Рішення № 140252324, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/23277/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 909250141776 від 08.06.2026 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати у зв`язку із збільшенням складових заробітної плати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати довічно, на підставі довідки № 21-109вих-26 від 08.05.2026 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Луганською обласною прокуратурою, з часу виникнення права на перерахунок з 01.02.2026, та стягнути на користь позивача недоотриману різницю в пенсії за минулий час з 01.02.2026.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 03.11.2016 позивачу безстроково призначено пенсію за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 360/4799/19 задоволено позов позивача щодо перерахунку пенсії, на виконання якого Марківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області прийнято рішення від 12.11.2020 про перерахунок пенсії позивача.

01.06.2026 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою № 11163 про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, до якої долучив довідку Луганської обласної прокуратури від 08.05.2026 № 21-109вих-26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Рішенням відповідача від 08.06.2026 № 909250141776 у перерахунку пенсії позивачу відмовлено з посиланням на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України від 20.08.2025 № 4571-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки зазначеним пунктом обмеження щодо перерахунку пенсій прокурорам встановлено виключно на 2025 рік. Крім того, позивач посилається на положення статей 22, 58, 64 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 та інші, а також на практику Верховного Суду щодо незмінності відсоткового значення розміру пенсії при її перерахунку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення різниці в пенсії за період з 01.09.2025.

17.08.2026 позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в межах шестимісячного строку звернення до суду, а також заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача пенсійну справу позивача та документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

08.09.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. Заява позивача від 01.06.2026 опрацьовувалася відповідачем за принципом екстериторіальності.

Законом України від 20.08.2025 № 4571-IX внесено зміни до частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в частині визначення базової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора: з 01.01.2025 по 31.07.2025 1600 грн, з 01.08.2025 по 31.12.2025 2102 грн. При цьому пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX установлено, що у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону № 4059-IX не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначеної пенсії прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 01.01.2026 визначено на рівні, встановленому станом на 31.12.2025, тобто 2102 грн. На думку відповідача, з 01.01.2026 розмір посадового окладу прокурора не змінився, а був збережений у попередньому розмірі, тому нового підвищення заробітної плати працівникам прокуратури у 2026 році не відбулося. Довідку від 08.05.2026 № 21-109вих-26 видано за нормами, чинними на 01.08.2025, а таке підвищення заробітної плати у 2025 році законодавчо виключене з підстав перерахунку пенсії.

Крім того, відповідач зазначив, що виплату пенсії здійснює територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем перебування пенсійної справи, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, тому відповідач позбавлений можливості здійснити виплату пенсії позивачу. Щодо вимоги про перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідач послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.09.2026 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX обмеження встановлено лише на 2025 рік, а за позицією самого Пенсійного фонду України, викладеною в листі від 18.02.2026, посадові оклади прокурорів збільшилися з 01.01.2026, у зв`язку з чим перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01.02.2026. Також позивач послався на недопустимість звуження змісту та обсягу набутих прав та на практику Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності та легітимних очікувань.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.10.2024 № 3004-5003485895, відповідно до якої фактичним місцем проживання позивача є м. Київ.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.05.2015.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач з 03.11.2016 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 28.02.2026 пенсія позивача з 01.03.2026 обчислена з середньомісячного заробітку 50694,28 грн, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 80 відсотків.

Луганською обласною прокуратурою видано позивачу довідку від 08.05.2026 № 21-109вих-26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу окружної прокуратури за нормами, чинними на 01.08.2025, становить: посадовий оклад 66739,00 грн, надбавка за вислугу років (30 %) 20021,70 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) 7230,06 грн та 7230,06 грн, всього 101220,82 грн.

01.06.2026 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою № 11163 про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням заробітної плати (пенсії за спецзаконами), до якої долучив довідку від 08.05.2026 № 21-109вих-26.

Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.06.2026 № 909250141776 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії щодо збільшення складових заробітної плати прокурора. Підставою відмови зазначено те, що у довідці від 08.05.2026 № 21-109вих-26 посадовий оклад визначено станом на 01.08.2025 з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн, а підвищення з 01.08.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, у тому числі їх пенсійне забезпечення, визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, згідно з яким умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII з 1 січня 2022 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з відповідними коефіцієнтами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01.01.2022 1600 грн. Протягом 2023 2024 років цей показник не змінювався, що сторонами не заперечується.

Частиною другою статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4059-IX) в редакції Закону України від 20.08.2025 № 4571-IX (далі Закон № 4571-IX) визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року 1600 грн, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року 2102 грн.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX установлено, що у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону № 4059-IX не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі Закон № 4695-IX) установлено, що з 01.01.2026 для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні, встановленому станом на 31.12.2025, тобто 2102 грн.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX містить чітке темпоральне обмеження «у 2025 році». Тобто законодавець встановив, що збільшення прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора з 01.08.2025 не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорам саме протягом 2025 року. Закон № 4695-IX аналогічного застереження щодо заборони перерахунку пенсій прокурорам у 2026 році не містить.

Відтак з 01.01.2026 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури, визначений виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, є тим розміром заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури, на рівні якого відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII підлягають перерахунку призначені пенсії.

Суд зазначає, що обставиною, яка тягне за собою зміну розміру пенсії, в розумінні частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам порівняно з тим її розміром, з якого обчислено пенсію. Пенсію позивача обчислено з урахуванням посадового окладу, визначеного виходячи з прожиткового мінімуму 1600 грн, тоді як з 01.01.2026 посадові оклади прокурорів визначаються виходячи з прожиткового мінімуму 2102 грн без будь-яких законодавчих обмежень щодо перерахунку пенсій. Той факт, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора з 01.01.2026 збережено на рівні 31.12.2025, не нівелює факту підвищення заробітної плати прокурорських працівників порівняно з розміром, з якого обчислено пенсію позивача, та не свідчить про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Такий висновок узгоджується з позицією самого Пенсійного фонду України, викладеною в листі від 18.02.2026 № 2800-030101-9/12379 «Про перерахунки пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», адресованому начальникам головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві, копія якого наявна в матеріалах справи. У вказаному листі зазначено, що, враховуючи, що посадові оклади прокурорів збільшились з 01.01.2026, перерахунок пенсії проводиться з 01.02.2026, та вказано, що при прийнятті рішень про перерахунки пенсій, призначених відповідно до Закону № 1697-VII, необхідно керуватись вищезазначеним.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував, що обмеження, встановлене пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX, діяло лише у 2025 році, та застосував його до правовідносин, які виникли у 2026 році.

Доводи відповідача про те, що довідка від 08.05.2026 № 21-109вих-26 видана за нормами, чинними на 01.08.2025, суд оцінює критично, оскільки розмір посадового окладу за відповідною посадою, визначений у довідці виходячи з прожиткового мінімуму 2102 грн, є тотожним розміру посадового окладу, що застосовується з 01.01.2026 відповідно до статті 7 Закону № 4695-IX. Зазначення в довідці дати 01.08.2025 не змінює розміру складових заробітної плати, на рівні яких підлягає перерахунку пенсія, та не може бути самостійною підставою для відмови в перерахунку пенсії. При цьому відповідач не зазначив у оскарженому рішенні жодних інших недоліків довідки, зокрема щодо розміру чи складу її складових.

Крім того, суд звертає увагу, що в мотивувальній частині оскарженого рішення відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 24.03.2026 № 21-74, тоді як позивачем до заяви від 01.06.2026 було долучено довідку від 08.05.2026 № 21-109вих-26, що свідчить про неналежну обґрунтованість оскарженого рішення.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 08.06.2026 № 909250141776 про відмову в перерахунку пенсії є протиправним та належить до скасування.

Щодо дати, з якої позивач має право на перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а різниця в пенсії за минулий час може бути виплачена не більш як за 12 місяців.

Оскільки обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, настали 01.01.2026, а із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 01.06.2026, тобто в межах дванадцяти місяців, позивач має право на перерахунок пенсії з 01.02.2026.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено з 03.11.2016, тобто після набрання чинності Законом № 1697-VII, відповідно до норм цього Закону.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 дійшов висновку, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду України від 06.10.2015 у справі № 21-2432а15 та інші, в яких сформовано висновок про застосування при перерахунку пенсії норми, що визначала розмір пенсії у відсотках на момент її призначення, не спростовують зазначеного висновку, оскільки вони стосуються пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII. Натомість пенсія позивачу призначена у 2016 році на підставі Закону № 1697-VII, а тому положення статті 50-1 Закону № 1789-XII, на які посилається позивач, до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, суд зауважує, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, питання зміни відсоткового значення розміру пенсії предметом розгляду відповідача не було, а позивачем не надано доказів наявності у нього права на обчислення пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до норм Закону № 1697-VII.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати не належать до задоволення.

Щодо доводів відповідача про те, що він позбавлений можливості здійснити виплату пенсії позивачу, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява позивача про перерахунок пенсії розглянута відповідачем за принципом екстериторіальності, і саме відповідачем прийнято оскаржене рішення.

Суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України становлять єдину систему, а розподіл функцій між територіальними органами Пенсійного фонду України, зокрема визначення органу, який здійснює виплату пенсії, є питанням внутрішньої організації їх діяльності та не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права особи. При цьому відповідач у відзиві сам зазначив, що з метою виконання рішення суду його спеціалістам буде надано тимчасовий доступ до електронної пенсійної справи позивача.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача, яким прийнято оскаржене рішення, здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням висновків суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача недоотриманої різниці в пенсії за минулий час з 01.02.2026, суд зазначає, що зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2026 з урахуванням раніше виплачених сум є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки передбачає виплату різниці в пенсії за вказаний період. Водночас розмір такої різниці на момент ухвалення рішення не визначений, а тому підстави для її стягнення як окремої позовної вимоги відсутні.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення в частині відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 08.05.2026 № 21-109вих-26.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору. Інших судових витрат позивачем не заявлено, а відповідач є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код за ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.06.2026 № 909250141776 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 08.05.2026 № 21-109вих-26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун