Ухвала суду № 140308308, 07.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про розгляд клопотання

07 вересня 2026 року Справа № 915/480/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбал А.А. про зняття арешту у справі про неплатоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (01133, м.Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщ. 65-з, ідентифікаційний код 41125531)

2. Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний код 23494714)

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 22.06.2026 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , погоджений боржником та схвалений зборами кредиторів згідно протоколу від 20.06.2026, за яким сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника становить 152348,93 грн (грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" у сумі 112425,22 грн, а також 5368,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами; грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" в сумі 30261,31 грн, а також 4294,40 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами) і підлягає погашенню протягом 60-ти місяців, шляхом сплати щомісячно.

02.07.2026 представником боржника подано до господарського суду клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" №б/н від 01.07.2026 (вх. №9696/26), в якому просить суд зняти арешт, накладений на кошти боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 від 31.12.2025, з метою надання можливості боржнику виконувати план реструктуризації, затверджений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2026 у справі №915/480/23.

Ухвалою суду від 06.08.2026 призначено вказане клопотання представника боржника на 07.09.2026 о 09:15. Постановлено повідомити про дату, час та місце проведення судового засідання учасників провадження у справі та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича. Запропоновано учасникам справи та приватному виконавцю Булахевічу С.В. надати суду письмові пояснення стосовно клопотання представника боржника.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". Водночас, явка зазначених осіб обов`язковою судом не визнавалась, а тому враховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 07.09.2026 за результатами проведення судового засідання, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Суд, розглянувши клопотання представника боржника про скасування арешту, зазначає наступне.

Вказане клопотання мотивовано тим, що 25.11.2025 Господарським судом Миколаївської області було видано судовий наказ №915/480/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованості у розмірі 60166,21 гривень (шістдесят тисяч сто шістдесят шість гривень двадцять одну копійку) та 31.12.2025 на підставі вказаного наказу Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 66682,83 грн. Заявник також зазначає, що станом на 22.06.2026 на всі рахунки ОСОБА_1 накладено арешт, а тому вони наразі заблоковані, що унеможливлює йому вільно користуватися та розпоряджатися своїми коштами. Таким чином, боржник не може виконувати свої грошові зобов`язання стосовно оплати основної винагороди арбітражного керуючого та розраховуватись по плану реструктуризації, який був погоджений кредиторами.

Ухвалою суду від 11.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (далі - ОСОБА_2 ); призначено попереднє засідання у справі.

З метою виявлення кредиторів боржника на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 15.05.2023 за №70602 було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 20.03.2025 відсторонено арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1895 від 29.12.2018) від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1106 від 11.06.2013) (далі - Бігдан О.А.). Продовжено строк проведення попереднього засідання у справі до 17.04.2025 включно. Попереднє засідання у справі відкладено на 17 квітня 2025 року о 15:30. Зобов`язано арбітражного керуючого Солов`я Ю.А., у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали передати керуючому реструктуризацією боргів боржника арбітражному керуючому Бігдану О.А. документацію у справі про банкрутство боржника. Зобов`язано керуючого реструктуризацією, у термін до 14.04.2025, подати до суду: повідомлення про результати розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" та Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалою суду від 22.06.2026 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , погоджений боржником та схвалений зборами кредиторів згідно протоколу від 20.06.2026, за яким сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника становить 152348,93 грн (грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" у сумі 112425,22 грн, а також 5368,00 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами; грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" в сумі 30261,31 грн, а також 4294,40 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами) і підлягає погашенню протягом 60-ти місяців, шляхом сплати щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

В межах справи про неплатоспроможність господарським судом розглянуто справу №915/480/23(479/617/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 57743,81 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 у справі №915/480/23(479/617/24) задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за Договором №245755-КС-003 про надання кредиту від 19.01.2022, що становить 57743,81 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 25500,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у сумі 31346,63 грн, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 897,18 грн, а також 2422,40 грн судового збору.

25.11.2025 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

30.12.2025 приватним виконавцем Булахевічем Степаном Вікторовичем відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованості в сумі 60166,21 грн.

Постановою приватного виконавця Булахевіча С.В. від 20.12.2025 ВП НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 66682,83 гривня (UAH).

Суд зазначає, що виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 №2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" і Кодекс України з процедур банкрутства містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема: виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (п. 8 ч. 1 ст. 20, ч. 13 ст. 30 ГПК, ч. 2 ст. 7 КУзПБ); зупинення вчинення виконавчих дій (п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"); мораторій на задоволення вимог кредиторів (ч. 3 ст. 41 КУзПБ); особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Приписами ч. 3 цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз. 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

Зокрема, за приписами ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.2023 у справі №910/21981/16).

Здійснюючи системне тлумачення приписів діючого законодавства, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Як установлено судом, 30.12.2025 приватним виконавцем Булахевічем Степаном Вікторовичем відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2025 та винесено постанову від 30.12.2025 ВП НОМЕР_2 про арешт коштів боржника.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній ст. 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.

За ч. 1, 2 ст. 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Ураховуючи зазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч. 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Ураховуючи, що погашення вимог кредиторів має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.

Отже, оскільки накладений арешт на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останній підлягає зняттю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного на грошові кошти (рахунки) боржника в межах виконавчого провадження НОМЕР_2.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Керуючись ст. 1, 113, 120, 124, 127 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 232- 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання представника боржника - ОСОБА_1 - адвоката Цимбал А.А. про зняття арештів, накладених на рахунки боржника в межах виконавчого провадження НОМЕР_2.

2. Зняти арешт з грошових коштів боржника - фізичної особи Московчука Віктора Володимировича, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем від 30.12.2025 ВП НОМЕР_2 про арешт коштів боржника.

3. Копію ухвали направити учасникам справи та приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Булахевічу С.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2026, враховуючи обставини воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська