Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/4134/26
Провадження № 2/159/2539/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 29.06.2025 року між ТОВ «Еко Фін»» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця укладено договір про споживчий кредит №37219276, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 4000 грн. на строк 365 днів, з 29.06.2025 року до 28.06.2026 року та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду, виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1% за один день від залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника. Відповідач підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом в порядку, встановленому договором. У випадку прострочення погашення кредиту або іншого графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового повернення кредиту. Відповідач порушив умови договору, а саме порядок повернення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та анулювання застосування заохочення, в зв`язку з чим позивачем здійснено донарахування відсотків за дисконтний період та направлено на електрону адресу відповідача вимогу про усунення порушень основного зобов`язання. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором станом на день подання позовної заяви становить 17240 грн., з яких 4000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13040 грн., заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги 200 грн. ТОВ «Нова імперія компанія» перейменоване на ТОВ «Еко Фін». 03.06.2026 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір, відповідно якого ТОВ «Еко Фін» відступило права вимоги за кредитним договором, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняла права вимоги до відповідача за договором №37219276. Судові витрати, які поніс позивач складають 2662 грн. 40 коп. судовий збір та 9000 грн. витрати на правничу допомогу. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 37219276 в розмірі 17240 грн., 2662 грн. 40 коп. судовий збір та 9000 грн. витрати на правову допомогу, справу розглянути без участі їх представника, при неявці відповідача не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно відзиву на позов, позов не визнає, просить відмовити з підстав недоведеності позову, при винесенні рішення про задоволення позову зменшити розмір процентів, що підлягають стягненню, з урахуванням їх завищеного (кабального) характеру процентної ставки, та виключити проценти, нараховані після пред`явлення вимоги про дострокове повернення заборгованості, у вимозі стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити або зменшити її розмір з урахуванням критеріїв співмірності. Вказуючи на те, що позивачем не доведено належними доказами зарахування кредитних коштів на її платіжну картку, нарахована позивачем сума відсотків в розмірі 13240 грн. перевищує суму заборгованості за тілом кредиту в 3,3 рази, що не відповідає критерію справедливості, не доведено одержання нею повідомлення про відступлення права вимоги, не підтверджено дати пред`явлення вимоги про дострокове повернення заборгованості для визначення меж нарахування процентів. Розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. вважає завищеною та неспівмірною характеру спору.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно договору про споживачий кредит №37219276 від 29.06.2025 року, анкети клієнта, графіку розрахунків (платежів), паспорту споживчого кредиту, виписці за кредитом, між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого товариство надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 4000 грн. строком на 365 днів з 29.06.2025 року до 28.06.2026 року, із сплатою 365% річних від суми кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, яка згідно інформаційної довідки перерахована на картку відповідача 29.06.2025 року.
Згідно довідки ТОВ «Профітгід» 29.06.2025 року здійснено переказ 4000 грн. на картку НОМЕР_1 .
Згідно договору №03-06/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.06.2026 року, ТОВ «Еко Фін» відступила за плату належні права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №37219276 в розмірі 17040 грн.
Згідно повідомлення від 09.06.2026 року, ТОВ «ТОВ «Еко Фін» надсилав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором з вимогою про погашення заборгованості по кредитному договору.
Відповідно до ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Таким чином підписавши пропозицію укласти договір, яка є офертою, договір та паспорт споживчого кредиту, відповідач погодилась на умови угоди, приєдналась до публічної пропозиції позивача розміщеної на сайті позивача, ознайомилась з умовами надання кредитних послуг, розміром відсотків, необхідними суттєвими умовами надання кредиту, які чітко викладені в угоді, які підписані відповідачем електронним підписом, який є ідентифікатором, крім того суд звертає увагу на те, що згідно розрахунку заборгованості, відповідач виконувала умови договору шляхом оплати в розмірі 280 грн., тобто здійснювала погашення кредиту, що підтверджує її згоду на укладення договору та його умови. Тобто відповідач ознайомилась на сайті кредитора та погодилась з умовами договору, шляхом реєстрації, ідентифікації, отримання оферти та її акцепту.
Відповідачем не доведено не отримання кредитних коштів належними доказами.
Таким чином, між відповідачем та первісним кредитором укладено кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, з умовами якого відповідач ознайомилась та погодилась.
Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалися не належним чином, в зв`язку з чим утворилась заборгованість : в розмірі 17240 грн., з яких 4000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 13240 грн. заборгованість за нарахованими процентами, яка підлягає стягненню з відповідача (розрахунок судом перевірено).
Наведений позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим з наступних підстав та в цій частині заперечення відповідача також не обгрунтовані.
За умовами договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом в розмірі 1 % в день, що не перевищує встановлений законодавством розмір відсотків, кредитний договір № 37219276 від 29.06.2025 року в розмірі кредиту 4000 грн. укладений до 28.06.2026 року, відтак, у межах строку кредитування до 28.06.2026 року включно відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними платежами.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
За умовами кредитного договору сторони погодили сплату відсотків в розмірі 1 % з тіла кредиту 4000 (тіло кредиту/100х1 х кількість днів) з відрахуванням 280 грн. сплачені відповідачем відсотки. Розмір заявлених відсотків зменшенню не підлягає, так як умовами угоди сторонами досягнуто домовленість щодо саме такого розміру відсотків, який не перевищує законодавче обмежений розмір.
Таким чином позивачем відсотки нараховані в межах строку кредитування та в передбачених договором розмірах.
Клопотання позивача та відповідача про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягають, так як в матеріалах цивільної справи наявні письмові докази на підставі, яких судом встановлені фактичні обставини, які підлягають доведенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у зазначеній справі надавало Адвокатське Об`єднання «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року. До позову долучено прайс-лист, заявка на надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги, згідно якого підтверджено виконання робіт адвокатом та прийняття такої роботи позивачем. Згідно розрахунку витрати на професійну правничу допомогу становлять 9000 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є завищеним у відповідності із співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково в розмірі 6000 грн.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.205,207, 526, 610, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 37219276 від 29 червня 2025 року в розмірі 17240 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення складено 02.10.2026 року.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА
Судове рішення № 140253430, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 159/4134/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: