Рішення № 140273014, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа №910/7617/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп"простягнення штрафних санкцій у розмірі 638 523,16 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторінвід позивача:Наїдко Л.В.від відповідача:Ярошенко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 638 523/16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" було порушено (прострочено) свої зобов`язання за Договором поставки №0603/25 від 06.03.2025 із своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 234 080,40 грн та пені у розмірі 258 091,92 грн, нарахованої за період з 06.05.2025 по 04.06.2025.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не було належним чином виконано вимоги Договору поставки №0603/25 від 06.03.2025 та законодавства щодо реєстрації податкових накладних №2 від 05.05.2025 та №13 від 20.06.2025, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" (як покупця) виникло право на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" пені у розмірі 146 350,84 грн, нарахованої за період з 06.06.2025 по 15.06.2026.

У змісті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у даній справі, у відповідності до якого позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції судові витрати у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7617/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 23.07.2026.

13.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому відповідач вказує, що неналежне виконання умов договору щодо здійснення реєстрації податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на постачальника господарської відповідальності у виді неустойки. Також відповідач вважає, що розмір пені заявлений до стягнення не може перевищувати 251 403,92 грн, оскільки день, в який було виконано зобов`язання, не підлягає включенню в період нарахування пені. Також відповідачем у змісті відзиву викладено клопотання про зменшення неустойки на 90%, яке мотивоване тим, що правовідносини між сторонами за спірним договором припинились ще рік тому у зв`язку з повним виконанням зобов`язань щодо поставки товару відповідачем, тому нарахована неустойка за таких умов втрачає свою стимулюючу функцію. Крім того, відповідач вказує, що придбання у нього ременів розвантажувальних тактичних захисних виду 5, здійснювалося позивачем з метою виконання Державного контракту (договору) про закупівлю №622/06-25-РМ від 06.06.2025, який був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" належним чином, незважаючи на прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп". При цьому, відповідач звертає увагу суду, що ремені реалізовувалися позивачем за ціною 725,60 грн без ПДВ за одиницю, тоді як придбавалися у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" за ціною 591,65 грн без ПДВ. До того ж відповідач стверджує, що позивачем не було належним чином виконано власні зобов`язання щодо здійснення передоплати за договором, що об`єктивно вплинуло на можливість відповідача своєчасно виконати свої зобов`язання, зокрема щодо закупівлі сировини та організації виробництва.

15.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що у пункті 6.12 Договору поставки №0603/25 від 06.03.2025 відповідач добровільно взяв на себе гарантійне зобов`язання забезпечити позивачу можливість своєчасного формування податкового кредиту та цивільно-правову відповідальність за його порушення. Також позивач вказує, що у п. 6.5 спірного договору сторони прямо та недвозначно визначили порядок обчислення пені, який охоплює день фактичної поставки товару. Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки, то позивач вказує, що порушення графіка постачання контрагентом само по собі несе потенційну загрозу настання несприятливих майнових наслідків та ризиків втрати ділової репутації перед державним замовником. Крім того, позивач звертає увагу суду, що відповідач протягом усього періоду виконання Договору поставки №0603/25 від 06.03.2025 жодного разу не повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" про неможливість своєчасної поставки через несплату передоплати, не зупиняв виконання зобов`язання у порядку частини третьої статті 538 ЦК України, приймав платежі без будь-яких заперечень та продовжував поставки. Також позивач стверджує, що кількість судових спорів між сторонами зумовлена виключно систематичністю порушень договірних зобов`язань самим відповідачем, а не спробою завдати останньому шкоди.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що незалежно від того, встановлено строк реєстрації податкових накладних законом чи договором, обов`язок зареєструвати податкову накладну в будь-якому разі залишається обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а тому положення договору, що передбачають стягнення пені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є такими, що суперечать положенням цивільного законодавства. Також відповідач звертає увагу суду, що пункт 6.5 Договору поставки №0603/25 від 06.03.2025 передбачає нарахування пені "за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань". День фактичної поставки товару не є повним днем прострочення виконання зобов`язання, оскільки саме в цей день зобов`язання виконується, а порушення (прострочення) припиняється. Умова про нарахування пені "за кожен повний день прострочення" та застереження "включаючи день виконання" є внутрішньо суперечливими, і за таких обставин, на думку відповідача, застосуванню підлягає загальне правило обчислення строків визначене ЦК України, за яким день припинення порушення (день фактичного виконання зобов`язання) не включається до періоду прострочення. Щодо доводів позивача про те, що стягнення неустойки не залежить від доведення збитків, то відповідач вказує, що такі доводи не спростовують наявності передбачених законом підстав для зменшення її розміру. Також відповідач звертає увагу суду, що позивач не надав суду жодного доказу того, що внаслідок порушення строків поставки він зазнав майнових втрат, був притягнутий до відповідальності державним замовником, сплатив штрафні санкції, поніс додаткові витрати або зазнав інших несприятливих наслідків.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2026 клопотання відповідача про відкладення засідання задоволено частково; закрито підготовче провадження у справі №910/7617/26; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/7617/26 по суті на 03.09.2026.

В судове засідання 03.09.2026 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 03.09.2026 судом було завершено розгляд справи №910/7617/26, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" (постачальник) укладено Договір поставки №0603/25 (надалі Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцю - Ремінь розвантажувальний тактичний захисний, вид 5, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в Специфікації, яка є Додатком №1 до цього Договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюватися на умовах EXW (міжнародних правил Інкотермс - 2020), шляхом самовивозу товару покупцем зі складу постачальника, який розташований за наступною адресою: м. Київ вул. Кудрявська 16А.

Строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток №2 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.2 Договору).

За умовами пунктів 3.5, 3.6 Договору до кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає покупцю видаткові накладні та документи, визначені п. 2.1. Договору, до моменту здійснення поставки товару, підписані уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткових накладних.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що на кожну окрему поставку партії товару постачальник формує та направляє покупцю податкову накладну засобами електронного документообігу. Постачальник зобов`язаний зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних таку податкову накладну в строки визначені чинним законодавством України.

Загальна вартість товару, що постачатиметься за цим Договором та ціна договору становить 4 905 961,80 грн, у тому числі ПДВ у сумі 817 660,30 грн (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2 Договору сторони узгодили наступний порядок оплати за поставку товару:

- 70% від вартості товару, що становить 3 366 381,90 грн разом з ПДВ, покупець сплачує постачальнику на підставі виставленого рахунку;

- 15% від вартості товару покупець сплачує постачальнику на підставі виставленого рахунку на оплату протягом 3 банківських днів з дати відвантаження товару та підписання видаткової накладної;

- 15% від вартості товару, покупець сплачує постачальнику на підставі виставленого рахунку на оплату протягом 10 робочих днів з дня відвантаження, але не раніше дати прийняття товару по якості у військовій частині, яке є замовником товару згідно державного контракту (договір) про закупівлю.

Рахунок на оплату направляється постачальником покупцю електронною поштою або передається уповноваженому представнику покупця (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 6.5 Договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,2 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 20 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Відповідно п. 6.12 Договору разі нездійснення постачальником обов`язкової, згідно з податковим законодавством України та п. 3.8. Договору, реєстрації податкової накладної (далі - ПН) і розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення постачальником строків чи порядку реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, та/або не надання постачальником податкової накладної, постачальник протягом 3 календарних днів з моменту відправлення вимоги покупця зобов`язується компенсувати на користь останнього вартість податку на додану вартість, при цьому за постачальником залишається обов`язок оформити і зареєструвати ПН згідно вимогам законодавства. Крім того, у разі прострочення електронної реєстрації ПН постачальник за кожен день прострочення її реєстрації додатково сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості такого товару. При цьому до моменту сплати штрафу покупець, в разі наявності умов відстрочення платежу за товар, має право затримати оплату за товар постачальникові за Договором в сумі, яка дорівнює сумі такого штрафу, без застосування до покупця штрафних санкцій, які можуть бути нараховані за прострочення оплати за товар.

Даний Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (згідно із датою, зазначеною в преамбулі Договору) та діє до 31 грудня 2025 року (включно), але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, зокрема й сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків (п. 7.1 Договору).

У Специфікації від 06.03.2025 сторонами було погоджено зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" з постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" ременів розвантажувальних тактичних захисних, вид 5 у кількості 6 910 штук за ціною 591,65 грн/шт. загальною вартістю 4 905 961,80 грн.

У Графіку постачання (Додаток №2 до Договору) сторони визначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" повинне поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 6 910 штук до 05.05.2025.

На виконання своїх зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 6 910 штук наступними партіями:

- згідно видаткової накладної №РН-0000025 від 05.05.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 2 200 штук на суму 1 561 956,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000027 від 04.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 1 000 штук на суму 709 980,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000028 від 06.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 1 350 штук на суму 958 473,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000032 від 20.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 2 360 штук на суму 1 675 552,80 грн.

В свою чергу 11.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" в якості оплати за товар кошти у розмірі 2 271 360,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №1269 від 11.06.2025, 12.06.2025 кошти у розмірі 2 238 524,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №1297 від 12.06.2025, 08.10.2025 - кошти у розмірі 396 077,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2141 від 08.10.2025.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про допущення відповідачем прострочення поставки частини товару за Договором, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" вважає, що наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" штрафу у розмірі 234 080,40 грн та пені у розмірі 258 091,92 грн, нарахованої за період з 06.05.2025 по 04.06.2025.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не було належним чином виконано вимоги Договору та законодавства щодо реєстрації податкових накладних №2 від 05.05.2025 та №13 від 20.06.2025, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" пені у розмірі 146 350,84 грн, нарахованої за період з 06.06.2025 по 15.06.2026.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 11, 202, 655, 662, 692, Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки, нарахованої за прострочення поставки товару.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" взяло на себе зобов`язання з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" ременів розвантажувальних тактичних захисних, вид 5 у кількості 6 910 штук за ціною 591,65 грн/шт. загальною вартістю 4 905 961,80 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.2 Договору вказано, що строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток №2 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

У Графіку постачання (Додаток №2 до Договору) сторони визначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" повинне поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 6 910 штук до 05.05.2025.

У статті 251 Цивільного кодексу України унормовано, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, сторонами у Графіку постачання (Додаток №2 до Договору) погоджено термін поставки товару: до 05.05.2025.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи видаткових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" товар наступними партіями:

- згідно видаткової накладної №РН-0000025 від 05.05.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 2 200 штук на суму 1 561 956,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000027 від 04.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 1 000 штук на суму 709 980,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000028 від 06.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 1 350 штук на суму 958 473,00 грн;

- згідно видаткової накладної №РН-0000032 від 20.06.2025 ремені розвантажувальні тактичні захисні, вид 5 у кількості 2 360 штук на суму 1 675 552,80 грн.

Отже матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем свого зобов`язання перед позивачем з поставки ременів розвантажувальних тактичних захисних, вид 5 у кількості 6 910 штук на загальну суму 4 905 961,80 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд констатує, що хоч Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" і було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" весь погоджений сторонами у Договорі товар, проте відповідачем своєчасно виконано лише поставку ременів розвантажувальних тактичних захисних, вид 5 у кількості 2 200 штук на суму 1 561 956,00 грн. Натомість в іншій частині товар на суму 3 344 005,80 був поставлений з простроченням.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" було порушено свої зобов`язання за Договором із своєчасної поставки товару, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що наведена вище редакція частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України була чинною до 27.02.2025. Із 28.02.2025 набрали чинності зміни до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим її було доповнено абзацом наступного змісту: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,2 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання.

Відповідач, заперечуючи проти правильності здійсненого позивачем розрахунку пені, вказував, що сторонами було погоджено нарахування пені за порушення строку поставки товару за кожний "повний день прострочення", в той час як день виконання порушеного зобов`язання не може вважатись повним днем прострочення, тому нарахування пені включно на день виконання зобов`язання є неправомірним.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

При тлумаченні даної умови Договору, суд враховує, що загальноприйняте у відповідній сфері відносин формулювання щодо нарахування пені за кожен повний день прострочення виконання певного зобов`язання є поширеним явищем, яке обумовлене численною усталеною практикою касаційного суду, який неодноразово роз`яснював за який період підлягає нарахуванню пеня.

Тобто використання такого формулювання як нарахування пені за кожний "повний день прострочення" є шаблонною умовою, яка доволі часто використовується сторонами у договорах за замовчуванням.

Однак погодження сторонам у Договорі, що пеня нараховується "включно день виконання порушеного зобов`язання" є винятковим у загальній договірній практиці та вказує на пряме (усвідомлене) й однозначне волевиявлення сторін у тексті правочину на погодження такого періоду нарахування пені.

Відтак, суд дійшов висновку, що, формулюючи умови п. 6.5 Договору, сторони розуміли та бажали погодити, що пеня підлягає нарахуванню в тому числі на день виконання зобов`язання.

При цьому суд відзначає, що правова позиція касаційного суду щодо того, що пеня на день виконання зобов`язання не нараховується, формувалась у правовідносинах, в яких сторони не домовлялися про зворотне.

Водночас у статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Принцип свободи договору, закріплений у статтях 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, є однією з основних засад цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Натомість у частині 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Оскільки судом не було встановлено будь-якої заборони на погодження сторонами нарахування пені включно на дату виконання боржником зобов`язання, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно нараховану відповідачу пеню, в тому числі на дати виконання ним зобов`язань з поставки товару.

Крім того, суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 0,2% від ціни товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням правомірно визначеного позивачем періоду нарахування - з 06.05.2025 по 04.06.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" пені у розмірі 258 091,92 грн.

Крім того, у пункті 6.5 Договору сторонами було погоджено, що за порушення строку поставки товару понад 20 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" було прострочено поставку товару на суму 3 344 005,80 грн на понад 20 календарних днів, то відповідно є правомірним нарахування відповідачу штрафу у розмірі 234 080,40 грн (3 344 005,80 грн х 0,07).

Щодо нарахованої відповідачу пені за порушення строку реєстрації податкових накладних.

Позивач стверджує, що відповідачем не було належним чином виконано вимоги Договору та законодавства щодо реєстрації податкових накладних №2 від 05.05.2025 та №13 від 20.06.2025, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" (як покупця) виникло право на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" пені у розмірі 146 350,84 грн, нарахованої за період з 06.06.2025 по 15.06.2026.

Сторонами у п. 6.12 Договору було погоджено, що у разі нездійснення постачальником обов`язкової, згідно з податковим законодавством України та п. 3.8. Договору, реєстрації податкової накладної (далі - ПН) і розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення постачальником строків чи порядку реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, та/або не надання постачальником податкової накладної, постачальник протягом 3 календарних днів з моменту відправлення вимоги покупця зобов`язується компенсувати на користь останнього вартість податку на додану вартість, при цьому за постачальником залишається обов`язок оформити і зареєструвати ПН згідно вимогам законодавства. Крім того, у разі прострочення електронної реєстрації ПН постачальник за кожен день прострочення її реєстрації додатково сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості такого товару. При цьому до моменту сплати штрафу покупець, в разі наявності умов відстрочення платежу за товар, має право затримати оплату за товар постачальникові за Договором в сумі, яка дорівнює сумі такого штрафу, без застосування до покупця штрафних санкцій, які можуть бути нараховані за прострочення оплати за товар.

Попри наведене свобода договору не є абсолютною - вона обмежена законом, актами цивільного законодавства та засадами справедливості, добросовісності й розумності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, регулюються Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 1 Цивільного кодексу України передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

В свою чергу Податковий кодекс України не передбачає застосування до правовідносин у сфері справляння податків і зборів правила "дозволено все, що не заборонено", як і не надає можливості застосування до цих правовідносин цивільного законодавства, у тому числі законодавства, що регулює зобов`язальні правовідносини сторін. Ці норми є імперативними, тобто такими, що не допускають ніяких відхилень, можливості їх зміни шляхом узгодження цих змін сторонами.

Обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем. Включення до приватноправового договору обов`язків, які належать до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює їх на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2026 у справі №904/2953/24 вказала, що зазначення сторонами у договорі про обов`язок товариства здійснити реєстрацію податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські; невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на виконавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" неустойки у виді пені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №2 від 05.05.2025 та №13 від 20.06.2025 безвідносно до погоджених умов Договору, оскільки його умови базуються на нормах Цивільного кодексу України, які не підтягають застосуванню до податкових правовідносин.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" про зменшення розміру неустойки на 90% від заявленого розміру мотивоване наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" не довело наявності будь-яких збитків чи інших негативних майнових наслідків, завданих порушенням зобов`язань відповідачем;

- державний контракт, для виконання якого позивачем закуповувся товар у відповідача, був виконаний своєчасно та у повному обсязі та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" не застосовувалися штрафні санкції з боку державного замовника;

- позивач отримав очікуваний економічний результат від виконання господарської операції;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" повністю виконало свої договірні зобов`язання;

- прострочення поставки було нетривалим;

- сам позивач допустив відступ від умов Договору щодо здійснення передоплати;

- під час виконання Договору позивач не заявляв будь-яких претензій щодо строків поставки та не вимагав сплати штрафних санкцій;

- із відповідним позовом позивач звернувся більш ніж через рік після повного виконання сторонами Договору;

- позивач звернувся до суду з низкою аналогічних позовів про стягнення штрафних санкцій за договорами, які були повністю виконані сторонами.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Закріплений законодавцем у ст. 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (ст. 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При вирішенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" про зменшення розміру неустойки на 90% від заявленого розміру, судом перш за все враховано, що допущене відповідачем прострочення виконання зобов`язання не призвело до порушення позивачем свого зобов`язання з поставки цього товару перед державним замовником.

Також судом враховано, що, хоч сторонами у пункті 4.2 Договору було погоджено, що покупець зобов`язується сплатити 70% від вартості товару, що становить 3 366 381,90 грн разом з ПДВ, безвідносно від факту поставки (на підставі виставленого рахунку), тобто в тому числі на умовах передоплати, проте відповідачем було розпочато постачання товару без внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" цих коштів. При цьому із наданих позивачем платіжних інструкцій в національній валюті №1269 від 11.06.2025, №1297 від 12.06.2025, №2141 від 08.10.2025 також вбачається, що позивач недотримався погодженого сторонами у пункті 4.2 Договору строку оплати навіть на умовах післяоплати.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" є виробником ременів розвантажувальних тактичних захисних, вид 5 із місцезнаходженням у м. Києві та відповідно останнє мало виготовити їх у кількості 6 910 штук до 05.05.2025 (тобто менш ніж за два місяці).

В свою чергу, загалом за період з 06.03.2025 по 05.05.2025 у м. Києві було 82 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 103,9 години. Дані обставини підтверджуються інформацією із сайту Статистики повітряних тривог за посиланням https://air-alarms.in.ua/region/kyiv?from=2025-03-06&to=2025-05-05&only-region-center#statistic.

Окрім того, у наведених статистичних даних по повітряним тривогам у м. Києві не враховано, що окрім часу неможливості здійснення пошиву товару під час повітряної тривоги, люди також вимушені витрачати час для повернення на робочі місяця після завершення повітряної тривоги, а також для налагодження виробничого процесу після його неочікуваного переривання.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на наведені приписи Конституції України суд вважає неприпустимою ситуацію, за якою працівники відповідача здійснювали б свої трудові обов`язки під час повітряних тривог.

Звісно, під час укладення Договору відповідач міг та повинен був допускати наведені обставини, проте кількість та тривалість обстрілів країни-агресора не мають характеру передбачуваних, тим більше, що Російська Федерація нехтує міжнародним законодавством і систематично завдає ударів по цивільній та / або критичній інфраструктурі України.

Попри наведене, судом також враховано і те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" закуповувало спірний товар у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" для його подальшого постачання за державним контрактом Силам оборони України.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку є можливим зменшення розміру нарахованої позивачем відповідачу неустойки на 50%, тобто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" підлягає стягненню пеня у розмірі 129 045,96 грн та штраф у розмірі 117 040,20 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" підлягає стягненню пеня у розмірі 129 045,96 грн та штраф у розмірі 117 040,20 грн.

Щодо розподілу між сторонами судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у розмірі 638 523,16 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" повинне було сплатити та сплатило судовий збір у розмірі 7 662,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2869 від 22.06.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, судовий збір, пропорційно до правомірно заявленого до стягнення розміру неустойки покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями останнього, а часткове задоволення позовних вимог в частині правомірно заявленого до стягнення розміру неустойки обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМ-Груп" (04053, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 14, офіс 12; ідентифікаційний код 45003991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтрейн" (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4, приміщення 188, офіс 24; ідентифікаційний код 42302587) пеню у розмірі 129 045 (сто двадцять дев`ять тисяч сорок п`ять) грн 96 коп., штраф у розмірі 117 040 (сто сімнадцять тисяч сорок) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 5 906 (п`ять тисяч дев`ятсот шість) грн 06 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя Роман БОЙКО