Рішення № 140311712, 08.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/1593/26

Провадження № 2/752/6768/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.07.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»

про визнання зобов`язань припиненими,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) через свого представника - адвоката Нікітіну Ганну Едуардівну звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (надалі за текстом також - відповідач або Банк) про визнання припиненими її зобов`язань за договором «Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631300735», укладеним 18.11.2019, з 26.04.2023.

1.1. Стислий виклад позиції позивача

Позов обґрунтовано тим, що 18.11.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке у подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631300735.

25.04.2023 Банк направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, у якій вимагав усунути порушення умов кредитного договору шляхом погашення кредиту, процентів та комісії у загальному розмірі 130 318,31 грн.

19.07.2023 АТ «СЕНС БАНК» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №631300735 у розмірі 130 318,31 грн, яка була визначена Банком станом на 22.01.2023.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 у справі №522/14311/23 позов АТ «СЕНС БАНК» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №631300735 у розмірі 130 318,31 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Позивач зазначає, що вказане рішення суду виконано у повному обсязі. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. від 09.10.2025 у виконавчому провадженні №73576868 виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, за твердженням позивача, після виконання рішення суду Банк продовжив повідомляти її про наявність заборгованості та здійснювати нарахування за кредитним договором.

На підтвердження існування спору позивач посилається, зокрема, на вимогу АТ «СЕНС БАНК» від 24.11.2025, відповідно до якої станом на 17.11.2025 Банк визначив заборгованість за кредитним договором у розмірі 175 215,22 грн та вимагав її погашення.

На думку позивача, після пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту право Банку нараховувати передбачені договором проценти припинилося, а після повного виконання судового рішення припинилися і договірні зобов`язання за кредитним договором.

1.2. Стислий виклад позиції відповідача

Відзив на позовну заяву від АТ «СЕНС БАНК» до суду не надходив.

1.3. Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєву С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження. Відзив у встановлений судом строк не подано.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 18.11.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», найменування якого у подальшому змінено на АТ «СЕНС БАНК», укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631300735.

25.04.2023 від імені АТ «СЕНС БАНК» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, у якій Банк вимагав погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 318,31 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 у справі №522/14311/23 встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «СЕНС БАНК» за договором №631300735 та стягнуто з неї 130 318,31 грн заборгованості, а також 2 684,00 грн судового збору.

Вказаним рішенням суду встановлено, що сума 130 318,31 грн складалася із заборгованості за тілом кредиту у сумі 78 214,79 грн, заборгованості за відсотками у сумі 96,28 грн, відсотків за прострочену заборгованість у сумі 3 098,95 грн та простроченого тіла кредиту у сумі 54 908,29 грн.

09.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. у виконавчому провадженні №73576868 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У постанові зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а саме надходженням на рахунок приватного виконавця суми коштів, необхідної для задоволення вимог стягувача, стягнення основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.

Незважаючи на це, вимогою від 24.11.2025 АТ «СЕНС БАНК» повідомило ОСОБА_1 , що станом на 17.11.2025 загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 175 215,22 грн, та вимагало її погашення.

Отже, після фактичного виконання рішення суду між сторонами зберігається правова невизначеність щодо існування у Банку права вимоги, а у позивача - договірного обов`язку за кредитним договором №631300735.

2.2. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частин першої, другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Положення цієї норми застосовуються до кредитних правовідносин з урахуванням статті 1054 ЦК України.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено право кредитодавця у разі прострочення повернення чергової частини позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що після спливу строку кредитування або пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту позичальник більше не отримує благо у вигляді можливості правомірно не повертати кредит, а тому не повинен сплачувати нові проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України. За період прострочення можуть виникати наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України, які мають недоговірну, охоронну природу.

Таким чином, направлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту змінило порядок і строк виконання основного зобов`язання та припинило право Банку на подальше нарахування саме договірних процентів за користування кредитом після настання дострокового строку повернення.

Водночас пред`явлення такої вимоги саме по собі не припинило обов`язок ОСОБА_1 повернути суму кредитної заборгованості, яка на той момент існувала. Навпаки, наявність такого обов`язку була встановлена заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 у справі №522/14311/23, яким із позивача стягнуто 130 318,31 грн.

Отже, доводи позивача про те, що всі її зобов`язання за договором припинилися вже з 26.04.2023, не узгоджуються зі встановленими у справі обставинами, оскільки після цієї дати за нею продовжував існувати обов`язок погасити визначену Банком та присуджену судом заборгованість.

Разом з тим факт повного виконання вказаного судового рішення підтверджений постановою приватного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження №73576868.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі №127/6494/21 виходив з того, що після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту та подальшого повного виконання боржником визначених судовим рішенням кредитних зобов`язань договірні зобов`язання припиняються належним виконанням. Можливі наслідки статті 625 ЦК України є окремими охоронними зобов`язаннями та не свідчать про продовження дії виконаних договірних зобов`язань.

Тому після повного виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 у справі №522/14311/23 відсутні правові підстави вважати, що за ОСОБА_1 зберігаються невиконані договірні зобов`язання за угодою №631300735 у частині повернення кредиту, сплати передбачених договором процентів та інших платежів, які були охоплені вимогою Банку і судовим рішенням.

Надсилання Банком після фактичного виконання судового рішення нової вимоги про сплату 175 215,22 грн свідчить про реальне невизнання відповідачем припинення договірних зобов`язань позивача, а тому обраний позивачем спосіб захисту відповідає її інтересу у правовій визначеності.

Разом з тим суд не знаходить підстав для визнання зобов`язань припиненими саме з 26.04.2023, оскільки на цю дату зобов`язання з повернення присудженої заборгованості не були виконані. Підставою для їх припинення відповідно до статті 599 ЦК України є належне виконання, факт якого у цій справі підтверджений постановою приватного виконавця від 09.10.2025.

3. Висновки суду

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Зобов`язання ОСОБА_1 за договором «Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631300735» підлягають визнанню припиненими у зв`язку з їх повним належним виконанням, підтвердженим постановою про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2025.

У частині вимоги про визнання цих зобов`язань припиненими з 26.04.2023 у задоволенні позову слід відмовити.

4. Судові витрати

Позивач у позовній заяві зазначила про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 986,96 грн.

З огляду на те, що суд задовольняє основну немайнову вимогу про визнання припиненими договірних зобов`язань, відмовляючи лише у визначенні заявленої позивачем дати їх припинення, судовий збір у розмірі 986,96 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві позивач також зазначила, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн та подасть докази на їх підтвердження протягом п`яти днів після ухвалення рішення. На час ухвалення цього рішення доказів розміру таких витрат суду не надано, у зв`язку з чим питання їх розподілу цим рішенням не вирішується.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 509, 598, 599, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання зобов`язань припиненими - задовольнити частково.

Визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором «Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631300735», укладеним 18.11.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк», найменування якого змінено на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», у зв`язку з їх повним належним виконанням.

У задоволенні позовної вимоги в частині визнання зазначених зобов`язань припиненими з 26.04.2023 - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 986 (дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; ЄДРПОУ 23494714).

Суддя С. О. Чекулаєв