Рішення № 140275052, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1095/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Гамарц О.С.,

від відповідача - Мирончак А.П., Гєрбєй Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс про стягнення заборгованості в розмірі 2319422,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс про стягнення заборгованості зі сплати за користування вагонами в розмірі 2319422,00 грн., посилаючись на наступне.

Як вказує позивач, 25.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Трансінвестсервіс (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. При цьому позивач зазначає, що у грудні 2025 року на станцію Чорноморська Одеської залізниці для відповідача прибували вагони з вантажем під вивантаження. Вказані вагони були подані на під`їзну колію відповідача під вивантаження, про що були складені відповідні пам`ятки про подавання вагонів; після вивантаження вагони в порожньому стані було повернуто залізниці, про що були складені відповідні пам`ятки про забирання вагонів.

Як вказує позивач, відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

При цьому, як вказує позивач, за умовами п. 4 Правил час передавання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подавання / забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Крім того, позивач наголошує, що відповідно до п. 5 Правил плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб, стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Так, позивач вказує, що п. 8.1 договору 31/245 Про експлуатацію залізничної під`їзної колії між АТ Укрзалізниця та ТОВ Трансінвестсервіс при станції Чорноморська від 28.08.2020 встановлено, що час користування вагонами та нарахування плати проставляється у відомості плати за користування вагонами на підставі пам`ятки про подачу/забирання вагонів. На підставі вищенаведених норм та пам`яток про подачу та забирання вагонів залізницею була нарахована плата за користування спірними вагонами за весь час знаходження їх в користуванні відповідача, про що були складені відповідні відомості плати за користування вагонами № 17124006, № 18124013, № 18124011 та № 20124023.

Позивач наголошує, що відповідно до вказаних відомостей плати за користування вагонами загальна сума плати за користування вищезазначеними вагонами склала 2817591,00 грн. з ПДВ, натомість відповідач вказану суму визнав частково у розмірі 498169,00 грн. з ПДВ, після чого визнана відповідачем сума плати за користування спірними вагонами була списана залізницею з його особового рахунку. Решту плати за користування спірними вагонами у сумі 2319422,00 грн. з ПДВ відповідач сплатити відмовився, що обумовило необхідність позивача звернутися до суду з позовом про стягнення плати за користування спірним вагонами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026 р. позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1095/26, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 24.04.2026 р. о 10:30 год.

22.04.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14005/26), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс про стягнення заборгованості у розмірі 2319422,00 грн., посилаючись на наступне. Відповідач зазначає, що на підставі вищенаведених норм та пам`яток про подачу та забирання вагонів залізницею була нарахована плата за користування спірними вагонами за весь час знаходження їх в користуванні відповідача, про що були складені відповідні відомості плати за користування вагонами. Проте, відповідач наголошує, що позивач, знаючи про факт настання обставин форс-мажору для відповідача, навмисно не надав до суду всі документи, що стосуються суті справи. Так, відповідно до відомостей плати користування вагонами за формою ГУ-46 зазначено, що вони підписані з застереженням, а саме: Аварія, зупинка руху по під`їзній колії.

Водночас, посилаючись на абз. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, відповідач зазначає, що вагони є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника тільки в тому випадку, якщо їх затримання викликано з причин, що залежать від вантажовласника. Таким чином, необхідною умовою для включення часу затримання вагонів до загального часу користування вагонами, за який нараховується плата, повинна бути вина власника під`їзної колії причин, що залежить від власника під`їзної колії.

Крім того, за ствердженням відповідача, причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі Примітки відомості плати за користування вагонами (контейнерами). Враховуючи той факт, що графа примітки відомостей плати за користування вагонами вже були заповненні позивачем (на дату формування відповідних відомостей), відповідач здійснив напис у вигляді застереження в кінці відомостей плати за користування вагонами про наявність обставин, що свідчать про звільнення від плати за користування вагонами. Окрім того, відповідач додає, що відповідно до листа останнього від 03.12.2025 року № 124/ЖДУ позивача було повідомлено про настання аварії на під`їзній колії відповідача. Проте, маючи інформацію про наявність аварії на під`їзній колії відповідача, позивач надіслав на адресу відповідача претензії щодо сплати належних позивачу сум на загальну суму 2319422,90 від 10.02.2026 № 40/36/2026, № 40/37/2026, від 11.02.2026 р. № 40/39/2026 та № 40/38/2026.

Так, відповідач наголошує, що на зазначені претензії були надані відповіді, відповідно до яких останній зазначив, що внаслідок нанесення дронових ударів РФ по інфраструктурі відповідача о 00 годині 31 хвилині 03.12.2025 року сталося аварійне відключення електроенергії, що призвело до зупинення руху на залізничній під`їзній колії ТОВ ТІС та зупинення проведення вантажних робіт усіх підприємств на під`їзній колії ТОВ ТІС; починаючи з 08 годин 00 хвилин 03.12.2025 року, підприємство ТОВ ТІС не погоджувало подачу всіх вагонів на свою під`їзну колію до усунення аварії. Відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України, та п.16 Розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами, ТОВ ТІС звернулося до позивача листом № 124/ЗУ від 03.12.2025 року про звільнення від нараховування плати за користування вагонами до відновлення руху на залізничних під`їзних коліях, до відновлення енергопостачання та відновлення вантажних операцій; дату та час підключення резервного електричного живлення від дизель генераторів для випробування вивантаження вагонів; дату та час тимчасового підключення резервного електричного живлення та задіяно електричне живлення від дизель генераторів (50% необхідної потужності задля забезпечення електроенергією для роботи всіх терміналів ТОВ ТІС), та підприємства, що входять до групи терміналів ТОВ ТІС, розпочали часткову роботу з вивантаження вагонів в аварійному режимі.

Крім того, відповідач повідомляє, що своїм листом від 26.02.2026 № 42/УЗ надіслав позивачу сертифікат № 5100-26-0475 про форс-мажорні обставини від 26.02.2026, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин, а саме: обстріл з використанням БпЛА типу Shahed-136/Герань-2 території за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, 1-ий км автодороги порту Южний, 1-С, внаслідок чого відбулось руйнування (знищення): будівлі трансформаторної підстанції ГПП 110/10 кВ, двох трансформаторів ПС 110/10, а також іншого майна, включаючи відкритий розподільний пристрій 110кВ (ВРП-110кВ), закритий розподільний пристрій 10кВ (ЗРП-10кВ), що входить до зовнішньої мережі електропостачання (у складі: будівля інв. № 03984, обладнання інв. № 03985, повітряна лінія електропостачання інв. № 03986), внутрішніх майданчикових мереж 10 кВ (код 2224 - місцеві лінії електропередачі, інв., № 39083), а також внаслідок пошкодження загального підстанційного управління (ЗПУ) та кабельного господарства, з подальшим займанням пожежі на території підстанції ТОВ ТІС, внаслідок чого ТОВ ТІС залишилось без зовнішнього електропостачання, що призвело до несвоєчасного оброблення залізничного рухомого складу.

Наразі відповідач зауважує, що зазначені форс-мажорні обставини вплинули на своєчасне оброблення залізничного рухомого складу (залізничних вагонів, які знаходилися на під`їзних коліях ТОВ ТІС з причин, що не залежать від ТОВ ТІС), перевезення вагонів, розставлення їх на місця навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії, виконання запланованого обсягу вантажних операцій, що випливають також з п. 1.8 та п. 2.5 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 № 644, п.п. 10, 71, 73, 76, 119 Статуту залізниць України перед АТ Укрзалізниця. Вказані обставини діють для відповідача з 03.12.2025 року по теперішній час, тому відповідач наголошує, що настали наслідки, які звільняють його від плати за користування вагонами відповідно до ст. 121 статуту залізниць України та п. 16 Правил.

Щодо самого форс-мажору відповідач наголошує, що Одеською регіональною Торгово-промисловою палатою було видано сертифікат № 5100-26-0475 про форс-мажорні обставини від 26.02.2026, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин, якими є знеструмлення потужностей відповідача внаслідок обстрілу ворожими силами рф за допомогою БпЛа типу Shahed-136/Герань-2 території відповідача.

При цьому, як вказує відповідач, зазначена подія вплинула на можливість своєчасного оброблення залізничного рухомого складу та збільшила термін перебування вагонів залізниці на під`їзних коліях відповідача внаслідок ураження підстанції, що призвело до відсутності електроенергії, так як експлуатація під`їзних колій ТОВ ТІС можлива виключно за наявності електроенергії. Так само, як і здійснення вивантаження вантажів із залізничних вагонів є можливим лише за наявності електроенергії, без якої неможлива робота обладнання, за допомогою якого здійснюється вивантаження залізничних вагонів.

Разом з тим відповідач зазначає, що факт форс-мажору додатково підтверджується наступними документами, які встановлюють факт обстрілу території відповідача та відсутність електроенергії у відповідача: актом про пожежу від 03.12.2025 року, виданого Одеським районним управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДСНС України в Одеській області; актом огляду місця, де сталася аварія (пожежа) 03.12.2025 року в період з 00 год. 46 хв. до 01 год. 00 хв. на об`єктах ТОВ ТІС складеного комісією ТОВ ТІС від 08.12.2025 року; технічним звітом з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, визначення можливості подальшої експлуатації нежитлових будівель, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації № 5/12/25/1-ТО від 05.12.2025 року; експертним висновком № УТЕ-440 від 12.01.2026 року щодо обстеження і фіксації знищеного та пошкодженого майна внаслідок збройної агресії російської федерації, складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою; актом № 17 обстеження знищених або пошкоджених об`єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації на території Визирської сільської територіальної громади від 16.01.2026 року, складеного Визирською сільською радою Одеського району Одеської області с. Визирка; актом відсутності електропостачання внаслідок події 03.12.2025 року, складеного комісією ТОВ ТІС 30.01.2026 року.

Між тим, як стверджує відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Еру Трейдінг, з яким у відповідача укладений договір № 30112021 про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021р., у листі від 14.04.2026 № 01/01-5317 підтвердило факт відсутності постачання електроенергії для ТОВ ТІС через точки комерційного обліку ПС 110/10 ТОВ ТІС, а саме: Ввод 110 кВт 1Т ПС 110/10 кВ ТІС (ЕІС-код 62Z2981525619047) та Ввод 110 кВт 2Т ПС 110/10 кВ ТІС (ЕІС-код 62Z6822370694282) в грудні місяці 2025 року, починаючи з 03.12.2025.

Як зазначає відповідач, відповідно до наданих позивачем залізничних накладних перевезення вантажу здійснювалось для Товариства з обмеженою відповідальність ТІС Міндобрива та Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС-Зерно

Так, відповідач додає, що відповідно до листів ТОВ ТІС-Міндобрива та ТОВ ТІС-Зерно від 14.04.2026 № 1404/1 та від 20.12.2026 № 2012/01 на їх станції вивантаження вагонів здійснюються за допомогою механізмів СВВ3 (конвеєр А7), СВВ5 (конвейєр К2), СВВ-1 (к.с. А1, А2, А3), СВВ-2 (к.с. А13), натомість дане обладнання працює виключно на електричній енергії.

Таким чином, відповідач вказує, що Одеською регіональною ТПП видано сертифікати про форс-мажорні обставини: № 5100-26-0810 від 08.04.2026, про настання у ТОВ ТІС-Зерно форс-мажорних обставин, відповідно до яких ТОВ ТІС-Зерно залишилося без зовнішнього електропостачання через дроновий обстріл з боку рф; № 5100-26-0811 від 08.04.2026 про форс-мажорні обставини, відповідно до яких ТОВ ТІС-Міндобрива залишилось без зовнішнього електропостачання через дроновий обстріл з боку рф.

У підготовчому засіданні господарського суду 24 квітня 2026 року по справі № 916/1095/26 протокольно оголошено перерву до 20 травня 2026 року о 12:00 год.

28.04.2026 року від ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 14658/26), відповідно до якого відповідач просить суд визнати поважним пропуск строку для подання доказів у справі № 916/1095/26, а саме: листа АТ ДТЕК Одеські електромережі від 23.04.2026 № 13\0468; поновити строк на подання доказу та долучити копію листа до матеріалів справи № 916/1095/26. Так, відповідач зазначає, що зазначений доказ підтверджує факт відсутності електроенергії на під`їзній колії відповідача в грудні місяці 2025 року, починаючи з 03 грудня 2025 року, оскільки відповідно до Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.02.2018 від 310, постачання електричної енергії неможливо без його розподілу (тобто фактичної передачі електричної енергії).

06.05.2026 року від АТ Українська залізниця до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 15713/26). Так, щодо ствердження відповідача, що він має бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі, абз. 2 ст. 119, ст. 121 Статуту залізниць України, п.п. 6, 16 Правил користування вагонами та контейнерами, позивач зазначає, що таке твердження є помилковим, оскільки зазначені норми передбачають можливість звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, які затримано на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, навантаження. Натомість, як вказує позивач, позовні вимоги залізниці стосуються не затриманих вагонів, а вагонів, які були вже подані та знаходились у розпорядженні відповідача на його під`їзних коліях, тому вищенаведені норми в даному випадку не підлягають застосуванню.

Крім того, посилаючись на п. 17 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства, позивач зазначає, що плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов`язанні.

Відтак, позивач, посилаючись на п. 3.4 укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, зазначає, що плата за користування вагонами є виконанням основного зобов`язання по договору. За таких обставин позивач вважає, що підстав для звільнення відповідача від плати за користування вагонами немає.

07.05.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 15929/26), в яких відповідач додатково вказує, що у листі № ЦТЛ-19/987 від філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця позивач повідомляв про відпрацювання сертифіката № 5100-23-1640, виданого листом від 04.04.2023 № 2003-14/124, а також про те, що ним направлено висновок до відповідального підрозділу щодо проведення коригування особового рахунку № 5571814 відповідача та повернення коштів за користування ваганами у період відсутності електропостачання на під`їзній колій відповідача із-за військової агресії рф. Тому, на переконання відповідача, з зазначеного слідує, що, заявивши про повернення відповідачу коштів за користування вагонами, позивач підтвердив неможливість роботи відповідача за умови відсутності або обмеження електропостачання, а також необхідність повернення плати за користування вагонами, від сплати якої відповідач звільнений відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1095/26 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23 червня 2026 р. о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1095/26 та призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2026 о 10:30 год.

У судовому засіданні господарського суду 16.07.2026 р. по справі № 916/1095/26 протокольно оголошено перерву до 22 липня 2026 року об 11:30 год.

21.07.2026 року від ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 25530/26), в яких відповідач, посилаючись на п. 3 Правил складання актів та п.п. 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами, стверджує, що позивач, знаючи про факт настання аварії у відповідача, внаслідок якої під`їзна колія відповідача була знеструмлена, позивач з невідомих причин не складав акт загальної форми. Крім того, посилаючись на п.п. 12, 8 Правил користування вагонами та п. 3 Правил складання актів, відповідач зазначає, що відсутність складених актів загальної форми про затримку вагонів, а також відсутність наказу, передбаченого п. 9 Правил користування вагонами, акту про затримку вагонів, повідомлення про затримку вагонів, що передбачені п. 10 Правил користування вагонами, свідчить про відсутність вини відповідача у затримці вагонів (через відсутність причин, які залежать від відповідача), за яку позивач вимагає сплату.

Так, відповідач наголошує, що, зокрема, за наявності вини відповідача (наявності причини, які залежать від відповідача) у перебуванні вагонів у відповідача, Правилами користування вагонами передбачено складання актів загальної форми, наказу, акту про затримку та повідомлення про затримку вагонів. В інших випадках складання таких документів не передбачено. Натомість, як стверджує відповідач, в іншому ж випадку, а саме як зазначено в абз. а п.16 Правила та абз. а ст.121 Статуту, відповідач звільняється від сплати за користування вагонів, оскільки означені причини, зокрема, аварія (тим більше зумовлена актом збройної агресії обстрілом), з очевидних причин не є такими, що залежать від відповідача. Водночас, як зазначає відповідач, маневри з подачі та прибирання вагонів під навантаження на під`їзному шляху при погашених світлофорах і непрацюючої електричної централізації стрілок (що має місце саме при знеструмленні) у звичайному порядку неможливі - допускаються тільки як виняток, за особистим розпорядженням відповідального працівника зі зниженою швидкістю.

Між тим, посилаючись на Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, НПАОП 0.00 1.75 15 (затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 21 від 19.01.2015, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 03.02.2015) № 124 та Правила охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, НПАОП 63.21-1.22-07 (затверджено наказом Держгірпромнагляду України № 311 від 18.12.2007, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.12.618), відповідач додає, що державні НПАОП прямо забороняють починати і продовжувати вантажно-розвантажувальні роботи при недостатньому освітленні, а правила експлуатації вантажопідйомних механізмів зобов`язують кранівника негайно зупиняти роботу крана при раптовій втраті електроживлення. Оскільки освітлення (в темний час доби), робота технологічного обладнання елеватора (норії, конвеєри, ваги, перевантажувачі, крани) і примусова вентиляція забезпечуються електроенергією, знеструмлення об`єкта автоматично тягне за собою відсутність необхідної освітленості, зупинку вантажо-підйомних механізмів і неможливість забезпечити нормативне провітрювання.

Таким чином, відповідач зауважує, що мала місце аварія на підприємстві відповідача, в результаті якої забороняється проведення вантажних операцій, що з огляду на п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є підставою для звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами.

Наразі відповідач наголошує, що, враховуючи відсутність вини відповідача у затримці вагонів та у зв`язку із аварією на підприємстві ТОВ ТІС, під час якої розвантажувальні операції заборонені в силу приписів пп. а п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами та п. 3.4.3 договору, відповідний час за користування вагонами з 00 год. 30 хв. 03.12.2025 р. по 07 год. 05 хв. 04.12.2025 р., з 01 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. 06.12.2025 р., з 01 год. 30 хв. 12.12.205 р. по 09 год. 00 хв. 18.12.2025 року не входить до загального часу, за який нараховується плата за користування вагонами, а відповідач звільняється від сплати такої плати за користування вагонами.

Як зазначає відповідач, внаслідок ворожої атаки на територію ТОВ ТІС 03.12.2025 під`їзна колія відповідача залишилася без зовнішнього електропостачання, що призвело до зупинки роботи та несвоєчасного оброблення залізничного рухомого складу.

При цьому відповідач додає, що відповідно до акту № 17 обстеження знищених або пошкоджених об`єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації на території Визирської сільської територіальної громади від 16.01.2026, складеного Визирською сільською радою Одеського району Одеської області, встановлено також пошкодження дизель-електричної станції резервного електропостачання SES-4DG 1000, потужністю 4 МВт, інв. № 07393, яка забезпечувала додаткове електричне живлення під`їзної колії відповідача та була запущена 04.12.2025 року з метою забезпечення оброблення вагонів в умовах відсутності постачання електроенергії на під`їзду колію відповідача.

Разом з тим, за ствердженнями відповідача, останнім було укладено договір підряду № 0925 від 19.09.2025 на обслуговування дизельних генераторів, в рамках якого здійснювало обслуговування дизель-електричної станції. Так, відповідно до листа від 20.07.2026р. № EEY-20/07/003 ТОВ Еленг підтвердило, що 04 грудня 2025 були завершені роботи з налаштування дизель електричної станції резервного електропостачання SES-4DG-1000, потужністю 4 МВт, інв. № 07393, запуск в роботу якого здійснено о 07 год. 00 хв. 04.12.2025; 06 грудня 2025 під час обслуговування зафіксовано, що дизель-електрична станція вийшла з ладу о 01 год. 30 хв., припинилось електропостачання ТОВ ТІС потужностями дизель-електричної станції. Причина пошкодження автоматичного блоку синхронізації генератора внаслідок впливу вибухової хвилі. Відновлення роботи та запуск в роботу (відновлення подачі електроенергії) дизель-електричної станції здійснено о 20 год. 00 хв. 06.12.2025. Подалі, 12 грудня 2025 о 01 год. 30 хв. зафіксований черговий вихід з ладу дизель електричної станції, припинилось електропостачання ТОВ ТІС потужностями дизель-електричної станції. Причина пошкодження реле контролю фаз внаслідок впливу вибухової хвилі. Відновлення роботи та запуск в роботу (відновлення подачі електроенергії) дизель-електричної станції здійснено о 09 год. 00 хв. 18.12.2025.

Таким чином, як вказує відповідач, через відсутність постачання електроенергії та в періоди неможливості забезпечити під`їзду колію та фронти вивантаження додатковими джерелами струму через пошкодження дизель-електричної станції, в період з 00 год. 30 хв. 03.12.2025 р. по 07 год. 05 хв. 04.12.2025 р., з 01 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. 06.12.2025 р., з 01 год. 30 хв. 12.12.2025 р. по 09 год.00 хв. 18.12.2025 року у відповідача відсутня вина щодо понаднормового користування вагонами, відсутні причини, що залежать від відповідача.

Так, у судовому засіданні господарського суду 22.07.2026 р. по справі № 916/1095/26 протокольно оголошено перерву до 15 вересня 2026 року об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2026 р. судове засідання призначено на 24 вересня 2026 р. об 11:00 год.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 24 вересня 2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, при цьому представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

25.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Згідно з п. 1.4 договору від 25.02.2020 надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: перевізним документом (накладною, згідно з якою перевізником виконано умови договору перевезення), накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п. 1.5 договору від 25.02.2020 останній є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3 та п. 9.4 договору та законодавства.

Підп. 2.1.5 п. 2.1 договору від 25.02.2020 передбачені обов`язки замовника, зокрема, відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Підпунктом 2.4.3 та підп. 2.4.4 п. 2.4 договору від 25.02.2020 визначені права перевізника, зокрема, отримати від замовника відшкодування вартості вагону, якщо останній не повернуто на територію України упродовж 6 місяців від дня перетину кордону України. Перевізник має право пред`явити претензію замовнику про відшкодування вартості вагону, якщо останній не був повернутий на територію України упродовж 6 місяців після дати передачі вагону за межі України а замовник зобов`язаний сплатити таку вартість; отримати від замовника відшкодування збитків (витрат) передбачених п. 2.1.11 договору, відшкодування вартості вагону, якщо останній не повернуто з під`їзної колії або на територію України упродовж 6 місяців від дня перетину кордону України. Перевізник має право пред`явити претензію замовнику про відшкодування вартості вагону, якщо останній не був повернутий на територію України упродовж 6 місяців після дати передачі вагону за межі України, а замовник зобов`язаний сплатити таку вартість.

Відповідно до п. 6.1 договору від 25.02.2020 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак тощо.

За умовами п. 6.2 договору від 25.02.2020 сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Положеннями п.п. 6.3-6.4 договору від 25.02.2020 погоджено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини. Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.

Усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості у претензійно-позовному порядку (п. 7.1 договору від 25.02.2020).

Пунктом 8.1 договору від 25.10.2020 сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.

Пунктом 15 договору від 25.02.2020 визначено, що невід`ємною частиною договору є додатки: додаток 1-1 Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами та вводяться в дію ____ на заміну введених в дію раніше; додаток 1-2 Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів; додаток 1-3 Умови організації перевезення вантажів на власних транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад; додаток 1-4 Умови накопичення вагонів; додаток 1-5 Умови продажу послуг з використання вагонів АТ Укрзалізниця із застосуванням ЕТС ProZorrо.Продажі; додаток 1-6 Умови при здійсненні замовником публічної (державної) закупівлі послуг; додаток 1-7 Умови надання послуги з перевезення вантажів на особливих умовах; додаток 1-8 Умови організації перевезення вантажів у вантажних вагонах рефрижераторних секцій та використання службово-технічних вагонів рефрижераторних секцій; додаток 1-9 Умови надання послуг з перевірки, погодження, коригування, затвердження та реєстрації технічної документації щодо розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах; додаток 1-10 Умови надання послуги з відстою порожніх власних вагонів на коліях погоджених станцій; додаток 1-11 Умови надання послуг з організації перевезення вантажів у власних вагонах замовника і порожніх власних вагонів замовника; додаток 1-11 Умови надання послуг з організації перевезення вантажів у власних вагонах замовника і порожніх власних вагонів замовника; додаток 2-1 форма Заява про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; додаток 2-2 форма Повідомлення про скасування заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом/замовлення про надання окремих послуг/повідомлення замовника про припинення договору/повідомлення замовника про припинення окремих умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; додаток 2-3 форма Повідомлення про повернення без розгляду заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом/замовлення про надання окремих послуг/ повідомлення про зміну інформації щодо замовника /повідомлення замовника про припинення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом/ повідомлення замовника про припинення окремих умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; додаток 2-4 форма Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № ___ від ___ ___ 20___ року; додаток 2-5 форма Замовлення про надання окремих послуг; додаток 2-6 форма Повідомлення замовнику про умови надання окремих послуг; додаток 2-7 форма Повідомлення про зміну інформації щодо замовника; додаток 2-8 форма Повідомлення замовника про припинення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; додаток 2-9 форма Повідомлення замовника про припинення надання послуг згідно з умовами додатку 1-4 до договору; додаток 2-10 форма Повідомлення перевізника про припинення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; додаток 2-11 форма Повідомлення перевізника про припинення надання послуг згідно з умовами додатку 1-4 до договору; додаток 2-12 форма Повідомлення перевізника про відмову в односторонньому порядку від договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині додатку 1-5 до нього в цілому, та інші додатки оприлюдненні перевізником.

У подальшому між Акціонерним товариством Укрзалізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс укладено договір № 1/245 про експлуатацію залізничної під`їзної колії між АТ Укрзалізниця та ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс при станції Чорноморська від 28.08.2020 року, п. 1 якого передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить ТОВ ТІС, що примикає стрілочним переводом № 1 до колійного поста 30 км дільниці Чорноморська Берегова і обслуговується власними локомотивами. Межею під`їзної колії підприємства є ізолюючий стик у створі світлофору ЧХ на примиканні до лінії Чорноморська Берегова в районі колійного посту 30 км. Розгорнута довжина під`їзної колії складає 80230 м.

Відповідно до п. 2 договору № 1/245 від 28.08.2020 рух поїздів та маневрова робота на під`їзній колії підприємства здійснюється: на коліях, де обертається тяговий руховий склад, який належить залізниці, з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України та Інструкції з сигналізації на залізницях України; на всіх інших коліях підприємства з додержанням правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізничному транспорті промислових підприємств та Інструкції з сигналізації на залізничному транспорту промислових підприємств України, місцевими інструкціями.

Гарантований обсяг завозу вагонів на підприємство складає у сумарному розмірі до 33 поїздів включно (1815 вагонів) на добу. Додаткові обсяги завозу вантажів підтверджуються залізницею з урахуванням пропускної спроможності дільниці Чорноморська Берегова. Залізниця гарантує підприємству введення в АС Месплан місячних заявок та додаткових замовлень на перевезення вантажів в межах України, з урахуванням підведення порожніх вагонів, не менше 1815 вагонів (п. 3 договору № 1/245 від 28.08.2020).

Згідно з п. 5 договору № 1/245 від 28.08.2020 приймання поїздів у приймально-відправному парку А підприємства здійснюється через інтервал часу (план підводу поїздів), який обліковується починається з 20-01 кожної нової доби окремо від попередньої та розраховується в залежності від підтверджених основного та додаткових планів завозу за формулою:

І min=1440 хв/N потяг;

N потяг = (О +Д)/ 55;

Де О - основний план (вагон);

Д додаткові плани (вагон).

При розрахунку добової кількості поїздів, їх число округляється до цілої кількості у більшу сторону. Кількість вагонів по плану завозу приймається згідно з АС Месплан, які відображені на сайті Головного управління перевезень Укрзалізниці в оперативній формі.

Положенням п. 5.9 договору № 1/245 від 28.08.2020 передбачено, що про планування та надання вікон тривалістю понад 1 годину на перегоні Чорноморська Берегова та під`їзній колії ТОВ ТІС, сторони повідомляють одна одну. Порядок подавання та прибирання вагонів на/з під`їзної колії під час таких вікон узгоджується між сторонами окремо.

Відповідно до п. 6 договору № 1/245 від 28.08.2020 вагони, які прибувають зі станції Чорноморська на підприємство приймаються на електрифіковані колії № 1, 2, 3, 4, 5, 24, 26, 28, 45, 46, 47, 48, 49, 50, що розташовані на під`їзній колії підприємства. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом підприємства.

За приписами п. 8 договору № 1/245 від 28.08.2020 час користування вагонами встановлюється для підприємства з моменту закінчення приймально-здавальних операцій на поїзди, що прибувають на під`їзну колію ТОВ ТІС, до моменту готовності сформованих поїздів на відправлення, після закінчення приймально-здавальних операцій та пред`явлення підприємством повідомлення про закінчення вантажних операцій (відомості на передачу вагонів у комерційному відношенні).

Час користування вагонами та нарахування плати проставляється у відомості плати за користування вагонами на підставі пам`ятки про подачу/збирання вагонів (п. 8.1 договору № 1/245 від 28.08.2020).

Пунктом 8.2 договору № 1/245 від 28.08.2020 визначено, що у випадках постановки у відстій фітингових платформ, із загального часу користування вагонами виключається час відстою з моменту завершення приймально-здавальних операцій при поверненні вагонів після вивантаження згідно з п. 6.3 договору, до їх завершення перед подачею вагонів під навантаження, згідно з п. 6.5., але не більше 72 годин. Факти завершення приймально-здавальних операцій являються відповідно початком та закінченням відстою і засвідчується актами загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці.

У п. 9 договору № 1/245 від 28.08.2020 р. закріплено, що підприємство сплачує залізниці плату: за подачу та забирання вагонів згідно з розділом 3 тарифного керівництва № 1. Ставка збору за подачу та забирання вагонів знаходиться середньозважена між ставками таблиці № 1 і таблиці № 2 тарифного керівництва № 1 за фактичну кількість поданих та забраних вагонів за звітну добу. Відстань для нарахування збору за подачу та збирання вагонів приймається 6,4 км в обидві кінці, у тому числі на балансі залізниці - 0,25 км, на балансі підприємства - 6,15 км; за користування вагонами (контейнерами) згідно з правилами перевезень вантажів; за заявкою підприємства станція Чорноморська може виконувати додаткову маневрову роботу по підбиранню вагонів з оплатою за тарифним керівництвом № 1; інші збори і плати згідно із збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги тарифного керівництва № 1.

Цей договір укладається з терміном дії на 5 років з 01.01.2020 року до 31.08.2025 року включно (п. 16 договору № 1/245 від 28.08.2020).

Крім того, 29.12.2020 року між Акціонерним товариством Укрзалізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс укладено додаткову угоду № 1 до договору від 28.08.2020 № 1/245 про експлуатацію залізничної під`їзної колії між АТ Укрзалізниця та ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс, у пункті 1 якої сторони погодили п. 6.5 договору викласти в наступній редакції: При подачі під навантаженням після відстою, приймально-здавальні операції з фітинговими платформами, що знаходяться в оперуванні філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця, проводяться на коліях №№ 152-158 контейнерного терміналу.

У пункті 2 додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 року сторони погодили пункт 7.4 викласти в наступній редакції: Для організації перевезень вантажів в контейнерах, залізниця, за письмовим погодженням філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця з ТОВ ТІС, може використовувати залізничну під`їзну колію підприємства для постановки фітингових платформ залізниці у відстій на коліях №№ 152-158 Контейнерного терміналу, на які вагони передислоковуються підприємством після вивантаження та завершення приймально-здавальних операцій згідно з п. 6.3 договору.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладені між сторонами по справі договір № 1/245 про експлуатацію залізничної під`їзної колії між АТ Укрзалізниця та ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс від 28.02.2020 та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтями 610, 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Уклавши його у спрощеній формі, сторони набули низку прав та зобов`язань.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 8 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Абзацом 2 пункту 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором.

Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Водночас в пункті 73 Статуту залізниць визначено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. У разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними. Розрахунки, пов`язані з амортизацією залізничних під`їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством і його контрагентом.

Відповідно до ст. 76 Статуту час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Час знаходження вагонів на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.

У п. 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 (далі - Правила), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6) (п. 3 Правил).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами (абз. 1 п. 4 Правил).

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями (абз. 3 п. 4 Правил).

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (абз. 5 п. 4 Правил).

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій (абз. 6 п. 4 Правил).

Відповідно до пункту 6 Правил від 25.02.1999 № 113 час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил від 25.02.1999 № 113).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п.13 Правил).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил від 25.02.1999 № 113).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях з незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил).

Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458).

Відповідно до п. 3 Правил складання актів (із змінами і доповненнями) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 Найменування вантажу відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря); для порожніх вагонів -Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо).

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.

Відтак, обов`язковою передумовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов`язання є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання та наявність вини особи, яка його порушила.

У господарському праві діє принцип вини зобов`язаної сторони, якщо не доведено протилежне. При цьому за змістом ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З наведених вище норм права вбачається, що залізниця має право нарахувати плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за період затримки вагонів з вини та у період перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника та в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Так, відповідно до наявної у матеріалах справи відомості № 17124006 за користування вагонами (форма ГУ-46) від 17.12.2025 відповідачу ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс нараховано плату за користування вагоном № 95695706 тривалістю 114 год. 15 хв. у розмірі 32395,00 грн, при цьому передача при подаванні вагонів відбулася 13.12.2025 р. о 00:15 год, приймання вагонів залізницею - 17.12.2025 о 18:30 год, забирання вагонів залізницею 17.12.2025 о 19:00 год. При цьому вказана відомість не підписана відповідачем та містить застереження відповідальної особи відповідача - ОСОБА_1 щодо аварії та зупинки руху на під`їзній колії, з огляду на що відповідачем самостійно розраховано відповідну плату, розмір якої складає 23870,00 грн.; з огляду на відмову вантажоотримувача підписувати відомості форми ГУ-46 № 17124006 від 17.12.2025 на суму 32395,00 грн та вчинення зауваження позивачем складено акт загальної форми без зазначення відповідальності № 894 від 17.12.2025.

Згідно з відомістю № 18124013р плати за користування вагонами (форма ГУ-46) АТ Українська залізниця нараховано відповідачу - ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс за користування вагонами №№ 53203493, 95315024, 95333431, 95386132, 95650958, 95751004, 95752440, 95795472, 95798237, 95801544, 95833885 плату у загальному розмірі 431696,10 грн., при цьому передача при подаванні вагонів відбулася 13.12.2025 о 00:15 год, приймання вагонів залізницею 18.12.2025 о 21:05 год, забирання вагонів залізницею 18.12.2025 о 22:00 год. Відтак, сукупний час користування вагонами складає 1549:10 год. Вказана відомість № 18124013р також містить застереження відповідальної особи відповідача - ОСОБА_1 щодо аварії та зупинки руху на під`їзній колії, у зв`язку з чим такою особою здійснено самостійний розрахунок плати за користування вказаними вагонами на суму 21431,30 грн. У зв`язку з відмовою вантажоотримувача підписувати відомості форми ГУ-46 № 18124013р від 18.12.2025 на суму 431696,10 грн. та вчинення зауваження позивачем складено акт загальної форми без зазначення відповідальності № 922 від 19.12.2025.

Також, як вбачається з відомості плати за користування вагонами № 18124011 від 19.12.2025 (форми ГУ-46), за користування ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс вагонами №№ 53200572, 53203287, 53203543, 59763292, 95364162, 95379079, 95450714, 95516936, 95524674, 95530903, 95629572, 95631701, 95636767, 95637930, 95646451, 95650016, 95695250, 95757423, 95759387, 95796041 нараховано плату у загальному розмірі 873475,10 грн. Водночас передача при подаванні вагонів 53200572, 53203287, 53203543, 59763292, 95364162, 95450714, 95516936, 95524674, 95530903, 95629572, 95631701, 95636767, 95695250, 95759387, 95796041 відбулася 10.12.2025 о 16:55 год., натомість передача при подаванні вагонів № 95379079, 95637930, 95646451, 95650016, 95757423 13.12.2025 о 00:15, приймання вагонів залізницею - 18.12.2025 о 19:15 год, забирання вагонів залізницею 18.12.2025 о 20:10 год. Відтак, сукупний час користування вагонами складає 3610:00 год. Вказана відомість містить застереження, написане відповідальною особою відповідача - ОСОБА_1 щодо аварії та зупинки на під`їзній колії, у зв`язку з чим відповідачем самостійно розраховану плату за користування вагонами, розмір якої складає 138768,80 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна відомість плати за користування вагонами № 21124023, відповідно до якої відповідачу нараховану плату за користування вагонами №№ 95540951, 95644134, 95794319, 95980439 у загальному розмірі 261083,20 грн., сукупний час користування якими становить 965:00 год. Відповідно до наявного застереження щодо аварії та зупинки руху на під`їзній колії, відповідачем самостійно розраховано плату за користування вагонами, розмір якої складає 7583,20 грн. При цьому у зв`язку з відмовою вантажоотримувача підписувати відомості форми ГУ-46 № 20124023 від 20.12.2025 на суму 261083,20 грн. та вчинення зауваження позивачем складено акт загальної форми без зазначення відповідальності № 933 від 20.12.2025.

Таким чином, вказані відомості плати за користування вагонами №№ 17124006, 18124011, 18124013р, 20124023 підписані лише позивачем, натомість відповідач відмовився від підписання відомостей, вчинивши застереження.

Крім того, у зв`язку з відмовою вантажоотримувача підписувати відомості форми ГУ-46 № 19124018 від 19.12.2025 на суму 749343,00 грн. та вчинення зауваження позивачем складено акт загальної форми без зазначення відповідальності № 923 від 19.12.2025.

Як убачається з наявних у матеріалах справи залізничних накладних перевезення вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс здійснювалось для ТОВ ТІС-Міндобрива, ТОВ СП Нібулон та ТОВ ТІС-Зерно.

Разом з тим, як вбачається з пам`ятки № 3588 про подавання вагонів (форма ГУ-45), зокрема, вагони №№ 53203493, 95315024, 95333431, 95386132, 95650958, 95751004, 95752440, 95795472, 95798237, 95801544, 95833885, 95379079, 95637930, 95646451, 95650016, 95757423 були подані АТ Українська залізниця відповідачу ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс на під`їзну колію ТОВ Трансінвестсервіс 13.12.2025 року о 00:15 год.

При цьому згідно з пам`яткою № 3577 про подавання вагонів (форма ГУ-45) вагони № 53200572, 53203287, 53203543, 59763292, 95364162, 95450714, 95516936, 95524674, 95530903, 95629572, 95631701, 95636767, 95695250, 95759387, 95796041, 95540951, 95544134, 95794319, 95980439 були подані позивачем - АТ Українська залізниця відповідачу ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс на під`їзну колію ТОВ Трансінвестсервіс 10.12.2025 року о 16:55 год.

У подальшому, як вбачається з пам`ятки № 3705 про забирання вагонів (форма ГУ-45), час передачі ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс вагону № 95695706 при забиранні 17.12.2025 о 18:30 год, час фактичного забирання вагону залізницею 17.12.205 о 19:00 год.

Так, згідно з пам`яткою № 3710 про забирання вагонів (форма ГУ-45) час передачі ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс вагонів №№ 53203493, 95315024, 95333431, 95386132, 95650958, 95751004, 95752440, 95795472, 95798237, 95801544, 95833885 при забиранні - 18.12.2025 о 21:05 год, час фактичного забирання вагонів залізницею 18.12.2025 о 22:00 год.

Крім того, як вбачається з наявної у матеріалах справи пам`ятки № 3718 про забирання вагонів (форма ГУ-45) час передачі ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс вагонів №№ 95540951, 95644134, 95794319, 95980439 при забиранні - 20.12.2025 о 18:10, час фактичного забирання вагонів залізницею - 20.12.2025 о 19:10 год.

Між тим відповідно до пам`ятки № 3707 про забирання вагонів (форми ГУ-45) час передачі ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс вагонів №№ 53200572, 53203287, 53203543, 59763292, 95364162, 95379079, 95450714, 95516936, 95524674, 95530903, 95629572, 95631701, 95636767, 95637930, 95646451, 95650016, 95695250, 95757423, 95759387, 95796041 при забиранні 18.12.2025 о 19:15 год., час фактичного забирання вагонів залізницею 18.12.2025 о 20:10 год.

Відтак, позивачем АТ Українська залізниця за користування вагонами нараховано відповідачу - ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс плату у загальному розмірі 2817591,00 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату частково у розмірі 498169,00 грн., з огляду на що позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 2319422,00 грн.

Так, нарахування спірних платежів за позовом пов`язується з фактом перебування спірних вагонів у безпосередньому розпорядженні відповідача у спірні періоди, що не оспорюється останнім.

Окрім того, суд враховує, що у даному випадку відповідач жодним чином не заперечував факт затримки вагонів та не спростував інформацію, зазначену в актах загальної форми, а оспорював лише наявність своєї вини у затримці.

Водночас обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

При цьому згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Відповідно до п. 5.1 роз`яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що неналежне виконання умов договору сталося не вини ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс, а через настання форс-мажорних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2025 у період з 00:20 по 00:46 невстановленими військовослужбовцями збройних сил рф в умовах російського вторгнення в Україну та ведення рф війни проти України із застосуванням засобів ведення війни заборонених міжнародним правом, умисно здійснено обстріл із використанням БпЛА типу Shahed-136/Герань-2 території за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, 1-й кілометр автодороги порту Южний, 1 С, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 22025160000000597.

Як встановлено судом, ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс є власником єдиного майнового комплексу залізничної станції Хімічна, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, вул. 1-й кілометр автодороги порту Южний, буд. 1 Г, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.08.2006 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11664620 від 29.08.2006.

Крім того, Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс на праві власності належать зовнішні мережі електропостачання, загальною площею 281,9 кв.м за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. 1-й кілометр автодороги на морський торгівельний порт Южний, буд. 1С, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 338750176 від 11.07.2023.

Так, відповідно до наданого відповідачем акту про пожежу від 03.12.2025 через влучання вибухо-небезпечного предмету військового призначення (обстріл) за адресою: Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада, 1-й км автодороги порту Южний, 1С, виникла пожежа, якою знищено трансформатор ТДМ-16 МВА (1Т0, трансформатор ТД11-16МВА (2Т), розподільче обладнання та обладнання керування в будівлі управління та розподілу електричної енергії на загальній площі 70 м.кв.

Водночас відповідно до акту огляду місця, де сталася аварія (пожежа) 03 грудня 2025 в період з 00 год. 46 хв. до 01 год. 00 хв., складеного комісією у складі головного диспетчера, головного енергетика, начальника пожежно-технічної частини та начальника служби охорони, затвердженого Керівником штабу надзвичайних ситуацій технічним директором Котвицьким В.Б. 08.12.2025 р., 03 грудня 2025 року близько 00 год 46 хв. внаслідок ураження ймовірно безпілотними літальними апаратами (БПЛА), які несли бойовою вибухову частину (дронами, шахедами) було пошкоджено об`єкти портової інфраструктури, що є власністю ТОВ ТІС, а саме: зовнішні мережі електропостачання за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, 1 км автодороги порту, № 1 будівля інв. № 03984; зовнішні мережі електропостачання за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, 1 км автодороги порту, № 1 будівля інв. № 03985; зовнішні мережі електропостачання за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, 1 км автодороги порту, № 1 будівля інв. № 03986; внутрішні майданчикові мережі 10кВ інв, № 39083; генератор дизельний DJ 110 CP (в капоті) інв. № 05785; комплекс прохідний інв. № 00059; дизель-електрична станція резервного електропостачання SES-4DG-1000, потужністю 4 МВт.

Відповідно до технічного звіту з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, визначення можливості подальшої експлуатації нежитлових будівель, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації № 5/12/25/1-ТО, складеного ФОП Гайворонським Станіславом Борисовичем, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 кілометр автодороги на морський торгівельний порт Южний, 1С, встановлено наступне:

1) Технічний стан будівлі ГПП 110 кВт/10 кВт в цілому відноситься до ІV категорії технічного стану аварійний.

2) Категорія пошкоджень будівлі ІІІ - об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти). Орієнтовний ступінь пошкоджень об`єкта в цілому складає 85%.

3) Будівля пошкоджена від дії вибухово-ударної повітряної хвилі від вибуху, що стався на покрівлі будівлі.

4) Будівля зазнала значних пошкоджень знищені елементи покрівлі, віконні блоки та інженерне обладнання будівлі, локально пошкоджене внутрішнє облицювання, внутрішні перегородки.

5) Відновлення будівлі необхідно виконати після демонтажу (ліквідації) існуючої будівлі.

6) Внаслідок ураження енергетичних об`єктів нерухомого майна ТОВ ТІС без енергозабезпечення повністю залишилися інші підприємства - споживачі електроенергії (отримали матеріальні та майнові збитки), що забезпечують вантажопереробку та завантаження торговельних морських суден зі східного та північного боку Малого Аджаликського лиману акваторії морського торговельного порту Южний.

7) Знищення енергетичних об`єктів та пошкодження нерухомого майна ТОВ ТІС призвело до повного зупинення постачання електричної енергії вищевказаним підприємствам від мережі зовнішнього енергопостачання ТОВ ТІС.

8) Постачання електроенергії підприємствам зупинено від часу ураження об`єктів 3 грудня 2025 року до теперішнього часу.

9) Знищення та пошкодження нерухомого майна підприємства ТОВ ТІС внаслідок збройної агресії російської федерації призвели до прямих (матеріальних та майнових) збитків вказаних підприємств через зупинення їх господарчої діяльності. Також повне припинення постачання електричної енергії підприємствам призвело до упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні ними господарської діяльності.

10) Відновлення зовнішнього енергопостачання вимагає інвестування грошових вкладень у великому об`ємі та технічно не можливе через значний часовий термін нового будівництва.

11) Будівництво будівлі трансформаторної підстанції ГПП 110 кВТ/10 кВт, придбання та встановлення силових трансформаторів 110 кВ, іншого електротехнічного обладнання на заміну знищених, відновлення пошкоджених кабельних та повітряних ліній зовнішньої мережі електропостачання, через технічну складність та можливість нового ураження, може відбутися тільки після припинення збройної агресії рф та виконано мінімальним терміном у 1-1,5 року за наявності відповідних фінансових можливостей.

При цьому відповідно до експертного висновку № УТЕ-440 від 12 січня 2026 щодо обстеження і фіксації знищеного та пошкодженого майна внаслідок збройної агресії російської федерації, складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, встановлено, що 03 грудня 2025 року під час військової атаки, здійсненої на Україну з боку російської федерації, в ході обстрілу об`єкту цивільної інфраструктури та виникнення внаслідок цього подальшої пожежі, було пошкоджено та знищено майно: зовнішні мережі електропостачання (будівля інв. № 03984, обладнання інв. № 03985; повітряна лінія 110 кВ інв. № 03986), внутрішні майданчикові мережі 10 кВ інв. № 39083, генератор дизельний DJ 110 CP (в капоті) інв. № 05785; комплекс прохідний інв. № 00059; дизель-електрична станція резервного електропостачання SES-4DG-1000, потужністю 4 МВт, всього 7 найменувань, яке належало ТОВ ТІС, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка, вул. 1-й км автодороги на морський торгівельний порт Южний, буд. 1-С та буд. 1Б, корп. 3. При цьому зазначено, що знищення та пошкодження зазначеного вище майна було отримано в результаті впливу вражаючих елементів, вибухової хвилі та пожежі, спричинених насідками здійснення атаки на Україну з боку російської федерації.

Відповідні обставини пошкодження та знищення майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс, встановлені також в акті № 17 обстеження знищених або пошкоджених об`єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації на території Визирської сільської територіальної громади від 16 січня 2026 року.

Разом з тим згідно з актом відсутності електропостачання внаслідок події, що сталася 03 грудня 2025 о 00 год. 46 хв., затвердженого 30.01.2026 Керівником штабу надзвичайних ситуацій технічним директором Котвицьким В.Б., вбачається, що внаслідок збройного ураження об`єктів портової інфраструктури (ПС 110/10), за допомогою яких є можливим зовнішнє енергозабезпечення, ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс та інші підприємства залишилися без електроенергії, при цьому енергозабезпечення можливе лише при використанні локальних джерел електроенергії (генераторів), що призводить до обмеження обсягу виконуваних робіт; визначення термінів відновлення зовнішнього енергозабезпечення ТОВ ТІС не передбачається можливим.

Також у матеріалах справи наявний договір № 10/ТЗ про надання комплексних залізничних послуг на станції Хімічна ТОВ Трансінвестсервіс від 01.02.2011, укладений між ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс (підприємство) та ТОВ ТІС-Зерно (клієнт), відповідно до умов якого підприємство зобов`язується надавати клієнту послуги, зокрема, щодо прийому і відправки вагонів клієнта в поїздах, що прибувають та відправляються.

Крім того, 04.09.2013 між ТОВ ТІС-Міндобрива (клієнт) та ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс (підприємство) було укладено договір про комплексне залізничне обслуговування № КД/01/0338 від 04.09.2013, відповідно до п. 11 якого предметом договору є надання підприємством комплексу залізничних послуг клієнту відносно зернових вантажів, що прибувають/перевозяться клієнту в залізничних вагонах для перевантаження на морський транспорт.

При цьому, як стверджує відповідач, фронти вивантаження ТОВ ТІС-Міндобрива та ТОВ ТІС-Зерно примикають до під`їзної колії ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс.

Як убачається з листів Товариства з обмеженою відповідальність ТІС-Міндобрива від 14.04.2026 № 1404/1 та Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС-Зерно від 20.12.2026 № 2012/01, на станціях вивантаження вагонів вказаних товариств вивантаження здійснюються за допомогою наступних механізмів: СВВ3 (конвеєр А7), СВВ5 (конвеєр К2), СВВ-1 (к.с. А1, А2, А3), СВВ-2 (к.с. А13). При цьому вказане обладнання працює виключно на електричній енергії, що підтверджується паспортами, наданими до вказаних листів.

Крім того, відповідачем надано до суду договір підряду № 0925-10 від 19.09.2025, укладений між ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс (замовник) та ТОВ Еленг (підрядник), відповідно до умов якого підрядник взяв на себе зобов`язання на свій ризик і за завданням замовника виконувати з власних або наданих замовних матеріалів діагностування та технічне обслуговування дизель-генераторних установок (ДГУ) обладнання, його вузлів і комплектуючих, зазначених в рахунках/специфікаціях, підписаних обома сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Специфікацією № 1 до договору № 0925-10 від 22.09.2025 визначено, що підрядник зобов`язується виконати діагностування та технічне обслуговування наступних дизель-генераторних установок: дизель-електрична станція резервного електропостачання SES-4DG-1000, потужністю 4 МВт, інв. № 07393; генератор дизельний DJ 176 CР (в капоті), інв. № 04218, генератор дизельний DJ 35 ВD (в капоті Smart), інв. № 07399; EMSA ESD EM 330 генератор дизельний потужністю 330 КВА, EMSA модель ESD EM 0330, комплектація генератор та АВР, інв. № 07377; генератор дизельний DJ 825 DD, інв. № 04186; генератор дизельний DJ 110 CP(в капоті), інв. № 05785.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Еленг у листі від 20.07.2026 № EEY-20/07/003 підтвердило наявність наступних обставин: 04 грудня 2025 були завершені роботи з налаштування Дизель-електричної станції резервного електропостачання SES-4DG-1000, потужністю 4 МВт, інв. № 07393. Запуск в роботу (початок подачі електроенергії) здійснений та запуск в роботу здійснено о 07 год. 00 хв. 04.12.2025; 06 грудня 2025 під час обслуговування зафіксовано, що Дизель-електрична станція вийшла з ладу о 01 год. 30 хв., припинилось електропостачання ТОВ ТІС потужностями Дизель-електричної станції. Причина пошкодження автоматичного блоку синхронізації генератора внаслідок впливу вибухової хвилі. Відновлення роботи та запуск в роботу (відновлення подачі електроенергії) Дизель-електричної станції здійснено о 20 год. 00 хв. 06.12.2025; 12 грудня 2025 о 01 год. 30 хв. зафіксований черговий вихід з ладу Дизель електричної станції, припинилось електропостачання ТОВ ТІС потужностями Дизель-електричної станції. Причина пошкодження реле контролю фаз внаслідок впливу вибухової хвилі. Відновлення роботи та запуск в роботу (відновлення подачі електроенергії) Дизель-електричної станції здійснено о 09 год. 00 хв. 18.12.2025. В зазначені періоди усунення пошкоджень дизель-електричної станції її робота не здійснювалася, електроенергія не вироблялася через пошкодження, спричинені впливом вибухової хвилі.

Відтак, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що він звільнений від плати за користування вагонами, посилаючись на пошкодження в спірний період енергетичної інфраструктури, що є аварією на підприємстві і є підставою для звільнення від плати за користування вагонами.

Водночас, суд звертає увагу, що підстави звільнення від нарахованої плати за користування вагонами визначені Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами. При цьому, перелік підстав для звільнення від нарахованої плати за користування вагонами є вичерпним.

Так, згідно з п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Відповідно до п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі Примітки Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Отже у даному випадку відповідач може бути звільнений від такої плати через аварію на підприємстві, але виключно у тому випадку, коли внаслідок такої аварії заборонено виконувати вантажні роботи.

Інших підстав для звільнення від плати за користування вагонами норми чинного законодавства та умови укладених договорів не містять.

При цьому господарський суд зазначає, що саме відсутність електроенергії не підпадає під жодний випадок, який є підставою для звільнення від нарахованої плати за користування вагонами, визначений п. 121 Статуту залізниць України, п. 16 Правил, адже відповідачем жодним чином не спростовано, що при відсутності електроенергії нормативними актами не заборонено виконувати вантажні роботи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 року у справі № 916/5124/23.

При цьому, як вбачається, відповідач не заперечує факт виконання ним вантажних робіт у спірний період користування вагонами, а лише зазначає про ускладнення здійснення таких робіт та сповільнення робочих процесів внаслідок пошкодження дронової атакою енергетичної інфраструктури підприємства.

Крім того, наразі господарський суд зауважує, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Факт, що дію обставин непереборної сили необхідно довести, не виключає того, що наявність таких обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Зокрема, наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні шляхом видачі сертифіката.

На підтвердження обставини неможливості вчасного виконання обов`язків з оброблення залізничного рухомого складу та повернення вагонів залізниці відповідач послався на сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.04.2026 № 5100-26-0810 та № 5100-26/0811 від 08.04.2026, а також лист № 124/ЖДУ від 03.12.2025, яким відповідач ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс повідомило керівника станції Чорноморська Басюка С.Г. та керівника служби роботи станції регіональної філії Одеської залізничної дороги Рустамова Р.Ш. про аварійне відключення електроенергії та зупинення руху на залізничних шляхах та зупинення проведення вантажних робіт всіх підприємств на під`їзній колії відповідача внаслідок нанесення дронового удару рф по Одеській області в 00 год. 31 хв. 03.12.2025.

При цьому господарський суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, у будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Між тим судом враховується, що таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Відтак сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Як зазначалося вище, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Сама по собі збройна агресія проти України та воєнний стан, не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22.

Так, із наявної у матеріалах справи копії сертифікату Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-26-0475 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.02.2026 № 2003-14/98 вбачається, що Одеська регіональна торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, засвідчує Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): обстріл з використанням БпJIА типу Shahed-136/Герань-2 території за адресою: Одеська область, Комiнтернiвський район, Визирська сільська рада, 1-ий км автодороги порту Южний, 1-С, внаслідок чого відбулось руйнування (знищення): будівлі трансформаторної підстанції ГПП 110/10 кВ, двох трансформаторів ПС 110/10, а також іншого майна, включаючи відкритий розподільний пристрій 110 кВ (СРП-110 кВ), закритий розподільний пристрій 10 кВ (ЗРП-10 кВ), що входить до зовнішньої мережі електропостачання (у складі: будівля інв. № 03984, обладнання інв. № 03985, повітряна лінія електропередач інв. № 03986), внутрішніх майданчикових мереж 10 кВ (код 2224 місцеві лінії електропередачі, інв. № 39083), а також внаслідок пошкодження загального підстанційного управління (ЗПУ) та кабельного господарства, з подальшим займанням пожежі на території підстанції ТОВ ТІС, внаслідок чого ТОВ ТІС залишилось без зовнішнього електропостачання, що унеможливило виконання в зазначений термін зобов`язання щодо своєчасного оброблення залізничного рухомого складу (залізничних вагонів, які знаходилися на під`їзних коліях ТОВ ТІС з причини, що не залежали від ТОВ ТІС), перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії, виконання запланованого обсягу вантажних операцій. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 03.12.2025, дата закінчення: тривають станом на 26.02.2026.

Крім того, Одеською регіональною торгово-промисловою палатою було видано сертифікат № 5100-26-0810 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.04.2026 № 2003-14/187, яким засвідчено Товариству з обмеженою відповідальністю Тіс-Зерно форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обстрілу з використанням БпJIА типу Shahed-136/Герань-2 03.12.2025 року території за адресою: Одеська область, Комiнтернiвський район, Визирська сільська рада, 1-ий км автодороги порту Южний, 1-С, внаслідок чого ТОВ ТІС-Зерно залишилось без зовнішнього електропостачання, що унеможливило виконання в зазначений термін зобов`язання щодо цілодобового забезпечення своєчасного приймання та вивантаження вагонів за договором про надання комплексу залізничних послуг на станції Хімічна ТОВ Трансінвестсервіс № 10/ТЗ від 01.02.2011, укладеного з ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 03.12.2025, дата закінчення: тривають станом на 08.04.2026.

Також відповідно до сертифікату Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-26-0811 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.04.2026 № 2003-14/188 Одеська регіональна торгово-промислова палата засвідчила Товариству з обмеженою відповідальністю Тіс-Міндобрива вказані форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обстрілу з використанням БпJIА типу Shahed-136/Герань-2 03.12.2025 року території за адресою: Одеська область, Комiнтернiвський район, Визирська сільська рада, 1-ий км автодороги порту Южний, 1-С, внаслідок чого ТОВ ТІС-Міндобрива залишилось без зовнішнього електропостачання, що унеможливило виконання в зазначений термін зобов`язання щодо цілодобового забезпечення своєчасного приймання та вивантаження вагонів за договором на комплексне залізничне обслуговування № КД/01/0338 від 04.09.2013, укладеного з ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 03.12.2025, дата закінчення: тривають станом на 08.04.2026.

При цьому з наявної у матеріалах справи копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс № 124/ЖДУ від 03.12.2025, адресованого керівнику станції Чорноморська Басюку С.Г. та керівнику служби роботи станції регіональної філії Одеської залізничної дороги Рустамову Р.Ш., на який відповідач посилається як на доказ повідомлення позивача про виникнення форс-мажорних обставин, вбачається зазначення товариством наступної інформації, а саме: у зв`язку з нанесенням дронових обстрілів рф по Одеській області в 00 год. 31 хв. 03.12.2025 року сталося аварійне відключення електроенергії та зупинення руху на залізничних шляхах, зупинення проведення вантажних робіт всіх підприємств на під`їзній колії відповідача; підприємство ТОВ ТІС не погоджує з 08 год. 00 хв. 03.12.2025 р. подачу всіх вагонів на свій під`їзний шлях до усунення аварії, про що керівництво ст. Чорноморської та Одеської з.д. буде повідомлено оперативно; прошу врахувати в роботі та у відповідності до п. 16 Р.6 Правил перевезення вантажів, плату за користування вагонами за період аварії, до відновлення руху на залізничних під`їзних коліях, енергопостачання та відновлення вантажних операцій, не нараховувати.

За умовами п. 6.2 договору від 25.02.2020 сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Наразі господарський суд зауважує, що з вказаного листа ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс № 124/ЖДУ від 03.12.2025 вбачається, що товариство просило не нараховувати плату за користування вагонами за період аварії до відновлення руху на залізничних під`їзних коліях, енергопостачання та відновлення вантажних операцій. При цьому суд наголошує, що про посилання ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс у вказаному листі саме на те, що у товариства виникли форс-мажорні обставини, через які останній не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, не йдеться. Також у вказаному листі товариством не зазначено, чим підтверджуються виниклі обставини, зокрема, якими сертифікатами та відповідно коли такі сертифікати тощо будуть надані позивачу.

Крім того, судом встановлено, що у відповідь на претензії АТ Українська залізниця № 40/36/2026 від 10.02.2026, № 40/39/2026 від 11.02.2026, № 40/37/2026 від 10.02.2026, № 40/38/2026 від 11.02.2026 щодо надання згоди на списання плати за користування спірними вагонами шляхом коригування особового рахунку ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс, відповідач надіслав листи № 34/ЗУ від 11.02.2026, № 35/ЗУ від 11.02.2026, № 36/ЗУ від 11.02.2026, № 37/ЗУ від 11.02.2026, в яких повідомив позивача про те, що о 01 год. 30 хв. 12.12.2025 року через повторну атаку дронами РФ по енергооб`єктах в Одеській області сталося повне відключення електроенергії, що призвело до зупинення руху на ТОВ ТІС, зупинення проведення вантажних робіт ycix підприємств на під`їзній колії ТОВ ТІС. При цьому товариство зазначило, що 18.12.2025 року на підприємство ТОВ ТІС подали електроживлення та у 18 год 30 хв. 18.12.2025 року після закінчення довготривалої повітряної тривоги (початок - 09 год. 40 хв. 18.12.2025, закінчення - 18.12.2025 о 18 год.30 хв) та дотримання вимог п. 3.6, п. 3.7 Інструкції щодо порядку дій, коли лунає сигнал Повітряна тривога № ИТБ-007, затвердженого наказом директора ТОВ ТІС за № 683 від 10.03.2022 року, підприємства, що входять до групи ТОВ ТІС, розпочали часткову роботу з вивантаження вагонів в аварійному режимі (50% необхідної потужності). Відтак, посилаючись на вказані обставини, відповідачем у вказаних листах самостійно розраховувалася плата за користування вагонами.

Наразі господарський суд зауважує, що із вказаних листів № 34/ЗУ від 11.02.2026, № 37/ЗУ від 11.02.2026, № 35/ЗУ від 11.02.2026, № 36/ЗУ від 11.02.2026 вбачається, що відповідач посилається на дроновий обстріл 12.12.2025, як на причину звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами за спірними відомостями.

Разом з тим господарський суд зауважує, що про посилання ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс у вказаних листах саме на те, що у товариства виникли форс-мажорні обставини, через які останній не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, не йдеться. Також у вказаних листах товариством не зазначено, чим підтверджуються виниклі обставини, зокрема, якими сертифікатами та відповідно коли такі сертифікати будуть надані позивачу.

Більш того з огляду на положення пунктів 6.2 договору від 25.02.2020 ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс зобов`язане було повідомити Акціонерне товариство Українська залізниця про обставин непереборної сили не пізніше, ніж протягом десяти календарних днів з моменту їх виникнення (тобто не пізніше 22.12.2025 року, враховуючи виникнення обставин 12.12.2025, як про це зазначає відповідач у вказаних вище листах), чого товариством зроблено не було, оскільки надані відповідачем листи датуються 11.02.2026 роком. Крім того, судом критично оцінюються послання відповідача на те, що листами № 34/ЗУ від 11.02.2026, № 37/ЗУ від 11.02.2026, № 35/ЗУ від 11.02.2026, № 36/ЗУ від 11.02.2026 товариство повідомило позивача про існування обставин непереборної сили, ще й з огляду на те, що такі листи є листами-відповідями на претензії АТ Українська залізниця № 40/36/2026 від 10.02.2026, № 40/39/2026 від 11.02.2026, № 40/37/2026 від 10.02.2026, № 40/38/2026 від 11.02.2026 щодо сплати належних платежів, а не листами-зверненнями у порядку п. 6.2 договору від 25.02.2020 про неможливість виконання зобов`язань за договором унаслідок дії обставин непереборної сили.

Як убачається з листа № 42/ЗУ від 26.02.2026 ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс, адресованого начальнику служби роботи станцій регіонального філіалу Одеської залізниці Рустамову Р.Ш., відповідачем було надіслано належним чином засвідчену копію сертифікату № 5100-26-0475 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.02.2026 за вих. № 2003-14/98.

Разом з тим господарський суд зауважує, що надання відповідачем у подальшому відповідних сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не звільняє останнього від обов`язку вчасно повідомити позивача у погодженому сторонами порядку та строку відповідно до п. 6.2 договору від 25.02.2020 виникнення таких обставин та відповідно неможливість виконання через це зобов`язань за договором.

При цьому господарський суд додає, що у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 (п.п. 46, 47, 50) Верховний Суд звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Також суд зазначає, що посилання на обстріл 03.12.2025 з використанням БпJIА типу Shahed-136/Герань-2 території за адресою: Одеська область, Комiнтернiвський район, Визирська сільська рада, 1-ий км автодороги порту Южний, 1-С, як на обставини непереборної сили, що звільняють від плати за користування вагонами, суд зазначає, що вказаний обстріл відбувся 03.12.2025, натомість, як встановлено судом вище, передача АТ Українська залізниця при подаванні спірних вагонів ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс відбувалася 13.12.2025 та 10.12.2025, а відтак пізніше, з огляду на що обставини щодо відсутності електропостачання внаслідок обстрілу вже існували на момент такої передачі та були відомі відповідачу. При цьому на момент передачі АТ Українська залізниця при подаванні спірних вагонів ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс 13.12.2025 відповідач був обізнаний і про наслідки, спричинені повторним дроновим обстрілом, що відбувся, як стверджує відповідач, 12.12.2025.

Разом з тим господарський суд наголошує, що відповідач, будучи обізнаний про наслідки обстрілів 03.12.2025 та 12.12.2025, а також про відсутність електроенергії, продовжував здійснення господарської діяльності та приймання вагонів на власний ризик.

Відтак, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли би бути підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі Примітки Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Документи, додані до позовної заяви, у сукупності повністю доводять вину відповідача в затримці вагонів та правомірність нарахування плати за користування, збору за зберігання.

Відтак, судом встановлено, що позивачем було виконано свої зобов`язання за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, тоді як відповідач за наданні послуги розрахувався частково у загальному розмірі 498169,00 грн., що враховано позивачем при розрахунку заборгованості плати за користування вагонами. При цьому доказів повної оплати за весь час користування вагонами ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Водночас суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22 (у спорі за позовом залізниці до товариства про стягнення плати за користування вагонами) зроблено висновок про те, що настання обставин непереборної сили звільняє за умовами договору та нормою 1 першої статті 617 Цивільного кодексу України сторону саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором. Однак у цьому випадку предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, що не є видом відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за користування вагонами, доказів сплати якої відповідачем до суду не надано. У даному випадку несплата відповідачем на користь позивача заборгованості з оплати за користування вагонами відповідно до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 у розмірі 2319422,00 грн. є порушенням зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27833,06 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс про стягнення заборгованості в розмірі 2319422,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 50; код ЄДРПОУ 22447500) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19; код ЄДРПОУ 40081200) плату за користування вагонами у сумі 2 319 422/два мільйони триста дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві/грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 27833/двадцять сім тисяч вісімсот тридцять три/грн. 06 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 02 жовтня 2026 р.

Суддя В.С. Петров