Ухвала суду № 140301441, 02.10.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/11214/26

№ провадження 2/208/7862/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

02 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сакун В.А. звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до ОСОБА_1 .

Згідно позовних вимог просить суд:

- Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за липень 2023 року серпень 2024 року у сумі 483079,06 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів

- Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу за статтею 44 КЗпП України у сумі 96663,75 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів.

- Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України за період з 15 січня до 14 липня 2025 року включно у сумі 184735,17 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 02.10.2026 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за липень 2023 року - серпень 2024 року у сумі 483079,06 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів відмовлено.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення вихідної допомоги за статтею 44 КЗпП України у сумі 96663,75 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України за період з 15 січня до 14 липня 2025 року включно та у сумі 184735,17 грн, визначеній до утримання податків та обов`язкових платежів, суд вважає, що вона подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте з вказаним суд погодитись не може, з огляду на таке.

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Так, структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п.п. 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зі змінами, не належать до фонду оплати праці, зокрема середній заробіток за затримку розрахунку.

За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки розрахунку за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 08 лютого 2022 року у справі № 755/126323/19.

Отже, від сплати судового збору у даній справі позивач звільнений лише за вимогами про стягнення заробітної плати та компенсації за порушення строків виплати заробітної плати.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 184735,17 грн.

Згідно з підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Позовна заява подана до суду у 2026 році.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн.

Враховуючи предмет позову позивачу потрібно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 1847,35 грн (1 % від ціни позову)

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1477,88 грн, оскільки позов подано через підсистеми (модуль) Електронний суд, за реквізитами:

ГУК у Дн-кiй обл/Заводський р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA398999980313191206000004637 Код класифікації доходів бюджету 22030101

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно:

-позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату або підтверджуючи документи щодо звільнення від сплати судового збору;

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 3 (три) дні з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Гречана