Рішення № 140274099, 24.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/613/26

Провадження № 2/615/450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Левченка А. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлович В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Валки за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 11 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 856927815 на суму 10 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 грншляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну його дії.

07 грудня 2022 року первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 163, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01. Також, на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 1, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу 15/07/25-Е за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором на загальну суму 96068,00 грн відповідно до реєстру боржників.

Як зазначає представник позивача, умови договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 96 068,00 грн, яка складається з: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 74 068,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Розрахунки заборгованості за кредитним договором, підготовлені первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» за відповідні періоди перебування прав вимог у первісного кредитора та ТОВ «Таліон Плюс». ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

Ураховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на користь «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 856927815 від 11 липня 2021 року в розмірі 96068,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у АТ «Універсал Банк»: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки) маска Карти: 5375-41XX-XXXX-5074; інформацію про зарахування коштів на платіжну карту (маска Карти) 5375-41XX-XXXX-5074: за період від 11.07.2021 до 16.07.2021 в сумі 10000,00 грн.; за період від 16.07.2021 до 21.07.2021 в сумі 10000,00 грн.; за період від 20.07.2021 до 25.07.2021 в сумі 2000,00 грн та докази, що підтверджують таку інформацію (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення тощо).

08 травня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що договір укладений між відповідачем та первісним кредитором є нікчемним. В пункті договору «Реквізити сторін» наявні дані про підписання договору зі сторони відповідача у вигляді особистих даних відповідача, його ідентифікаційного коду, номер телефону, наявне позначення «Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором», міститься QR-код, також наявний номер і дата укладення кредитного договору, алфавітно-цифровий одноразовий ідентифікатор з часом його відправлення позичальнику та з часом якоби його введення для підписання договору. При цьому, дані про підписання договору зі сторони первісного кредитора відсутні.

Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором не містить графіку платежів отже відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначений договір є нікчемним.

З огляду на викладене вважає, що з відповідача підлягає стягненню лише чиста сума кредиту в розмірі 22 000,00 грн.

Крім того, відсутні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Договір факторингу № 1 було укладено 28 листопада 2018 року, а кредитний договір 11 липня 2021 року. Тобто, кредитний договір укладено через 3 роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного.

Наявність в матеріалах справи додаткових угод до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в яких сторони погоджують продовження дії договору, не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є чинним лише за умови визначеності його істотних умов, а предмет договору факторингу має бути конкретно визначений. Укладені додаткові угоди між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» лише продовжили строк дії договору факторингу, який було укладено 28 листопада 2018 року, при цьому, обсяг прав та обов`язків сторін по договору факторингу ними не змінений, по своїй суті додаткові угоди не є новими договорами факторингу, і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази оплати за договором факторингу № 28/1118-01 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а наданий Акт звірки не є первинним документом у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який би підтверджував здійснення господарської операції з передачі саме грошових коштів.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством на підставі договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

На думку представника відповідача з витягів з реєстрів прав вимоги, вбачається факт їх штучної зміни. Зокрема, вони містять лише першу, третю та останню сторінку реєстру, проте на другій сторінці міститься інформація, яка вставлена окремо. Тобто, зазначені докази штучно змінені на користь позивача.

До того ж, позивач неправомірно нараховує проценти поза межами дії договору та відповідно просить їх стягнути у збільшеному розмірі. Системний аналіз умов договору свідчить, що єдиним чітко визначеним та погодженим сторонами строком кредитування є саме 30-денний строк, встановлений п. 1.7. Договору. Умови договору про можливість автоматичного продовження строку кредитування ґрунтуються на суперечливих та неоднозначних положеннях договору, сформульованих самим кредитодавцем. Позичальник є стороною договору приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України та не мав можливості змінювати чи узгоджувати зміст його умов. Оскільки кредитодавець є професійним учасником ринку фінансових послуг і саме він склав цей типовий договір, усі технічні помилки та двозначність формулювань.

Отже, враховуючи, що строк на який надається кредит становить 30 днів, а саме до 10 серпня 2021 року, представник відповідача вважає, що після цієї дати позивач втратив право нараховувати відсотки за кредитним договором. Відповідно до розрахунку первісного кредитора проценти за період з 11 липня 2021 року по 10 серпня 2021 року становлять 3 432,00 грн, а тому додатково нарахована сума процентів в розмірі 70 636,00 грн є незаконною, безпідставною та такою, що не може бути задоволена судом. Враховуючи, що відповідачем були сплачені відсотки на загальну суму 13 976,00 грн, що підтверджується розрахунком первісного кредитора, у відповідача відсутній обов`язок зі сплати процентів. Просить суд, суму процентів в розмірі 10544,00 грн (13976-3432 = 10544) зарахувати в погашення основної заборгованості.

Також, ураховуючи категорію та невелику складність даної справи, що не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, зміст заявленої представником позивача позовної вимоги, предмет спору, сторона відповідача вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.

Ба більше, як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача по справі здійснює директор, позовна заява та клопотання про витребування доказів також підписана тією ж особою, а не адвокатом, витрати на якого нібито поніс позивач у зв`язку з даною справою. Оскільки в даній справі представництво інтересів позивача здійснюється не адвокатом - витрати на правничу допомогу задоволенню не підлягають та відповідно не підлягають стягненню з відповідача.

У відповіді на відзив від 12 травня 2026 року, представник позивача просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витяг з реєстру прав вимоги 163 від 07 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118- 01.

Реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено кредитний договір №856927815 від 11.07.2021 укладено 07.12.2021, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 96068,00 грн. Тобто передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу до 31.12.2024 р. При цьому, жодна норма даного договору не обмежує можливість передачі прав вимог лише тими, які існували до моменту укладення договору.

На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025

Твердження Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що Позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними.

У випадку відсутності фінансування, договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні. Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги. Таким чином, якщо в договорі прямо зазначено, що право вимоги переходить у момент підписання реєстру прав вимоги, а не після здійснення оплати, то цей пункт договору має пріоритет.

Надані Позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 27/0524-01 від 27.05.2024 та № 15/07/25-Е від 15.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.

Представник позивача наголошує, що Реєстри прав вимоги в межах договорів факторингу містять інформацію, яка відповідно до законодавства України належить до таємниці фінансової послуги. Це положення закріплене в статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», де зазначено, що конфіденційна інформація, яка стосується фінансових послуг, не підлягає розголошенню без згоди відповідних осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. У контексті договорів факторингу така інформація включає деталі щодо боржників, їхніх зобов`язань.

Крім того, реєстри прав вимоги містять персональні дані боржників, які захищені Законом України «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, будь-яка обробка або передача таких даних можлива лише за згодою суб`єкта персональних даних або в межах чітко визначених правових підстав. У разі надання таких даних без правових підстав може виникнути загроза порушення прав осіб, чиї дані зазначені в реєстрі.

Також, представник позивача зазначає, що електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Кредитний договір № 856927815 від 11.07.2021 року підписаний позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV97J9U, якій направлено позичальнику 11.07.2021 18:00:42 годині на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_2 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційнотелекомунікаційній системі товариства 11.07.2021 18:01:24 годині, після чого позивач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одночасно з підписанням договору, товариство відправляє на електронну адресу, вказану позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору, зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором представник позивача зазначає, що відповідно до п. 1.9.1. кредитного договору нарахування відсотків здійснюється за формулою: 10 000,00 грн (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту) *0,60 (процентна ставка)/100= 1 800,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів).

10 000,00 /30=60,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 11.07.2021 -15.07.2021 року.

16.07.2021 відповідач отримав черговий транш в розмірі 10 000,00 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за формулою: 20 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*0,60 (процентна ставка)/100= 3 600,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3 600,00 /30=120,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 16.07.2021 -19.07.2021року.

20.07.2021 відповідач отримав черговий транш в розмірі 2 000,00 грн.

Нарахування відсотків здійснюється за формулою: 22 000,00 грн (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*0,60 (процентна ставка)/100= 3 960,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3 960,00 /30=132,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 20.07.2021 -10.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Згідно з п. 1.9.2. кредитного договору за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів здійснюється за формулою: 22 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*0,85 (процентна ставка)/100= 5 610,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 5 610,00 /30=187,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 11.08.2021 -08.09.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Оскільки Відповідач вносив сплати на погашення відсотків за кредитним договорам в розмірах 08.09.2021 - 5 555,00 грн; 07.10.2021 - 4 189,00 грн. Згідно з п. 1.9.2. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті, що вбачається відповідно до розрахунку заборгованості за період з 09.09.2021 по 09.11.2021.

10.11.2021 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Згідно з п. 1.12.2. кредитного договору нарахування процентів здійснюється за формулою: 22 000,00 (сума виданого кредиту)* 2,30 (процентна ставка)/100= 506,00 грн. .(сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 10.11.2021 - 03.02.2022 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»).

Крім того, сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, отже у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Щодо витрат на правничу допомогу представник позивача зазначає, що до правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Соломко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання про витребування доказів , а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

Також, позивач не погоджується з вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідача у розмірі 15000,00 грн, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню оскільки, до матеріалів справи не долучено договору про надання правничої допомоги, актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів, детального опису виконаних робіт, розрахунку витраченого часу адвоката чи інших доказів, які б дозволяли встановити обсяг фактично наданих послуг, їх зміст, тривалість та співмірність заявленої суми.

У запереченнях (на відповідь на відзив) від 21 травня 2026 року представник відповідача зазначив, що підписання сторонами додаткової угоди, якою змінюється (продовжується) строк дії договору, свідчить виключно про пролонгацію часових меж існування договору. Така додаткова угода не створює нового зобов`язання, тобто жодним чином не змінює предмет договору. Враховуючи, що інше прямо не зазначено в тексті самої додаткової угоди, сторони договору факторингу підтвердили незмінність усіх інших його умов, зокрема й предмета договору.

В матеріалах справи відсутні докази оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а наданий Акт звірки не є первинним документом у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який підтверджує здійснення господарської операції з передачі саме грошових коштів.

На момент укладання договору факторингу, клієнт не набув права вимоги до відповідача та відповідно не міг його передати. Також, Позивачем не надано належних та допустимих доказів оплати за договором факторингу. Відповідно, ТОВ "ФК ЕЙС не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним між Відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Реєстр боржників є документом, який має індивідуалізувати конкретні права вимоги, що відступаються за договором факторингу. Надані витяги за відсутності належного оформлення не підтверджують факт переходу до позивача права вимоги саме до відповідача.

Витяг з реєстру боржників від 15.07.2025 б/н, складений на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025, підписаний ТОВ "ФК ЕЙС", тому посилання останнього на те, що він не має впливу на їх форму чи вигляд не заслуговують на увагу.

До того ж, позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу направлення позичальнику на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора; не надано доказу відправлення на електронну адресу електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору з примірниками у форматах PDF та P7S.

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, не надано розрахунку процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦКУ, не зазначено з якої саме дати він здійснює нарахування таких процентів та за якою відсотковою ставкою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, про що заявлено клопотання.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, просили розглянути справу за їх відсутності, про що заявлено клопотання.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11 липня 2021 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 856927815 на умовах якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та равилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Правила) (пункт 1.1. Договору).

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 10000,00 гри одразу після укладення договору. Позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії договору ( п.п. 1.3-1.5 договору).

Згідно з п. 1.6 договору позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

Відповідно до п.1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. 1.8.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z-(Х-У), де: Z -кількість днів, на які продовжується Дисконтний період: Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; У - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують що у випадку, якщо У > Х, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює: 30 днів ( п.1.8 договору).

Згідно з п1.9 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

п.1.9.1 виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 219,00 процентів річних, що становить 0,60 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

п.1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюються за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 310,25 процентів річних, що становить 0,85 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

п.1.9.3, у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються привила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого, Позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене, та у порядку ст.212 ЦК України, Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу) з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити в фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду ( п. 1.10 договору).

Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на Умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилам п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (пункт 1.11 договору).

Відповідно до п 1.12. договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дій Договору) на наступних умовах:

пп.1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду,

пп.1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним,

пп.1.12.3. можливість отримання нових Траншів по Договору блокується.

Згідно з п 1.13, проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Відповідно до п.1.14, враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки позичальника, щодо отримання додаткових траншів за договором в рамках кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом/орієнтовна загальна вартість кредиту реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання коштів в рамках кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього договору. Сторони погодили, ще у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту Смарт в минулих звітних періодах.

Пунктом 1.14.1 визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п 1.3. Договору, та умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою складає 11800,00 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 18000,00 грн та суму кредиту у розмірі 10000,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 649,14 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 118,00 % від суми першого траншу.

Згідно з п. 1.15 договору продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладання додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі, порядок продовження строку дії Договору, розмір процентної ставки та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Пунктом 4.1 визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомився повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.monеyvеo.ua

Відповідно до п. 4.2, строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання Електронним під одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту, передбаченого п.1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного його виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3 договору).

Договір кредитної лінії № 856927815 від 11 липня 2021 року про надання споживчого кредиту, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV97 J9U відправлено 11.07.2021 18:00:42 введено 11.07.2021 18:01:24.

Розділом 4 Правил надання грошових коштів у позику передбачений порядок продовження Дисконтного періоду (Пролонгація).

Відповідно до п.4.1 Правил, під час подання Заявки Клієнт обирає бажаний строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії. Даний Дисконтний період за вибором Клієнта може бути продовжено в процесі виконання Електронного договору на ту кількість днів, що розрахована на умовах, вказаних в Електронному договорі, шляхом здійснення ним оплати всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, та за умови активації Клієнтом в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Клієнтом зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах, описаних в Електронному договорі, не обмежена.

Пунктом 4.3 Правил визначено, що продовження Дисконтного періоду не зміною істотних умов Електронного договору, оскільки Пролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов описаних в Електронному договорі та Сторони погодили такий порядок Пролонгації на момент укладення Електронного договору.

В матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит та інше.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору,умови,що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. ( ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що 11 липня 2021 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 856927815 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV97 J9U, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постановах: від 14 червня 2022 року (справа № 757/40395/20), від 20 червня 2022 року (справа № 757/40396/20), від 04 грудня 2023 року (справа №212/10457/21) та інших, неодноразово вказував на те, що оспорюваний кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним такого договору.

У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим.

Укладений між сторонами договір кредитної лінії містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодився з усіма його умовами, зокрема, зі строком кредитування, порядком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Також, сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» відповідач мав право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору без пояснення причин, однак, таким правом не скористався.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України)

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц.

28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3 договору, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.

Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме: згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії цього договору до 31 грудня 2022 року включно.

31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії цього договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії цього договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 163 від 07 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/111801 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 66720,00 грн з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 22000,00 грн, заборгованість по відсоткам 44720,00 грн (номер у реєстрі 2314).

Згідно з протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 163 від 07 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 2329 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 44645831,81 грн.

Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 163, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент переходу права вимоги був чинним.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01.

Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу №27/0524-01).

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу №27/0524-01від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК ««Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 96068,00грн з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 22000,00 грн, заборгованість по відсоткам 74068 грн (номер у реєстрі 121).

Відповідно до платіжної інструкції № 6617 від 30 травня 2024 року № 6617 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року та договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року у розмірі 5602405,52 грн.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, за формою Додатку № 2 до Договору , відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 64376 на загальну суму заборгованості 979869825,88 грн.

До матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій на підтвердження часткової оплати фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року № 361 від 24 вересня 2025 року, № 381 від 06 жовтня 2025 року. № 383 від 07 жовтня 2025 року. № 385 від 10 жовтня 2025 року. № 396 від 23 жовтня 2025 року. 3 401 від 24 жовтня 2025 року, № 404 від 30 жовтня 2025 року, № 409 від 31 жовтня 2025 року, № 411 від 03 листопада 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 за кредитним договором № 856927815 від 11 липня 2021 року на загальну суму 96068,00 грн з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 22000,00 грн, заборгованість по відсоткам 74068 грн (номер у реєстрі 14975).

Слід зазначити, що витяги з реєстрів прав вимоги до договорів факторингу містять повну інформацію щодо переходу права вимоги за договором № 856927815 від 11 липня 2021 року: номер реєстру, повні анкетні дані відповідача, РНОКПП, номер договору, дату договору, деталізований розмір заборгованості, підписи уповноважених осіб сторін договору факторингу засвідчені печатками.

Суд враховує, що Реєстри прав вимоги в межах договорів факторингу містять інформацію, яка відповідно до законодавства України належить до таємниці фінансової послуги. Це положення закріплене в ст. 10 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», де зазначено, що конфіденційна інформація, яка стосується фінансових послуг, не підлягає розголошенню без згоди відповідних осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. У контексті договорів факторингу така інформація включає деталі щодо боржників, їхніх зобов`язань.

Крім того, реєстри прав вимоги містять персональні дані боржників, які захищені ЗУ «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, будь-яка обробка або передача таких даних можлива лише за згодою суб`єкта персональних даних або в межах чітко визначених правових підстав. У разі надання таких даних без правових підстав може виникнути загроза порушення прав осіб, чиї дані зазначені в реєстрі.

Враховуючи викладене, сторона, яка уклала договір факторингу, не має права надавати повний реєстр прав вимоги третім особам. Це пояснюється тим, що умови договорів, за якими передаються права вимоги, є предметом конфіденційності. Надання такого реєстру могло б розкрити інформацію, яка не стосується конкретного предмета договору або конкретної передачі прав вимоги, що порушує зобов`язання сторони за договором та чинне законодавство України.

Витяги з реєстрів боржників (прав вимог) формуються безпосередньо клієнтом та фактором, тобто сторонами договору факторингу. Позивач, як новий кредитор, не має впливу на їх форму чи вигляд, а також доступу до повного реєстру. Його роль обмежується отриманням документів, які йому у зв`язку з виконанням договору факторингу.

Отже, за наявності в договорі чіткої умови про перехід права вимоги в момент підписання відповідного реєстру та відсутності заперечень іншої сторони щодо цього, можна стверджувати про перехід права вимоги.

Умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги чи акта прийому-передачі реєстру боржників та не пов`язано з оплатою за Договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений Договором строк. Встановлений порядок оплати не впливає на перехід права вимоги за кредитним договором. Це також є ознакою договору відступлення права вимоги (цесії), передбаченого п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, і не свідчить про відсутність права вимоги у позивача, яке він набув на підставі вищевказаних Договорів, за якими право вимоги було передано на умовах відстрочення платежу, що, у свою чергу, відповідає правовим висновкам, висловленим у постановах ВП ВС від 11.09.2018 у справі №909/968/16 та від 08.08.2023 у справі №910/8115/19.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення факту оплати за договором факторингу не можна взяти до уваги, оскільки вони стосувалися інших обставин справи, в яких, на відміну від умов договорів факторингу у даній справі, така підстава (оплата на день підписання акту прийому-передачі прав вимоги) прямо була передбачена у відповідних договорах. Отже, таке посилання також було нерелевантним до обставин цієї справи.

Відповідно до правових висновків, які були висловлені у постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги.

При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором кредитної лінії № 856927815 від 11 липня 2021 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС».

Вищезазначені договори факторингу містять всі необхідні істотні умови, які свідчать про чинність даних договорів та про належне відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 856927815 від 11 липня 2021 року, є дійсними та в судовому порядку не оскаржувалися.

Факт перерахування коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до договору № 856927815 від 11 липня 2021 року підтверджується платіжним дорученням від 11 липня 2021 року на суму 10000,00 грн, платіжним дорученням від 16 липня 2021 року на суму 10000,00 грн, платіжним дорученням від 20 липня 2021 року на суму 2000,00 грн (призначення платежу: Переказ коштів згідно договору № 856927815 від 11 липня 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-5074, без ПДВ Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer), а також довідкою АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці № НОМЕР_4 від 24 квітня 2026 року за період з 11 липня 2021 року по 16 липня 2021 року, з 16 липня 2021 року по 21 липня 2021 року, з 20 липня 2021 року по 25 липня 2021 року емітованої на ім`я ОСОБА_1 .

За розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 11 липня 2021 року по 07 грудня 2021 року заборгованість за договором № 856927815 від 11 липня 2021 року становила 66720,00 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 44720,00 грн - заборгованість за процентами. У розрахунку враховано здійснені відповідачем платежі, а саме 09 серпня 2021 року у розмірі 3432,00 грн, 08 вересня 2021 року у розмірі 5555,00 грн, 07 жовтня 2021 року у розмірі 4189,00 грн, 09 листопада 2021 року у розмірі 15,00 грн, 17 листопада 2021 року у розмірі 315,00 грн, 25 листопада 2021 року у розмірі 155,00 грн, 03 грудня 2021 року у розмірі 315,00 грн, які зараховано на погашення процентів.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», станом на 27 травня 2024 року заборгованість за кредитним договором становить 96068,00 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 74068,00 грн - заборгованість за процентами.

Представником позивача долучено до матеріалів справи виписку з особового рахунку за кредитним договором № 856927815 від 11 липня 2021 року, яка по суті є розрахунком, згідно якої заборгованість за період з 15 липня 2025 року по 26 грудня 2025 року становить 96068,00 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 74068,00 грн - заборгованість за процентами.

Ураховуючи, що фактично отримані кошти в добровільному порядку ані позивачу, ані первісному кредитору не повернуті, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 акцентує увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Пунктами 1.3, 1.7, 1.8 договору кредитної лінії № 856927815 встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 10000,00 грн одразу після укладення договору. Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії, може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з пунктом 1.12. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дій Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду,

Як вбачається з розрахунків заборгованості, позичальнику нараховувались відсотки за користування кредитом у розмірі, що неодноразово змінювався.

Відповідачем на погашення заборгованості здійснено платежі: 09 серпня 2021 року у розмірі 3432,00 грн, 08 вересня 2021 року у розмірі 5555,00 грн, 07 жовтня 2021 року у розмірі 4189,00 грн, які повністю погашали відсотки за користування кредитом, що були нараховані на відповідні дати.

Разом із тим, за відсутності доказів, що відповідачем в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дії дисконтного періоду, строк виконання зобов`язання згідно пункту 1.12.1 договору у повному обсязі настав 09 листопада 2011 року (90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду 11 серпня 2021 року).

Наявна в матеріалах справи довідка щодо вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду підтверджує факт здійснення відповідачем фінансових операцій зі сплати процентів за кредитним договором, проте не підтверджує активації функції продовження строку дії дисконтного періоду в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця.

Станом на 09 листопада 2011 року заборгованість зі сплати нарахованих відсотків складала 2963,60 грн. Надалі відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредиторами поза межами строку кредитування.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

З огляду на викладене суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути суму заборгованості за відсотками, що нарахована в межах строку кредитування з урахуванням здійснених відповідачем платежів зарахованих на погашення процентів (17 листопада 2021 року - 315,00 грн, 25 листопада 2021 року - 155,00 грн, 03 грудня 2021 року - 315,00 грн) у розмірі 2178,60 грн (2963,60 - 315, 00 -155,00 - 315,00 грн).

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак таких вимог заявлено не було.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становлять ті оплатні дії, які передбачені цивільно-процесуальних кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 року по справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником позивача долучено: копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; копію додаткової угоди № 25771160089 від 01 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року: копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року відповідно до якого до переліку наданих правових та юридичних послуг входить: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 856927815 ( вартість послуги 5000,00 грн 2 години); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором ОСОБА_2 за кредитним договором № 856927815 (вартість послуги 1000,00 грн 2 години); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на суму 500 грн: підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на суму 500 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільно процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1762,00 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 42347 від 30 березня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягать стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 671,08 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 27, 80, 141, 206, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за договором № 856927815 від 11 липня 2021 року в розмірі 24178,60 грн (двадцять чотири тисячі сто сімдесят вісім гривень 60 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, витрати по сплаті судового збору в розмірі 671,08 грн (шістсот сімдесят одна гривня 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Левченко