Рішення № 140311694, 05.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21196/26

Провадження № 2/752/14728/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника, адвоката Усенка М.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 100580141 від 28.06.2024 у розмірі 61 903,80 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позов обґрунтовано такими обставинами:

28.06.2024 між ТОВ «Мілоан» і відповідачем укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 100580141. За цим договором відповідач отримав кредит у сумі 10 000,00 грн. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав і перерахував кошти на платіжну картку відповідача. Відповідач кредит у встановлений строк не повернув.

28.10.2024 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за цим договором на підставі договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т.

Заборгованість відповідача становить 61 903,80 грн, з яких:

заборгованість за тілом кредиту: 10 000,00 грн;

заборгованість за комісією за надання кредиту: 575,00 грн;

заборгованість за процентами: 46 328,80 грн;

неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання: 5 000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву він не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100580141. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Це підтверджується копією договору та довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» такий договір вважається укладеним у письмовій формі та має таку саму юридичну силу, як і договір, підписаний власноручно.

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало на платіжну картку відповідача кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн. Це підтверджується платіжним дорученням, наявним у матеріалах справи.

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т. Відповідно до нього позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 100580141 від 28.06.2024. Це підтверджується витягом з реєстру боржників і доказами оплати за договором відступлення.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України позивач набув прав нового кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Отримані кредитні кошти та нараховані проценти він не повернув. Доказів погашення заборгованості до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Тіло кредиту та проценти. Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 10 000,00 грн підтверджено належними та допустимими доказами. Відповідач цей факт не спростував.

Розмір заборгованості за процентами в сумі 46 328,80 грн нараховано відповідно до умов кредитного договору. Це підтверджується випискою з особового рахунку та відомістю про щоденні нарахування. Відповідач цей розрахунок не спростував і власного контррозрахунку не надав.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000,00 грн та за процентами в сумі 46 328,80 грн. Разом це становить 56 328,80 грн.

Комісія за надання кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо, які не зазначені в договорі про споживчий кредит.

Водночас сам лише факт зазначення комісії в договорі не є безумовною підставою для її стягнення. Кредитодавець повинен довести, що за цей платіж споживачу надано певну послугу, яка має самостійну цінність для нього. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зробила висновок про нікчемність умов кредитного договору про сплату комісії за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах і які не є окремою послугою для споживача.

Позивач не надав доказів того, що за комісію в сумі 575,00 грн відповідачу надано будь-яку самостійну послугу, відмінну від самого надання кредиту. Видача кредиту є обов`язком кредитодавця за договором, а плату за користування кредитом охоплюють проценти. За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення комісії слід відмовити.

Неустойка. Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України діє спеціальне правило. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит, звільняється від обов`язку сплатити кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня), нарахована за такі прострочення, підлягає списанню кредитодавцем.

Кредитний договір укладено 28.06.2024. Прострочення виконання зобов`язання та нарахування неустойки відбулися в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який триває досі.

За таких обставин вимога про стягнення неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання в сумі 5 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на суму 56 328,80 грн із заявлених 61 903,80 грн, тобто на 90,99 %. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,63 грн (2 662,40 грн ? 56 328,80 / 61 903,80).

Витрати на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надано:

договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025;

акт наданих послуг № Д/30737 від 15.07.2026;

детальний опис наданих послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом, а також інші обставини, що мають значення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зробила висновок про таке. Суд має право за власною ініціативою відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу повністю або частково, якщо вони не відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, незалежно від наявності клопотання іншої сторони.

Справа є малозначною, типовою для категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами і не потребує вивчення значного обсягу доказів чи складних правових питань. Позовна заява має шаблонний характер. Розгляд справи проводився без виклику сторін, тому участь адвоката в судових засіданнях не була потрібна.

Крім того, послуги з консультування клієнта та погодження з ним правової позиції не є самостійними процесуальними діями. Вони охоплюються підготовкою позовної заяви.

З урахуванням викладеного, а також часткового задоволення позову, суд вважає співмірним і таким, що відповідає критеріям реальності та розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн. Решта цих витрат стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28,

заборгованість за договором про споживчий кредит № 100580141 від 28.06.2024 у розмірі 56 328,80 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн та заборгованості за процентами 46 328,80 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,63 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя