Ухвала суду № 140266767, 02.10.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1591/25

Провадження № 1-кп/493/92/26

УХВАЛА

02 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ОСОБА_1

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ОСОБА_2

ПРОКУРОРА ОСОБА_3

ПРЕДСТАВНИКА ПОТЕРПІЛОГО АДВОКАТА ОСОБА_4

ЗАХИСНИКА АДВОКАТА ОСОБА_5

ОБВИНУВАЧЕНОГО ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Балтського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав подане ним 05.08.2026 року клопотання про скасування арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2024 року та з об`єктів нерухомості за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 , накладеного ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року.

Своє клопотання представник потерпілого обґрунтував тим, що в ході досудового розслідування ухвалами слідчого судді задля збереження цілісності речових доказів, запобігання можливості їх відчуження та збереження вищезазначених квартир та приміщень, а також упередження подальшого порушення законних прав та інтересів потерпілого ОСОБА_7 на них накладено арешт, в тому числі і заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відкрито спадкові справи, а потерпілий ОСОБА_12 є єдиним спадкоємцем першої черги зазначеного майна, однак згідно відповідей нотаріусів завершити спадкові справи та здійснити видачу свідоцтва на спадкове майно на адресу спадкоємця ОСОБА_7 не можливо враховуючі наявні в Реєстрі обтяження на вказане майно у вигляді його арешту, тобто на даний момент вже відсутні обставини, які були підставами та завданнями для накладення арешту, отже фактично відпала потреба в подальшому його застосуванні. Щодо квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_8 , то зазначив, що в суді на розгляді знаходиться цивільна справа з приводу витребування майна і в рамках цієї цивільної справи на неї накладено також арешт, тому підстав для арешту в рамках кримінального провадження не вбачається.

Прокурор заперечувала проти задоволення цього клопотання в частині скасування арешту з майна, яке знаходиться у власності третьої особи, оскільки це може призвести до її переоформлення в подальшому на інших осіб, та враховуючи, що дане майно є предметом розгляду кримінального провадження та речовим доказом, а долю речових доказів суд вирішує під час винесення остаточного рішення у справі, що стосується скасування арешту на інше майно, то поклалась на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Обвинувачений також поклався на розсуд суду.

Суд заслухавши клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, думки інших учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із мотивувальних частин ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2024 року, яка була досліджена судом в судовому засіданні та від 15.11.2024 року, які були досліджені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що підставою накладення арешту на квартири є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення збереження такого майна, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, вищевказаних об`єктів нерухомого майна.

З наданих суду матеріалів вбачається, що спадкоємцем зазначеного майна є потерпілий, об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 , арешт на які накладено ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року не є предметами кримінально протиправних дій, а також відсутні дані про необхідність їх подальшого арешту для забезпечення цілей кримінального провадження.

Суд враховує, що відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право мирно володіти своїм майном та не може бути безпідставно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час необхідність у подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року відпала, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.

Що стосується скасування арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2024 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи, що вказаний об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, в межах цього кримінального провадження на нього накладений арешт ухвалою слідчого судді, та враховуючи, що вищезазначене нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, а посилання представника потерпілого на ту обставину, що на дану квартиру потерпілий не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з накладенням на неї арешту є безпідставними, оскільки власником квартири на даний час є третя особа, а не батько потерпілого, рішення суду, яке б набрало законної сили про витребування майна суду не надано, тому відповідно оцінка вказаній обставині, питання про долю речових доказів може бути вирішено судом при ухваленні остаточного судового рішення, а тому на даному етапі судового розгляду підстав для скасування арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт на об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 593901851101); АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 332545751101); АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2076179051101); АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1261866551101); АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35284650); АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24680832), накладеного ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року та зняти заборону будь-яким особам, в тому числі суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам), здійснення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки) щодо даних об`єктів нерухомого майна.

В частині скасування арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ