Рішення № 140215833, 30.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12556/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.02.2024 року у розмірі 27440,42 грн, з яких: 14998,96 грн - заборгованість за кредитом, 11691,46 грн - заборгованість за процентами, 750,00 грн - пеня, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.02.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

05.02.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Кредитний договір складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», Заяви щодо встановлення кредитного ліміту, Паспорта споживчого кредиту, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів Банку.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу кредитний ліміт та надавши можливість користуватися кредитними коштами, однак останній належним чином умови договору не виконував, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами не вносив, у зв`язку з чим станом на 12.08.2026 року утворилася заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Згідно з наданим Банком розрахунком станом на 12.08.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27440,42 грн, яка складається з: 14998,96 грн - заборгованість за кредитом; 11691,46 грн - заборгованість за процентами; 750,00 грн - пеня; 0,00 грн - штраф.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 року вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.02.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

05.02.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, відповідно до якої йому відкрито поточний рахунок, встановлено кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду з тим, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» разом із відповідними заявами, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту та Тарифами складають між ним та Банком кредитний договір.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання виконало, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, що підтверджується наявними у матеріалах справи Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Заявою щодо встановлення кредитного ліміту, Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», довідкою за встановленими кредитними лімітами, довідкою за картками, банківською випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження повного та своєчасного виконання умов кредитного договору відповідачем матеріали справи не містять.

Станом на 12.08.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 05.02.2024 року становить 27440,42 грн, з яких: 14998,96 грн - заборгованість за кредитом; 11691,46 грн - заборгованість за процентами; 750,00 грн - пеня.

Заборгованість за штрафом відсутня.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

1.чи було укладено кредитний договір між сторонами?

2.чи були фактично надані відповідачу кредитні кошти?

3.чи наявні правові підстави для стягнення заборгованості, і якщо так, то в якому розмірі?

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі.

Відповідач, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», погодився на використання електронного підпису для підтвердження відповідних операцій та укладення правочинів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

В силу ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно з цієї підстави.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами законодавства.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про його недійсність або неналежність як доказу.

Належними та допустимими доказами у справі підтверджується як факт укладення між сторонами кредитного договору, так і факт надання відповідачу кредитних коштів.

Зокрема, факт надання та використання кредитних коштів підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача, довідкою за встановленими кредитними лімітами, довідкою за картками та розрахунком заборгованості.

Доказів на спростування зазначених обставин, як і доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договором, суду не надано.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом суд зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору Банк встановив відповідачу кредитний ліміт, у межах якого останній отримав можливість користуватися кредитними коштами.

З наданого Банком розрахунку вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 12.08.2026 року непогашений залишок заборгованості за кредитом становить 14998,96 грн.

Наданий позивачем розрахунок у цій частині відповідачем не спростований, іншого розрахунку заборгованості суду не надано.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 40,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, обов`язок відповідача зі сплати процентів за користування кредитними коштами прямо передбачений укладеним між сторонами договором.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 12.08.2026 року заборгованість відповідача за процентами становить 11691,46 грн.

Розрахунок процентів відповідачем не спростовано, доказів їх сплати або неправильності здійсненого Банком нарахування матеріали справи не містять.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2.1.4.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафу та/або пені у встановленому розмірі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 12.08.2026 року заборгованість відповідача за пенею становить 750,00 грн.

Кредитний договір № б/н укладений між сторонами 05.02.2024 року, тобто після спливу тридцятого дня з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX.

У зв`язку з цим передбачене пунктом 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільнення споживача від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, до спірних правовідносин не застосовується.

Нарахований позивачем розмір пені відповідачем не спростований, доказів її сплати або неправильності здійсненого Банком розрахунку матеріали справи не містять.

При цьому заборгованість за штрафом позивачем до стягнення не заявлена, оскільки відповідно до розрахунку її залишок становить 0,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання останнім взятих на себе зобов`язань та наявність станом на 12.08.2026 року заборгованості у загальному розмірі 27440,42 грн.

Доказів на спростування зазначених обставин, доказів погашення заборгованості повністю або частково в іншому розмірі чи контррозрахунку відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «А-Банк» є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.02.2024 року у розмірі 27440,42 грн (двадцять сім тисяч чотириста сорок гривень 42 копійки), з яких: 14998,96 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 96 копійок) - заборгованість за кредитом; 11691,46 грн (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто одна гривня 46 копійок) - заборгованість за процентами; 750,00 грн (сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.