Рішення № 140202201, 29.09.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/751/26

Провадження № 2/669/589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Давидюка О.І.,

з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-капітал» в підсистемі «Електронний суд» (вх. № 3224/26) через свого представника адвоката Усенка М.І. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787 в сумі 36592,39 грн.

Крім цього, представник просив стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1446787, який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало їй кредит в сумі 4100 грн, однак відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала.

ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало останній кредит в сумі 4100 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом-повідомленням про перерахування коштів згідно кредитного договору.

19 березня 2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу № 1903-25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787.

Так, внаслідок невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за нею станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 36592,39 грн, з яких: 4099,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 30442,40 грн заборгованість за відсотками та 2050 грн заборгованість за штрафом.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, представник просив суд стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «Кредит-капітал» в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1446787, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т008, 17.02.2024 15:37:14 / ОСОБА_1 ».

При цьому, умови кредитного договору наступні: сума кредиту 4100 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 2,5 % в день (п. 1.5.1 договору), знижена процентна ставка 1,625 % в день (п. 1.5.2 договору).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, підписаного шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Н641, 17.02.2024 15:36:58», відповідачка підтвердила, що отримала інформацію про умовами кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних нею умов кредитування.

ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало останній кредит в сумі 4100 грн шляхом зарахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера на її платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 01 квітня 2025 року № 20250401-112, згідно даних якої: 17 лютого 2024 року на картку № НОМЕР_1 здійснено переказ в сумі 4100 грн (код авторизації 720397, банк-еквайр АТ «ПУМБ»).

19 березня 2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу № 1903-25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787.

Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787, який позивач додав до позовної заяви, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 складає 36592,39 грн, з яких: 4099,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 30442,40 грн заборгованість за відсотками та 2050 грн заборгованість за штрафом.

Отже, враховуючи, що відповідачка не надала будь-яких доказів, що спростовують обставини, на які посилається позивач в частині отримання та неповернення нею кредитних коштів, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просив стягнути з відповідачки по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування відсотків за користування кредитом визначаються сторонами в договорі, вони повинні також узгоджуватися із нормами законодавства.

З наданого позивачем ТОВ «ФК «Кредит-капітал» розрахунку заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787 вбачається, що відсотки з 17 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року включно нараховані вірно, а саме: відповідно умов кредитного договору в розмірах 1,625 % в день та 2,5 % в день, що відповідає вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Також, як вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості, відповідачкою ОСОБА_1 за період з 17 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року було повністю погашено відсотки в загальній сумі 4971,25 грн.

При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відсотки в період з 23 квітня 2024 року по 10 лютого 2025 року (останній день строку дії договору) нараховані за відсотковою ставкою 2,5 % в день та сумарно становлять 30442,40 грн, що не в повній мірі відповідає вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

З огляду на наведене, суд реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за відсотками за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787 з врахуванням вимог договору та закону.

Оскільки за умовами п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» денна ставка в розмірі 2,5 % могла бути встановлена лише до 22 квітня 2024 року, а тому розмір заборгованості за відсотками за період з 16 квітня 2024 року (дата після повної сплати процентів) по 22 квітня 2024 року становить 717,50 грн (4100 грн х 2,5 % / 100 % х 7 днів).

Згідно закону з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року розмір відсоткової ставки не може перевищувати 1,5 %, тому розмір заборгованості за відсотками за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року становить 7380 грн (4100 грн х 1,5 % / 100 % х 120 днів).

Згідно закону з 21 серпня 2024 року розмір відсоткової ставки не може перевищувати 1 %, тому розмір заборгованості за відсотками за період з 21 серпня 2024 року по 10 лютого 2025 року (останній день строку дії договору) становить 7134 грн (4100 грн х 1 % / 100 % х 174 дні).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками з 16 квітня 2024 року (дата після повної сплати процентів) по 10 лютого 2025 року (останній день строку дії договору) становить 15231,50 грн (717,50 грн + 7380 грн + 7134 грн).

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача 2050 грн заборгованості за штрафом (згідно наданого позивачем розрахунку вказана сума значиться як «штраф, пеня»), то суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжено до 31 жовтня 2026 року.

Отже, оскільки кредитний договір від 17 лютого 2024 року № 1446787 був укладений в період дії воєнного стану в Україні, зобов`язальні відносини між сторонами виникли в період дії воєнного стану, борг відповідачки нарахований виключно в період дії воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України суд не вбачає підстав для стягнення з неї на користь позивача 2050 грн пені/штрафів, які підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787 в розмірі 19331,49 грн, з яких: 4099,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 15231,50 грн заборгованість за відсотками.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує наступним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1406,53 грн, виходячи з обрахунку: 19331,49 грн (розмір задоволеного позову) х 2662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору згідно платіжної інструкції від 18 серпня 2026 року № 53556) : 36592,39 грн (сума пред`явленого позову).

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, представником позивача також заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, які підтверджуються належними та достатніми письмовими доказами, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 4226,35 грн, виходячи з обрахунку: 19331,49 грн (розмір задоволеного позову) х 8000 грн (розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу) : 36592,39 грн (сума пред`явленого позову).

Керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 133, 137, 141, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором від 17 лютого 2024 року № 1446787 в розмірі 19331 гривня 49 копійок, з яких: 4099,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 15231,50 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір в розмірі 1406 гривень 53 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4226 гривень 35 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи (сторони):

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236;

- відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Олександр ДАВИДЮК