Ухвала суду № 140251865, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2026 рокуСправа №160/17725/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 23.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 23.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 24.05.2021 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для обчислення її розміру відповідачем враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. Позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. У зв`язку із цим пенсія позивача, на її переконання, підлягала щорічній індексації шляхом послідовного збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який був використаний при первісному обчисленні її пенсії, тобто 9 118,81 грн. Так, позивач зазначає, що відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України для проведення індексації були встановлені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати: з 01.03.2022 року - 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118; з 01.03.2023 року - 1,197 відповідно до постанови від 24.02.2023 року №168; з 01.03.2024 року - 1,0796 відповідно до постанови від 23.02.2024 року №185; з 01.03.2025 року - 1,115 відповідно до постанови від 25.02.2025 року №209; з 01.03.2026 року - 1,121 відповідно до постанови від 25.02.2026 року №236. Водночас, як стверджує позивач, відповідач не здійснив індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника 9 118,81 грн на наведені коефіцієнти. З метою з`ясування підстав та порядку проведених перерахунків представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідним зверненням. За результатами його розгляду відповідач листом від 08.06.2026 року №0400-010303-8/108965 повідомив, що у 2022-2024 роках перерахунки пенсії проводилися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій та Порядку №124 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки, збільшений на відповідні коефіцієнти. Крім того, з 01.03.2025 року відповідач застосував до пенсії позивача коефіцієнт 1,0575 замість 1,115, а з 01.03.2026 року - коефіцієнт 1,061 замість 1,121. Позивач вважає такий порядок проведення індексації протиправним, оскільки, на її думку, частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії, а не іншого, визначеного підзаконним нормативно-правовим актом показника. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідно до статей 27 та 40 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається індивідуально, а одним із елементів її розрахунку є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Для позивача таким показником є саме 9 118,81 грн за 2018-2020 роки. На цій підставі позивач заперечує правомірність застосування при індексації іншого базового показника, сформованого виходячи із середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач також вказує, що пунктом 5 Порядку №124 передбачено проведення кожного наступного перерахунку з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного у попередніх роках. Водночас, на думку позивача, положення Порядку №124 у частині визначення базовою величиною показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 року в розмірі 3 764,40 грн не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, оскільки Закон передбачає збільшення показника, який фактично враховується при обчисленні пенсії конкретної особи. На підтвердження цієї правової позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, зазначаючи, що при проведенні перерахунку має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії на момент її призначення. Окремо позивач не погоджується із застосованими відповідачем коефіцієнтами індексації у 2025 та 2026 роках. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 для перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 передбачено коефіцієнт 1,115, однак до пенсії позивача, призначеної у 2021 році, відповідач застосував коефіцієнт 1,0575. Аналогічно постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 передбачено коефіцієнт 1,121, тоді як відповідачем до пенсії позивача застосовано коефіцієнт 1,061. На переконання позивача, запровадження різних коефіцієнтів залежно від року призначення пенсії не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки ця норма не встановлює диференціації механізму індексації залежно від року виходу особи на пенсію. З цих підстав позивач вважає, що до її пенсії повинні застосовуватися коефіцієнти 1,115 та 1,121, а не 1,0575 та 1,061 відповідно. За розрахунком, наведеним позивачем, усі коефіцієнти мають застосовуватися послідовно та кумулятивно, у зв`язку із чим актуальний показник середньої заробітної плати з 01.03.2026 року, на думку позивача, повинен становити: 9 118,81 грн Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 Ч 1,115 Ч 1,121 = 16 791,15 грн. Водночас з огляду на шестимісячний строк звернення до адміністративного суду позивач визначив початок періоду судового захисту щодо застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 - з 23.12.2025 року, а щодо коефіцієнта 1,121 - з 01.03.2026 року. З огляду на викладене позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати 9 118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, у зв`язку із чим звернулася до суду з цим позовом та просить зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок пенсії і здійснювати її виплату з урахуванням такого перерахунку.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 29.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник