Ухвала суду № 140301210, 05.10.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 519/186/21

Провадження № "Е"6/519/126/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, боржник ОСОБА_1 , інші особи: акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Комерційний Промисловоінвестиційний Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець звернулась до суду із вищевказаним подання, яке обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ЗВП № 61743077 відносно боржника ОСОБА_1 у складі: виконавче провадження № за АСВП 49565720 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" грошової суми у розмірі 3264567,95 грн; виконавче провадження № за АСВП 49118927 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" грошової суми у розмірі 712 529,77 грн; виконавче провадження № за АСВП 43854958 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» грошової суми у розмірі 94606,62 грн; виконавче провадження № за АСВП 45108279 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 178123,00 грн; виконавче провадження № за АСВП 74321055 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 залишку несплаченого боргу у розмірі 4150 доларів США.

04.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП № 49565720 про відкриття виконавчого провадження та 04.12.2015 направлено за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі.

04.12.2015, з метою реального виконання вимог виконавчого документу, винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Для виконання вимог вищезазначених виконавчих листів необхідно звернути стягнення на наявне у боржника майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 4821782500:03:000:0113, площа (га): 5.63, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Миколаївська обл., Веселинівський р., с/рада Веселинівська.

Відповідно до відомостей з ДЗК, боржнику належить вищевказана земельна ділянка. При цьому, 13.12.2014 в державному реєстрі речових прав зареєстровано запис про інше речове право: 8063071 (спеціальний розділ) на підставі договору оренди землі від 21.02.2014, відповідно до якого зазначену земельну ділянку передано в оренду селянському (фермерському) господарству "Пролісок" на 49 років. Однак, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності на вказану земельну ділянку за боржником ОСОБА_1 . Отже, боржник ОСОБА_1 , не здійснив її державну реєстрацію, що в свою чергу робить неможливим звернення неї стягнення, шляхом виставлення майна для примусової реалізації на прилюдних торгах.

01.10.2026 від сторони боржника надійшли письмові заперечення на подання державного виконавця.

В судове засіданні учасники процесу не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку, що не є перешкодою для розгляду клопотання, а відтак суд вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Дослідивши клопотання та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

На примусовому виконанні Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ЗВП № 61743077 відносно боржника ОСОБА_1 у складі: виконавче провадження № за АСВП 49565720 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 3264567,95 грн; виконавче провадження № за АСВП 49118927 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 712529,77 грн; виконавче провадження № за АСВП 43854958 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК 94606,62 грн; виконавче провадження № за АСВП 45108279 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 178123,00 грн; виконавче провадження № за АСВП 74321055 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 залишку несплаченого боргу у розмірі 4150 доларів США.

04.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП № 49565720 про відкриття виконавчого провадження та 04.12.2015 направлено за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі.

04.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей з ДЗК, за боржником обліковується земельна ділянка, кадастровий номер 4821782500:03:000:0113, площа (га): 5.63, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Миколаївська обл., Веселинівський р., с/рада Веселинівська.

При цьому, 13.12.2014 в державному реєстрі речових прав зареєстровано запис про інше речове право: 8063071 (спеціальний розділ) на підставі договору оренди землі від 21.02.2014, відповідно до якого зазначену земельну ділянку передано в оренду селянському (фермерському) господарству "Пролісок" на 49 років. Однак, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності на вказану земельну ділянку за боржником ОСОБА_1 .

Вказані обставини унеможливлюють звернення неї стягнення, шляхом виставлення майна для примусової реалізації на прилюдних торгах.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Вказані конституційні положення реалізовані зокрема у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частині 1статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина 10 статті 440 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2023 року в справі № 2-2727/11 (провадження № 61-8007св23) вказано, що:

«відповідно до частини 3 та 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До 1 січня 2013 року право власності на землю підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку, а право користування державним актом на право постійного користування землею. При цьому в державних актах старого зразка кадастровий номер земельної ділянки не зазначався. Проте такі державні акти і сьогодні визнаються державою, а тому здійснювати їх обмін не потрібно.

Пунктом 10 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон) визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Разом з цим матеріали справи не містять інформації щодо дати виникнення права власності боржника на спірну земельну ділянку, зокрема, чи виникло право власності у ОСОБА_1 до 01.01.2013, чи після. Відповідно відсутні будь-які докази виникнення у боржника вказаного права (державні акти, записи у Книзі запису реєстрації державних актів, що вели органи земельних ресурсів (Держкомзем) до 2013 року, інші документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою).

Таким чином, матеріали подання державного виконавця мають містити належні докази того, що ОСОБА_1 дійсно є законним власником спірної земельної ділянки (право власності на яку не зареєстроване в установленому законом порядку). При цьому, в Інформації Державного земельного кадастру, яка долучена державним виконавцем, зазначено, що інформаціє про власника є довідковою.

Крім цього, єдиними документами, долученими до подання державним виконавцем є постанови про відкриття виконавчих проваджень, відомості з ДЗК про земельну ділянку від 24.04.2026 та виписка з ЄДР по земельній ділянці від 23.04.2026, проте жодних інших актуальних запитів або відповідей на них щодо відсутності будь-якого іншого майна належного боржнику суду не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що звернення стягнення на незареєстроване нерухоме майно є крайнім заходом, який може бути вжитий судом для виконання рішення суду з дотриманням визначених статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» умов, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 260, 268, 352, 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко Н.В. про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, боржник ОСОБА_1 , інші особи: акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Комерційний Промисловоінвестиційний Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 05.10.2026.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ