Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №519/1387/26
Провадження № "Е"2/519/936/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
05.10.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвоката Столітнього М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що 14.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5536334 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом переказу на банківську карту 5000 грн. В свою чергу, позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
30.12.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, у тому числі, всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за договором кредиту №5536334 від 14.05.2025.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №5536334 від 14.05.2025 в розмірі 22147,50 грн, що складається із:
- заборгованості за основною сумою боргу 5000,00 грн;
- заборгованості за відсотками нараховані первісним кредитором 10972,50 грн;
- заборгованості за відсотками нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 130 календарних днів 6175,00 грн.
На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість на загальну суму 22147,50 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 30.07.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.
10.08.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає в повному обсязі та зазначає, зокрема, що відповідно до ст. 625 позичальник звільняється від відповідальності та обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу. Також наголошує, що строк дії договору 30 календарних днів, а тому право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування та просить зменшити витрати на правову допомогу.
18.08.2026 представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надано відповідь на відзив, згідно якої представник позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позову позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, просить розглядати справу у його відсутність.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання 02.09.2026 та 01.10.2026 не з`явився, у відзиві зазначивши, що у разі його неявки просить відкласти розгляд справи на іншу дату. При цьому, будь-яких поважних причин неявки до суду, відповідач не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 5536334 в електронному вигляді, який підписано 14.05.2025 22:29:43 електронним підписом 51297 (а.с.133).
Відповідно до п. 1.2 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно п 2.4. Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1. Договору.
Судом встановлено, що зарахування кредитних коштів у сумі 5000 гривень здійснено на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «ПейТек Україна» aeae5f00-c503-4b48-8757-3d3a9997c9c0, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 55363341747251007 (а.с.202).
Згідно витребуваної судом інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомив, що за період з 14.05.2025 по 23.05.2025 на банківську картку № НОМЕР_2 дійсно було зарахування коштів в сумі 5000 грн (т.2, а.с.27)
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5000.00 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.2. Договору передбачено знижену процентну ставку, що становить 0,01% в день.
Зазначені обставини свідчать про те, що за умовами договору про надання споживчого кредиту від 14.05.2025, якщо Клієнт до 12.06.2025 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
За даними поданого Розрахунку заборгованості за Договором №5536334 від 14.05.2025 у період з 14.05.2025 по 30.12.2025 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 10972,50 грн (а.с.181).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З огляду на те, що ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору взяв на себе зобов`язання погашати кредит та відсотки за користування кредитом у визначений договором строк, та вказаний обов`язок ним був порушений, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за договором, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення позики, що обліковується в розмірі 5000,00 грн та сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 10972,50 грн.
30.12.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу № 30/12/2025 (а.с. 49).
При цьому, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за 130 календарних днів у сумі 6175,00 гривень нарахованих у період з 31.12.2025 по 09.05.2026, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).
Пунктом 1.1. договору факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025 передбачено, що за даним договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
За умовами договору про надання споживчого кредиту від 14.05.2025 строк кредиту визначено 360 дні.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.12.2025 № 30/12/2025, строк дії Договору №5536334 від 14.05.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем (14.05.2025 08.05.2026), ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у період з 31.12.2025 по 08.05.2026 (129 календарних днів) мало право здійснити нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6127,50 грн (а.с.182).
Суд відхиляє доводи відповідача у відзиві на позов щодо неможливості стягнення ст.625 ЦК України, штрафу та пені, оскільки предметом цього позову є тіло кредиту та проценти, і враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції 2500 грн.
Також відповідач безпідставно зазначає про те, що строк позики 30 днів, оскільки відповідно до п. 1.3. Договору строк кредитування 360 днів, в межах якого позивачем і були нараховані проценти. Визначена процентна ставка 0,95% за кожен день користування кредиту не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування». Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується належними доказами, в тому числі листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 17.09.2026.
Факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до відповідача підтверджується Договором факторингу № 30/12/2025 (а.с.49) та Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 30 грудня 2025 року (а.с.69). При цьому, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Станом на день розгляду справи, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, розмір процентів, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи недобросовісним. Підписуючи договір, позичальник погодився на укладання договору саме такого змісту.
Окремо суд зазначає про нерелевантність рішень ЄСПЛ на які посилається відповідач, зокрема рішення ЄСПЛ «Кривіцька та Кривіцький проти України», оскільки в ньому не йдеться про «економічний інтерес кредитора», ця справа стосувалася житлового спору, а не кредитних чи боргових зобов`язань.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за кредитним договором в розмірі 22100,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в пропорційному розмірі 2656,54 грн (99,78%).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи заперечення відповідача, обсяг позовної заяви, яку подано до суду через систему "Електронний Суд", оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку про відшкодуванні понесених ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 3500 гривень.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвоката Столітнього М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5536334 від 14.05.2025 в розмірі 22100 (двадцять дві тисячі сто) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 3500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: 03045, місто Київ, вул. Набарежно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 05.10.2026.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ
Судове рішення № 140301209, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області) було прийнято 05.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 519/1387/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: