Рішення № 140251650, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/18061/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслак Марія Станіславівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслак Марія Станіславівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.03.2026 пенсії максимальним розміром та застосування до неї коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, та без застосування до неї коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно обмежено розмір його пенсії на підставі ст. 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», чим порушено його право на належне пенсійне забезпечення.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/18061/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він указує, що заперечує проти позовних вимог. В обгрунтування відзиву відповідач посилається на те, що пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Відповідно до Постанов 1 та 1778 відповідні коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. З 01.01.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено в автоматичному режимі з урахуванням норм статті 46 Закону України від 30.12.2024 № 1778 «Про Державний бюджет України на 2026 рік». До пенсії ОСОБА_1 застосовано лише обмежувальний коефіцієнт, обмеження максимальним розміром відповідно частини сьомої статті 43 Закону 2262 до пенсійної виплати ОСОБА_1 не застосовується.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Витребувані судом документи були надані відповідачем разом з відзивом на позов.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (відповідач) та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

На заяву позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 11.06.2026 №1200-0204-8/15160 повідомило про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - постанова 1778), затверджено відповідні коефіцієнти обмеження, які застосовуються з 01.01.2026.

Згідно з постановою 1778 відповідні коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

В результаті звірки з Міністерством ветеранів України наявних статусів ветеранів війни згідно наданих списків отримувачів пенсії стосовно Вас визначено «не відповідний статус».

Отже, в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня інформація відповідно до якої до пенсії позивача може бути не застосовано понижуючий коефіцієнт.

Враховуючи зазначені обставини, Головним управлінням проводиться контроль розрахунку пенсій та з 01.01.2026 до пенсії позивача застосовано обмежувальний коефіцієнт. Обмеження максимальним розміром відповідно частини сьомої статті 43 Закону 2262 до пенсійної виплати позивача не застосовується.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, умови і норми пенсійного забезпечення зазначеної категорії осіб не можуть змінюватися ані законом про Державний бюджет України, ані актами Кабінету Міністрів України.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX та прийнята на його виконання Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 регулюють відносини у бюджетній сфері та визначають порядок виплати пенсій із застосуванням коефіцієнтів до сум перевищення десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Застосування таких коефіцієнтів фактично зменшує розмір пенсії, призначеної позивачу за Законом № 2262-XII, тобто змінює умови і норми його пенсійного забезпечення у спосіб, не передбачений статтею 1 цього спеціального Закону.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 виснував, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, а як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх такими, що втратили чинність, мають використовуватися окремі закони. Аналогічну за змістом правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020, згідно з яким скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, передбачених у спеціальних законах, не відповідає Конституції України.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25 сформулював правовий висновок, згідно з яким застосування до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, коефіцієнтів зменшення на підставі закону про Державний бюджет України та відповідної постанови Кабінету Міністрів України є протиправним, оскільки такі норми обмежують гарантоване статтею 46 Конституції України право на соціальний захист та змінюють умови пенсійного забезпечення всупереч статті 1 Закону № 2262-XII.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 11.08.2023 у справі № 380/103/22).

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України або закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, згідно з правовими позиціями Верховного Суду (постанови від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20) у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Доводи відповідача про те, що застосування коефіцієнтів ґрунтується на статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 та абзаці третьому підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, суд відхиляє.

Наведені норми, як і надане Кабінету Міністрів України повноваження визначати порядок і розміри соціальних виплат, не змінюють висновку про те, що умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, встановлені спеціальним Законом № 2262-XII і можуть бути змінені виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Закон про Державний бюджет України та підзаконний акт Кабінету Міністрів України не можуть звужувати обсяг гарантованого спеціальним законом права позивача на пенсійне забезпечення.

Посилання відповідача на введення в Україні воєнного стану та на те, що передбачене статтею 46 Конституції України право не віднесене частиною другою статті 64 Конституції України до прав, які не можуть бути обмежені, суд до уваги не бере, оскільки спірним є не саме по собі право держави в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження, а правомірність зміни умов пенсійного забезпечення позивача не спеціальним законом, а законом про Державний бюджет України та підзаконним актом, що суперечить статті 1 Закону № 2262-XII та наведеним правовим позиціям Конституційного Суду України і Верховного Суду.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 щодо необхідності додержання принципу пропорційності та відсутності абсолютного характеру соціально-економічних прав установленого судом порушення не спростовують, оскільки зміна механізму пенсійного забезпечення є конституційно допустимою лише в межах закону та за умови додержання гарантій, установлених спеціальним законом, чого відповідачем у цій справі не дотримано.

Право на отримання пенсії у визначеному законом розмірі є майновим правом особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання держави у мирне володіння майном допускається на умовах, передбачених законом; безпідставне зменшення розміру пенсії, призначеної за спеціальним законом, є непропорційним втручанням у це право.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у перерахунку та виплаті пенсії позивача без застосування коефіцієнтів, передбачених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що пенсія позивача була обмежена максимальним розміром. Як вже зазначено вище, до пенсії ОСОБА_1 було застосовано лише обмежувальний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Таким чином, суд відмовляє в наведеній частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

З огляду на положення ст.139 КАС України, а також часткове задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із застосуванням до неї коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, (вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003) код ЄДРПОУ 21782461).

Суддя Н.В. Кучугурна