Рішення № 140281125, 22.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10638/26

Провадження № 2/201/6148/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Піняєві В.Д.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та зміну черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01 травня 2020 року по 0304 березня 2026 року включно за адресою: АДРЕСА_1 , визначити її спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 та змінити черговість одержання права на спадкування після його смерті, надавши їй право на спадкування разом зі спадкоємцем третьої черги.

Позов обґрунтовано тим, що 17.01.1987 між позивачкою та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який 17.10.2000 розірвано. Оскільки ОСОБА_3 не мав рідних, вів самотній спосіб життя, тяжко хворів і потребував постійного догляду, у травні 2020 року він переїхав до позивачки, і з цього часу до дня його смерті вони фактично проживали разом однією сім`єю та вели спільний побут за адресою: АДРЕСА_1 . Увесь цей час позивачка піклувалася про ОСОБА_3 , забезпечувала його ліками, харчуванням і доглядом, несла всі витрати, пов`язані з побутом та оплатою житлово-комунальних послуг.

Позивачка, яка є лікарем, зазначає, що з огляду на вік ОСОБА_3 , характер перебігу його захворювань, наявність хронічних дегенеративних процесів та перенесене оперативне втручання він мав виражене обмеження життєдіяльності та потребував постійного стороннього догляду, допомоги й нагляду. Зокрема, йому було проведено пункційну цистостомію, а наявність стоми сечового міхура вимагала регулярних технічно складних гігієнічних та медичних маніпуляцій (промивання, заміна пов`язок з антисептиком кожні 23 дні, заміна сечоприймачів кожні 710 днів), самостійне виконання яких було для нього вкрай складним або неможливим через ризик інфікування сечовивідних шляхів і розвитку сепсису. Крім того, ОСОБА_3 страждав на хронічний бронхіт, пневмосклероз, аорто- та коронаросклероз на тлі фіброзу клапанів серця, переніс тяжкі двобічні полісегментарні пневмонії з падінням сатурації та потребою кисневої підтримки, мав поширені дегенеративно-дистрофічні зміни хребта з хронічним больовим синдромом, хронічну виразкову хворобу шлунку з перфорацією в анамнезі, атрофічний гастрит і бульбіт, а під час госпіталізації потребував гемотрансфузії. Сукупність урологічного статусу, дегенеративних змін хребта, ризику шлункових кровотеч та кардіореспіраторної нестабільності робила його майже повністю залежним від сторонньої допомоги: він потребував постійного нагляду за загальним станом, контролю життєвих показників і прийому медикаментів, суворого дієтичного харчування, допомоги у придбанні продуктів, приготуванні їжі та прибиранні.

03 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Причиною смерті стали інтоксикація, абсцеси нирки та навколониркової клітковини. Лікарське свідоцтво про смерть і довідку про причину смерті видано позивачці як єдиній особі, яка була поруч зі спадкодавцем, поховання (кремацію) також організувала та оплатила вона.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, до складу якої, за твердженням позивачки, входить квартира АДРЕСА_2 . Позивачка подала заяву про прийняття спадщини, спадкову справу № 31/2026 заведено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. Заяву про прийняття спадщини подав також двоюрідний брат спадкодавця відповідач ОСОБА_2 , мати якого померла. Оскільки сторони не змогли у позасудовому порядку остаточно врегулювати питання черговості спадкування та визначення позивачки спадкоємцем четвертої черги, вона змушена звернутися до суду.

Посилаючись на ст.ст. 1258, 1259, 1264 ЦК України, ч. 2 ст. 3 СК України, позивачка просила позов задовольнити. У позовній заяві вона також просила витребувати у приватного нотаріуса Перфілової О.А. засвідчену копію спадкової справи № 31/2026, викликати як свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а судові витрати залишити за нею.

22.09.2026 позивачка ОСОБА_1 подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглядати справу без її участі за наявними у справі матеріалами і доказами (а.с. 103).

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подав.

22.09.2026 до суду надійшла його письмова заява про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без його участі (а.с. 104). У заяві відповідач зазначив, що з позовною заявою ОСОБА_1 , викладеними у ній фактичними обставинами та позовними вимогами він ознайомлений, зміст і правові наслідки визнання позову йому зрозумілі; позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, зокрема проти встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 у зазначений у позовній заяві період, а також проти визначення її спадкоємцем четвертої черги та надання їй права на спадкування разом зі спадкоємцем третьої черги. Посилаючись на ст.ст. 43, 49, 206, ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, відповідач просив прийняти визнання ним позову, задовольнити позовні вимоги повністю та розглядати справу в підготовчому і судовому засіданнях без його участі за наявними у справі матеріалами, вказавши, що наслідки визнання позову, передбачені ст. 206 ЦПК України, йому роз`яснені та зрозумілі.

Ухвалою судді від 20.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Перфілової О.А. засвідчену копію спадкової справи № 31/2026 (а.с. 64).

На виконання ухвали суду приватний нотаріус Перфілова О.А. листом від 31.07.2026 № 346/01-16 надіслала засвідчену копію спадкової справи № 31/2026 до майна ОСОБА_3 на 29 аркушах, яка надійшла до суду 04.08.2026 (а.с. 6998).

Сторони в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України). Оскільки заяву про визнання позову відповідач подав під час підготовчого провадження, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Дніпропетровська, документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 25.12.1997 Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (а.с. 910).

У паспорті позивачки на сторінці «Сімейний стан» містяться відмітки про реєстрацію 17.01.1987 відділом ЗАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська її шлюбу з ОСОБА_3 , 1958 року народження, та про реєстрацію 17.10.2000 відділом РАЦС Жовтневого району розірвання цього шлюбу (актовий запис № 616), а на сторінці «Місце проживання» відмітка про реєстрацію позивачки з 22.01.1998 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 ; з 25.09.1986 його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 1112).

Сторінка паспорта «Сімейний стан» відміток не містить (а.с. 12).

Згідно з довідкою житлово-будівельного кооперативу № 181 «Металург-2» про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб ОСОБА_3 є уповноваженим власником зазначеної квартири та єдиною зареєстрованою в ній особою (а.с. 18).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 06.10.1997 Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 1315, 8385).

Відповідно до довідки ТОВ «Аварійна сервісна служба» (код ЄДРПОУ 41971404) від 04.05.2026 № 30, виданої на підставі акта про фактичне місце проживання особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею в період з 01 травня 2020 року (початок дії договору з ТОВ «АСС») по 0304 березня 2026 року (дата смерті) фактично проживав та вів спільний побут ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Копію цієї довідки позивачка подала також нотаріусу, і вона міститься у спадковій справі (а.с. 81).

Згідно з актом про фактичне проживання особи, засвідченим 04.05.2026 директором ТОВ «АСС» ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_1 за адресою її реєстрації проживає ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), тоді як донька позивачки та її онук разом з нею не проживають і спільного побуту не ведуть. Акт підписали сусіди позивачки ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_6 , які своїми підписами взяли на себе відповідальність за правдивість наданої інформації (а.с. 17).

До матеріалів справи долучено також копії п`яти фотознімків, на яких, як зазначає позивачка і не заперечує відповідач, зображено її разом з ОСОБА_3 у повсякденному та святковому житті на прогулянках, під час родинних свят, на відпочинку (а.с. 5557).

Позивачкою надані медичні документи підтверджують тривалий, прогресуючий характер захворювань ОСОБА_3 , їх взаємне обтяження та залежність спадкодавця від сторонньої допомоги, а саме:

консультативні висновки спеціаліста (форма № 028/о) лікаря-терапевта медичного центру ТОВ «Дейлі Медікал» від 21.04.2020 та 30.04.2020, згідно з якими ОСОБА_3 встановлено діагноз «позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, клінічна група 3, дихальна недостатність І ступеня», супутній виразкова хвороба шлунку (стан після операції 2015 року); сатурація знижувалася до 93 %; у висновку від 21.04.2020 зазначено, що від госпіталізації до стаціонару пацієнт відмовився і лікування проводиться амбулаторно під нагляд дружини (а.с. 40, 41);

консультативні висновки від 21.08.2021 та 31.08.2021 щодо повторної позагоспітальної двобічної полісегментарної пневмонії з дихальною недостатністю І ступеня та зниженням сатурації до 92 % (а.с. 42, 43);

консультативні висновки лікаря-терапевта від 16.12.2021, 21.12.2021 та 28.12.2021, згідно з якими у спадкодавця діагностовано гостру коронавірусну інфекцію, позагоспітальну двобічну полісегментарну пневмонію, клінічна група 3, з дихальною недостатністю ІІ ступеня; сатурація знижувалася до 90 %, призначено кисневу підтримку концентратором кисню; від госпіталізації пацієнт відмовився і був виписаний на амбулаторне лікування додому під нагляд дружини (а.с. 4447);

виписка із медичної карти стаціонарного хворого № е13539 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР, відповідно до якої з 21.08.2024 по 02.09.2024 ОСОБА_3 перебував на лікуванні у відділенні урології № 1 з діагнозом «гіперплазія простати, хронічна затримка сечі, парадоксальна ішурія, хронічний цистит, анемія тяжкого ступеня неясного генезу» (а.с. 48);

протокол спіральної комп`ютерної томографії органів грудної, черевної порожнин та малого таза від 27.08.2024 № 48729 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР, яким виявлено ознаки пневмонії S3 правої легені, пневмосклерозу, аорто- та коронаросклерозу, стому сечового міхура з потовщеною стінкою, гіперплазію передміхурової залози, а також остеохондроз, спондилоартроз і спондильоз грудного та поперекового відділів хребта (а.с. 19);

протокол езофагогастродуоденоскопії № 1056 від 06.09.2024 КНП «КЛШМД» ДМР, яким встановлено недостатність кардії І ступеня, виразку в тілі шлунку на тлі помірно вираженого атрофічного гастриту та атрофічний бульбіт на тлі виразкової деформації цибулини дванадцятипалої кишки (а.с. 29);

протокол ехокардіографії від 23.10.2024 Дніпропетровського обласного клінічного центру діагностики та лікування Дніпропетровської обласної ради, яким виявлено фіброз стулок аортального та мітрального клапанів, незначну недостатність мітрального та тристулкового клапанів і концентричне ремоделювання лівого шлуночка (а.с. 3031);

протоколи ультразвукового дослідження передміхурової залози КНП «КЛШМД» ДМР від 28.10.2024 та 27.02.2025, згідно з якими в сечовому міхурі спадкодавця встановлено катетер, об`єм залишкової сечі сягав 260 мл, наявні ехоознаки гіперплазії передміхурової залози та хронічної затримки сечі (а.с. 28);

результати лабораторних досліджень за період з 28.08.2024 по 01.07.2025, якими зафіксовано стабільне перевищення норми рівня простат-специфічного антигену (від 4,76 до 10,114 нг/мл при нормі до 4,0 нг/мл), неодноразове виявлення в сечі патогенної мікрофлори (Morganella morganii, Providencia rettgeri, Klebsiella oxytoca, Citrobacter freundii, Klebsiella pneumoniae), зниження рівня гемоглобіну до 111 г/л та прискорення ШОЕ до 43 мм/год (а.с. 2027, 34, 35, 39);

бланки замовлень лабораторних досліджень з фіскальними чеками про їх оплату на суми 526,50 грн, 477,00 грн, 934,00 грн, 799,50 грн та 580,00 грн (а.с. 32, 33, 3638).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 877 від 19.03.2026, виданим Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; причину смерті встановлено судово-медичним експертом за результатами розтину: інтоксикація; абсцеси нирки та навколониркової клітковини. Місцем смерті зазначено АДРЕСА_3 , з позначкою «в іншому місці»; одержувачем свідоцтва зазначено ОСОБА_1 , підпис якої міститься у свідоцтві (а.с. 4950). Аналогічні відомості про причину смерті містить довідка про причину смерті № 877 від 19.03.2026 (а.с. 51).

Смерть ОСОБА_3 зареєстровано Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що 19.03.2026 складено актовий запис № 2062 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 54).

Відповідно до довідки КП «Ритуал» Харківської міської ради (крематорій) від 24.03.2026, виданої ОСОБА_1 , тіло ОСОБА_3 24.03.2026 піддано кремації в крематорії м. Харкова, реєстраційний номер 001700 (а.с. 51).

Згідно з товарним чеком № 192 від 20.03.2026 позивачка ОСОБА_1 сплатила 19 700 грн за кремацію, труну та супутні ритуальні товари фізичній особі підприємцю ОСОБА_8 , основним видом діяльності якої за відомостями з відкритих реєстрів є організування поховань і надання суміжних послуг (КВЕД 96.03) (а.с. 5253).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84878353 від 15.04.2026 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. 15.04.2026 заведено спадкову справу № 31/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75480310) після смерті ОСОБА_3 (а.с. 58, 77).

Матеріали спадкової справи № 31/2026 містять, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 (зареєстровану за № 68) про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 70).

До нотаріуса також звернувся ОСОБА_2 із заявою від 01.07.2026 (№ 97) про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3 з копіями його паспорта та свідоцтва про народження, згідно з яким матір`ю відповідача є ОСОБА_9 (а.с. 8385).

ОСОБА_2 надав також заяву від 08.07.2026 (№ 104), у якій відповідач зазначив, що є спадкоємцем за законом третьої черги за правом представлення, оскільки його мати ОСОБА_10 , 1925 року народження, яка є рідною тіткою спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . У заяві підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно проживала зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а також протягом тривалого часу перед смертю спадкодавця, який через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані та потребував стороннього догляду, постійно опікувалася ним, забезпечувала продуктами харчування, готувала їжу, здійснювала прибирання, купувала ліки та повністю матеріально утримувала спадкодавця; просив змінити черговість одержання права на спадкування та надати ОСОБА_1 право на спадкування разом з ним як спадкоємцем третьої черги (а.с. 86).

Аналогічну заяву ОСОБА_1 від 08.07.2026 (№ 105) (а.с. 86 зв.).

Матеріали спадкової справи також містять заяву ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідного брата відповідача, від 09.07.2026 (№ 107) про відмову від прийняття всієї спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь двоюрідного брата спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 87), з копіями його паспорта та інших документів (а.с. 8889).

Нотаріусу також надані копії свідоцтв про смерть матері спадкодавця ОСОБА_12 (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та його батька ОСОБА_13 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), свідоцтва про одруження батьків спадкодавця, свідоцтв про народження ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , свідоцтва про смерть баби спадкодавця ОСОБА_15 (померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ), а також повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та про смерть ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцями третьої черги (а.с. 8998).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду, особливості реалізації якого під час розгляду цивільних справ визначені у ст. 4 ЦПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 13 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Водночас за змістом ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, він вирішується в порядку позовного провадження. Аналогічні роз`яснення містить п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, а між заінтересованими особами існує спір про право, вимоги про встановлення таких фактів розглядаються за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України); у другу рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України); у третю рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно з ч. 3 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Роз`яснюючи застосування ст. 1264 ЦК України, Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України, а проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст. 1261 ЦК України. Отже, для встановлення факту проживання однією сім`єю суд має встановити сукупність обставин: спільне проживання, ведення спільного побуту та наявність взаємних прав і обов`язків, що виявляються, зокрема, у взаємній турботі та участі у витратах на утримання одне одного.

Частиною 1 ст. 1259 ЦК України передбачено, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2025 у справі № 741/1428/23 виснував, що позов про зміну черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути задоволений лише за наявності встановленої в судовому порядку сукупності таких обставин: 1) опікування над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне ставлення, спілкування, емоційна підтримка тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання спадкодавцеві іншої допомоги, яка має матеріалізоване вираження (прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири тощо); 4) здійснення цих дій протягом тривалого часу; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто стан, за якого особа внаслідок похилого віку, тяжкої хвороби або каліцтва неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби. Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає задоволення позову.

У постанові від 25.06.2025 у справі № 203/676/21 Верховний Суд наголосив, що безпорадний стан спадкодавця має бути доведений належними і допустимими доказами, а самі лише звернення спадкодавця до лікарів і його неодноразове стаціонарне лікування не свідчать про те, що він не міг самостійно забезпечити умови свого життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 206 ЦПК України). У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.ст. 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; суд бере до уваги докази, які стосуються предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, є достовірними та в сукупності достатніми для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина. Заповіту спадкодавець не залишив (а.с. 7475, 78), тому спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємців першої черги, які б прийняли спадщину, немає, бо шлюб спадкодавця з позивачкою розірвано 17.10.2000 (а.с. 10), його батьки ОСОБА_13 та ОСОБА_16 померли відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 та 21.07.2011 (а.с. 90), відомостей про наявність у спадкодавця дітей матеріали справи та спадкової справи не містять. Відомості про спадкоємців другої черги також відсутні. Рідна тітка спадкодавця ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до відкриття спадщини, а тому право на спадкування в межах третьої черги за правом представлення (ст. 1263, ч. 3 ст. 1266 ЦК України) мають її сини двоюрідні брати спадкодавця ОСОБА_2 і ОСОБА_11 (а.с. 8389, 9198).

Варто окремо зазначити, що досліджуючи документи, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцями третьої черги, суд встановив, що прізвище спадкодавця та членів його родини, а також їхні імена та по батькові в документах, виданих у різні роки, зазначені неоднаково, а саме, прізвище самого спадкодавця в його паспорті, лікарському свідоцтві про смерть і свідоцтві про смерть зазначено як « ОСОБА_18 » (а.с. 1112, 4950, 54), у відмітці про реєстрацію шлюбу в паспорті позивачки як « ОСОБА_19 » (а.с. 10), а в протоколі ехокардіографії, складеному російською мовою, як « ОСОБА_20 » (а.с. 31).

Мати спадкодавця в довідці ЖБК № 181 «Металург-2» від 08.04.2026 вих. № 1/2026, листі Дніпровської міської ради від 18.05.2026 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть її чоловіка (як заявниця) зазначена як « ОСОБА_16 » (а.с. 73, 82, 95), у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_7 (актовий запис № 5188 від 26.07.2011) як « ОСОБА_21 » (а.с. 89 зв.), а у свідоцтві про одруження батьків спадкодавця, виданому за радянських часів, прізвище, присвоєне подружжю після реєстрації шлюбу, записано як « ОСОБА_19 » (а.с. 90 зв.).

Батько спадкодавця у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_8 (актовий запис № 2154), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо цього актового запису та листі Дніпровської міської ради зазначений як « ОСОБА_13 » (а.с. 82, 90, 95), тоді як у свідоцтві про одруження його прізвище записано як « ОСОБА_19 » (а.с. 90 зв.).

Рідна тітка спадкодавця (мати відповідача) у свідоцтві про народження, виданому російською мовою, зазначена як « ОСОБА_22 », ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 91), у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про її народження як « ОСОБА_10 » з тією самою датою народження (а.с. 96), у повторному свідоцтві про народження відповідача як «/ ОСОБА_23 / ОСОБА_24 » (а.с. 85), у витягу щодо актового запису про народження відповідача як « ОСОБА_24 » (а.с. 97 зв.), у свідоцтві про народження ОСОБА_11 , виданому російською мовою, як « ОСОБА_22 » (а.с. 89), у витягу щодо актового запису про народження ОСОБА_11 як « ОСОБА_25 » (а.с. 93 зв.), а у витягу щодо актового запису про її смерть та в заявах спадкоємців нотаріусу як « ОСОБА_10 » (а.с. 86, 87, 92);

Баба спадкодавця (мати його батька та тітки) у свідоцтві про смерть, виданому російською мовою, та у свідоцтві про народження ОСОБА_10 зазначена як « ОСОБА_15 » (а.с. 91, 91 зв.), а у витягу щодо актового запису про народження ОСОБА_10 як « ОСОБА_26 » (а.с. 96).

Суд вважає, що ці розбіжності мають суто формальний характер і фактично є наслідком різного перекладу (передачі) прізвища, імен та по батькові з російської мови на українську. Частину первинних документів про реєстрацію актів цивільного стану членів родини спадкодавця (свідоцтва про народження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , свідоцтво про одруження батьків спадкодавця, свідоцтво про смерть його баби) складено за радянських часів російською мовою або двома мовами, у яких прізвище записано як « ОСОБА_19 », а ім`я та по батькові у російській формі (« ОСОБА_27 », « ОСОБА_28 »). У подальшому, під час видачі документів українською мовою та перенесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, російську літеру «е» в прізвищі було передано по-різному як «і», «є», «е» або «я» (« ОСОБА_18 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_30 »), а російське ім`я « ОСОБА_31 » як українське « ОСОБА_32 », що й зумовило різні варіанти по батькові (« ОСОБА_33 », « ОСОБА_34 », « ОСОБА_35 »). І навпаки, у документі, складеному російською мовою, українське прізвище « ОСОБА_18 » відтворено як « ОСОБА_36 » (а.с. 31).

Незважаючи на різне написання прізвища, тотожність осіб, зазначених у цих документах, та родинні зв`язки між ними підтверджуються збігом інших ідентифікуючих даних імен та по батькові (з урахуванням їх російських відповідників), дат і місць народження та смерті, місця проживання, а також послідовним змістом документів у їх сукупності.

Так, у свідоцтві про народження, виданому російською мовою, і у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_10 має одну й ту саму дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та тих самих батьків, а ім`я її батька ( ОСОБА_37 ) відповідає по батькові батька спадкодавця ОСОБА_38 , що підтверджує, що вони є рідними братом і сестрою, а ОСОБА_14 рідною тіткою спадкодавця. Вік ОСОБА_12 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) відповідає даті народження ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зазначеній у листі Дніпровської міської ради, а її місце реєстрації квартира АДРЕСА_2 збігається з місцем реєстрації спадкодавця та його батька. Відомості про рік народження та вік ОСОБА_14 , внесені в 1951 та 1957 роках до актових записів про народження її синів зі слів заявників (1928 рік, 29 років), також не спростовують тотожності особи, оскільки решта даних у цих записах збігається: ім`я та по батькові з урахуванням перекладу, прізвище, ім`я та по батькові батька дітей ОСОБА_39 , місце проживання сім`ї м. Лисичанськ.

Родинні відносини між спадкодавцем, його тіткою та її синами визнаються обома сторонами, ніким із заінтересованих осіб не оспорювалися, а документи з різним написанням прізвища прийнято нотаріусом до спадкової справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що різне написання прізвища « ОСОБА_18 » (« ОСОБА_29 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_36 ») та по батькові членів родини спадкодавця в наданих документах є лише наслідком різного перекладу з російської мови на українську, не спростовує родинних зв`язків між спадкодавцем ОСОБА_3 , його батьками, його тіткою ОСОБА_14 та її синами відповідачем ОСОБА_2 і ОСОБА_11 і не впливає на висновки суду щодо кола спадкоємців.

ОСОБА_11 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, шляхом подання нотаріусу 09.07.2026 заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, відмовився від прийняття спадщини на користь відповідача (ст.ст. 1273, 1274 ЦК України) (а.с. 87). Шестимісячний строк для прийняття спадщини, протягом якого відмова від її прийняття могла бути відкликана, на час розгляду справи сплив. Таким чином, відповідач є єдиним спадкоємцем третьої черги, який прийняв спадщину, і саме його спадкові права зачіпаються задоволенням позову.

Щодо вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю суд виходить з такого. Факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_3 у період з 01.05.2020 по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою ТОВ «Аварійна сервісна служба» від 04.05.2026 № 30 (а.с. 16, 81) та актом про фактичне проживання особи від 04.05.2026, достовірність відомостей якого своїми підписами засвідчили сусіди позивачки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 17). Ці документи узгоджуються з медичною документацією, у якій лікарі двічі 21.04.2020 та 16.12.2021 зафіксували, що від госпіталізації пацієнт відмовився і лікувався вдома під наглядом дружини (а.с. 40, 4445), тобто вже на початку спірного періоду позивачка фактично виконувала щодо ОСОБА_3 функції члена сім`ї, що узгоджується з її поясненнями про переїзд спадкодавця до неї у травні 2020 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Про існування між позивачкою та спадкодавцем сімейних відносин, взаємних прав і обов`язків свідчать також спільні фотознімки (а.с. 5557), видача саме позивачці лікарського свідоцтва про смерть та довідки крематорію (а.с. 50, 51), організація та оплата нею за власний рахунок кремації тіла спадкодавця (а.с. 5253), а також те, що в заяві нотаріусу від 15.04.2026 вона іменує спадкодавця своїм чоловіком (а.с. 70).

Відповідач єдиний спадкоємець, майнові інтереси якого зачіпаються задоволенням позову, ще до звернення позивачки до суду в заяві нотаріусу від 08.07.2026, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, підтвердив, що ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини, опікувалася ним, забезпечувала продуктами харчування, готувала їжу, здійснювала прибирання, купувала ліки та повністю матеріально утримувала спадкодавця, який через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані (а.с. 86), а в суді ці обставини визнав.

Проаналізувавши зазначені докази кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, в сукупності достатніми та повністю підтверджують, що позивачка та ОСОБА_3 у період з 01.05.2020 по день смерті спадкодавця (0304.03.2026) проживали однією сім`єю спільно за адресою: АДРЕСА_1 , були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права й обов`язки. Тривалість такого проживання становить понад п`ять років (п`ять років і десять місяців) до часу відкриття спадщини, що відповідає вимогам ст. 1264 ЦК України. Отже, позивачка є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Щодо вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування суд встановив наявність усієї сукупності обставин, передбачених ч. 2 ст. 1259 ЦК України.

Безпорадний стан спадкодавця внаслідок тяжкої хвороби підтверджується медичною документацією, яка, на відміну від обставин, досліджених Верховним Судом у справі № 203/676/21, свідчить не лише про звернення по медичну допомогу, а й про стійку втрату спадкодавцем здатності самостійно забезпечувати свої життєві потреби. Щонайменше з 2024 року ОСОБА_3 страждав на хронічну затримку сечі з парадоксальною ішурією, мав стому сечового міхура та встановлений катетер (а.с. 19, 28, 48), що потребувало регулярних медичних і гігієнічних маніпуляцій; у нього діагностовано анемію тяжкого ступеня (а.с. 48), виразку тіла шлунку на тлі атрофічного гастриту (а.с. 29), фіброз і недостатність клапанів серця, аорто- та коронаросклероз (а.с. 19, 3031), дегенеративно-дистрофічні зміни хребта (а.с. 19), рецидивні інфекції сечовивідних шляхів (а.с. 21, 39). У 20202021 роках спадкодавець тричі переніс двобічну полісегментарну пневмонію, зокрема на тлі коронавірусної інфекції з дихальною недостатністю ІІ ступеня, що потребувала кисневої підтримки (а.с. 4047). Смерть спадкодавця настала від ускладнень урологічного захворювання абсцесів нирки та навколониркової клітковини з інтоксикацією (а.с. 4951).

Опікування позивачки над спадкодавцем, надання йому нематеріальних послуг і допомоги, що має матеріалізоване вираження (догляд, приготування їжі, прибирання, придбання ліків), а також його матеріальне забезпечення підтверджуються записами лікарів про лікування спадкодавця вдома під наглядом дружини (а.с. 40, 45), довідкою та актом про спільне проживання (а.с. 1617), документами про оплату медичних досліджень (а.с. 32, 33, 3638), нотаріально засвідченою заявою відповідача від 08.07.2026 (а.с. 86) та визнанням ним позову. Зазначені дії позивачка здійснювала протягом тривалого часу щонайменше з квітня 2020 року до смерті спадкодавця у березні 2026 року, тобто близько шести років.

Визнання позову зроблено відповідачем особисто, у письмовій формі, добровільно, з розумінням його змісту та правових наслідків, про що він прямо зазначив у заяві (ч.ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України).

Визнання позову не суперечить закону, оскільки узгоджується з установленими судом обставинами та положеннями ст.ст. 1259, 1264 ЦК України, і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб: відповідач є єдиним спадкоємцем третьої черги, який прийняв спадщину, а інший спадкоємець тієї ж черги ОСОБА_11 відмовився від прийняття спадщини на користь відповідача (а.с. 87). Обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання у суду немає (ч. 1 ст. 82 ЦПК України), тому суд приймає визнання позову відповідачем.

З огляду на визнання позову відповідачем та достатність наявних у справі письмових доказів суд не вбачає необхідності в допиті свідків, про виклик яких просила позивачка; при цьому двоє з них ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили факт спільного проживання позивачки та спадкодавця своїми підписами в акті від 04.05.2026 (а.с. 17).

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, хоча це не може сприйматися як вимога детально відповідати на кожен аргумент (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, п. 58). У цій справі суд дослідив усі докази, що мають значення для вирішення спору, та навів мотиви їх оцінки.

З огляду на викладене, встановивши, що позивачка понад п`ять років до часу відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім`єю, є спадкоємцем четвертої черги за законом і протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, а відповідач позов визнав, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази повністю підтверджують зміст позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за дві вимоги немайнового характеру, що підтверджується квитанцією від 20.07.2026 (а.с. 59).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивачка в позовній заяві просила залишити судові витрати за нею, а тому сума сплаченого нею судового збору з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 7682, 89, 141, 142, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 12161218, 1220, 1258, 1259, 1263, 1264, 1266, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ч. 2 ст. 3 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем та зміну черговості одержання права на спадкування задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01 травня 2020 року по 0304 березня 2026 року включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ~03 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та змінити черговість одержання права на спадкування після його смерті, надавши ОСОБА_1 право на спадкування за законом разом зі спадкоємцем третьої черги двоюрідним братом спадкодавця - ОСОБА_2 .

Решту судових витрат залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України). Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .

Суддя Д.О. Покопцева