Ухвала суду № 140271465, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкриття

провадження у справі про банкрутство

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3636/26 (904/4425/26)

за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50А; код ЄДРПОУ 36933660)

про визнання банкрутом.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники учасників справи:

від заявника: Мартинюк Є.В., представник (поза межами суду);

від боржника: Корсунський Д.Ю., представник;

арбітражний керуючий: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод".

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про відкриття провадження у справі про банкрутство передано на розгляд судді Соловйової А.Є.

23.07.2026 від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" надійшло клопотання б/н від 23.07.2026 про передачу справи №904/4425/26 на розгляд раніше визначеному складу суду.

Так, господарським судом, з бази "Діловодства спеціалізованого суду", встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 (суддя Бєлік В.Г.) прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛЬКОР КЕПІТАЛ" про відкриття провадження у справі №904/3636/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50А; код ЄДРПОУ 36933660) в підготовчому засіданні на 23.07.2026 об 11:00 год.

Підготовче засідання у справі №904/3636/26, призначене на 23.07.2026 о 11:00 год., не відбулось, через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 55 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область") та тривала до 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 23.07.2026 призначено підготовче судове засідання на 28.07.2026 о 12:30 год.

Відповідно до частини 4 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2026 (суддя Соловйова А.Є.) заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК УКРГАЗБАНК про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50А; код ЄДРПОУ 36933660) підлягає приєднанню для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛЬКОР КЕПІТАЛ" про відкриття провадження у справі №904/3636/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50А; код ЄДРПОУ 36933660).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про відкриття провадження у справі про банкрутство передано на розгляд судді Бєлік В.Г та присвоєно унікальний номер судової справи № 904/3636/26 (904/4425/26).

Відповідно до частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо до господарського суду до дня проведення підготовчого засідання надійшло кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство і одна з них уже прийнята судом до розгляду, інші заяви ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи та розглядаються одночасно.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність приєднання заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК до матеріалів справи № 904/3636/26 для її одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛЬКОР КЕПІТАЛ про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Верхівцевський олійноекстракційний завод на підставі частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2026 заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Верхівцевський олійноекстракційний завод приєднано до матеріалів справи № 904/3636/26 для її одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛЬКОР КЕПІТАЛ про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Верхівцевський олійноекстракційний завод, підготовче засідання у справі призначено на 03.09.2026 о 12:00 год.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК - Мартинюка Євгена Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2026 заяву представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК - Мартинюка Євгена Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, підготовче судове засідання, яке призначене на 03.09.2026 о 12:00 год. проводити в режимі відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК - Мартинюка Євгена Володимировича.

27.08.2026 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК надійшла заява про направлення копій документів до апеляційної інстанції.

03.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД надійшло клопотання про відкладення попереднього засідання.

Судове засідання у справі, призначене на 03.09.2026 о 12:00 год., не відбулося у зв`язку із загрозою безпеці учасників судового процесу.

Так, 03.09.2026 о 11 год. 04 хв. у Дніпропетровській області було оголошено сигнал Повітряна тривога, про що, зокрема, повідомлено у Telegram-каналі Тривога. Дніпропетровська область. Повітряна тривога тривала до 12 год. 53 хв., у зв`язку з чим проведення судового засідання о 12:00 год. було неможливим.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2026 призначено підготовче судове засідання на 07.09.2026 о 14:30 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК - Мартинюка Євгена Володимировича.

Протокольною ухвалою суду від 07.09.2026 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2026 о 15:00 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК - Мартинюка Євгена Володимировича.

08.09.2026 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2026 відкладено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД у підготовчому засіданні суду на 14.09.2026 о 10:30 год.

14.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 відкладено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД у підготовчому засіданні суду на 21.09.2026 о 10:30 год.

17.09.2026 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК надійшла відповідь на відзив.

18.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД надійшли додаткові пояснення до відзиву.

18.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

21.09.2026 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК надійшли додаткові пояснення у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати доведеним заявником факт безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника, що свідчить про наявність між сторонами спору про право, який не підлягає вирішенню у підготовчому засіданні суду, строк проведення якого обмежено у відповідності до положень частини другої ст. 36 КУзПБ.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 КУзПБ надано визначення таким термінам:

- банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки";

- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частиною п`ятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому КУзПБ. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частини третя-п`ята статті 39 КУзПБ).

Встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Суди повинні надавати оцінку про наявність спору про право в контексті правовідносин, які виникли саме між боржником та ініціюючим кредитором, а не боржником та іншими кредиторами, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.

Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Частиною першою статті 39 КУзПБ унормовано, що у підготовчому засіданні здійснюється перевірка господарським судом обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас, зазначена норма КУзПБ не встановлює обов`язку саме кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника (частина третя статті 39 КУзПБ). Водночас, положеннями статті 39 КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України. Такими критеріями є: відсутність у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили; кожен доказ має оцінюватися як окремо, так і у сукупності з метою встановлення їх вірогідності та взаємозв`язку.

Водночас суд не наділений на стадії розгляду заяви ініціюючого кредитора правом дослідження та оцінки укладених правочинів на предмет їх фіктивності або на предмет наявності обставин, які свідчать про те, що такі правочини є фраудаторними (фіктивними), оскільки положеннями КУзПБ прямо передбачено "інструменти" (див. статті 42, частину другу статті 61 КУзПБ тощо), які надають учасникам провадження у справі про банкрутство оскаржити такі правочини або притягти винних осіб до відповідальності за їх вчинення та мінімізувати негативний вплив як на окремих учасників провадження у справі про банкрутство, так і на таке провадження в цілому вже після його відкриття.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої КУзПБ, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).

Для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають дві можливі підстави:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Водночас, правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно з якою встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно з наведеними вище правовими висновками Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

За змістом КУзПБ кредитор (и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 908/1336/23.

Щодо поняття "спір про право" в розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ, суд звертається до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, згідно з якою спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/862/22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД за заявою АБ УКРГАЗБАНК, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини третьої статті 39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу, зокрема, про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження.

Частиною шостою статті 39 КУзПБ передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Отже, на стадії підготовчого засідання суд має встановити не лише факт існування грошового зобов`язання, а й те, чи є заявлені кредитором вимоги такими, що не викликають обґрунтованих заперечень боржника щодо підстав їх виникнення, строку виконання, розміру та складу.

При цьому суд не вирішує у межах підготовчого засідання спір про дійсний розмір заборгованості та не підміняє позовне провадження, у якому сторони мають можливість у повному обсязі реалізувати процесуальні права щодо подання доказів, заперечень, заявлення клопотань та доведення обставин, на які вони посилаються.

Як встановлено судом, між АБ УКРГАЗБАНК та ТОВ ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД 14.09.2023 укладено Генеральний кредитний договір №159/2023/ДнОД-КБ-ГКД, у межах якого між сторонами укладалися додаткові договори про надання кредитних коштів.

Банк посилається на неналежне виконання Боржником зобов`язань за Додатковим договором №159/2023/ДнОД-КБ-ГКД-К2 та заявляє до розгляду заборгованість за кредитом у розмірі 177 104 444,70 грн.

Водночас Боржник проти відкриття провадження заперечує та посилається, зокрема, на відсутність належного підтвердження настання строку виконання всієї заявленої Банком суми кредитного зобов`язання, неналежне отримання вимоги Банку від 09.12.2025 про дострокове повернення кредиту, відсутність підтвердження повноважень особи, яка отримала поштове відправлення, а також на невідповідність розрахунку заборгованості фактичному руху коштів між сторонами.

Зокрема, Боржник зазначає про здійснення 12.05.2026 платежу у розмірі 521 614,93 грн., який, на його думку, має бути врахований при визначенні розміру заявленої Банком заборгованості.

Суд зазначає, що питання щодо правомірності зарахування зазначеного платежу, його впливу на розмір та структуру заборгованості, а також відповідності проведеного Банком розрахунку умовам укладених між сторонами кредитних договорів потребує дослідження первинних банківських документів, умов усіх договорів, укладених у межах Генерального кредитного договору, та порядку черговості погашення заборгованості.

Банк, у свою чергу, зазначає, що грошові кошти у розмірі 521 614,93 грн. були списані з рахунку Боржника на підставі умов Генерального кредитного договору та спрямовані на погашення заборгованості за іншим Додатковим договором №159/2023/ДнОД-КБ-ГКД-К3, частина якої була забезпечена державною гарантією.

Таким чином, сам факт здійснення зазначеної операції сторонами не заперечується, однак між ними наявні розбіжності щодо правових підстав, черговості та наслідків її зарахування, а відтак і щодо правильності визначення Банком розміру заборгованості за Додатковим договором №159/2023/ДнОД-КБ-ГКД-К2.

Крім того, істотним для визначення розміру простроченого грошового зобов`язання є питання щодо моменту настання строку повернення всієї суми кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що Генеральним кредитним договором визначено строк кредитування до 13.09.2026 включно, тоді як Банк посилається на настання прострочення всієї суми заборгованості раніше цієї дати у зв`язку з пред`явленням вимоги про дострокове повернення кредиту.

Отже, для встановлення обґрунтованості заявлених Банком вимог необхідно надати оцінку правомірності дострокової зміни строку виконання основного зобов`язання, дотриманню Банком передбаченого договором порядку пред`явлення відповідної вимоги, факту та належності її вручення Боржнику, а також повноваженням особи, яка отримала поштове відправлення.

При цьому Банк посилається на поштове повідомлення про вручення вимоги, тоді як Боржник заперечує факт належного отримання ним зазначеної вимоги та стверджує, що особа, яка отримала поштове відправлення, не була уповноважена діяти від імені товариства.

Зазначені обставини мають безпосереднє значення для визначення моменту виникнення прострочення всієї заявленої суми кредитної заборгованості, а відтак і для визначення її розміру станом на дату звернення Банку до суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, а їх оцінка здійснюється як окремо, так і в сукупності.

Водночас на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд не може підміняти позовне провадження та остаточно встановлювати спірні обставини щодо правомірності дострокового пред`явлення кредитної заборгованості, належності вручення вимоги, черговості зарахування платежів та правильності нарахування складових заборгованості.

З огляду на наведене суд встановлює, що заперечення Боржника не мають формального характеру, а стосуються істотних елементів заявленого Банком грошового зобов`язання, а саме підстави та моменту виникнення прострочення, строку виконання зобов`язання, розміру та структури заборгованості, а також порядку зарахування здійсненого платежу.

Вказані обставини безпосередньо впливають на визначення обсягу грошових вимог Банку та потребують вирішення у порядку позовного провадження із повним дослідженням доказів та встановленням дійсних прав і обов`язків сторін.

При цьому суд не надає оцінки доводам сторін щодо остаточної правильності чи неправильності розрахунку заборгованості, оскільки встановлення таких обставин по суті означало б вирішення спору про право поза межами процедури, передбаченої статтею 39 КУзПБ.

Саме наявність такого спору, а не результат його вирішення, має значення для застосування частини шостої статті 39 КУзПБ.

Таким чином, на момент розгляду заяви АБ УКРГАЗБАНК суд не має достатніх правових підстав вважати заявлені вимоги безспірними у розумінні процедури відкриття провадження у справі про банкрутство.

Встановлені судом обставини свідчать про наявність між Банком та Боржником спору про право щодо підстав, строку виконання та розміру заявленого грошового зобов`язання, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Відтак, з урахуванням положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД за заявою АБ УКРГАЗБАНК слід відмовити.

Керуючись ст. 1, 8, 9, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХІВЦЕВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД».

Ухвала набирає законної сили за моменту її прийняття - 21.09.2026 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано - 02.10.2026.

Суддя В.Г. Бєлік