Рішення № 140258024, 01.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6959/26

Провадження № 2/756/6741/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

01 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії № 6796638 від 09.10.2025 у розмірі 19 757,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 6796638, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 357 днів - з 09.10.2025 по 30.09.2026, зі сплатою процентів за ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом та комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від його суми. За порушення строків повернення кредиту договором передбачено неустойку в розмірі 250 грн за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець свій обов`язок виконав і перерахував відповідачу 5 000 грн на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив під час оформлення заявки. Відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив, у зв`язку з чим кредитодавець пред`явив йому вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, проте вимога залишилася невиконаною.

У лютому 2026 року первісний кредитодавець відступив право грошової вимоги за зазначеним договором позивачу на підставі договору факторингу. За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 19 757,50 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 895 грн - за процентами, 862,50 грн - за комісією за надання кредиту, 10 000 грн - неустойка.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Заяв по суті справи від відповідача, до суду не надходило. Отже у встановлений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, а позивач у позовній заяві прямо зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує. Умова щодо неявки відповідача в судове засідання у справі, яку розглянуто без повідомлення (виклику) сторін, предмета не має, оскільки судове засідання не проводиться. Обраний судом порядок розгляду справи є питанням процесуальної форми і не може позбавляти відповідача права на повторний розгляд справи за його участю, яке забезпечує саме заочна форма рішення.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6796638, за яким кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник - повернути таку ж суму коштів, сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 договору).

Сума кредиту становить 5 000 грн (пп. 2.2.1 п. 2.2 договору), строк кредитування - 357 днів (пп. 2.2.2 п. 2.2 договору), дата надання кредиту - 09.10.2025, дата повернення кредиту - 30.09.2026, фіксована процентна ставка - 0,95% за один день користування кредитом, неустойка - 250 грн за день, загальні витрати за кредитом - 17 820 грн (таблиця п. 2.2 договору). Комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 862,50 грн (пп. 2.2.8 п. 2.2 договору), і нараховується в день надання кредиту (п. 6.2 договору). Денну процентну ставку визначено в розмірі 0,998% (пп. 2.3.1 п. 2.3 договору), орієнтовну реальну річну процентну ставку - 3 862,32% (п. 2.3 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом, на суму кредиту (його залишок) до дати повернення (п. 2.8, п. 6.1 договору) та підлягають сплаті кожні 21 календарний день у складі першого обов`язкового платежу і мінімальних обов`язкових платежів (пп. 2.2.4 п. 2.2, п. 6.1 договору). Розмір першого обов`язкового платежу становить 1 860 грн, дата його сплати - 29.10.2025 (пп. 2.2.3, 2.2.5 п. 2.2 договору), кількість мінімальних обов`язкових платежів - 16 (пп. 2.2.4 п. 2.2 договору).

Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця шляхом надсилання позичальником електронного повідомлення про прийняття пропозиції (оферти), підписаного одноразовим ідентифікатором (п. 5.5, 5.6, 5.9 договору). У розділі 11 договору електронним підписом позичальника зазначено одноразовий ідентифікатор 356816; дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця - 09.10.2025 19:29.

Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про ідентифікацію, відповідача ідентифіковано за посередництвом системи BankID Національного банку України 08.10.2025 о 15 год 03 хв:54 через monobank, а одноразовий ідентифікатор 356816 за договором № 6796638 надіслано 09.10.2025 о 19 год 29 хв:17 на електронну адресу dolphinindustriesworldwide@gmail.com. Ця сама електронна адреса зазначена в заявці-опитувальнику клієнта (п. 13) та в розділі 11 договору.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується копією платіжної інструкції № 400c7c55-8715-4866-8a31-63cc72fa8da4, згідно з якою 09.10.2025 відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) - перераховано 5 000 грн отримувачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на платіжний інструмент НОМЕР_2 платіжної системи VISA; код авторизації 099037, номер замовлення 6389563496283839796796638.

Зазначену платіжну операцію підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Европейська платіжна система» від 05.03.2026 вих. № КД-000044675, згідно з якою ця установа, діючи на підставі ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 25.04.2023 № 21/761-рк, прийняла до виконання та завершила платіжну операцію від 09.10.2025 на суму 5 000 грн на користь отримувача ОСОБА_1 за номером електронного платіжного засобу НОМЕР_2 . Платіжну інструкцію надано ініціатором платіжної операції - кредитодавцем - на підставі договору про переказ коштів від 30.09.2020 № ПВ30-09-20/1, укладеного між ним та зазначеною платіжною установою. Перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджено також листом кредитодавця від 25.02.2026 вих. № 25/02/26-33114.

Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, збігається з номером електронного платіжного засобу відповідача, зазначеним у розділі 11 договору та в п. 20 заявки-опитувальника клієнта ( НОМЕР_2 ), а зазначений у платіжній інструкції реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача ( НОМЕР_1 ) - з реєстраційним номером облікової картки платника податків відповідача.

Згідно з розрахунком заборгованості кредитодавця, сформованим 27.02.2026, платежів на погашення заборгованості за договором відповідач не здійснював. Доказів сплати першого обов`язкового платежу в строк до 29.10.2025 або будь-яких інших платежів матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що 30.12.2025 кредитодавець сформував вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у якій, посилаючись на затримку сплати заборгованості понад два календарні місяці, повідомив відповідача про розмір заборгованості - 19 757,50 грн, про розмір простроченої заборгованості - 13 855 грн, та запропонував сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги, до 29.01.2026 включно. Вимогу скріплено кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця 30.12.2025 о 07 год 14 хв.

Відповідно до довідки про ідентифікацію зазначену вимогу направлено на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 30.12.2025 о 07 год 14 хв:04. Доказів виконання вимоги або усунення порушення умов договору матеріали справи не містять.

25.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 25/02/26, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти такі права вимоги та передати клієнту грошові кошти (ціну придбання). Перехід прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог (п. 2.1.3 договору факторингу).

Згідно з реєстром прав вимог № 2 від 25.02.2026, підписаним обома сторонами договору факторингу, клієнт відступив фактору, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором № 6796638 від 09.10.2025 на загальну суму 19 757,50 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 895 грн - за процентами, 862,50 грн - комісія за надання кредиту, 10 000 грн - неустойка (позиція 618 реєстру).

Ціну придбання за реєстром прав вимог № 2 у розмірі 3 126 926,68 грн сплачено, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.02.2026 № 579945926.1 на суму 2 000 000 грн, від 09.03.2026 № 579945969.1 на суму 500 000 грн та від 20.03.2026 № 579946011.1 на суму 626 926,68 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру фінансових установ від 25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є небанківською фінансовою установою, яка має право надавати фінансову послугу факторингу.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. За ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону. Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору; це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника, а такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач пройшов ідентифікацію за посередництвом системи BankID Національного банку України, отримав на власну електронну адресу одноразовий ідентифікатор 356816 і підписав ним договір, заявку-опитувальник та інформаційне повідомлення, а кредитодавець додатково скріпив договір кваліфікованим електронним підписом свого уповноваженого працівника. Належність йому електронної адреси, на яку надіслано одноразовий ідентифікатор, і номера платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, відповідач не заперечував, доказів вчинення електронного підпису іншою особою не надав. За таких обставин суд дійшов висновку, що договір кредитної лінії № 6796638 від 09.10.2025 укладено з додержанням письмової форми.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на день укладення договору факторингу) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 та реєстр прав вимог № 2 від 25.02.2026 у встановленому законом порядку не оспорювалися та недійсними не визнавалися. Реєстр прав вимог підписаний обома сторонами договору факторингу, містить дані саме про той договір, за яким заявлено позов, - його номер, дату та розмір заборгованості за кожною складовою, - та ідентифікує боржника за прізвищем, ім`ям, по батькові й реєстраційним номером облікової картки платника податків. Право вимоги до відповідача виникло до дати підписання реєстру. Отже позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 6796638 від 09.10.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному кредиторові матеріали справи не містять, а тому неповідомлення боржника про відступлення права вимоги обсягу його обов`язку перед позивачем не змінює.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на день пред`явлення позову погоджений сторонами строк кредитування (по 30.09.2026) не сплив, суд перевіряє, чи набув кредитор право вимагати повернення кредиту достроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Таке повернення здійснюється споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу; якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідне право передбачене й умовами договору: у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу або мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав (п. 6.13 договору). Вимога надсилається у вигляді повідомлення на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі, та/або шляхом направлення в особистий кабінет позичальника; після отримання вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості протягом тридцяти календарних днів (п. 6.13.1 договору).

Відповідач не сплатив першого обов`язкового платежу у визначений договором строк - до 29.10.2025, а станом на 30.12.2025 прострочення перевищило два календарні місяці. Вимогу про повернення кредиту направлено відповідачу 30.12.2025 на погоджену сторонами електронну адресу, тобто у спосіб, визначений п. 6.13.1 договору; строк для добровільного виконання вимоги (до 29.01.2026 включно) сплив, а порушення умов договору відповідач не усунув. Отже строк виконання зобов`язання з повернення кредиту в повному обсязі настав, і позивач як новий кредитор має право вимагати його виконання.

Заявлена до стягнення сума 19 757,50 грн складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн, процентів за користування кредитом - 3 895 грн, комісії за надання кредиту - 862,50 грн та неустойки - 10 000 грн.

Кредит у розмірі 5 000 грн надано відповідачу 09.10.2025, доказів його повернення повністю або частково матеріали справи не містять, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн є доведеною.

Проценти нараховано за ставкою 47,50 грн за день, що відповідає 0,95% від суми кредиту за один день користування (таблиця п. 2.2 договору), за період з 09.10.2025 по 29.12.2025, тобто за 82 дні: 5 000 грн ? 0,95% ? 82 дні = 3 895 грн. Розрахунок позивача узгоджується з розрахунком суду. Нарахування процентів припинено 29.12.2025, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування та до дня пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту; за період після спливу строку кредитування проценти не нараховувалися.

Комісія за надання кредиту в розмірі 862,50 грн, що становить 17,25% від суми наданого кредиту, встановлена пп. 2.2.8 п. 2.2 договору, нараховується одноразово в день надання кредиту (п. 6.2 договору) та врахована у складі загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної і денної процентних ставок (п. 2.3, пп. 2.3.1 договору).

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Наведена норма сформульована як припис, звернений до кредитодавця, а не як пільга, що надається боржникові за його заявою, а тому застосовується судом у межах перевірки правильності застосування норм матеріального права незалежно від того, чи посилався на неї відповідач. Дата укладення договору для її застосування значення не має.

Неустойку в розмірі 10 000 грн нараховано за період з 30.10.2025 по 08.12.2025, тобто за прострочення, яке виникло і тривало під час дії воєнного стану. За таких обставин стягнення неустойки за зазначений період суперечить наведеній нормі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково - на суму 9 757,50 грн, з яких 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 895 грн процентів за користування кредитом та 862,50 грн комісії за надання кредиту. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги від 25.08.2025 № 25-08/25/ФП, укладений з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, у якому серед боржників зазначено відповідача; витяг з акта від 09.03.2026 № 10ФП про приймання-передачу наданої правничої допомоги, згідно з яким вартість наданих у цій справі послуг становить 4 500 грн (500 грн - вивчення документів, їх аналіз, визначення правової позиції та збір доказів; 4 000 грн - складання позовної заяви та судовий супровід у суді першої інстанції); платіжну інструкцію від 25.03.2026 № 579946019.1 про оплату наданої правничої допомоги; ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1287257 від 03.09.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018. Розмір винагороди за відповідні види правничої допомоги у малозначній справі визначений п. 4.1 договору як фіксований.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності відповідач не заявляв, а обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). Заявлені витрати є реальними, документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом цієї справи та пропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 49,39% заявлених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам - у розмірі 2 222,38 грн, виходячи з розрахунку: 4 500,00 ? 9 757,50 : 19 757,50.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 314,86 грн, виходячи з розрахунку: 2 662,40 ? 9 757,50 : 19 757,50.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредитної лінії № 6796638 від 09.10.2025 у розмірі 9 757,50 грн, судовий збір у розмірі 1 314,86 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 222,38 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО