Рішення № 140275568, 02.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/737/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк,

код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070

Відповідач: фізична особа-підприємець Федорович Роман Олександрович,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 213 227,46 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк через підсистему Електронний суд звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Федоровича Романа Олександровича про стягнення 213 227,46 грн заборгованості, з яких: 58 219,99 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 124 757,19 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30 250,28 грн простроченої заборгованості за комісією.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2026 доставлена позивачу та відповідачу до їх Електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд ЄСІКС 03.08.2026 о 22:50, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 19.08.2026.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов?язань за Кредитним договором Кредит всеБІЗНЕС №712809135340 від 10.10.2024.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

10.10.2024 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Федоровичем Романом Олександровичем (позичальник, відповідач) укладений Кредитний договір Кредит всеБІЗНЕС № 712809135340 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.

Згідно з п. 1.1.8. кредитного договору Типові умови кредитування в рамках кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС, укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщуються на інтернет сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору (далі Типові умови).

Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 5.5. кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

Згідно з пунктами 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.7 кредитного договору Банк надав відповідачу кредит в сумі 300 000,00 грн на строк до 10.10.2027 включно; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 1,7% за один місяць користування кредитом; цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1. Договору (в разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1. Договору.

Згідно із п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів. Сума платежу за кредитом складається з платежу за основною сумою кредиту, комісійної винагороди за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом.

Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 10.11.2024, щомісячно не пізніше 10 числа місяця до 10.10.2027 сплачувати суму в розмірі 13 433,33 грн, 10.10.2027 включно 13 433,45 грн; з яких погашення основної суми кредиту 8333,33 грн, 10.10.2027 включно 8333,45 грн; погашення комісії 5100,00 грн щомісячно; проценти за користування кредитом становлять 0 грн.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником у рахунок погашення кредиту складає 483 600,00 грн, з яких 300 000,00 грн погашення основної суми кредиту; 183 600 грн погашення комісії; 0 грн проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і в строки, зазначені в ст. 1 Договору.

До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію № TR.86412129.49743.29514 від 10.10.2024 на суму 297 000,00 грн, згідно з якою ФОП Федорович Р.О. (позичальник, відповідач у справі) отримав від надавача платіжних послуг платника AT ПУМБ (позивача) кредитні кошти з призначенням платежу: зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809135340 від 10.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Федорович Роман Олександрович.

Також матеріали справи містять платіжну інструкцію № TR.86412129.49742.29514 від 10.10.2024 на суму 3000,00 грн, призначення платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 712809135340 від 10.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Федорович Роман Олександрович.

На підтвердження виконання позивачем умов Договору останнім до матеріалів справи додано виписку/особовий рахунок відділення AT ПУМБ з 10.10.2024 по 22.07.2026 ФОП Федорович Роман Олександрович, згідно з якою позичальник отримав 300 000,00 грн кредитних коштів за Договором.

За доводами позивача, станом на 22.07.2026 несплачена позичальником комісія становить 30 250,28 грн, заборгованість за сумою кредиту складає 182 977,18 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

06.05.2026 позивач, у досудовому порядку надіслав на адресу відповідача вимогу № 270 від 28.04.2026 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 712809135340 від 10.10.2024 в сумі 198 848,83 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 06.05.2026.

За доводами позивача, відповідачем, як позичальником, порушено умови повернення основної суми кредиту, наданої йому відповідно до умов Кредитного договору, внаслідок чого Банк набув права на захист своїх порушених прав у судовому порядку та право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а саме 213 227,46 грн заборгованості, з яких: 58 219,99 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 124 757,19 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30 250,28 грн простроченої заборгованості за комісією.

Відповідач заперечень на позов в установлений судом строк не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (надалі Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктами 41-44, 46, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитом.

Судом встановлено факт укладення між сторонами Кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 712809135340 від 10.10.2024, за приписами п. 1.1.3. якого відповідач (позичальник) зобов`язався повернути суму позики в термін до 10.10.2027 включно.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем від Aкціонерного товариства ПУМБ кредит у розмірі 300 000,00 грн; факт неналежного виконання ним, як позичальником, зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, як наслідок, у відповідача утворилась прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 182 977,18 грн, що стало підставою для звернення позивача з вимогою про дострокове погашення кредиту.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 4.1. Типових умов кожна з перелічених у цьому пункті подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія, зокрема: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, в передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.

Відповідно до п. 4.2. Типових умов, у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові Кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3., п. 1.4. Договору, п. 5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит у повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з Договором, у строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Враховуючи наведене, позивач набув право на захист своїх порушених прав у судовому порядку шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

Заборгованість за сумою кредиту (тіло) становить 182 977,18 грн, у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 58 219,99 грн, строкова заборгованості за сумою кредиту в розмірі 124 757,19 грн.

Відповідач наведені обставини не спростував, докази на підтвердження погашення наявної заборгованості за кредитом (тіло) суду не надав.

Щодо заявленої до стягнення суми простроченої заборгованості за комісією.

Позивачем заявлено до стягнення 30 250,28 грн простроченої заборгованості за комісією за період з 10.01.2026 по 22.07.2026.

Відповідно п. 6.1. статті 6 Типових умов за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, зокрема, комісійну винагороду.

Сторони у п. 1.1.4.2. статті 1 кредитного договору погодили тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту 1,7% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного у п. 1.4 договору.

Згідно з п. 6.3.2. Типових умов позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2. Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1. Договору.

Комісійна винагорода за обслуговування Кредиту сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, зазначеному в п.1.4. Договору, за відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. Договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання Кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів.

У разі дострокового повного погашення заборгованості за Кредитом, Позичальник зобов`язаний погасити Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.

Призупинення або припинення надання Кредиту, зменшення розміру Суми Кредиту з підстав, передбачених Договором, не створюють обов`язку Банку повернути Позичальнику Комісійну винагороду за надання Кредиту/ Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту або їх частину (п.6.3.3. Типових умов).

Водночас, відповідно до пункту 1.1.4.3. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2. типових умов та сплачуються згідно з графіком платежів, наведених в пункті 1.4. договору.

Пунктами 6.2.1., 6.2.2. Типових умов передбачено, що проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі, визначеному в п. 1.1.4.3. Договору.

Проценти нараховуються щоденно та розраховуються виходячи з залишку заборгованості за Кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком платежів, зазначеним в п.1.4. Договору, та виходячи з із розрахунку 365 днів у році та фактичної кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включаючи день надання Кредиту) по день фактичного повного повернення заборгованості за Кредитом (не враховуючи цей день). У цьому пункті Типових умов під розрахунковим періодом, мається на увазі період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. Договору, а першим розрахунковим періодом є період з дати надання Кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів.

Тобто при такій процентній ставці, з огляду на графік платежів, нараховані відсотки за користування кредитом є фактично нульовими за весь період, що підтверджується зазначеним в п. 1.4. Договорі графіком платежів, за яким проценти за користування кредитом, які мають бути сплачені позичальником у рахунок погашення кредиту, становлять 0 грн.

Натомість пунктом 1.1.4.2. кредитного договору передбачена комісійна винагорода за обслуговування кредиту 1,7% за один місяць користування кредитом, яка і заявляється до стягнення за позовом.

Пунктом 6.2.3. Типових умов передбачено, що у разі порушення Позичальником строку повернення Кредиту/частини Кредиту, Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.6.2.1. Типових умов та п. 1.1.4.3. Договору, сплачувати на користь Банку за весь час прострочення, проценти на прострочену суму Кредиту за ставкою у розмірі, визначеному п. 1.1.4.4. Договору, з першого дня прострочення повернення суми Кредиту/ частини Кредиту до тієї дати, коли сума Кредиту буде повернута Банку в повному обсязі. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення Кредиту із розрахунку 365 днів на рік.

Закінчення зазначеного у Договорі Строку кредитування не звільняє Позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов Договору на користь Банку проценти на прострочену суму Кредиту.

Отже, фактично комісійна винагорода є процентами за кредит у розумінні ст. 1048, 1056-1 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо правової природи комісійної винагороди за обслуговування кредиту за погодженими позичальником та банком умовами, суд доходить висновку, що винагорода банку за надані послуги фактично має компенсаційний характер і її призначення полягає в тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з технічним супроводом та наданням кредиту. Натомість проценти за користування кредитом за своєю юридичною природою є доходом банку від проведення його банківської діяльності. В даному випадку, з урахуванням встановлення символічної процентної ставки за кредитом у розмірі 0,00001% річних (що в кінцевому результаті за весь обумовлений строк кредитування дорівнює нулю), саме погоджена сторонами комісійна винагорода за своєю економічною суттю фактично виконує функцію плати за користування капіталом. Розрахунок комісії від первісної суми кредиту (а не від залишку заборгованості) повністю нівелює природу цього платежу як плати за послугу з обслуговування. Обсяг супутніх дій банку об`єктивно зменшується в міру погашення тіла кредиту позичальником. Той факт, що вказана плата залишається незмінною, свідчить про те, що вона є фіксованим доходом банку (квазі-процентами), а не платою за фактичні операційні витрати, що за умови відсутності зустрічного надання послуг призводить до безпідставного збагачення фінансової установи.

За таких обставин, порядок обрахунку та правовий режим спірної комісійної винагороди, з урахуванням її дійсної правової природи за погоджених умов, має відбуватись з урахуванням та застосуванням положень ст. 1048, 1050 ЦК України, оскільки цей платіж де-факто виконує функцію процентів за користування грошовими коштами.

Виходячи з приписів ст. 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 сформувала наступні правові позиції.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України, натомість настає відповідальність боржника обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Ці ж положення застосовуються і до права кредитодавця на нарахування комісійної винагороди за обслуговування кредиту протягом строку кредитування.

Тож після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, строк кредитування вважається таким, що закінчився, а несплачена сума кредиту вважається простроченою.

За змістом «користування кредитом» це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Враховуючи, що умовами кредитного договору визначено тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту (1,7% за один місяць), обслуговування кредиту здійснюється лише за час правомірного користування кредитом, отже комісійна винагорода після прострочення не може вважатися відповідальністю за порушення грошового зобов?язання з визначеним у договорі розміром у розумінні ст. 625, ч.1 ст. 1050 ЦК України.

Застосування терміну «комісійна винагорода» є по суті штучною підміною правової природи і терміну «процентів» у розумінні ст. 1048, 1056-1 ЦК України, застосування чого фактично сприяє уникненню виснованих Великою Палатою Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 наслідків з метою стягнення процентів навіть після прострочення терміну правомірного користування кредитом.

З огляду на вимоги ч. 1, 2 ст. 2, ч.5 ст. 236 ГПК України суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.

Пунктом 8.2.1. Типових умов визначено право банку призупинити надання Позичальнику Кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених Договором, Типовими умовами та/або законодавством України.

Згідно з п. 4.2. Типових умов у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. Договору, п.5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 7 (семи) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з Рахунків Позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення Боргових зобов`язань Позичальника.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору 06.05.2026 позивач, надіслав на адресу позичальника (відповідача) вимогу № 270 від 28.04.2026 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 712809135340 від 10.10.2024 в сумі 198 848,83 грн. Вказана вимога направлена відповідачу засобами поштового зв`язку 06.05.2026 (номер відправлення ШКІ 0505610516194), що підтверджується описом вкладення в цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком).

Оскільки позивач направив відповідачу вимогу, у якій змінив строки виконання зобов`язання, суд зазначає, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

Доказів отримання позичальником вищезазначеної вимоги № 270 від 28.04.2026 позивач суду не надав.

В силу приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, строком виконання відповідачем зобов?язання умов вимоги № 270 від 28.04.2026 (направленої відповідачу 06.05.2026) є 13.05.2026 включно.

Отже, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню за період з 10.01.2026 по 13.05.2026 та за перерахунком суду становлять 18 421,65 грн.

У решті стягнення процентів суд відмовляє у зв?язку з відсутністю підстав для їх нарахування.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2514,71 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Федоровича Романа Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; рахунок № НОМЕР_2 , МФО 334851) прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 58 219,99 грн, строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 757,19 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18 421,65 грн та 2514,71 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун