здійснення оповіщення підрозділів ГУНП в Запорізькій області і збору їх працівників, затвердженого наказом ГУНП в Запорізькій області від 20.02.2019 №214 дск, пункту 1 Розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), що виразилось у невиконанні наказу ГУНП та неприбутті до підрозділу поліції 06.06.2024 за сигналом «НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА», а також не вжитті заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава підозрювати його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, а саме спробі незаконного перетину державного кордону України у період дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації, що ганьбить звання поліцейського та підриває авторитет поліції до помічника чергового чергової частини відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0090895) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.25, 171-172).

На підставі наказу ГУНП в Запорізькій області від 07.06.2024 за №416о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 07 червня 2024 року (а.с.173).

Позивач не погодившись із наказами ГУПН в Запорізькій області оскаржив їх у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024, апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №280/5840/24 залишено без змін.

Звертаючись до суду 02.03.2026 позивачем зазначено нові підстави позову.

Так, позивач посилається на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 №306/1674/24, якою скасовано постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 27серпня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, то вказане є однією з підстав для задоволення позовних вимог.

Також позивач посилається на те, що службове розслідування проведено неповно. Так, зокрема, в матеріалах службового розслідування відсутні докази повідомлення позивача про проведення «Начальної тривоги».

Крім того, позивач не погоджується із тим, що встановлене під час службового розслідування порушення є правопорушенням, пов`язаним з корупцією, а отже є підставою для внесення відомостей щодо особи, яка його вчинила, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Отже, не погоджуючись із наказами ГУПН №891 від 06.06.2024, №416о/с від 07.06.2024, не погоджуючись із діями Дисциплінарної комісії щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закону №580-VIII), за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов`язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частин першої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Так, із матеріалів справи судом встановлено, що щодо позивача проведено службове розслідування, результатом якого стало притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції.

При цьому, суд звертає увагу на те, що накази відповідача №891 від 06.06.2024, №416о/ с від 07.06.2024 вже були предметом судового розгляду.

Так, під час розгляду справи №280/5840/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів №891 від 06.06.2024, №416о/ с від 07.06.2024, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судами надана оцінка спірним правовідносинам, які складись між учасниками.

Судом апеляційної інстанції у Постанові від 10.12.2024 №280/5840/24 зазначено, що «…Колегія суддів вважає, якщо і не доведено факт порушення позивачем службової дисципліни щодо його обов`язку за викликом з`явитись на своє робоче місце за сигналом «Навчальна тривога», то інші дії вчинені позивачем як працівником поліції доводяться не спростованими останнім фактами, які встановлені під час службового розслідування…».

Також, колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у Постанові №280/5840/24 дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію", а отже своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення зі служби. Поряд із таким висновком у Постанові №280/5840/26 зазначено, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Відтак, в межах розгляду справи№280/5840/24 надано оцінку спірним наказам №891 від 06.06.2024 та №416о/с від 07.06.2024, надано оцінку доводам позивача щодо не оповіщення його про проведення «Навчальної тривоги».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені обставини у справі №280/5840/24 доказуванню не підлягають.

Щодо посилання позивача на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 №306/1674/24, якою скасовано постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 27серпня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Тобто, постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 №306/1674/24 зроблений висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у вигляді спроби незаконного перетину державного кордону України.

Аргументи позивача про те, що постановою Закарпатського апеляційного суду провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме цих адміністративних правопорушень, проте не дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення про накладення певного виду стягнення.

Позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06.03.2019 в справі №816/1534/16, від 17.07.2019 в справі №806/2555/17, від 22.10.2019 в справі № 480/3950/18, від 23.10.2019 у справі № 804/4480/17, від 29.11.2019 в справі №824/832/18-а, від 13.02.2020 в справі №1.380.2019.000121, від 05.03.2020 у справі №815/4478/16, від 24.09.2020 в справі №420/602/19, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18, від 26.05.2022 в справі №420/3630/20, від 07.07.2022 у справі №460/5545/20, від 07.10.2024 №160/8432/20 та багатьох інших.

В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна, кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної чи кримінальної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу кримінального чи адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний орган, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні кримінального чи адміністративного правопорушення. І навпаки, в межах розгляду кримінального провадження суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів.

Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Отже, відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Таким чином суд не вважає постанову Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 №306/1674/24 підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо посилань позивача на те, що відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, то суд зазначає таке.

У висновку службового розслідування зазначено, що «…керуючись листом НАЗК від 24.01.2023 №23-02/1483-23, відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 1 ЗУ «Про запобігання корупції» за правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені ЗУ «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3, законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність. Таким чином, якщо під час застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення за порушення Правил етичної поведінки поліцейських одночасно буде встановлено порушення будь-яких вимог ЗУ «Про запобігання корупції», у тому числі Розділу VI «Правила етичної поведінки» (ст.ст. 38-44), таке правопорушення буде правопорушенням, пов`язаним з корупцією, а отже підставою для внесення відомостей щодо особи, яка його вчинила, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення…»

Згідно із Витягу з Єдиного держаного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про позивача містяться у реєстрі на підставі ст. 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції» та Наказу №891 (а.с.26).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Згідно із ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов`язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Суд зауважує, що висновок службового розслідування та викладені у нього факти не є спростованими, а наказ відповідача №891 від 06.06.2024 є чинним.

Відтак, підстави для зобов`язання ГУНП у Запорізькій області направити до НАЗК інформацію про відсутність правових підстав для перебування відомостей про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відсутні.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУНП в Запорізькій області в особі Дисциплінарної комісії щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що виразилися у висновку службового розслідування, то суд зазначає наступне.

Висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує встановлені обставини та є носієм доказової інформації. Такий висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не має обов`язкового для особи характеру та самостійно не породжує для неї юридичних наслідків. Крім того, висновок службового розслідування не створює самостійних юридичних наслідків.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності відбувається не у вигляді оформлення висновку службового розслідування, а шляхом видання відповідного розпорядчого документу, у цьому випадку наказів №891 від 06.06.2024, №416о/с від 07.06.2024.

Відтак, підстави для задоволенні вказаної позовної вимоги відсутні.

Аналізуючи викладене вище суд не вбачає підстав для задоволенні позовних вимог.

Щодо решти аргументів позивача, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул.Апухтіна Дмитра, буд.29, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 40108688) про скасування наказів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник