Ухвала суду № 140278207, 24.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43590/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, а саме:

- будинок загальною площею 59,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27579446, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- будинок загальною площею 124,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33433015, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- домоволодіння загальною площею 127,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904514, за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (розмір частки );

- земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:06:001:0040, загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 549991418234, за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

шляхом заборони відчуження та розпорядження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна, підозрюється ОСОБА_4 ; що чотири зазначені об`єкти нерухомого майна безпосередньо належать підозрюваному на праві приватної або спільної сумісної власності; що транспортний засіб «TOYOTA RAV4» до 29.12.2025 перебував у власності підозрюваного та після проведених 18.12.2025 у кримінальному провадженні обшуків відчужений підозрюваним на користь дружини ОСОБА_5 шляхом укладення договору купівлі-продажу через електронні сервіси, з ознаками вдаваності (фіктивності) такого правочину, вчиненого з метою приховування майна від можливої конфіскації.

Клопотання просить розглянути без повідомлення підозрюваного та власника майна у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Позиція учасника кримінального провадження

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з наведеними стороною обвинувачення обґрунтуваннями необхідності розгляду клопотання без повідомлення власників майна. Зокрема, з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення (особливо тяжкий службовий злочин з обов`язковою санкцією-конфіскацією), задокументовану у клопотанні обставину відчуження підозрюваним належного йому транспортного засобу на користь дружини безпосередньо після проведення 18.12.2025 обшуків у кримінальному провадженні, а також з огляду на об`єктивні можливості вчинення реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого та рухомого майна у стислі строки з використанням електронних сервісів та за посередництвом нотаріусів, повідомлення власників майна про час і місце розгляду клопотання створило б реальний ризик вчинення додаткових дій, спрямованих на приховування або подальшого відчуження зазначеного майна, та унеможливило б досягнення мети арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

31.03.2026 у порядку ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймав посаду голови Об`єднаної профспілкової організації «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 43369134), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

18.12.2025 у кримінальному провадженні проведено обшуки за місцями проживання фігурантів провадження та у транспортних засобах, які перебували у їх власності/використовувалися ними.

На даний час у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебувають: будинок площею 59,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину, реєстровий № 1499 від 16.09.2009); будинок площею 124,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 15.04.2011); домоволодіння площею 127,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 (частка , договір купівлі-продажу серії ВАС/699023 від 07.02.2003); земельна ділянка з кадастровим номером 1823482800:06:001:0040 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_3 (спільна сумісна власність).

До проведення 18.12.2025 обшуків у власності підозрюваного ОСОБА_4 також перебував транспортний засіб «TOYOTA RAV4», 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . 29.12.2025 підозрюваний ОСОБА_4 здійснив продаж зазначеного транспортного засобу на користь своєї дружини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом укладення договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Відповідно до ч. 6 цієї статті у зазначеному випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється з дотриманням балансу між завданнями кримінального провадження і необхідністю збереження таємниці досудового розслідування (ст. 222 КПК України). З огляду на це в ухвалі про накладення арешту на майно наводяться лише ті обставини кримінального провадження, які є необхідними та достатніми для обґрунтування такого заходу забезпечення, і які не розкривають зміст та напрями досудового розслідування.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими з наступних підстав.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна. З огляду на це наявні достатні підстави вважати, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, а отже мета арешту, визначена п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, у даному випадку є обґрунтованою.

Стосовно чотирьох об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної або спільної сумісної власності належать безпосередньо підозрюваному ОСОБА_4 (будинок у АДРЕСА_4 ), умови ч. 6 ст. 170 КПК України для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації як виду покарання дотримані.

Стосовно транспортного засобу «TOYOTA RAV4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідчий суддя виходить з такого. Хронологічне співставлення обставин, встановлених з матеріалів клопотання, свідчить про те, що відчуження підозрюваним ОСОБА_4 цього транспортного засобу на користь дружини ОСОБА_5 відбулось 29.12.2025, тобто через 11 днів після проведення 18.12.2025 у кримінальному провадженні обшуків за місцем проживання фігурантів провадження. Правочин укладено з використанням електронних сервісів та зовнішніх ресурсів (без нотаріального посвідчення), на користь одного з подружжя, у стислий строк після обшуків. Зазначені обставини у сукупності з характером інкримінованого діяння (особливо тяжкий службовий злочин з обов`язковою санкцією-конфіскацією) надають достатні підстави вважати, що зазначений правочин вчинений з метою уникнення можливого застосування покарання у виді конфіскації майна, а ОСОБА_5 не є добросовісним набувачем зазначеного транспортного засобу. За таких обставин цей транспортний засіб не втрачає ознак майна, стосовно якого існують достатні підстави вважати, що у майбутньому воно може підлягати конфіскації як виду покарання. Питання про подальшу оцінку добросовісності набувача та про недійсність вдаваного правочину у розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України є предметом окремого розгляду у порядку цивільного судочинства.

Незастосування заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном створить реальний ризик його подальшого відчуження на користь третіх осіб, що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду в частині застосування конфіскації майна. Зазначене охоплюється переліком, наведеним у ч. 11 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим накладення арешту з обмеженням, що охоплює виключно заборону відчуження та розпорядження зазначеним майном, без заборони користування, з огляду на характер майна (об`єкти житлової нерухомості, земельна ділянка та транспортний засіб) та з метою забезпечення пропорційності обмеження права власності до завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У даному випадку встановлений захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним до переслідуваної мети.

Крім того, власники майна не позбавлені у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

З огляду на викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025, шляхом заборони відчуження та розпорядження, на наступне майно:

-будинок загальною площею 59,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27579446, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-будинок загальною площею 124,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33433015, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-домоволодіння загальною площею 127,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904514, за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (розмір частки );

-земельну ділянку з кадастровим номером 1823482800:06:001:0040, загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 549991418234, за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні № 12025000000003216 від 03.12.2025.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_6