Ухвала суду № 140275029, 30.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2026 р. Справа № 914/2618/16

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, за участю секретаря судового засідання Анни Сніжани Дудяк, розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» про відвід судді від розгляду справи № 914/2618/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Профстоун, с. Мила, Києво-Святошинський район, Київської області,

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-продакшн (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, каб. 414, ідентифікаційний код 34448613),

за участю представників учасників справи:

арбітражного керуючого: Леонов Костянтин Юрійович (в режимі відеоконференцзв`яку),

Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»: Гижко Олександр Леонідович (в режимі відеоконференцзв`яку),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Профстоун»: не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Інтернешнл»: не з`явився,

Приватне акціонерне товариство «Креатив»: не з`явився,

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»: не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Протеїн-Продакшн»: не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінстоун протеїн»: не з`явився,

Державна податкова служба України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області: Мандиняк Галина Ваислівна;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петропродукт Україна»: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, каб. 414, ідентифікаційний код 34448613).

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

07.09.2026 суд призначив судове засідання у справі на 30.09.2026 на 11:30 год.

30.09.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» про відвід судді Ростислава Матвіїва від розгляду справи № 914/2618/16.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Положеннями ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено: якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Оскільки заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» зареєстрована канцелярією суду 30.09.2026 і у цей день з 09:40 год. суддя здійснював розгляд справ згідно з розкладом призначених до розгляду справ, питання про відвід суд вирішує невідкладно, у судовому засіданні у справі № 914/2618/16.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА (ЗАЯВНИКА ВІДВОДУ)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» заявляє відвід судді від розгляду справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичною підставою відводу є наукова діяльність судді Матвіїва Р.І. у Національному університеті «Львівська політехніка», який тісно співпрацює з Акціонерним товариством «Державний експортно - імпортний банк України», конкурсним і забезпеченим кредитором у справі №914/2618/16, що у сукупності з обставинами прискореного розгляду та задоволення клопотання Банку про заміну ліквідатора безпосередньо перед касаційним переглядом викликають у заявника сумніви в неупередженості судді.

Щодо твердження про взаємозв`язок наукової діяльності судді із процесуальними рішеннями у справі заявник зазначає, що партнером Університету, в якому суддя здобув ступінь доктора філософії є Акціонерне товариство «Укрексімбанк», кредитор у справі. Окрім того, Університет розмістив у Акціонерному товаристві «Укрексімбанк» депозит.

Заявник відводу вважає, що строк та результат розгляду заявленого Акціонерним товариством «Укрексімбанк» клопотання про відсторонення ліквідатора у справі, дає підстави сумніватися, що інтерес Банку не вплинув на спосіб та строки вирішення питання про заміну ліквідатора.

Окрім того, у заяві про відвід зазначено, що суд відкладав засідання із розгляду заяви Банку без застосування положень ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не встановивши чи забезпечує наявний обсяг документів повноцінний розгляд клопотання про відсторонення арбітражного керуючого і чи можуть учасники підготувати наявні у них заперечення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» зазначає, що 01.09.2026 суддя Матвіїв Р.І. не розглянув питання щодо необхідності подання заяви/позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб, хоча після відмови у залишенні без розгляду саме розгляд цього питання видається пріоритетним.

Заявник відводу також зазначає, що хронологічно 01.09.2026 суд вирішив питання про заміну ліквідатора, а 02.09.2026 новопризначений ліквідатор у справі подав до суду касаційної інстанції відмову від касаційної скарги, розгляд якої було призначено на 03.09.2026.

На думку заявника відводу подальший розгляд справи доцільно здійснювати після закінчення касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі № 914/2618/16.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на підстави заявленого відводу суд зауважує, що процесуальне рішення про відсторонення ліквідатора у справі було прийнято судом 01.09.2026, хід розгляду клопотання був відомий заявнику відводу, оскільки ухвали суду отримано учасником процесу у електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», тобто про обставини, на які посилається заявник, останньому було відомо задовго до заявлення відводу.

Щодо наукової діяльності судді заявник відводу не повідомив коли йому стало відомо про такі обставини.

За відсутності таких відомостей відсутні підстави вважати, що відвід заявлено у визначений в ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України строк.

Водночас, на переконання суду, з метою усунення сумнівів учасника процесу у неупередженості судді, заявлені кредитором підстави відводу підлягають оцінці суду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до заяви про відвід судді заявник вважає, що обставинами, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді є хід та результат вирішення судом питання про відсторонення ліквідатора, що було ініційовано Акціонерним товариством «Укрексімбанк», а також потенційна пов`язаність судді з Банком з огляду на здійснення наукової діяльності в Національному університеті «Львівська політехніка».

Суд зауважує, що хід розгляду клопотання кредитора, Акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України», про відсторонення арбітражного керуючого від повноважень ліквідатора боржника та призначення нового ліквідатора у справі відображено в ухвалі суду від 01.09.2026.

Зокрема, клопотання Банку про відсторонення ліквідатора надійшло до суду 14.07.2026.

Суд неодноразово відклав судові засідання з розгляду клопотання про відсторонення ліквідатора за наслідком задоволення клопотань ліквідатора Лихопьока Дениса Павловича (05.08.2026, 13.08.2026, 17.08.2026, 25.08.2026, 28.08.2026, 31.08.2026).

Окрім того, при відкладенні судового засіданні 25.08.2026 суд врахував клопотання про відкладення судового засідання у справі від 24.08.2026, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн Продакшн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінстоун Протеїн».

Зокрема, в ухвалі від 25.08.2026 суд зазначив, що 21.08.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн Продакшн», Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінстоун Протеїн» надано доступ до матеріалів електронної справи, зокрема і до клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» про відсторонення арбітражного керуючого.

Як зазначено в п. 1.42. - 1.44. ухвали суду від 01.09.2026 у справі: «В судовому засіданні 01.09.2026 суд, за участю ліквідатора та представників Акціонерного товариства «Укрексімбанк», розглянув заявлені 01.09.2026 клопотання та відмовив у відкладенні судового засідання, про що проголосив протокольну ухвалу. Відмовляючи у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи суд зазначив, що ліквідатор подавав письмові заперечення на клопотання Банку про відсторонення арбітражного керуючого 17.08.2026, 25.08.2026, 01.09.2026 до суду від представника ліквідатора також надійшли додаткові пояснення по суті клопотання Банку. З 14.07.2026, на думку суду, ліквідатор мав об`єктивну можливість заперечити клопотання Банку з огляду на те, що Банк, з моменту звернення до суду із відповідним клопотанням своєї позиції не змінював. Суд також звернув увагу, що залучення адвоката у процес та необхідність для нього додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи не може слугувати єдиною підставою для відкладення судового засідання».

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн Продакшн» окрім клопотання про відкладення судового засідання від 24.08.2026 заяв, заперечень по суті клопотання Банку про відсторонення ліквідатора не подав, участі в судових засіданнях не взяв.

Твердження заявника відводу про ненадання доступу учаснику справи до матеріалів справи та не дослідження матеріалів справи суд вважає безпідставними оскільки, як зазначив суд, доступ до матеріалів електронної справи учаснику справи було надано, а клопотання про дослідження доказів було подане ліквідатором Лихопьоком Д. П., а не Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн Продакшн», та розглянуто у судовому засіданні 01.09.2026.

За результатом розгляду заявленого Лихопьоком Д.П. клопотання 01.09.2026 суд проголосив скорочену ухвалу про відмову у його задоволенні. Мотиви процесуального рішення суду викладено в повному тексті ухвали суду.

Зокрема, в ухвалі від 01.09.2026 зазначено: «Ліквідатор не заперечує, що документи, про необхідність дослідження яких ліквідатор просить суд, наявні у його розпорядженні.

Проаналізувавши наведений ліквідатором перелік документів, що на думку ліквідатора підлягає дослідженню, суд зазначає таке.

Більшість із перелічених документів стосується процедури реалізації майна боржника на аукціоні. Автором частини документів (заява ліквідатора Лихопьока Д.П. про залишення без розгляду заяви про субсидіарну відповідальність, запити ліквідатора від 27.02.2025 до кредиторів щодо заінтересованості та отримані відповіді) є сам ліквідатор.

У поясненнях ліквідатора від 24.08.2026 зазначено: «правомірність аукціону від 27.09.2019 та договору купівлі - продажу від 01.11.2019 вже двічі перевірена судами у змагальному процесі за позовами самого Банку: постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 (справа № 914/2618/16) та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2024 (справа № 914/2618/16 (914/1194/23)), якою відмовлено в задоволенні позову про витребування майна. Клопотання про відсторонення ліквідатора не може підміняти собою позовне провадження і використовуватися як спосіб повторної, тепер уже одностороннньої, ревізії питання, що вже вичерпано в змагальному судовому процесі».

Оскільки заперечення ліквідатора в частині реалізації майна та проведення аукціону полягають в тому, що це питання не підлягає повторній оцінці суду, суд вважає непослідовною позицію ліквідатора про необхідність повторної оцінки судом доказів, що стосуються аукціону з реалізації нерухомого майна боржника.

Окрім того, суд вважає, що у поданих до суду письмових запереченнях по суті клопотання Банку про відсторонення арбітражного керуючого, ліквідатор посилався на докази, що підтверджують позицію ліквідатора.

Оцінка доводам, наведеним заявником клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, запереченням ліквідатора, а також оцінка долучених учасниками справи доказів з урахуванням принципів змагальності судового процесу, вірогідності доказів, тощо, буде надана судом під час вирішення відповідного клопотання по суті».

У зв`язку із наведеним суд вважає, що оскільки учасникам справи, зокрема й заявнику відводу, було надано доступ до матеріалів електронної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн Продакшн» не зверталось до суду із клопотанням про необхідність дослідження доказів, до яких учасник справи не має доступу і дослідження яких є, на думку заявника відводу, необхідним для вирішення питання про відсторонення ліквідатора Лихопьока Д.П., суд розглянув клопотання про відсторонення ліквідатора з урахуванням позиції представників учасників справи, що з`явились в судове засідання та надали суду письмові пояснення по суті клопотання, тобто за участю представників Банку та ліквідатора.

Отже доводи заявника відводу про ненадання учаснику справи доступу до матеріалів справи не знайшли свого підтвердження, а позиція заявника відводу щодо упередженості судді під час вирішення клопотання про відсторонення ліквідатора по своїй суті є незгодою з процесуальним рішенням судді.

ненадання доступу до матеріалів справи є безпідставними.

Щодо строку розгляду клопотання Банку про відсторонення ліквідатора в ухвалі від 01.09.2026 у п. 1.53. 1.54. суд також зазначив, що: «на переконання суду, встановлення наявності або відсутності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є питанням, що потребує першочергового вирішення з огляду на процесуальну роль арбітражного керуючого у справі про банкрутство та встановлений абз. 13 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства 14 денний строк для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за наявності для цього передбачених процесуальним законом підстав.

З огляду на відсутність у справі доказів наявності обставин, що об`єктивно унеможливлюють участь в судовому засіданні 01.09.2026 учасників справи, що не з`явились у судове засідання, суд доходить висновку про відсутність перешкод для розгляду клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» від 14.07.2026».

Щодо тверджень про зв`язок судді із Банком з огляду на здійснення наукової діяльності в Національному університеті «Львівська політехніка» суд зазначає, що такі твердження є виключно безпідставними припущеннями заявника, оскільки правовідносини Банку, Університету та особи, що здобуває науковий ступінь в університеті з відповідним Університетом належать до різних сфер діяльності Університету, жодним чином не свідчать про зв`язок здобувача наукового ступеня із Банком, у якому Університет має депозитний рахунок, або спільно з яким реалізовує навчальні програми, тощо.

Так, у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

Європейський Суд з прав людини наголошує, що судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

При цьому, незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок №1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та поза процесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною четвертою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зауважує, що частина доводів заявника відводу полягає у незгоді із процесуальним рішенням судді у справі за наслідком розгляду клопотання Банку про відсторонення ліквідатора.

Натомість оцінку процесуальному рішенню суду, прийнятому у судовому засіданні 01.09.2026, буде надано Західним апеляційним господарським судом за наслідком розгляду апеляційних скарг арбітражного керуючого Лихопьока Д.П., Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінстоун Протеїн».

Суд також звертає увагу представників учасників справи, що черговість розгляду заяв учасників справи, з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства, а також думки представників учасників справи, визначається судом.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Протеїн-Продакшн» про те, що 01.09.2026 суддя Матвіїв Р.І. не розглянув питання щодо необхідності подання заяви/позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб, не заслуговують на увагу, оскільки суддя не розглядає «питання щодо необхідності подання» тих чи інших заяв учасниками справи. Саме спонукання учасників справи подавати ті чи інші заяви, клопотання може бути проявом упередженості суду.

Натомість на розгляді суду заходиться заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника (учасника) банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Петропродукт Україна» у зв`язку з доведенням його до банкрутства, в якій просив стягнути з відповідача на користь банкрута 4 609 939 936 грн. 95 коп., подана ліквідатором Струцем М.П. 11.04.2023.

Суд також зауважує, що наведена заявником відводу хронологічна послідовність вирішення судом питання про відсторонення ліквідатора та подання призначеним ліквідатором Леоновим К. Ю. відмови від касаційної скарги перебуває поза межами контролю суду, оскільки учасники провадження у справі про банкрутство, зокрема й арбітражний керуючий, подають заяви та клопотання до суду, зокрема й до суду касаційної інстанції, незалежно від волі суду. Завданням суду є виключено оцінка поданих учасниками справи заяв та клопотань.

Щодо тверджень заявника відводу про доцільність здійснення подальшого розгляду справи після закінчення касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі № 914/2618/16 суд повторно зазначає, що процесуальні питання, пов`язані із порядком розгляду матеріалів справи, вирішує суд.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Суд звертає увагу, що для відводу судді заявник повинен зазначити реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді. Однак, як встановлено вище, викладені відповідачем підстави для відводу судді у цій справі не відповідають ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20).

Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість підстав заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн-Продакшн» 30.09.2026 відводу судді Ростислава Матвіїва у справі № 914/2618/16.

Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Протеїн-Продакшн» від 30.09.2026, про відвід судді від розгляду справи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 02.10.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.