Рішення № 140225164, 29.09.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/2513/25

провадження № 2/632/425/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" вересня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, засобами електронного суду, через свого представника Паладич Аліну Олександрівну, звернувся до суду із заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором № 8416068 від 24.10.2024 у розмірі 25 488,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., розгляд справи провести без участі представника позивача. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Повідомлення та документи направляти позивачеві за адресою: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 або за адресою електронної пошти: legal@svea.ua.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.10.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8416068 (надалі - Кредитний договір, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 4800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,00% на день. Договором передбачено періодичність сплати відсотків:кожні 30 дні (-в).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та

надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Згодом позичальник звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до договору про надання споживчого кредиту №8416068 в частині збільшення суми кредиту на 3000,00 грн. Товариство задовольнило даний запит і направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №8416068 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір (шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»). ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за додатковою угодою до договору про надання споживчого кредиту №8416068 також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. шляхом їх перерахування 05.11.2024 20:27:00 на картку позичальника № НОМЕР_1 . Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку № 21/772-рк від 29.04.2023 року видана Національним Банком України. Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 7800,00 грн. двома переказами.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи періодичні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи періодичні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

10.06.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договір факторингу № 01.02-12/25 від 10.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором

№8416068 складає: 25488,00 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані (в тому числі персональні) щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного позивач надає копію договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №8416068.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №8416068 від

24.10.2024 року становить:

- заборгованість по тілу - 7800,00 грн.;

- заборгованість по відсотках - 9000,00 грн.;

- неустойка - 8688,00 грн.;

- загальна заборгованість - 25488,00 грн.

На підтвердження вищенаведеного позивач надає розрахунок заборгованості за договором.

09.01.2026 дана позовна заява була залишена без руху, позивачу надавався строк для усунення недоліків, які були усунуті представником позивача 14.01.2026.

Ухвалою судді від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

25.01.2026 від відповідача ОСОБА_1 , засобами електронного суду, надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити ТОВ «Свеа Фінанс» у задоволенні позову, здійснювати розгляд справи з викликом сторін (в онлайн режимі так як він знаходиться за кордоном).

Ухвалою судді від 28.08.2026 суддею вирішено перейти від розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання було призначено на 29.09.2026.

29.09.2026 відповідач ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, повідомивши суд, що заявлені позовні вимоги він визнає частково, в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 8688,00 грн. не погоджується зовсім, тому просить їх не стягувати.

У судове засідання учасники по справі не прибули.

Представник позивача пунктом третім позовних вимог просить розгляд справи провести без участі представника позивача. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, провести заочний розгляд справи.

Відповідач викликався засобами електронного суду, проте у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у рішенні єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна»" № 1 від 25.03.2024; виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Статуті ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (а.с. 60-70).

Даними договору кредиту №8416068 від 24.10.2024 з додатом № 1, паспортами споживчого кредиту, додаткової угоди від 05.11.2024 до Договору № №8416068 від 24.10.2024 з додатком № 1 від 05.11.2024, правил надання коштів у позику та на умовах фінансового кредиту підтверджується, що 24.10.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 4800,00 грн. на строк 360 днів, з процентною ставкою 1,00 % на день (а. с. 9-37).

З копії витягу ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 202506/12-1.1 від 12.06.2025 вбачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. (а.с.45).

З додаткової угоди про внесення змін до Договору про надання споживчого кредиту №8416068 вбачається, що позивачу збільшили суму кредиту на 3000,00 грн., паспорт споживчого кредиту також додано до матеріалів справи (а.с.22-26).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Додатковою угодою до Договору про надання споживчого кредиту №8416068 виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 додаткові грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. шляхом їх перерахування 05.11.2024 20:27:00 на картку позичальника № НОМЕР_1 . Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», (а.с.44).

Таким чином Позичальником ОСОБА_1 було отримано кредит в загальній сумі 7800,00 грн. двома переказами.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №8416068 від 24.10.2024 по рахунку, станом на 09.06.2025, мається заборгованість 25488,00 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 7800,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 9000,00 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 8688,00 грн. сума штрафних санкцій (а.с.39-43).

10.06.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-12/25 від 10.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8416068 складає: 25488,00 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані (в тому числі персональні) щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного позивачем надано копію Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №8416068 (а.с. 46-59)

Рішенням єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» № 1 від 25.03.2024 змінено назву ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с.60).

Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив.

У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до даних кредитної історії ним було отримано кредит у розмірі 4 700,00 грн, а тому не погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості.

Також своєю заявою від 28.09.2026 відповідач заперечив проти стягнення з нього неустойки у розмірі 8 688,00 грн.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суддя вважає, що відповідач не надав належного обґрунтування своїх заперечень та відповідних доказів. Вирішуючи зазначене питання, суддя виходить із того, що саме відповідач має надати належні та допустимі докази фактичного неотримання коштів у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин вимога про стягнення неповернутої суми основного боргу є обґрунтованою в частині, підтвердженій належними доказами.

Крім того, відповідач окремо заперечив проти стягнення неустойки у розмірі 8 688,00 грн.

Суддя враховує, що спірні правовідносини виникли з договору про споживчий кредит, а тому до них застосовуються спеціальні норми законодавства про споживче кредитування.

Крім того, суддя враховує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо особливостей відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань під час дії воєнного стану.

При цьому судддя звертає увагу, що наведена відповідачем у відзиві норма пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України потребує правильного визначення її редакції та змісту, чинних на відповідні періоди.

Разом з тим, на період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення,

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення судового рішення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час виникнення спірних правовідносин положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (п. 69)).

Також, Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23)).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження №61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі №464/2647/22 (провадження №61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що проценти за порушення грошового зобовязання, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахована позивачем неустойка в сумі 8688,00 грн. стягненню із відповідача не підлягає.

За таких обставин суддя доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 24.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору кредиту № 8416068 та подальшим укладенням договору факторингу № 01.02-12/25 від 10.06.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», за яким право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними довідки-розрахунку заборгованості, яку не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Враховуючи, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відповідно до кредитного договору надало відповідачу кредит, однак кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла за невиконання кредитного договору, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за основним боргом та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з Процака заборгованості за договором споживчого кредиту № 8416068 від 24.10.2024 підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 16800,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суддя вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1754,87 грн.( 16800,00 грн/25488,00 грн х 2662,40 грн).

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст.247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 8416068 від 24.10.2024 в розмірі 16800,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у сумі 1754,87 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири гривні 87 копійок).

Копію рішення направити позивачеві засобами Електронного суду у порядку ч.7 ст.14 та ч.5 ст.272 ЦПК України, а відповідачу засобами Електронного суду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221, тел. +38(050)1789667, електронна пошта: court@svea.ua.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Паладич Аліна Олександрівна, яка діє на підставі довіреності від 26.03.2025 № б/н. РНОКПП: НОМЕР_2 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ІД картка НОМЕР_3 від 26.09.2022, орган видачі 5310.РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: С. Л. Кузьменко