Рішення № 140275138, 02.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3450/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"

до Сергієвої Наталії Григорівни

про стягнення 66160,65 грн

20.08.2026 року через підсистему Електронний суд до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний банк до ОСОБА_1 про стягнення 66160,65 грн заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №79808851792 від 29.04.2025, з яких 57628,45 грн заборгованості по кредиту та 8532,20 грн комісії.

Ухвалою від 24.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.

Оскільки відповідач фізична особа, то суд відповідно до ст. 176 ГПК України перевірив його зареєстроване місце проживання.

Так, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 24.08.2026 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала, надіслана відповідачу за зазначеною адресою, повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній»

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник відповідача адвокат Сікорська І.С. 18.09.2026 подала через Електронний суд повідомлення про те, що вона отримала доступ до електронної справи № 916/3450/26 на підставі ордеру № ВЕ1169086 від 18.09.2026, виданого на підставі договору/доручення органу, уповноваженого на надання безоплатної правничої допомоги.

23.09.2026 від відповідача надійшов відзив, в якому вона просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що надана позивачем виписка не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не містить детального розрахунку заборгованості не містить розміру надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості із зазначенням дати їх надходження, не підписана. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав доказів відкриття рахунку для відповідача.

Також відповідач посилається на те, що позивачем надано публічну пропозицію на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка не містить підпису відповідача та зазначення, що відповідач ознайомлений з даною пропозицією.

За посиланнями відповідача в розрахунку заборгованості не вбачається, куди спрямовувались грошові кошти сплачені відповідачем в рахунок погашення процентів чи комісії.

Відповідач вважає, що позивач неправомірно просить стягнути комісію, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 18.09.2026, то суд приймає до розгляду відзив, поданий 23.09.2026.

25.09.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі Заявник, Позивач, Банк, Кредитор, АТ «ПУМБ») та фізичною особою-підприємцем Сергієвою Наталією Григорівною (надалі Відповідач, Позичальник, Клієнт, ФОП) укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808851792 від 29.04.2025 року (надалі за текстом Кредитний договір, Договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.

Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 20.08.2026 р., відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_79808851792.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Сергієва Наталія Григорівна (підписувач 1 ) 12:29:34 29.04.2025 р. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За умовами Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.

Згідно з п. 1.1.8 Кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому Договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору) (надалі за текстом Типові умови).

Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Типових умовах.

В п. 5.1 договору зазначено, що договір складається з Договору та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.

Умови кредитування: сума кредиту складає 80 000,00 гривень, строк кредитування до 29.04.2028 р. включно, комісійна винагорода за надання Кредиту 1.0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2.0 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів. Так, за графіком платежів, відповідач зобов`язалась сплачувати банку 29 числа кожного місяця по 3822,22 грн (2222,22 грн сума по кредиту і 1600 грн комісійної винагороди), починаючи з 29.05.2025, а останній платіж 29.04.2028 має бути в розмірі 3822,30грн.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 137 600,00 грн., з яких 80 000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 57 600,00 грн. на погашення комісії.

Відповідно до п. 3.5. Типових умов кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», які діють з 02.12.2024 (і до теперішнього часу, як зазначено позивачем у відповіді на відзив), надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2025 до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача за її рішенням.

З огляду на викладене, позов заявлено позивачем до фізичної особи.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №910/8729/18 викладено висновок про те, що вимоги за господарськими зобов`язаннями до фізичної особи, яка втратила статус підприємця, слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини 1 статті 20, а також статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За наведених обставин, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу фізичної особи-підприємця не припинилися.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що надана позивачем виписка не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не містить детального розрахунку заборгованості не містить розміру надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості із зазначенням дати їх надходження, не підписана. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав доказів відкриття рахунку для відповідача.

Також відповідач посилається на те, що позивачем надано публічну пропозицію на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка не містить підпису відповідача та зазначення, що відповідач ознайомлений з даною пропозицією.

За посиланнями відповідача в розрахунку заборгованості не вбачається, куди спрямовувались грошові кошти сплачені відповідачем в рахунок погашення процентів чи комісії.

Відповідач вважає, що позивач неправомірно просить стягнути комісію, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що вона не підписувала публічної пропозиції, оскільки, як зазначено вище, відповідач підписала електронним підписом кредитний договір від 29.04.2025, в якому є зауваження, що договір складається з договору і типових умов.

В п. 1.1.5 договору зазначено поточний рахунок відповідача НОМЕР_1 , а в п. 1.1.6 зазначено рахунок для погашення боргових зобов`язань НОМЕР_2 .

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів відкриття рахунку для відповідача, оскільки номери рахунків узгоджені сторонами в укладеному ними договорі.

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.96479091.70252.29514 вiд 29.04.2025 р. (а.с. 31), призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 79808851792 від 29/04/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Сергієва Наталія Григорівна" , сума: 79 200,00 грн.

Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 800,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.96479091.70251.29514 вiд 29.04.2025 р. (а.с. 30), призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором № НОМЕР_3 від 29/04/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Сергієва Наталія Григорівна".

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою відділення № 1 ПУМБ в м. Білгород-Дністровський з рахунку НОМЕР_2 , ФОП Сергієва Наталія Григорівна, код НОМЕР_4 (а.с. 32) за період 29.04.2025 по 17.08.2026.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що надана позивачем виписка не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не містить детального розрахунку заборгованості не містить розміру надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості із зазначенням дати їх надходження, не підписана, виходячи з наступного.

По-перше суд враховує, що всі документи, що надійшли до суду через підсистему «Електронний суд», вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. Про це зазначив у своїй постанові від 11 вересня 2024 року Верховний Суд по справі №591/6212/23.

Так, в даному випадку позовну заяву подано через Електронний суд представником позивача адвокатом Лесечко М.В., на підтвердження повноважень якого надано довіреність від 20.08.2025.

Отже, всі документи, які додані до позовної заяви в Електронному суді є такими, що подані з використанням власного електронного підпису представника позивача.

Згідно з п. 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;

5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Суд дійшов висновку, що подана позивачем виписка відповідає вимогам п. 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України і може слугувати первинним документом для підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.

До того ж, з поданої позивачем виписки вбачається, що відповідач частково сплачував кошти на виконання умов кредитного договору, так останнє надходження коштів в сумі 500грн відбулось 23.06.2026.

Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.

Відповідно до умов Договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 17.08.2026 р. нарахована комісія у сумі 8 532,20 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 11 082,40 грн.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Цивільний кодекс України, крім обов`язку належного виконання зобов`язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно з ч. 1 ст. 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 4 Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» (далі Типові умови) передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як Несприятливі події.

Так, зокрема, Несприятливою подією тлумачиться несплата Позичальником будь якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або іншими договорами, укладеними між Сторонами (п.п.1 п.4.1 ст.4).

Пунктом 4.2 ст. 4 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 Договору, п.5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Пункт 8.3.1 ст. 8 Типових умов встановлює обов`язок Позичальника невідкладно повідомляти Банк про зміни в документах та інформації, що були надані Позичальником при укладенні Договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення Несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане Позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.

Враховуючи вказане, Позивачем було прийняте рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.

Банк направив відповідачу вимогу вих № 418 від 30.06.2026 про погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 63581,78грн. На підтвердження направлення вимоги позивач додав до позовної заяви копію чека від 04.07.2026, опису вкладення та роздруківки з сайту Укрпошти.

Проте, зазначена вимога Відповідачем виконана не була, чим порушені законні права заявника на повернення кредиту.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 17.08.2026 р. (включно) становить 66 160,65 грн., з яких: - 57 628,45 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 11 082,40 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 46 546,05 грн.;- 8 532,20 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не має право просити стягнути комісію відповідно до закону України «Про споживче кредитування», з огляду на наступне.

Зобов`язання відповідача зі сплати комісії узгоджено сторонами шляхом підписання кредитного договору від 29.04.2025.

Так, зокрема, пункт 1.1.4 Договору визначає плату за Кредит, що передбачає Комісійну винагороду за надання Кредиту та Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту.

Пунктом 6.3.1 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний сплатити Банку Комісійну винагороду за надання Кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за надання Кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1 Договору.

Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на Поточний рахунок Позичальника. Даним пунктом Типових умов Позичальник уповноважує Банк здійснити переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п. 1.1.4.1 Договору, на користь Банку.

Пункт 1.1.4.1 Договору визначає, що комісійна винагорода за надання Кредиту 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов.

Пунктом 6.3.2 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної Комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п.1.1.1 Договору.

Пункт 1.1.4.2 Договору визначає, що комісійна винагорода за обслуговування Кредиту 2% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту відповідно до п.6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору.

Крім того, п. 4.3 Договору вказано, що підписанням Договору Відповідач підтверджує, що до укладення Договору її в належній формі була надана необхідна, повна, доступна та достовірна інформація про фінансову послугу, достатня для прийняття нею свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов`язані з отриманням такої фінансової послуги відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю Сторін є належним способом надання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов Відповідачу зрозумілі, згоди з усіх істотних умов Договору досягнуто.

Положеннями ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (далі Закон № 2121-III) визначено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До банківських послуг належать: 1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб; 2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); 3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку.

Комісійний дохід утворюється внаслідок не тільки розрахунково-касового обслуговування, а й в результаті кредитного обслуговування клієнтів (надання інформації, оцінки ризиків тощо).

За таких обставин, Комісійна винагорода за надання кредиту та за обслуговування кредиту є платежами, що визначені та узгоджені Позивачем і Відповідачем при підписанні Договору та при прийнятті Відповідачем умов Договору та Типових умов.

Проценти за користуванням кредитом та штрафні санкції за порушення зобов`язань позивачем не нараховувались.

Розподіл сплачених Відповідачем грошових коштів здійснювався у відповідності до п. 1.4 Договору, яким встановлено Графік платежів за кредитом, з урахуванням п. 7.1 Типових, умов, яким визначено порядок та черговість виконання Відповідачем боргових зобов`язань.

Посилання представника Відповідача на положення Закону України «Про споживче кредитування», а також, Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Пункт 10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

Пункт 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В той же час, у Законі України «Про захист прав споживачів» термін «споживач» визначається як «фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника» (п. 22 ст. 1 цього Закону).

Тобто, споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Відповідач під час укладення Договору, була суб`єктом, який здійснює підприємницьку діяльність. Відповідно, після укладення Договору між Позивачем та Відповідачем виникли саме господарські правовідносини, а отже положення Закону України «Про споживче кредитування» не можуть бути застосовані.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808851792 від 29.04.2025 станом на 17.08.2026 включно в розмірі 66160,65 грн, з яких - 57628,45 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 11 082,40 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 46546,05 грн, та 8 532,20 грн простроченої заборгованості за комісією, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Витрати позивача зі сплати 2662,40грн судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Сергієвої Наталії Григорівни (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість в розмірі 66 160,65 грн, з яких - 57628,45 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 11082,40грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 46546,05 грн, 8 532,20 грн простроченої заборгованості за комісією, а також 2662,40 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 жовтня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова