Ухвала суду № 140252325, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/30948/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «МЕЛІОР» (50025, Україна, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Модрівська, будинок 87/2) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

29.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «МЕЛІОР»(далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2026р. №0371130709 «форма С» протиправним та скасувати;

- визнати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2026 року № 0477810709 «форма С» протиправним та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп.191 .1.4 п.191 .1 ст.191 , пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням інформації від Національного банку України від 20.10.2025 №25- 0009/80428, від 16.09.2025 №25-0009/71123, від 19.11.2025 №25-0009/88546, від 18.12.2025 №25-0010/96577 про порушення ПП «МЕЛІОР» валютного законодавства, на підставі наказу від 13.05.2026 №2960-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «МЕЛІОР» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 02.01.2025 по 21.05.2026 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2025 №01/01-25.

Перевірка здійснювалась в період з 22.05.2026р. по 28.05.2026р.

За результатами вищезазначеної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено акт №2491/04-36-07-09/35747836 від 03.06.2026 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «МЕЛІОР» (код ЄДРПОУ 35747836) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2025 №01/01-25 за період з 02.01.2025 по 21.05.2026».

На підставі складеного Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.07.2026р. №0371130709 «форма С» (далі за текстом ППР від 01.07.2026р. №0371130709), відповідно до якого з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ ПК України і ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII. застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 12 632 404 грн. 92 коп. (дванадцять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі чотириста чотири гривні 92 копійки).

В подальшому на підставі скарги ПП «Меліор» Державною податковою службою України було ухвалено рішення №23308/6/99-00-06- 01-03-06 від 27.08.2026р. про відмову в задоволенні скарги ПП «Меліор» на податкове повідомлення-рішення від 01.07.2026 року № 0371130709, та збільшено розмір нарахованої пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності оскарженого ППР від 01.07.2026р. № №0371130709.

У зв`язку з цим ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2026 року № 0477810709 «форма С» на суму 1 129 493,49 позивач не погоджується з ППР від 01.07.2026р. №0371130709 та ППР від 31.08.2026р. № 0477810709.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, визначаючи курс валюти для обрахунку пені, використовує перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків, тим самим ототожнюючи поняття «день виникнення порушення» і «день виникнення заборгованості».

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 у справі 160/6138/24 вказав, що колегія суддів не погоджується з таким підходом контролюючого органу при визначенні дня виникнення заборгованості, оскільки відповідач фактично за основу бере перший день прострочення граничного строку, тобто день виникнення порушення.

Верховний Суд у згаданій постанові зазначив, що день виникнення порушення не є тотожним за змістом словосполученню «день виникнення заборгованості», прив`язка до якої встановлена у частині п`ятій ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» і з урахуванням якої здійснюється обрахунок пені.

Якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом.

Закон України «Про валюту і валютні операції» не містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку.

Верховний Суд звертає увагу, що положення частини п`ятої ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» не містить вказівки, що у понятті «день виникнення заборгованості» така заборгованість має бути простроченою.

Відтак, використання для визначення дня виникнення заборгованості моменту, коли вона набуває статусу простроченої через порушення встановлених строків розрахунків, є помилковим. Таким чином, день виникнення заборгованості в експортних правовідносинах не може бути ототожнений з днем виникнення порушення.

Під час проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області обмежився констатацією загального сальдо за контрактом, однак не навів повного мотивування щодо кожної окремої поставки товару, зокрема не дослідив документи щодо дати митного оформлення продукції, що експортується у зв`язку з чим допустив грубе порушення вимог законодавства.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.

1,5% від майнової вимоги в розмірі 13 761 898,41 грн становить 206 428,48 грн, що перевищує встановлений максимум у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (33 280,00 грн), тому при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 26624,00 грн (33280,00 х 0,8).

Позивачем документ про сплату судового збору не надано.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 26624,00 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «МЕЛІОР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

- документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 26624,00 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Секірська