Ухвала суду № 140251871, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2026 рокуСправа №160/19120/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 щодо не зарахування періодів роботи до стажу відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, про яке повідомлено в рішенні №047150032065 від 29.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 22.01.2026 року зарахувавши до стажу періоди роботи: з 07.08.1990 року по 08.11.2002 року; з 26.03.2003 року по 23.05.2006 року та з 18.04.2008 року по 06.07.2009 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , 22.01.2026 року звернувся до Відділу обслуговування громадян №14 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 29.01.2026 року №047150032065 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Підставою для прийняття такого рішення стало неврахування відповідачем окремих періодів до страхового стажу позивача. Зокрема, до страхового стажу не було зараховано період проходження позивачем військової служби згідно з військовим квитком у зв`язку з тим, що зазначене на титульній сторінці військового квитка по батькові позивача не відповідало його паспортним даним. Пенсійний орган указав на необхідність підтвердження відповідного періоду військової служби довідкою, виданою на підставі первинних документів. На підтвердження проходження військової служби позивач посилається, зокрема, на довідку від 05.06.2024 року про проходження служби у Збройних Силах у військовій частині НОМЕР_1 . Крім того, відповідачем не зараховано в повному обсязі період роботи позивача з 07.08.1990 року по 08.11.2002 року згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 11.04.1983 року. Підставою для цього визначено те, що назва підприємства, яким внесено запис про прийняття позивача на роботу, не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про його звільнення. При цьому зазначений період було враховано лише частково відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Позивач зазначає, що для усунення відповідних розбіжностей та підтвердження трудового стажу ним були надані додаткові документи щодо підприємства, на якому він працював, зокрема рішення від 28.11.2001 року №306/4 про реєстрацію підприємства «Криворізький райсількомунгосп», розпорядження голови районної державної адміністрації від 29.09.1997 року №653, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007 року у справі №Б26/58/06 про визнання підприємства банкрутом, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також архівна довідка від 13.01.2026 року. Також, за доводами позивача, безпідставно не враховано періоди його роботи на території Російської Федерації, а саме на Крайній Півночі, у Північно-Єнісейському районі Красноярського краю, у ЗАТ «Золотодобувна компанія «Полюс» з 26.03.2003 року по 23.05.2006 року та з 18.04.2008 року по 06.07.2009 року. На підтвердження цих періодів позивачем надано трудову книжку, підтвердження про трудову діяльність у Російській Федерації, трудові договори, додаткові угоди до них, документи щодо пенсійного страхування, довідку про доходи та інші документи, які, на переконання позивача, підтверджують фактичне здійснення ним трудової діяльності у спірні періоди. Позивач наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а формальні недоліки в її оформленні, допущені роботодавцем, не повинні покладати на працівника негативні наслідки у вигляді неврахування фактично відпрацьованого періоду до страхового стажу. На думку позивача, надані ним трудові книжки та сукупність додаткових документів є достатніми для підтвердження спірних періодів трудової діяльності. Щодо роботи на території Російської Федерації позивач посилається також на положення міжнародних угод у сфері пенсійного забезпечення, які діяли у відповідні періоди, та вважає, що припинення їх дії у подальшому не може бути підставою для неврахування трудового стажу, набутого в період їх чинності. З огляду на це позивач вважає, що періоди роботи з 26.03.2003 року по 23.05.2006 року та з 18.04.2008 року по 06.07.2009 року підлягають зарахуванню до його страхового стажу. За твердженням позивача, Пенсійним фондом його страховий стаж визначено в обсязі 24 роки 5 місяців 27 днів, тоді як відповідно до здійсненого позивачем розрахунку та наданих ним документів загальний страховий стаж становить 39 років 10 місяців 28 днів. У зв`язку із цим позивач вважає відмову у призначенні пенсії за віком неправомірною, а не зарахування спірних періодів страхового стажу є безпідставним. З огляду на викладене позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.01.2026 року №047150032065 та зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 22.01.2026 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 07.08.1990 року по 08.11.2002 року, з 26.03.2003 року по 23.05.2006 року та з 18.04.2008 року по 06.07.2009 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 07.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

13.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. 22.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач пояснив, що Пенсійним фондом України запроваджено механізм опрацювання заяв про призначення та перерахунок пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує електронну пенсійну справу та приймає відповідне рішення. Саме за таким принципом заява ОСОБА_1 була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви 29.01.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідач послався на положення статті 26 Закону №1058-IV та зазначив, що у період з 01.01.2026 року по 31.12.2026 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку мають особи за наявності страхового стажу не менше 33 років. При цьому наявність страхового стажу, необхідного для виникнення права на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку. Також відповідач указав, що відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховим стажем є період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачувалися страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження такої системи - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV. Посилаючись на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, відповідач зазначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи до 01.01.2004 року, є трудова книжка. Водночас у разі її відсутності, відсутності необхідних записів або наявності неправильних чи неточних записів трудовий стаж може підтверджуватися даними Реєстру застрахованих осіб, довідками, виписками з наказів, особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати, письмовими трудовими договорами та іншими документами, що містять відомості про відповідні періоди роботи. За твердженням відповідача, під час опрацювання поданих ОСОБА_1 документів страховий стаж позивача, який підлягає врахуванню для призначення пенсії за віком, було визначено у розмірі 24 роки 5 місяців 27 днів, тоді як вік позивача на час звернення становив 60 років. До страхового стажу позивача не було зараховано період проходження військової служби згідно з військовим квитком, оскільки на титульній сторінці цього документа зазначене по батькові позивача не відповідає його паспортним даним. На думку відповідача, за таких обставин відповідний період військової служби має бути підтверджений довідкою, виданою на підставі первинних документів. Крім того, до страхового стажу не зараховано в повному обсязі період роботи з 07.08.1990 року по 08.11.2002 року за трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки назва підприємства, яким внесено запис про прийняття позивача на роботу, не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про його звільнення. Водночас цей період частково враховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Також у відзиві зазначено, що позивач продовжує працювати, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. З огляду на наведене відповідач вважає, що розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а протиправності у діях органу Пенсійного фонду України не вбачається. Оскільки визначений відповідачем страховий стаж позивача - 24 роки 5 місяців 27 днів - є меншим від необхідних для призначення пенсії за віком у 2026 році 33 років, відповідач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник