Рішення № 140316141, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/22678/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

29.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Відповідача стосовно внесення змін до електронної пенсійної справи Позивача в режимі «макетної обробки», що полягають у:

а) заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на інші значення,

б) видаленні складових пенсійної виплати, як таких, що здійснені без достатніх правових підстав на зменшення або видалення вказаних значень.;

- зобов`язати Відповідача:

а) скасувати всі зміни, внесені до ЕПС Позивача в режимі «макетної обробки» за весь період з моменту призначення пенсії з 29.05.2018, що полягають у: а) заміні значень складових пенсійної виплати на інші значення; б) видаленні складових пенсійної виплати, та відновити попередні значення складових пенсійної виплати, що існували в ЕПС до проведення макетної обробки, а також скасувати позначку «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.»,

б) застосувати до позивача загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без «макетного» або іншого ручного втручання в ЕПС,

в) здійснити перерахунок пенсії позивача за весь період з моменту призначення пенсії з 29.05.2018 з відновленими значеннями складових пенсійної виплати, з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ, та здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати до суду:

а) звіт про виконання судового рішення;

б) витяг з модуля «Історія макетної обробки» ЕПС Позивача (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) за весь період з 29.05.2018 по день подання звіту для підтвердження того, що відновлення попередніх значень складових пенсійної виплати здійснено належним чином та що повторного протиправного втручання в ЕПС не допущено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно втрутився в електронну пенсійну справу позивача шляхом використання технічного механізму «макетної обробки», внаслідок якого значення складових пенсійної виплати, автоматично розраховані інформаційною системою ІКІС ПФУ відповідно до чинного законодавства, були замінені на інші значення без достатніх правових підстав на таку заміну. Зазначене втручання є елементом системної дискримінаційної практики, що застосовується органами Пенсійного фонду України виключно щодо осіб, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, зокрема до Держави Ізраїль, та яким пенсія була поновлена або призначена після Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009. Під «макетною обробкою» розуміється режим ручного управління ЕПС, за якого посадові особи Відповідача отримують можливість вручну замінювати значення складових пенсійної виплати на інші значення, а також видаляти окремі складові пенсійної виплати, формуючи розрахунок пенсії поза межами загального алгоритму ІКІС ПФУ, обов`язкового для всіх інших пенсіонерів. Зазначений механізм застосовується, зокрема, відповідно до вказівок, що містяться у повідомленні Директора департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 17.02.2015 № 4626/02-40. Позивач має певну ознаку в розумінні ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: він є громадянином України єврейського походження, що виїхав на постійне місце проживання до Держави Ізраїль. Відповідач застосував до нього інший порядок обчислення пенсії - через заміну значень складових пенсійної виплати на інші значення в режимі «макетної обробки» - у спосіб, не передбачений законодавством, у зв`язку з чим вважає свої права порушеними.

Ухвалою від 05.08.2026 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Засобами електронного зв`язку позивач подав до суду заяву про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 05.08.2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді Ніколайчук С.В. у відпустці з 14.08.2026 року по 24.08.2026 року розгляд заяви здійснено 03.09.2026 року.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 04.09.2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області докази, а саме:

- копію офіційних запитів відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи позивача за допомогою модуля «макетна обробка» (зокрема листів від 04.05.2025 вих. № 1200-0306-5/11928 та від 06.06.2025 вих. № 1200-0306-5/14202);

- копію офіційних дозволів (листів-відповідей) Пенсійного фонду України на обробку пенсійної справи позивача за допомогою модуля «макетна обробка»;

- повну виписку (витяг) з модуля «Історія макетної обробки» ЕПС позивача (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) за весь період з 29.05.2018 по день розгляду справи з повним змістом кожного запису: дата і час операції, тип параметра, зміст операції (редагування або видалення), назва кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також код користувача, який вніс відповідні зміни.

18.09.2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що з урахуванням викладених доводів, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, на підставі наданих доказів та в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , 19.05.1999 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де 01.08.2001 був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.

Відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України від 13.06.2018 № 129/ф-11 та звернення представника позивача від 14.12.2018 № 3747 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно із інформації, наявній у трудовій книжці ОСОБА_1 , вбачається, що позивач має загальний трудовий стаж 29 років 11 місяців 07 днів, служба в Радянській армії 2 роки 11 місяців 10 днів.

29.05.2018 представники позивача звернулися до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просили Пенсійний Фонд визначити уповноважений територіальний орган, шо має розглянути заяву про призначення пенсії позивача по суті та направити її за належністю. До вказаної заяви було додано копію довіреності представників, копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію трудової книжки. Вказана заява надійшла до Пенсійного фонду України 04.06.2018, зареєстрована за вхідним номером № 12955/Ф-11.

Листом від 13.06.2018 №12955/Ф-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України направив заяву про призначення пенсії позивача з доданими документами до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу представника позивача надано відповідь від 02.07.2018 № 343/Ф-8, відповідно до якої позивачу було повідомлено, що оскільки подані документи не засвідчені належним чином, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та реєстрація місця проживання у м. Сєвєродонецьку відсутня, заява позивача вважається неподаною.

14.12.2018 представник позивача на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області направив апостильовану заяву позивача про призначення пенсії. До заяви додано нотаріально засвідчені копії документів ОСОБА_1 : довіреності представників, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, копію трудової книжки позивача, оригінал заяви з реквізитами банку. Дана заява надійшла до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 18.12.2018, зареєстрована за вхідним № 684/Ф-5.

Листом від 27.12.2018 № 684/Ф-5 Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача, що у зв`язку з подачею заяви про призначення пенсії не через спеціаліста з призначення пенсії, заява позивача вважається неподаною, рішення про відмову в призначенні пенсії, передбачене ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 та пунктом 4.3 Порядку № 22-1 відповідачем не приймалось.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 360/209/19, що набрало законної сили 22.05.2019, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.08.2018.

На виконання вимог рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 360/209/19 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29.05.2018.

За наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 29.05.2018 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення від 13.06.2019 № 343/Ф-8/2019 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону № 1058.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19, що набрало законної сили 01.04.2020, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29.05.2018 та виплатити заборгованість з пенсії з цієї дати.

На виконання вимог рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19 Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області рішенням від 23.04.2020 № 121630003170 призначило ОСОБА_1 пенсію за віком з 29.05.2018.

Розмір пенсії ОСОБА_1 розраховано при загальному стажі 29 років 11 місяців 11 днів (стаж враховано по 30.04.1999), коефіцієнт страхового стажу 0,29917. Заробітну плату застосовано за період з 01.05.1994 по 31.12.1997 (враховано «0», оскільки відсутні відомості про заробітну плату за 60 місяців) та з 01.01.1998 по 30.04.1999, індивідуальний коефіцієнт заробітку 0,52141. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати працівників в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 2016 роки, на момент призначення пенсії складав 1962,80 грн. (3764,40 грн. х 0,52141). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати працівників в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 2016 роки, з 01.03.2019 складав 2296,47 грн. (4404,35 грн. х 0,52141).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 у справі № 360/4850/19 замінено боржника у виконавчому листі у справі № 360/4850/19, виданому Луганським окружним адміністративним судом 17.04.2021, з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

15.12.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області надійшло звернення представника позивача Меламеда В. Б. ВЕБ-12001-Ф-С-21-113054 (вхідний № 5676/М-1200-21 від 15.12.2021), до листа було долучено копію заяви, підписаною представником позивача, якій, окрім іншого, запитувалось про поточний розмір пенсії (копія звернення додається).

У листі від 12.01.2022 № 1200-0202-8/1919 на звернення ОСОБА_2 ВЕБ-12001-Ф-С-21-113054 в інтересах ОСОБА_1 з питання виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, окрім іншого, зазначило, що заборгованість було розраховано за період з 29.05.2018 по 30.04.2019, тобто по дату закінчення терміну дії паспорту ОСОБА_1 (29.04.2019). Оскільки заявником не надавалася заява про відкриття карткового рахунку в установі банку, у способи передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, пенсійні кошти нараховувалися на виплатні відомості через поштове відділення. Оскільки ОСОБА_1 пенсію не отримано, АТ «Укрпошта» було повернено кошти на рахунок Пенсійного фонду України. На теперішній час виплату пенсії призупинено.

У листі також зазначалось, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 29.05.2018 складав 1373,00 грн, з 01.07.2018 1435,00 грн, з 01.12.2018 1497,00 грн.

Листом від 18.01.2023 за № 101.011.008.-368-23 (вх. № 199/8 від 23.01.2023) АТ «Укрпошта» надала в електронній формі звіт про виплату пенсій, грошової допомоги за лютий 2022 року, в якому не було зазначено невиплата пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 у лютому 2022 (за період з 29.05.2018 по 30.06.2020 у розмірі 38445,87 грн).

У зв`язку з тривалим неотриманням ОСОБА_1 пенсії АТ «Укрпошта» пенсійні кошти було повернено на рахунок Пенсійного фонду України. Внаслідок чого виплату пенсії позивачу призупинено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 360/764/23, що набрало законної сили 30.04.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов`язано здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк», з 29.05.2018.

На виконання рішення відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу з 29.05.2018 та період з 29.04.2018 по 30.06.2020 була нарахована заборгованість у розмірі 38445,87 грн.

Суд установив, що не здійснивши виплату пенсії позивачу з 29.05.2018 на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», відповідач вчинив протиправну бездіяльність.

02.05.2025 рішення у справі № 360/764/23 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер C2508835.

Листом від 14.05.2025 № 1200-0306-5/11928 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до Пенсійного фонду України з проханням надати дозвіл на макетну обробку пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 06.06.2025 № 1200-0306-5/14202 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до Пенсійного фонду України з проханням надати дозвіл на макетну обробку пенсії ОСОБА_1 .

Листом Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 12.06.2025 № 2800-030101-9/39076 повідомлено про ініціювання перерахунку «Макетна обробка» для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи № 121630003170 ОСОБА_1 .

Водночас зазначеним листом Пенсійний фонд України повідомив, що в рішеннях Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19 та від 18.10.2024 у справі № 360/764/23 відсутні зобов`язання щодо призначення пенсії, у розмірі не менше ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 360/764/23 змінено спосіб і порядок виконання рішення від 18.10.2024 у справі № 360/764/23 в частині зобов`язання здійснювати виплату пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з 29.05.2018, на зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», з 29.05.2018.

Листом від 24.06.2025 № 1200-0305-5/16070 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернуло увагу Пенсійного фонду України на те, що оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19 покладено зобов`язання саме призначити пенсію з 29.05.2018, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії у розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 16.09.2025 № 1200-0305-5/25520 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернуло увагу Пенсійного фонду України на те, що оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19 покладено зобов`язання саме призначити пенсію з 29.05.2018, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії у розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

На зазначені запити Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Пенсійний фонд України листом від 17.10.2025 № 2800-030102-9/69872 повідомив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 360/4850/19 не покладено на Головне управління зобов`язань щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 та інших нормативно-правових актів, якими визначені мінімальні розміри пенсій для відповідних категорій громадян. Рішенням суду від 20.12.2019 також не покладено на Головне управління зобов`язань щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при застосуванні положень частини третьої статті 28 Закону № 1058.

На виконання листа Пенсійного фонду України від 17.10.2025 № 2800-030102-9/69872 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.05.2018.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 29.05.2018 складає 1241,11 грн, де: 587,21 грн - розмір пенсії за віком за статтею 27 Закону № 1058 (1962,80 грн * 0,29917); 653,90 грн - доплата до пенсії при неповному стажі відповідно до частини 3 статті 28 Закону № 1058.

Довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 09.02.2026 № 2853/05-16 підтверджується, що розмір фактично виплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 29.05.2018 по 30.06.2020 разом складає 38445,87 грн, в той час, коли розмір призначеної пенсії за цей період складає 31147,86 грн.

Розмір фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 , нарахований до виплати до виконання завдання, викладеного у листі Пенсійного фонду України від 17.10.2025 № 2800-030102-9/69872 з 29.05.2018 по 31.05.2018 складав 132,87 грн, червень 2018 року - 1373.00 грн, з липня по листопад 2018 року - 1435,00 грн, з грудня 2018 року по червень 20019 року - 1497,00 грн, з липня по листопад 2019 року - 1564,00 грн, з грудня 2019 року по червень 2020 року - 1638,00 грн.

На виконання Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 360/764/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 по 31.01.2026 в сумі 83154,37 грн на додаткову виплатну відомість січня 2026 року на розрахунковий рахунок (IBAN) НОМЕР_4 , банківської установи АТ А-банк, дата виплати 14 число. Пенсію за період з 29.05.2018 по 30.06.2020 в сумі 38445,87 грн було нараховано на додаткову виплатну відомість лютого 2022, для виплати через оператора поштового зв`язку 93416 АТ Укрпошта.

Разом із цим ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі № 360/764/23 прийнято звіт Головного управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 360/764/23, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2025.

Постановою від 14.05.2026 Перший апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі №360/764/23, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Не погоджуючись із такими протиправними дії відповідача, позивач через свого представника звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Приписами статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 42 Закону № 1058-IV з 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування)). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. Згідно з частинами 1 та 2 статті 42 Закону № 1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій було виключено частину 1 статті 42 Закону № 1058-IV та викладено у новій редакції частину 2 статті 42 цього Закону.

Згідно з абз. 1 та 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII доповнено статтю 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII частиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX викладено у новій редакції частину 5 статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення" та установлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України, що забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, а законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи з урахуванням сплачених внесків та тривалості страхового стажу. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування, оскільки розмір пенсії обчислюється з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, що стимулює громадян до довшої трудової діяльності та сплати страхових внесків протягом більшого періоду.

Таким чином, протягом усього періоду існування спірних правовідносин норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії, який проводиться щороку, тож відповідач на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи з урахуванням підвищень і також (щорічної індексації).

Суд зазначає, що, застосовуючи до пенсійних виплат позивача позначку "не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі", відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно з яким відповідача зобов`язано призначити пенсію позивачу саме в твердому розмірі.

Суд враховує, що стаття 50 Закону № 1058-IV, яка регулює утримання надміру виплачених сум пенсій, вичерпно визначає підстави, за яких орган Пенсійного фонду вправі зменшувати (утримувати) суми пенсійної виплати, - зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей. Будь-яких інших підстав для одностороннього зменшення органом Пенсійного фонду розміру пенсійної виплати, розрахованої програмним забезпеченням ІКІС ПФУ, чинне законодавство не передбачає. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази зловживання з боку позивача або подання нею чи страхувальником недостовірних відомостей, здійснена відповідачем в режимі "макетної обробки" заміна автоматично розрахованих значень складових пенсійної виплати на менші додатково підтверджує відсутність у відповідача правових підстав для таких дій.

Суд звертає увагу, що з дня поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому поновлено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах цієї категорії. Зокрема, у постанові від 08.12.2025 у справі № 420/13975/24 Верховний Суд, з посиланням на постанову від 19.06.2025 у справі № 580/11000/23, наголосив, що зобов`язання поновити пенсію позивачу не означає її виплату в тому самому розмірі, в якому цю виплату було припинено у певному періоді в минулому, чи в мінімальному розмірі; незалежно від місця проживання пенсіонера розмір пенсії, її перерахунок, осучаснення та індексація мають здійснюватися в тому самому порядку, що й для громадян, які проживають в Україні, а відступ від цього порядку становить дискримінацію права позивача на належне пенсійне забезпечення. Закон № 1058-IV не передбачає жодних винятків чи особливих режимів обмеження прав пенсіонерів, пенсія яких поновлена за рішенням суду або які проживають за межами України, а встановлення "твердого" розміру пенсії без урахування індексацій і масових перерахунків є невиправданою диференціацією, що суперечить принципам рівності та недискримінації.

Таким чином, перерахунок пенсій має здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

Отже, відповідач допустив протиправні дії щодо невиплати позивачу пенсії за віком у законодавчо встановлених розмірах, з урахуванням збільшення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Позивач отримав право на поновлення пенсії за віком, тому відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку, наявного в матеріалах справи, страховий стаж позивача складає 29 років 11 місяців 11 днів, проте відповідач, вирішуючи питання про нарахування позивачу пенсії, з невідомих підстав розрахував її у розмірі 587,21 грн, доплата до пенсії 653,90 грн, у загальному розмірі 124,11 грн довічно, що навіть не відповідає мінімально встановленому в Україні розміру пенсії.

З наданих до суду копій пенсійної справи вбачається, що пенсія позивача не перераховувалась починаючи з 29.05.2018 року, що не узгоджується з вищевикладеними приписами чинного законодавства.

Вирішуючи питання про поновлення нарахування та виплати позивачу пенсії з 29.05.2018 року відповідач зобов`язаний був розрахувати пенсію позивача відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи заробітну плату (дохід) позивача, розмір стажу (коефіцієнт стажу) тощо, а також в обов`язковому порядку врахувати усі зміни у законодавстві України, які були спрямовані на проведення перерахунків та підвищення пенсій громадянам України.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо встановлення позивачу пенсії в сталому розмірі довічно є очевидно протиправними та такими, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України.

Також в протоколі від 30.10.2025 року про перерахунок пенсії в графі "вид перерахунку" зазначено "макетна обробка", коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,29917, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0,29917.

Суд звертає увагу на очевидну невідповідність та безпідставність проведеного розрахунку пенсії. Навіть за умови застосування зазначених відповідачем показників зокрема, коефіцієнта стажу без урахування кратності 0,29917 та коефіцієнта стажу з урахуванням кратності 0,29917 підсумковий загальний розмір пенсійної виплати разом із усіма належними надбавками, підвищеннями та доплатами не може становити 587,21 грн.

Суд наголошує, що перерахунок пенсій повинен здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов`язком відповідача.

Таким чином, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання скасувати всі зміни, внесені до електронної пенсійної справи (ЕПС) позивача, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести виплату пенсію з компенсацією втрати частини доходу, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи й організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами, визначеними цим Законом, слід розуміти грошові доходи громадян, які вони отримують на території України та які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітну плату (грошове забезпечення) та інші.

Разом із тим стаття 4 Закону № 2050-ІІІ встановлює, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсійних виплат). Кошти, що підлягають нарахуванню як компенсація громадянину втрати частини доходу, у тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата доходу (заборгованості).

Системний аналіз норм зазначеного Закону дає підстави для висновку, що право на таку компенсацію виникає незалежно від підстав нарахування відповідного доходу, зокрема й у випадку, коли відповідні суми підлягають виплаті на виконання судового рішення.

Разом із тим вирішальним для застосування механізму компенсації є встановлення факту порушення строків виплати доходу, а також наявності періоду затримки, за який така компенсація підлягає нарахуванню.

Остання правова позиція Верховного Суду у цій категорії спорів викладена у постановах від 10.04.2025 у справі № 420/29059/24, від 14.05.2025 у справі № 160/672/24, від 03.12.2025 у справі № 520/25464/23 та від 08.12.2025 у справі № 420/13975/24.

Верховний Суд у своїх рішеннях виходить із того, що компенсація втрати частини доходів є спеціальною державною гарантією, спрямованою на відновлення реальної вартості грошового доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати, яка: нараховується на суму нарахованого, але невиплаченого доходу; має допоміжний характер від основного зобов`язання; відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ підлягає виплаті у місяці здійснення фактичної виплати заборгованості за відповідний період.

Факт нарахування, але невиплати грошового доходу свідчить про виникнення в особи матеріального права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ. Однак саме виникнення такого права не означає його порушення. Відповідно до статті 2 КАС України судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, порушення яких є лише можливим у майбутньому.

Так виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасненарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації здійснюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого особі доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Законодавець чітко визначив, що обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган, який здійснює нарахування, набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.

Закон № 2050-ІІІ не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного порушення строків виплати доходу. До моменту фактичної виплати заборгованості відповідний обов`язок не виникає, а отже, відсутні підстави для судового захисту. У зв`язку з цим вимоги про стягнення компенсації до настання такого моменту є передчасними.

Таким чином, хоча право особи на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ є безспірним у зв`язку з доведеним фактом нарахування, проте у разі, якщо це право на момент звернення до суду не було порушено (невиплата нарахованої пенсії), воно не може бути предметом судового захисту. Суд не наділений повноваженнями зобов`язувати орган, який здійснює нарахування, виплачувати компенсацію до того, як відповідний юридичний обов`язок виникне, тобто до місяця фактичної виплати основної суми заборгованості.

Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо встановлення судового контролю за заявою позивача суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що на момент розгляду цієї заяви судове рішення у справі ще не набрало законної сили та, відповідно, не звернуто до примусового виконання і не виконано відповідачем. Оскільки строк для добровільного виконання рішення або його оскарження в апеляційному порядку не збіг, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання покладених на нього зобов`язань. Суд не може заздалегідь оцінити наміри та майбутні дії (або бездіяльність) відповідача щодо виконання рішення суду. Таким чином, оскільки факт невиконання чи затягування виконання рішення суб`єктом владних повноважень наразі відсутній, вимога про встановлення судового контролю є передчасною та задоволенню не підлягає.

Суд також звертає увагу, що із системного аналізу частин першої та другої статті 382 КАС України вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є окремим процесуальним інститутом, який реалізується судом, що ухвалив відповідне судове рішення, за письмовою заявою заінтересованої особи, поданою вже після ухвалення такого рішення та набрання ним законної сили. Відповідно, вимога про встановлення судового контролю не може вирішуватися судом одночасно з вирішенням спору по суті - до ухвалення рішення у справі. У зв`язку з цим позивач не позбавлена права звернутися до суду з окремою заявою в порядку статті 382 КАС України після набрання цим рішенням законної сили - за наявності для цього підстав.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) стосовно внесення змін до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в режимі макетної обробки, що полягають у скасуванні та заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на зменшені значення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) скасувати всі зміни, внесені до ЕПС ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в режимі макетної обробки, та відновити автоматично розраховані системою ІКІС ПФУ значення складових пенсійної виплати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) застосувати до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ та у зв`язку з цим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 29.05.2018 року з відновленими значеннями складових пенсійної виплати з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ та виплатити нараховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93404, ЄДРПОУ 21782461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук