Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 рокуСправа №160/17725/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
25.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 23.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 23.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 24.05.2021 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для обчислення її розміру відповідачем враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. Позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. У зв`язку із цим пенсія позивача, на її переконання, підлягала щорічній індексації шляхом послідовного збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який був використаний при первісному обчисленні її пенсії, тобто 9 118,81 грн. Так, позивач зазначає, що відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України для проведення індексації були встановлені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати: з 01.03.2022 року - 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118; з 01.03.2023 року - 1,197 відповідно до постанови від 24.02.2023 року №168; з 01.03.2024 року - 1,0796 відповідно до постанови від 23.02.2024 року №185; з 01.03.2025 року - 1,115 відповідно до постанови від 25.02.2025 року №209; з 01.03.2026 року - 1,121 відповідно до постанови від 25.02.2026 року №236. Водночас, як стверджує позивач, відповідач не здійснив індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника 9 118,81 грн на наведені коефіцієнти. З метою з`ясування підстав та порядку проведених перерахунків представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідним зверненням. За результатами його розгляду відповідач листом від 08.06.2026 року №0400-010303-8/108965 повідомив, що у 2022-2024 роках перерахунки пенсії проводилися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій та Порядку №124 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки, збільшений на відповідні коефіцієнти. Крім того, з 01.03.2025 року відповідач застосував до пенсії позивача коефіцієнт 1,0575 замість 1,115, а з 01.03.2026 року - коефіцієнт 1,061 замість 1,121. Позивач вважає такий порядок проведення індексації протиправним, оскільки, на її думку, частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії, а не іншого, визначеного підзаконним нормативно-правовим актом показника. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідно до статей 27 та 40 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається індивідуально, а одним із елементів її розрахунку є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Для позивача таким показником є саме 9 118,81 грн за 2018-2020 роки. На цій підставі позивач заперечує правомірність застосування при індексації іншого базового показника, сформованого виходячи із середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач також вказує, що пунктом 5 Порядку №124 передбачено проведення кожного наступного перерахунку з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного у попередніх роках. Водночас, на думку позивача, положення Порядку №124 у частині визначення базовою величиною показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 року в розмірі 3 764,40 грн не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, оскільки Закон передбачає збільшення показника, який фактично враховується при обчисленні пенсії конкретної особи. На підтвердження цієї правової позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, зазначаючи, що при проведенні перерахунку має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії на момент її призначення. Окремо позивач не погоджується із застосованими відповідачем коефіцієнтами індексації у 2025 та 2026 роках. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 для перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 передбачено коефіцієнт 1,115, однак до пенсії позивача, призначеної у 2021 році, відповідач застосував коефіцієнт 1,0575. Аналогічно постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 передбачено коефіцієнт 1,121, тоді як відповідачем до пенсії позивача застосовано коефіцієнт 1,061. На переконання позивача, запровадження різних коефіцієнтів залежно від року призначення пенсії не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки ця норма не встановлює диференціації механізму індексації залежно від року виходу особи на пенсію. З цих підстав позивач вважає, що до її пенсії повинні застосовуватися коефіцієнти 1,115 та 1,121, а не 1,0575 та 1,061 відповідно. За розрахунком, наведеним позивачем, усі коефіцієнти мають застосовуватися послідовно та кумулятивно, у зв`язку із чим актуальний показник середньої заробітної плати з 01.03.2026 року, на думку позивача, повинен становити: 9 118,81 грн Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 Ч 1,115 Ч 1,121 = 16 791,15 грн. Водночас з огляду на шестимісячний строк звернення до адміністративного суду позивач визначив початок періоду судового захисту щодо застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 - з 23.12.2025 року, а щодо коефіцієнта 1,121 - з 01.03.2026 року. З огляду на викладене позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати 9 118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, у зв`язку із чим звернулася до суду з цим позовом та просить зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок пенсії і здійснювати її виплату з урахуванням такого перерахунку.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 29.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
30.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 24.05.2021 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні пенсії позивачу для визначення її розміру Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 20182020 роки у розмірі 9 118,81 грн.
Як убачається з матеріалів пенсійної справи та наданих відповідачем розрахунків, пенсія позивача в подальшому неодноразово перераховувалась, у тому числі у зв`язку з проведенням щорічної індексації.
Так, у матеріалах пенсійної справи міститься розрахунок пенсії позивача станом на 01.03.2022 року. У ньому зазначено, що страховий стаж позивача становив 37 років 2 місяці 13 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 25 років 1 місяць 22 дні, коефіцієнт страхового стажу - 0,37167. Розмір пенсії за віком визначено в сумі 2 940,39 грн, до якої, зокрема, враховано доплату до прожиткового мінімуму 123,83 грн, підвищення за 29 років понаднормового стажу - 730,60 грн, доплату до розміру пенсії, установленого з 01.03.2022 року, - 300,00 грн. Загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2022 року становив 3 941,82 грн. Вказані відомості відображені у розрахунку пенсії, долученому відповідачем до листа за результатами розгляду звернення позивача.
З матеріалів справи також убачається, що станом на 01.03.2023 року відповідачем здійснено наступний перерахунок пенсії. У відповідному розрахунку страховий стаж позивача визначено тривалістю 37 років 2 місяці 13 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 25 років 1 місяць 22 дні, коефіцієнт страхового стажу - 0,37167. Розмір пенсії за віком становив 2 940,39 грн, доплата до прожиткового мінімуму - 123,83 грн, підвищення за понаднормовий стаж - 730,60 грн, а також у складі пенсійної виплати враховано інші передбачені на відповідну дату підвищення та доплати. Загальний розмір пенсії, зазначений у розрахунку станом на 01.03.2023 року, становив 4 041,82 грн.
Згідно з розрахунком пенсії станом на 01.03.2024 року, страховий стаж позивача становив 39 років 4 місяці 13 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 27 років 3 місяці 21 день, а коефіцієнт страхового стажу - 0,39333. Розмір пенсії за віком у цьому розрахунку визначено в сумі 4 175,25 грн. Крім того, до складу пенсійної виплати включено доплату за понаднормовий стаж та інші передбачені законодавством складові. Загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 року становив 5 713,27 грн.
Отже, з наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи вбачається, що протягом 20222024 років перерахунок пенсії позивача здійснювався не шляхом послідовного збільшення первісно застосованого при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати за 20182020 роки у розмірі 9 118,81 грн, як на цьому наполягає позивач, а із застосуванням механізму, передбаченого Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124.
З метою з`ясування правильності проведених перерахунків та індексації пенсії представник позивача - адвокат Хомич Іван Олександрович звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом від 29.05.2026 року №14395-05/2026, який зареєстрований відповідачем 01.06.2026 року за вх. №28074/8.
За результатами розгляду вказаного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь від 08.06.2026 року №0400-010303-8/108965.
У зазначеній відповіді пенсійний орган повідомив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 24.05.2021 року.
Відповідач також підтвердив, що при призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки у розмірі 9 118,81 грн.
Разом з тим у листі відповідач роз`яснив, що, оскільки пенсію позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного як середній показник за 20182020 роки (9 118,81 грн), автоматизовані перерахунки пенсії з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та 01.03.2024 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168 та №185 здійснювалися із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшений на відповідні коефіцієнти підвищення, а саме 6 186,32 грн, 7 405,03 грн та 7 994,47 грн відповідно.
Таким чином, із відповіді пенсійного органу вбачається, що первісно врахований при призначенні пенсії позивачу показник 9 118,81 грн безпосередньо на коефіцієнти індексації у 2022-2024 роках відповідачем не збільшувався.
Окремо пенсійним органом наведено відомості щодо індексації пенсії позивача у 2025 році.
З 01.03.2025 року перерахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
При цьому відповідачем застосовано до пенсії позивача не загальний коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови №209, а коефіцієнт 1,0575, передбачений для відповідної категорії пенсій підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови.
У відповіді пенсійного органу зазначено, що з 01.03.2025 року коефіцієнт 1,0575 застосовано до показника 9 643,14 грн, унаслідок чого отримано показник 10 197,62 грн (9 643,14 грн Ч 1,0575 = 10 197,62 грн).
Надалі, з 01.03.2026 року, відповідачем проведено черговий перерахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».
При цьому до пенсії позивача застосовано коефіцієнт 1,061, а не визначений пунктом 1 цієї постанови коефіцієнт 1,121. Згідно з розрахунком, наведеним самим відповідачем у листі від 08.06.2026 року, показник 9 643,14 грн збільшено на коефіцієнт 1,061, у результаті чого визначено величину 10 231,37 грн (9 643,14 грн Ч 1,061 = 10 231,37 грн).
Отже, матеріалами справи документально підтверджено, що при призначенні пенсії позивачу з 24.05.2021 року застосовано середню заробітну плату за 2018-2020 роки у сумі 9 118,81 грн, водночас при проведенні індексації у 2022-2024 роках відповідач використовував показники, сформовані на основі середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а при проведенні перерахунків з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року застосував спеціальні коефіцієнти 1,0575 та 1,061 відповідно. Саме такий порядок проведення перерахунків прямо підтверджений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповіді від 08.06.2026 року.
Водночас позивач виходить із того, що належним способом проведення індексації є послідовне збільшення саме показника середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні її пенсії, тобто 9 118,81 грн, на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. У позовній заяві наведено розрахунок, за яким після послідовного застосування зазначених коефіцієнтів актуальний, на думку позивача, показник середньої заробітної плати з 01.03.2026 року мав би становити 16 791,15 грн.
При цьому, враховуючи обраний позивачем підхід до обчислення строку звернення до суду, у позові заявлено вимоги про проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 починаючи з 23.12.2025 року, а коефіцієнта 1,121 - починаючи з 01.03.2026 року.
Як наслідок, вважаючи порушеним право на належну індексацію пенсії та не погоджуючись із застосованим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області механізмом її перерахунку, ОСОБА_1 через свого представника 23.06.2026 року звернулася до суду.
У прохальній частині позову позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 починаючи з 23.12.2025 року, а також на коефіцієнт 1,121 починаючи з 01.03.2026 року, та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і подальшу виплату пенсії з урахуванням проведеного перерахунку.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами статті 2 Закону 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Частиною п`ятою статті 2 Закону 1282-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року прийнято постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 4 Постанови № 118 визначено установити з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою № 209 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, статті 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Постановою № 236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, стаття 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Отже, індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, № 168, № 185, №209 та №236 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. При цьому до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які не підвищуються згідно з Порядком № 124, передбачено встановлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 135,00 грн. з 01 березня 2022 року та 100,00 грн. з 01 березня 2023 року.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Водночас положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 20202023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови №168, №185, №209 та №236.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
Такий правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та підлягає врахуванню судом у силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України. Вказані висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2025 року у справі № 160/2039/24, від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24, від 11 лютого 2025 року у справі №160/6064/24, від 18 лютого 2025 року у справі №160/15379/24, від 26 лютого 2025 року у справі №160/6686/24, від 27 лютого 2025 року у справі №400/2358/24 у спорах з подібними правовідносинами, усуваючи юридичну колізію та визначаючись щодо правозастосування за подібних зі спірними правовідносин.
У постанові від 28 січня 2025 року у справі 400/4663/24 за подібних правовідносин Верховний Суд також звернув увагу на те, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Разом з цим, колегія суддів наголосила на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Відтак колегія суддів вказала, що індексація пенсій у 2022-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №118, постанови №168, постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.
Судова палата Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступлення від вищенаведеного правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Застосовуючи наведені норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши з 01 березня 2025 року коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0575 замість передбаченого пунктом 1 Постанови №209 коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 та застосувавши з 01 березня 2026 року коефіцієнт збільшення у розмірі 1,061 замість передбаченого пунктом 1 Постанови №236 коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Надаючи оцінку позовним вимогам щодо здійснення виплати недоотриманих сум пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі Постанова КМУ № 821), суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року дане рішення залишено без змін.
Таким чином, 08 червня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/51895/25 набрало законної сили, а тому із вказаної дати постанова КМУ від 14 липня 2025 року №821 є нечинною, тому відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування вимог положень постанови КМУ від 14 липня 2025 року №821.
Окрім того, вимоги «здійснювати виплату» спрямовані на майбутнє, а тому задоволенню також не підлягають.
За вказаних обставин, враховуючи положення частини 2 статті 9 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796), починаючи з 23.12.2025 року, та у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 23.12.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 рр. в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796) та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник
Судове рішення № 140251866, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/17725/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: