Рішення № 140316142, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/8180/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.Б.М.УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 44288664, 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, оф.420) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

02.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю " П.Т.Б.М.УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість та податку на прибуток, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки від 02.09.2025 року №3824/04-36-07-05/44288664, а саме:

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2025 року №0582830705, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та донараховано за актом перевірки податок на додану вартість за листопад, грудень 2024 року в сумі 456 333,75 грн., в т.ч. основний платіж 365 067 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 266,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2025 року №0582840705, яким встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та донараховано за актом перевірки податок на прибуток за 2024 рік в сумі 469 500,00 грн., в т.ч. основний платіж 375 600,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 93 900,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 08.10.2025 року №0582820705, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 52 266 грн. за листопад 2024 року;

- та додаток до цих податкових повідомлень-рішень від 08.10.2025 №0582830705 та від 08.10.2025 №0582820705, в ПОВНОМУ ОБСЯЗІ, як безпідставні та такі, що суперечать законодавству.

2. Зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) ВНЕСТИ відповідні зміни в Інтегровану базу податкового органу щодо платника податків ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35543707) та ВИКЛЮЧИТИ з неї нараховані в якості недоїмки суми податків та штрафні (фінансові) санкції на підставі Акту перевірки від 02.09.2025 року №3824/04-36-07-05/44288664 відповідно до сум, зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях Форми «Р» від 08.10.2025 року №0582830705 та від 08.10.2025 року №0582840705, Форми «В4» від 08.10.2025 року №0582820705.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зокрема, представник зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні розміру від`ємного значення суми з податку на додану вартість із контрагентами-постачальниками за період, що перевірявся. Окрім цього, представник позивача зазначає, що господарські операції між ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 43165859) мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого останнє є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню та визнанню протиправним. Крім того, висновки відповідача також обґрунтовані недотриманням податкового законодавства іншим платникрм податків - контрагентом позивача та іншими особами, з якими позивач не мав жодних відносин. Однак, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими особами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " П.Т.Б.М.УКРАЇНА" залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 24 790,49 грн.

15.04.2026 на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивач надав до суду заяву, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі № 160/8180/26 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

29.04.2026 від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що надані позивачем первинні документи видані від імені контрагентів та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб`єкти господарювання не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати обумовлені в господарських договорах зобов`язання (поставити продукцію, виконати роботи). Крім того, відповідачем зазначається, що укладені між ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 43165859) договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Також відповідач звертає увагу, що податковий орган має право збирати податкову інформацію про платників податків та використовувати її під час проведення документальних перевірок, у зв`язку з чим докази неможливості реального виконання господарських операцій (відсутність достатньої кількості працівників, основних засобів, неможливість встановлення походження товару/робіт/послуг, невідповідність між наданими до перевірки первинними документами та даними податкової інформації) належним чином зібрані та відображені в акті перевірки.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» Товариство з обмеженою відповідальністю «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44288664) є юридичною особою; 05.08.2021 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002241020000098395; з 01.09.2021 року перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Видами економічної діяльності Товариства «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 08.12 Добування піску, гравію, глини і каоліну; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

На підставі направлення від 20.08.2025 №8495, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, згідно наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.08.2025 року №5228-п, на підставі п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ П.Т.Б.М.УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44288664) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43165859) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цим контрагентом.

За результатами перевірки складено Акт № 3824/04-36-07-05/44288664 від 02.09.2025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44288664) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43165859) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цим контрагентом.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА»:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток у 2024 році на суму 375 600 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 417 333 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 52 266 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації), а саме: за листопад 2024 року на суму ПДВ 52 266 грн. та до заниження податку на додану вартість за листопад 2024 року на суму 215 067 грн. та за грудень 2024 року на суму ПДВ 150 000 грн. (ряд. 18 Декларації).

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість (нереальність) здійснення господарської діяльності між ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43165859), оскільки контролюючим органом, за результатами аналізу ЄРПН та даних АІС «Податковий блок» встановлено відсутність у контрагентів позивача достатніх трудових ресурсів, відсутність придбання ними будь-яких послуг з виробництва продукції, відсутність відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, а також відсутність матеріальних ресурсів для виробництва тмц.

Контролюючим органом вказано, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43165859) надавало роботи/послуги ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44288664), що підтверджується первинними документами та даними податкової звітності. Разом з тим, аналіз даних ЄРПН свідчить про невідповідність характеру здійснюваних операцій, а саме: у податкових накладних відображено придбання товарів - одяг, взуття, тоді як реалізація здійснюється у вигляді будівельно-монтажних робіт, що може свідчити про відсутність необхідних матеріальних ресурсів для виконання таких робіт. Крім того, згідно з інформацією про чисельність працівників, на підприємстві працює лише 6 осіб, що не узгоджується з обсягами виконаних робіт і ставить під сумнів реальність господарських операцій та можливість їх належного виконання власними силами. Крім того, встановлено, що 20.01.2025 ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» було анульоване свідоцтво платника ПДВ у зв`язку з ліквідацією за власним бажанням, що може свідчити про намір припинити здійснення оподаткованих операцій або мінімізувати податкові зобов`язання. Виконання підрядних робіт підприємством ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» передбачає наявність на підприємстві власних або орендованих основних засобів, обладнання, достатньої кількості працівників або залучення до виконання робіт сторонніх організацій, які б мали в своєму розпорядженні відповідні потужності та персонал для виконання даних робіт. Згідно аналізу баз даних ДПС та ЄРПН ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» для виконання даних робіт не залучало сторонні організації. До того ж, згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2024р. у підприємства ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» показники у графі 10.4 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» відсутні. Відсутність показників в графі 10.4 може свідчити про те, що підприємством не здійснювалось придбання товарів/послуг/робіт у не платників ПДВ. Крім того, відповідно додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, прийнятого 15.04.2025 на ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» відсутні самозайняті особи за 157 ознакою.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на Акт перевірки № 3824/04-36-07-05/44288664 від 02.09.2025, втім ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянуто заперечення ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та залишено такі заперечення без задоволення, а висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки № 3824/04-36-07-05/44288664 від 02.09.2025 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2025 року №0582830705, яким донараховано податок на додану вартість за листопад, грудень 2024 року в сумі 456 333,75 грн., в т.ч. основний платіж 365 067 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 266,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2025 року №0582840705, яким донараховано за актом перевірки податок на прибуток за 2024 рік в сумі 469 500,00 грн., в т.ч. основний платіж 375 600,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 93 900,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 08.10.2025 року №0582820705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 52 266 грн. за листопад 2024 року;

- додаток до податкових повідомлень-рішень від 08.10.2025 №0582830705 та від 08.10.2025 №0582820705.

Представником позивача було складено та направлено скаргу на означені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.01.2026 №2448/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА», скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення рішення залишено без змін.

Відтак, предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність податкових повідомлень-рішень від 08.10.2025, а саме: №0582830705, №0582820705 та додаток до таких податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість включає наступне.

Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, такі як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. А наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Враховуючи викладене, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 43165859).

Взаємовідносини ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА» та ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 43165859) відбувались на підставі договору субпідряду №94-В3 від 08.11.2024 та договору субпідряду №94-В4 від 08.11.2024.

Відповідно до умов договору субпідряду №94-В3 від 08.11.2024, Супідрядник (ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ") зобов`язується наявними силами і засобами виконати роботи «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення ВОП Птахофабрика В/3 у Херсонській області», а Підрядник (ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА») зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов договору субпідряду №94-В4 від 08.11.2024, Супідрядник (ТОВ "ПРОМБУД СТРОЙ") зобов`язується наявними силами і засобами виконати роботи «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення ВОП Залізничний міст В/4 у Херсонській області», а Підрядник (ТОВ «П.Т.Б.М.УКРАЇНА») зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

На підтвердження господарських взаємовідносин надано: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 від 20.11.2024 на суму 503 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 83 933,35 грн., Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 03.12.2024 на суму 1 047 345,20 грн., в т.ч. ПДВ-174557,53 грн. податкова накладна №86 від 11.11.2024 на загальну суму 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 80 000,00 грн., податкова накладна №107 від 12.11.2024 року на загальну суму 391 666,67 грн., в т.ч. ПДВ - 78 333,33 грн., Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 від 20.11.2024 на суму 260 869,66 грн., в т.ч. ПДВ 43 478,28 грн., Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 13.12.2024 на суму 1 191 385,20 грн., в т.ч. ПДВ 198 564,18 грн., податкова накладна №112 від 12.11.2024 на загальну суму 545 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 109 000,00 грн., податкова накладна №369 від 28.11.2024 на загальну суму 750 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 150 000,00 грн., платіжну інструкцію №3925 від 11.11.2024 року на суму 480 000,00 грн., платіжну інструкцію №3933 від 12.11.2024 року на суму 470 000,00 грн., платіжну інструкцію №3934 від 12.11.2024 року на суму 654 000,00 грн., платіжну інструкцію №3972 від 03.12.2024 року на суму 900 000,00 грн., платіжну інструкцію №4011 від 13 12 2024 року на суму 499 200,00 грн.

Водночас, в ході перевірки встановлено, що виконання підрядних робіт підприємством ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» передбачає наявність на підприємстві власних або орендованих основних засобів, обладнання. достатньої кількості працівників або залучення до виконання робіт сторонніх організацій. які б мали в своєму розпорядженні відповідні потужності та персонал для виконання даних робіт. Згідно аналізу баз даних ДИС та СРИН ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» для виконання даних робіт не залучало сторонні організації. До того ж, згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2024р. у підприємства ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» показники у графі 10.4 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» відсутні. Відсутність показників в графі 10.4 може свідчити про те, що підприємством не здійснювалось придбання товарів/послуг/робіт у не платників ПДВ. Крім того, відповідно додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. також сум нарахованого сдиного внеску, прийнятого 15.04.2025 на ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» відсутні самозайняті особи за 157 ознакою. a Аналізом СРПН в розрізі поменклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» встановлено наступне. ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ» здійснює придбання великої кількості ТМЦ, робіт. послуг, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ «ПРОМБУД СТРОЙ», а також основному виду діяльності за КВЕД ( 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ), що свідчить про відсутність економічної доцільності. Зокрема. протягом листопада 2024 року придбано: Чохли для меблів, меблі, футляри для окулярів. фурнітура для сумок та одягу, тканина, сонячні панелі, рушники, програвач вінілових платівок, постільна білизна, принтер, подушки, плед, навушники, матраци, тощо.

З огляду на вказане, суд зазначає про таке.

За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеним вище контрагентом на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 ( справа №640/4687/19), а також від 05.09.2018 (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) та від 14.02.2020 2020 (адміністративне провадження №К/9901/26975/18), на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі.

Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Наведені висновки Верховного Суду України в силу норм частини п`ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводячи відсутність реального змісту операцій між позивачем і вказаним вище контрагентом, контролюючий орган посилався, зокрема на те, що не підтверджено джерело походження придбаного товару внаслідок невстановлення фактичного ланцюга постачання товару. Відхиляючи ці доводи відповідача, позивач вказав, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Перелік первинних документів, якими оформлюються господарські операції, може бути встановлений правовими нормами.

Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, наявність первинних документів та належне оформлення товаро-транспортної накладної є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

У постанові від 14.02.2020 (адміністративне провадження №К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне здійснення/нездійснення кожної господарської операції, яка викладена в акті.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2018 (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Враховуючи викладене, суд вказує, що дослідивши надані позивачем документи на виконання робіт по субпідряду отриманих ним у зазначеного вище контрагента, фіксують факт укладання правочинів (договори) та їх результати (податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт).

Водночас матеріали справи не містять підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов`язань, тобто доказів вчинення певних дій у ході постачання та реалізації послуг, що є предметом договорів, в тому числі про фактичний рух активів.

Тобто, наявні ж у позивача договори, видаткові та податкові накладні по суті фіксують лише сам факт укладення правочинів, відображають лише паперову суть договору і не є тими документами, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Предметом доказування у справах, спір в яких стосується зазначеного права платника податків, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку суми податкового кредиту та (або) витрат з підстав нереальності (безтоварності) операції.

У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 28.10.2020 у справі 640/3516/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

У справі, що розглядається, суд встановив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів та надав належних, достатніх та допустимих доказів, які свідчать, що наявні в контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності.

В контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем не надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем доведено законність та обґрунтованість спірних рішень.

Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ст. 139 КАС України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Т.Б.М.УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 44288664, 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, оф.420) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко