Рішення № 140218416, 30.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1473/26

2/0187/856/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 9352040 від 19.08.2025 у розмірі 28 590,00 грн.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовна заява подана представником Сахаровою Ольгою, яка діє на підставі довіреності від 31.03.2026 до 31.12.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 9352040, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 11000,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 1%. 13.05.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 13052026.. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 34 090,00 грн, яка складається з: 11 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17 590,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, яку позивач і просить стягнути.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі, та витребувано докази, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.09.2026 до суду надійшли витребувані документи з банківської установи.

На офіційну адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка 01.09.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 14.07.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 9352040 від 19.08.2025 про надання споживчого кредиту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем, товариство надало споживачу кредит у гривні в загальній сумі 11000,00 грн на строк 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 18.09.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 1.8 кредитного договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39600,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 39435,00 грн.

Згідно до п. 1.10 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 50600,00 грн. 1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 50435,00 грн.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит 9352040 від 19.08.2025 встановлено, що відповідач повинен здійснити 12 платежів по погашенню заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я відповідача, було зараховано кошти в загальній сумі 11000,00 грн.

Згідно п. 4.4. Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Порядок повернення кредиту та сплати процентів визначено у розділі 5 Договору, згідно з яким платежі здійснюються відповідно до Графіка платежів. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів, згідно розділу 6 Договору. Зокрема, п. 6.4.1 та п. 6.4.2 Договору встановлено штраф у розмірі 1320,00 гривень на 4-й день прострочення та 330,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується довідки наданої ТОВ «ПЕЙТЕК» та інформацією АТ «ВСТ БАНК» згідно з якими 19.08.2025 успішно перераховано грошові кошти в сумі 11000,00 на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції 55681118.

Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (A7523), відповідно до п. 9.6 Кредитного договору

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

13.05.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 13052026.

Згідно із актом прийому-передачі Реєтру Боржників за договором факторингу №13052026 від 13.05.2026, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №13052026 від 13.05.2026 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №13052026 від 13.05.2026 будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 28.03.2025 до договору факторингу №13052026 від 13.05.2026, під номером 573 значиться відповідач і позивачем набуто права грошової вимоги до відповідача у сумі 34090,00 грн. з яких: 11000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17590,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 5500,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами). Кількість днів прострочення 207.

Відповідно до договору факторингу , у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ЕЙС» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 13.05.2026 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Тому відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №9352040 від 19.08.2026 в розмірі 34090,00 грн.

ТОВ «ЕЙС» 08.06.2026 направив відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору №9352040 від 19.08.2025 року, згідно якого останньому повідомлено про дострокове розірвання Кредитного договору та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 34090,00 гривень.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 13.05.2026.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ЕЙС» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти, що підтверджується платіжним дорученням, проте не повернув їх вимога про стягнення 11000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є законною та обґрунтованою.

Щодо нарахування відсотків за користування позикою суд також погоджується з позицією позивача, відповідач не сплачував кошти по відсотках, і тому має заборгованість в суму 17590,00 грн, які нараховувалися в межах строку кредиту.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України). На це вказав Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2022 року справа № 308/8430/19.

Суд звертає увагу, що позивачем вимога про стягнення заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 5500,00 грн., яка зазначена в розрахунку заборгованості не заявлялась, тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті № 52910 від 16.07.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 7 000,00 грн позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; додаткову угоду № 25771574047 від 25.05.2026; акт приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2026; довіреність від 12.02.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10.

Згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, адвокатське бюро зобов`язалося надавати юридичну допомогу клієнту, а винагорода за надані послуги виплачується у формі гонорару.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2026, до складу виконаних робіт входили: вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту (1 год) - 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування коштів (1 год) - 500,00 грн; складання позовної заяви (2 год) - 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання робіт, та ціною позову.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 7 000,00 грн є надмірною та неспівмірною. Зазначений спір у розумінні статті 19 ЦПК України є малозначним, типовим для справ про стягнення заборгованості за кредитом і не потребував вивчення складних питань права чи значного обсягу доказів. Позовна заява має стандартний характер, а спірні правовідносини врегульовані сталою судовою практикою.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати до стягнення всю суму, визначену в договорі, якщо вона є очевидно надмірною з огляду на складність справи та обсяг виконаної роботи.

Враховуючи характер спору, складність справи та обсяг фактично наданої адвокатом правничої допомоги, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 9352040 від 19.08.2025 у розмірі 28 590,00 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійки) гривень ), яка складається з 11 000,00 гривень заборгованості за тілом, 17 590,00 гривень заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього 5662,40 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривень 40 копійки) гривні.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», місцезнаходження 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13; код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя І.М. Соловйов