Рішення № 140258023, 01.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6718/26

Провадження № 2/756/6553/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

01 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 472 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22.02.2025 між ним та відповідачем за допомогою вебсайту кредитодавця в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000 грн строком на 300 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Кредитні кошти перераховано на банківську платіжну картку, реквізити якої відповідач самостійно вказав під час оформлення кредиту.

Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, проте в подальшому взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав: кредит у визначений договором строк не повернув, нарахованих процентів і комісії в повному обсязі не сплатив. Станом на 18.03.2026 заборгованість становить 53 472 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Тією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення для подання відзиву на позов, а копію ухвали направлено учасникам справи за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відзиву на позов, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи інших заяв по суті справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Умова, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у справі, яку розглянуто без повідомлення (виклику) сторін, предмета не має, оскільки судове засідання не проводиться. Решти умов дотримано: відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, а позивач проти заочного вирішення справи не заперечує - у позовній заяві він прямо зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи без участі сторін та можливого ухвалення заочного рішення, і подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Обраний судом порядок розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін заочній формі рішення не перешкоджає: такий порядок є технічним і не може позбавляти відповідача права на повторний розгляд справи з його участю, яке забезпечується поданням заяви про перегляд заочного рішення.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.02.2025 о 17 год. 05 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1516-4839 продукту «На все».

Договір укладено у вигляді електронного документа за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця (п. 3.1 договору): відповідач ознайомився з наданою кредитодавцем пропозицією (офертою) укласти договір і надав відповідь про її прийняття шляхом введення одноразового ідентифікатора (п. 3.8 договору). Як вбачається з розділу 13 договору, договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором № A3033, а паспорт споживчого кредиту від 22.02.2025 - електронним підписом одноразовим ідентифікатором № A2204. З боку кредитодавця обидва документи підписано кваліфікованим електронним підписом директора з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідно до п. 4.1 договору загальний розмір кредиту становить 12 000 грн, дата надання кредиту - 22.02.2025. Строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, дата повернення кредиту - 18.12.2025 (п. 4.10 договору). Базовий період сплати відсотків, в останні дні якого настає обов`язок сплати процентів і комісії, становить 14 календарних днів (п. 4.4, 4.5 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування за стандартною процентною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (п. 4.6 договору); знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день і застосовується за умови своєчасної та повної сплати платежів згідно з графіком платежів за зниженою ставкою (п. 10.2 договору). Комісія за видачу кредиту становить 20,00% від суми виданого кредиту, є одноразовою та нараховується в день видачі кредиту (п. 4.3, 4.7 договору). Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 0,946% (п. 4.13 договору), загальні витрати за споживчим кредитом - 34 378,64 грн (п. 4.14 договору).

Способом надання кредиту є безготівковий переказ на банківський рахунок позичальника з використанням вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.2 договору). Номер особистого електронного платіжного засобу відповідача - НОМЕР_1 (розділ 13 договору).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що в разі прострочення грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту або суми кредиту позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 73 000 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України; проценти річних нараховуються за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1% від неповерненої суми кредиту, а сукупна сума таких процентів та інших платежів за порушення зобов`язання не може перевищувати половини одержаної суми кредиту. Пеня і штрафи договором не передбачені (розділ 6 паспорта споживчого кредиту).

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) від 30.03.2026 вих. № 231363-1562760600-30032026, згідно з яким на виконання укладеного з позивачем договору про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 № 02/06/2020 22.02.2025 о 17 год 05 хв виконано платіжну операцію № 1562760600 на суму 12 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1516-4839, 2025-02-22, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 ». Лист підписано кваліфікованим електронним підписом генерального директора товариства.

Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, збігається з номером особистого електронного платіжного засобу відповідача, зазначеним у розділі 13 договору, а призначення платежу містить номер договору, прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.

Ті самі відомості відображені у довідці позивача про перерахування суми кредиту за договором № 1516-4839 від 22.02.2025 (платіжна система EasyPay, платіж № 1562760600, номер картки НОМЕР_1 , сума 12 000 грн).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 18.03.2026, 10.03.2025 відповідач сплатив 2 760 грн, які зараховано в погашення нарахованих процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та процентів річних. Інших платежів за договором відповідач не здійснював.

Згідно з тим самим розрахунком за договором нараховано: процентів за користування кредитом - 35 832 грн за період з 22.02.2025 по 18.12.2025 включно, з 19.12.2025 нарахування процентів припинено; процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України - 6 000 грн за період з 08.03.2025 по 26.04.2025; комісії за видачу кредиту - 2 400 грн. Неустойка (штраф, пеня) не нараховувалася.

Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 53 472 грн, з якої: заборгованість за кредитом - 12 000 грн, за нарахованими процентами - 34 320 грн, за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5 640 грн, за комісією - 1 512 грн.

Доказів повернення кредиту та сплати нарахованих за договором платежів матеріали справи не містять.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.04.2026 № 24178.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника, а такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер якого зазначено як у самому договорі, так і в паспорті споживчого кредиту; реквізити електронного платіжного засобу, на який перераховано кредитні кошти, відповідач указав самостійно, і вони відтворені в договорі. Отже, договір про відкриття кредитної лінії від 22.02.2025 № 1516-4839 за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а його умови є обов`язковими для сторін.

Доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, зокрема виписки за власним картковим рахунком, відповідач не надав і клопотання про витребування таких доказів не заявляв.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач виконав свій обов`язок з надання відповідачу кредиту в розмірі 12 000 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у визначений п. 4.10 договору строк - до 18.12.2025 - відповідач кредит не повернув, нарахованих процентів і комісії в повному обсязі не сплатив, унаслідок чого допустив порушення зобов`язання.

Перевіряючи заявлений до стягнення розмір заборгованості, суд оцінює кожну її складову окремо.

Заборгованість за кредитом у розмірі 12 000 грн відповідає сумі фактично отриманих відповідачем коштів, доказів повернення яких матеріали справи не містять, а тому підлягає стягненню.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Проценти нараховані за період з 22.02.2025 по 18.12.2025, тобто в межах строку кредитування, встановленого п. 4.10 договору; після спливу цього строку їх нарахування припинено. Розмір нарахувань відповідає визначеній п. 4.6, 10.2 договору ставці: за перший базовий період, з 22.02.2025 по 07.03.2025, проценти нараховано за зниженою ставкою 0,90%, а з 08.03.2025, після прострочення першого платежу, - за стандартною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом.

Оскільки договір укладено 22.02.2025, до спірних правовідносин застосовується обмеження, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за яким максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Денна процентна ставка за договором становить 0,946% (п. 4.13 договору) і обчислена за визначеною ч. 4 ст. 8 зазначеного Закону формулою виходячи із загальних витрат за споживчим кредитом 34 378,64 грн, загального розміру кредиту 12 000 грн і строку кредитування 300 днів (п. 4.14, 4.16 договору). Установленого законом обмеження договір не перевищує, тому підстав для перерахунку нарахованих процентів за цією ознакою немає.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами в межах погодженого сторонами строку, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання; їх розмір не перевищує п`ятикратної суми виданого кредиту. За таких обставин підстав для зменшення розміру процентів суд не вбачає.

Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 34 320 грн підлягає стягненню.

Щодо заборгованості за комісією за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Комісія за видачу кредиту у розмірі 20% від суми кредиту прямо передбачена п. 4.7 договору, є одноразовою і нараховується в день видачі кредиту. Її розмір і момент нарахування визначені договором, а сама комісія врахована у складі загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки (п. 4.14 договору, розділ 4 паспорта споживчого кредиту), з якими відповідач ознайомився до укладення договору, підписавши паспорт споживчого кредиту.

Нараховану комісію в розмірі 2 400 грн відповідач сплатив частково, на суму 888 грн, а тому заборгованість за комісією у розмірі 1 512 грн підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5 640 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлену до стягнення суму нараховано на підставі п. 8.2 договору за кожен день прострочення сплати процентів і комісії за період з 08.03.2025 по 26.04.2025. За своєю правовою природою це є відповідальність відповідача за порушення грошового зобов`язання, визначена ст. 625 ЦК України, на що прямо вказано і в самому п. 8.2 договору.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час ухвалення цього рішення.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначив, що наслідки прострочення, передбачені наведеною нормою, полягають у звільненні позичальника від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).

Прострочення, за яке позивач нарахував проценти річних, виникло 08.03.2025, тобто в період дії воєнного стану; дата укладення договору для застосування наведеної норми значення не має. Зазначену норму суд застосовує в межах перевірки відповідності заявлених вимог нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи позивача про те, що п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який звільняв споживача від відповідальності за прострочення у період дії воєнного стану, виключено, а п. 6 цього розділу не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024, наведеного висновку не спростовують. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною нормою основного акта цивільного законодавства, чинність і застосування якої не залежать від змін до Закону України «Про споживче кредитування», і саме він визначає наслідки прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення 5 640 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 22.02.2025 № 1516-4839 у розмірі 47 832 грн, з якої 12 000 грн - заборгованість за кредитом, 34 320 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 512 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 381,58 грн, виходячи з розрахунку: 47 832,00 ? 2 662,40 : 53 472,00.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 22.02.2025 № 1516-4839 у розмірі 47 832 грн, судовий збір у розмірі 2 381,58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО