Ухвала суду № 140278210, 24.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43522/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, а саме:

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 78,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057396626204, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2620455100:01:001:1309, загальною площею 0,0616 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135950726204, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-житловий будинок загальною площею 239 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855430726204, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 (розмір частки 44/100);

-транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», білого кольору, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ,

шляхом заборони відчуження та розпорядження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна, підозрюється ОСОБА_6 ; що зазначене нерухоме та рухоме майно до 30.01-04.02.2026 перебувало у власності або у володінні підозрюваного, після проведених 18.12.2025 у кримінальному провадженні обшуків за місцями проживання фігурантів провадження, підозрюваним ОСОБА_6 на підставі укладених протягом стислого проміжку часу договорів дарування (від 30.01.2026 реєстровий № 113; від 31.01.2026 реєстровий № 118) та договору дарування транспортного засобу від 04.02.2026 № 2645/2026/5928510 відчужено на користь дружини - ОСОБА_4 та доньки - ОСОБА_5 . За твердженням сторони обвинувачення, зазначені правочини мають ознаки вдаваних (фіктивних) та вчинені з метою приховування майна від можливої конфіскації, що є підставою для накладення арешту у порядку п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Клопотання просить розглянути без повідомлення підозрюваного та власників майна у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, з посиланням на існування ризику здійснення додаткових заходів щодо відчуження майна у разі повідомлення.

Позиція учасника кримінального провадження

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з наведеними стороною обвинувачення обґрунтуваннями необхідності розгляду клопотання без повідомлення власників майна. Зокрема, з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення (особливо тяжкий службовий злочин, за санкцією якого передбачено обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна), задокументовану у клопотанні динаміку послідовних відчужень майна підозрюваним на користь близьких родичів безпосередньо після проведення 18.12.2025 обшуків у кримінальному провадженні, а також з огляду на об`єктивні можливості вчинення реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого та рухомого майна у стислі строки з використанням електронних сервісів та за посередництвом нотаріусів, повідомлення власників майна про час і місце розгляду клопотання створило б реальний ризик вчинення додаткових дій, спрямованих на приховування або подальшого відчуження зазначеного майна, та унеможливило б досягнення мети арешту. За таких обставин розгляд клопотання без повідомлення власників майна відповідає вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

З наданих до суду матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено такі фактичні обставини.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

31.03.2026 у порядку ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймав посаду заступника голови Об`єднаної профспілкової організації «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 43369134), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

18.12.2025 у кримінальному провадженні проведено обшуки за місцями проживання фігурантів провадження та у транспортних засобах, які перебували у їх власності/використовувалися ними.

До проведення обшуку у підозрюваного ОСОБА_6 у власності або у володінні перебували: житловий будинок площею 78,6 кв. м та земельна ділянка з кадастровим номером 2620455100:01:001:1309 площею 0,0616 га за адресою: АДРЕСА_1 (набуті на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого у реєстрі за № 185 від 18.03.2020); житловий будинок площею 239 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (частка 44/100, набута на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2016 реєстровий № 472); а також транспортний засіб «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Після проведення обшуку 18.12.2025 підозрюваним ОСОБА_6 послідовно, протягом стислого проміжку часу, здійснено відчуження зазначеного майна на користь близьких родичів, а саме:

-30.01.2026 частку 44/100 у житловому будинку загальною площею 239 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 подаровано доньці ОСОБА_5 (договір дарування, реєстровий № 113, посвідчений державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_7 );

-31.01.2026 житловий будинок площею 78,6 кв. м та земельну ділянку площею 0,0616 га за адресою: АДРЕСА_1 подаровано дружині ОСОБА_4 (договір дарування, реєстровий № 118, посвідчений тим самим нотаріусом);

-04.02.2026 транспортний засіб «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 подаровано доньці ОСОБА_5 (договір дарування, укладений у ТСЦ № 2645/2026/5928510 від 04.02.2026).

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Відповідно до ч. 6 цієї статті у зазначеному випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється з дотриманням балансу між завданнями кримінального провадження і необхідністю збереження таємниці досудового розслідування (ст. 222 КПК України). З огляду на це в ухвалі про накладення арешту на майно наводяться лише ті обставини кримінального провадження, які є необхідними та достатніми для обґрунтування такого заходу забезпечення, і які не розкривають зміст та напрями досудового розслідування.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими з наступних підстав.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачає обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна. З огляду на це наявні достатні підстави вважати, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, а отже мета арешту, визначена п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, у даному випадку є обґрунтованою.

Хронологічне співставлення обставин, встановлених з матеріалів клопотання, свідчить про послідовне відчуження підозрюваним ОСОБА_6 усього переліку належного йому нерухомого та рухомого майна на користь близьких родичів (дружини та доньки) протягом стислого проміжку часу - з 30.01.2026 по 04.02.2026, тобто безпосередньо після проведення 18.12.2025 у кримінальному провадженні обшуків за місцем проживання фігурантів провадження. Зазначена послідовна поведінка, у поєднанні з характером інкримінованого діяння (особливо тяжкий службовий злочин, за санкцією якого передбачено обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна), безоплатним характером усіх правочинів (договори дарування), належністю усіх набувачів до близького сімейного оточення підозрюваного, а також відсутністю у матеріалах клопотання будь-яких відомостей про наявність економічної або особистої мети для здійснення такого масштабного дарування усього наявного у підозрюваного майна, - надає достатні підстави вважати, що зазначені правочини вчинені з метою уникнення можливого застосування покарання у виді конфіскації майна, а їх набувачі не є добросовісними у розумінні положень цивільного законодавства.

За таких обставин майно, відчужене підозрюваним у зазначений спосіб, не втрачає ознак майна, стосовно якого існують достатні підстави вважати, що у майбутньому воно може підлягати конфіскації як виду покарання. Питання про подальшу оцінку добросовісності набувачів та про недійсність вдаваних правочинів у розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України є предметом окремого розгляду у порядку цивільного судочинства, тоді як на стадії досудового розслідування збереження такого майна у стані, придатному для виконання майбутнього рішення суду щодо застосування конфіскації, забезпечується заходом кримінального процесуального примусу у вигляді накладення арешту.

Незастосування заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном створить реальний ризик його подальшого відчуження на користь третіх осіб, що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду в частині застосування конфіскації майна. Зазначене охоплюється переліком, наведеним у ч. 11 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим накладення арешту з обмеженням, що охоплює виключно заборону відчуження та розпорядження зазначеним майном, без заборони користування, з огляду на характер майна (об`єкти житлової нерухомості та транспортний засіб) та з метою забезпечення пропорційності обмеження права власності до завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У даному випадку, з урахуванням тяжкості інкримінованого діяння (особливо тяжкий службовий злочин з обов`язковою санкцією-конфіскацією), обмеженого обсягу арешту (заборона відчуження та розпорядження без заборони користування), тимчасового характеру арешту та можливості його скасування у порядку ст. 174 КПК України, встановлений захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним до переслідуваної мети.

Крім того, власники майна не позбавлені у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, у тому числі із наданням доказів своєї добросовісності як набувачів та відсутності зв`язку відчуження майна з обставинами провадження.

З огляду на викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025, шляхом заборони відчуження та розпорядження, на наступне майно:

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 78,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057396626204, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2620455100:01:001:1309, загальною площею 0,0616 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135950726204, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-житловий будинок загальною площею 239 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855430726204, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 (розмір частки 44/100);

-транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TIGUAN», білого кольору, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_8