Рішення № 140196676, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/14559/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Газтек» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Антимонопольний комітет України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Газтек» із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати підпункти 1, 5 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2023 № 1769 Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу та пункт 12 Додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 № 1839 (у редакції постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769);

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2023 №1772 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» з урахуванням змін до неї.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання; вирішено залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Антимонопольний комітет України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, перевищення відповідачем наданих йому законом повноважень при їх прийнятті.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог закону.

Свої письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог надано третіми особами.

Заслухавши у судовому засіданні 08.09.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача, відповідача та третіх осіб), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2023 НКРЕКП прийнято постанову № 1772 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», пункт 1 якої передбачає: Зупинити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» (код ЄДРПОУ 03361046) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 852, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Пункт 2 Постанови №1772 передбачає: Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» до 31 грудня 2023 року передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» у 2022 - 2023 роках, зокрема:

кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю;

на баланс ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).

При цьому, 29.09.2023 НКРЕКП прийнято постанову №1769 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу, підпункти 1 та 5 пункту 2 якої передбачають: Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200):

1) до 01 листопада 2023 року надати НКРЕКП належним чином оформлені акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) у межах території ліцензованої діяльності СУМСЬКОЇ, ВІННИЦЬКОЇ, ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ, ІВАНО- ФРАНКІВСЬКОЇ, МИКОЛАЇВСЬКОЇ ТА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ФІЛІЙ ТОВАРИСТВА ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»;

5) до 31 грудня 2023 року забезпечити виконання зобов`язань, покладених на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ІВАНО- ФРАНКІВСЬКГАЗ» (код ЄДРПОУ 03361046), за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» за 2022 - 2023 роки, у частині:

прийняття на баланс ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» з балансу АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» вузлів обліку природного газу, у тому числі тих, що були встановлені (замінені);

виконання в повному обсязі заходів Плану розвитку газорозподільної системи на 2020 ? 2029 роки газорозподільного підприємства АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», затвердженого постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3067, Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 - 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2795, Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 - 2031 роки газорозподільного підприємства АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», затвердженого постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2789, Плану розвиті газорозподільної системи на 2023 - 2032 роки газорозподільного підприємства АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», затвердженого постановою НКРЕКП від 19 грудня 2022 року № 1699, та передачі створених активів на баланс ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»;

виконання інших зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «ІВАНО- ФРАНКІВСЬКГАЗ».

Водночас, пунктом 1 даної постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 внесено зміни до додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», виклавши його в новій редакції, зокрема доповнивши його пунктом 12, згідно якого, територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»:

12. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»: Івано-Франківська область, у тому числі: Івано-Франківський район (крім міста Тисмениця та селищ міського типу Єзупіль, Лисець, сіл Братківці, Березівка, Вільшаниця, Ганнусівка, Добровляни, Довге, Драгомирчани, Клубівці, Козина, Колодіївка, Красилівка, Липівка, Майдан, Марківці, Милування, Н. Кривотули, Одаї, Підпечери, Побережжя, Пшеничники, Посіч, Погоня, Радча, Рибне, Рошнів, Сілець, Слобідка, С. Кривотули, Старий Лисець, Стебник, Стриганці, Тязів, Тарновиця, Узин, Хом`яківка, Чорнолізці, Н. Гута); Тернопільська область: Чортківський район: село Діброва (конфіденційна інформація); село Затишне; село Бобрівники; село Вербка (конфіденційна інформація); Кременецький район: село Комарівка; Тернопільський район: село Підвисоке (конфіденційна інформація). Таким чином, по суті вказаними змінами до постанови НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 року ліцензійну територію ТОВ "Газорозподільні мережі України" було розширено також на ліцензійну територію, на якій здійснювало діяльність з розподілу природного газу АТ "Івано-Франківськгаз".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, Регулятор діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон про НКРЕКП), відповідно до статті 1 якого, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Статтею 2 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону про НКРЕКП визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 та 3 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції та розробляє і затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором, ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, до повноважень НКРЕКП належить ліцензування діяльності з розподілу природного газу.

Позивачу вказує, що: «ТОВ «Газорозподільні мережі України» не дотримано вимог на отримання ліцензії на провадження діяльності з розподілу природного газу на ліцензійній території АГ`Івано-Франківськгаз»; «ТОВ «Газорозподільні мережі України» не відповідає вимогам, які необхідні для здійснення ліцензованої діяльності, що є самостійною підставою для відмови у видачі ліцензії згідно з пунктом 4.2 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП»; «у НКРЕКП відсутнє право видавати ліцензію із неповним пакетом документів, які надаються здобувачем ліцензії».

Так, ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» була видана постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 (далі - Постанова №1839),

Порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП, затверджений постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі - Порядок), визначає процедуру видачі, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензій на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.

Пунктом 2.5 Порядку передбачено, що до заяви про отримання ліцензії додаються:

1) документи, перелік яких визначений відповідними ліцензійними умовами та є вичерпним;

2) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженого представника) із відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами-підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган);

3) опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох екземплярах (у разі подання документів у паперовій формі). При поданні заяви поштовим відправленням посадовою особою НКРЕКП один екземпляр опису повертається здобувачу ліцензії поштовим відправленням.

Так, пунктом 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови) передбачено, що ліцензіат повинен, зокрема:

провадити ліцензовану діяльність лише за допомогою засобів та місць провадження діяльності ліцензіата, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом де' НКРЕКП) (де засіб провадження діяльності - газорозподільна система, що на законних підставах перебуває у власності здобувача ліцензії/ліцензіата (у тому числі на праві господарського відання, користування, експлуатації, управління на підставі договору управління активами, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), якою здійснюється розподіл природного газу, місце провадження господарської діяльності - територія адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, село тощо), де знаходиться газорозподільна система ліцензіата, до якої підключено не менше 50000 точок приєднання суб`єктів ринку природного газу, щодо якої НКРЕКП прийнято рішення про надання права ліцензіату в її межах здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу);

мати у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано прийом та обслуговування споживачів;

мати у власності чи користуванні матеріально-технічну базу (виробничі будівлі та споруди, складські приміщення, майстерні, гаражі та/або стоянки для зберігання транспортних засобів), необхідну для забезпечення оперативно-диспетчерського управління газорозподільною системою та планово-профілактичних і аварійно- відновлюваних робіт на об`єктах газорозподільної системи з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

мати у власності чи користуванні транспортні засоби, у тому числі спеціалізованого призначення;

повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року.

Крім того, відповідно до пункту четвертого частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор має право, зокрема, вимагати від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.

Так, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 № 1335 «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових», Кабінет Міністрів України постановив, погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо укладення відповідно до примірного договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», з товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових та припинення у зв`язку з цим договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових, укладених з операторами газорозподільних систем відповідно до положень зазначеної постанови. Міністерство енергетики має укласти та припинити зазначені договори.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» повідомило НКРЕКП про зміни у документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії, надавши, зокрема, копії:

1) укладений з Міністерством енергетики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 № 1335 договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 22.09.2023 № 7/14, який набрав чинності з 01 жовтня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» було надано в експлуатацію газорозподільні системи та їх складові, що знаходяться в державній власності, які раніше були в експлуатації АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ»;

2) договір на господарське відання складовими газорозподільної системи від 28.08.2023 № 113-РД/23, укладений ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» з АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», який набрав чинності з 01 жовтня 2023 року, відповідно до якого АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» передало ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» на праві господарського відання майно (складові газорозподільної системи), що знаходяться у власності АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ»;

3) договори про заміну сторони в зобов`язанні за договорами на господарське відання складовими газорозподільної системи та користування складовими газорозподільної системи з власниками газорозподільних систем, що перебувають в комунальній власності та приватній власності, відповідно до яких АТ «ІВАНОФРАНКІВСЬКГАЗ» відступає ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» свої права та обов`язки по договорам на господарське відання складовими газорозподільної системи та користування складовими газорозподільної системи, які використовувались АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» при провадженні господарської діяльності з розподілу природного газу.

ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надало акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності (далі - акти розмежування), у межах території ліцензованої діяльності ІВАНОФРАНКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», які не містили всіх реквізитів, що визначаються сторонами після отримання Товариством ліцензії.

У зв`язку з цим підпунктом 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» було зобов`язане до 01 листопада 2023 року надати НКРЕКП належним чином оформлені акти 3 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) у межах території ліцензованої діяльності ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ».

Як вказує відповідач, акти розмежування з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) належним чином оформлені та надані до НКРЕКП.

Крім того, згідно із підпунктом 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов ліцензіат повинен повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії.

На виконання вимог ліцензійних умов АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» повідомило НКРЕКП про:

надходження повідомлення Міністерства енергетики України від 24.08.2023 № 26/1.1- 7.4.1-17104 щодо припинення з 01.10.2023 договірних відносин з експлуатації державного майна відповідно до договору господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва, від 29.11.2012 № 31/18 та Додаткової угоди від 24.05.2017 № 1 до нього (якою зазначений договір викладено в новій редакції), та про готовність АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» повернути зазначене державне майно Міністерству енергетики України, як органу управління таким майном;

укладення АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» із ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» договору від 28.08.2023 N° 113-РД/23 щодо передачі з 01.10.2023 ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» у користування на праві господарського відання складових газорозподільної системи, що належать АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» на праві власності;

укладення АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» із ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» договору від 28.08.2023 № 114-РД/23 щодо передачі з 01.10.2023 ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в оренду рухомого та нерухомого майна (матеріально-технічного оснащення, необхідного для провадження господарської діяльності з розподілу природного газу), що належать АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» на праві власності;

укладення АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» із ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» договору від 28.08.2023 № 16/13 про передачу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» прав та обов`язків щодо виконання невиконаних АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» зобов`язань при провадженні ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, зокрема, за період 2021 - 2023 років, а також надало гарантійний лист щодо виконання зазначеного договору в повному обсязі та належним чином у встановлені строки.

Судом встановлено, що договір господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва (із додатковими угодами), який був укладений з АТ «Івано-Франківськгаз», відповідає Примірному договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 (далі - Примірний договір).

Відповідно до пункту 32 Примірного договору дія цього договору припиняється, зокрема, у разі укладення іншого договору, предметом якого є використання відповідного державного майна.

Таким чином, Постанова № 1769 прийнята на підставі в межах повноважень на в порядку передбаченим чинним законодавством України та стосується зміни місць провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та не стосується видачі ліцензії.

Пунктом 1.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови) передбачено, що до заяви про отримання ліцензії здобувачем надаються документи згідно з переліком, який є вичерпним:

1) відомості про місця та засоби провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, до яких додаються географічні карти відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць (область, район, місто, село тощо), із нанесеними на них газорозподільними системами ліцензіата та електронні копії документів на електронному носії, що підтверджують перебування на законних підставах у власності чи користуванні здобувана ліцензії газорозподільних систем (крім тих, що занесені до державних паперових чи електронних інформаційних ресурсів, по яких необхідно вказати реквізити пошуку на відповідному ресурсі);

2) відомості про матеріально-технічне оснащення, необхідне для провадження господарської діяльності з розподілу природного газу;

3) відомості про наявний персонал, задіяний у розподілі природного газу;

4) копії актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, укладених здобувачем ліцензії з усіма суміжними суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів);

5) заява та документи для встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу у встановленому порядку;

6) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) із відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами-підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби).

7) інформація про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України»;

8) відомості про доступність будівель та приміщень для прийому та обслуговування споживачів для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Крім того, пунктом 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови) передбачено, що ліцензіат повинен, зокрема:

повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року.

Отже, нормами Порядку та Ліцензійних умов не передбачено необхідності подання дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу або його обов`язковості для внесення зміни до даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, а тому Регулятор діяв у спосіб та в порядку передбаченим чинним законодавством України.

29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг».

Разом з тим, відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 8 розділу І, який набирає чинності через два місяці з дня опублікування цього Закону.

Так, пунктом 8 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» частину другу статті 2 доповнити пунктом 4 такого змісту:

« 4. Дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах», та абзац перший частини третьої статті 19 після слів «органи ліцензування» доповнено словами «крім Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка здійснює контроль відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Таким чином, з 29.02.2020 дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на НКРЕКП, а тому доводи позивача про те, що «перелік підстав є вичерпним» є безпідставними.

Отже, під час ліцензування видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншої діяльності Регулятор керується, зокрема, нормами Порядку, який містить норму про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) у разі настання такої підстави, як передача ліцензіатом цілісного майнового комплексу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію, що свідчить про безпідставність протилежних доводів позивача.

Окремо при вирішенні даної справи суд звертає увагу на таке.

Як зазначає позивач, він є власником 7487675 акцій, що складає 49,4267 % статутного капіталу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз». Розподіл природного газу є основною діяльністю АТ «Івано-Франківськгаз», що приносила підприємству основний відсоток доходів. Без наявності ліцензії на розподіл природного газу, АТ «Івано-Франківськгаз» не зможе погасити свої зобов`язання перед кредиторами, що фактично призведе до банкрутства підприємства з подальшою ліквідацією.

17.05.2022 ухвалою Печерського районного суду в м. Києві у справі №757/11188/22-к в рамках кримінального провадження N62021000000000160 від 22.02.2021, накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій та розпоряджатися ними, щодо, у тому числі, акцій ПрАТ «Газтек», емітованих АТ «Івано-Франківськгаз».

24.05.2022 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Шапутько С.В. у справі №757/11783/22-к задовольнив клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку те управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

28.05.2022 Кабінет Міністрів України видав розпорядження №429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», який погодився з пропозицією АРМА і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код згідно з ЄДРПОУ 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021.

01.07.2022 Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 01.07.2022 № 552-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яким попередньо погодив рішення правління АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо надання згоди на укладення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» з АРМА договору управління активами (майном).

05.07.2022 між АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА укладено договір №11/2022 управління активами (майном).

В подальшому рішенням загальних зборів акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» було припинено повноваження Голови та членів Наглядової ради Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» та обрано нових членів Наглядової ради АТ «Івано-Франківськгаз». Управителем корпоративними правами позивача в АТ «Івано-Франківськгаз» є АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».

В подальшому, призначений склад правління передав активи у користування ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», що стало підставою для прийняття НКРЕКП оскаржуваних рішень.

У відповідності до п. 3.1 Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 управління Активами за цим Договором здійснюється управителем в інтересах власника Активів - в частині збереження вартості Активів, ефективності управління Активами - з метою забезпечення повернення Активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення.

Отже, даний позов подано акціонером, а не юридичною особою, права якої порушено. Доказів зворотного до суду не надано.

Водночас, щодо такої обставини Верховний Суд у постанові від 29.01.2024 в межах справи № 826/17478/18 визначив, що незгода акціонера з рішенням суб`єкта владних повноважень, яке стосується діяльності акціонерного товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки від імені товариства діє його виконавчий орган, а не учасники.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (про це йдеться, зокрема, в рішенні від 20.05.1998 у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - ЗО; рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт ЗО). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, ЄСПЛ розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участі у справі в особі своїх органів (рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05).

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 (провадження № 12-264гс18), від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19), від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18 (провадження № 12-159гс19), від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19).

Таким чином, належним заявником є той, хто звертається за захистом саме свого права.

Національне законодавство України також наголошує на наявності в особи права на звернення за захистом свого особистого права. Зокрема, частина 1 статті 5 КАС України містить положення/відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За таких обставин, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.

У рішенні від 07.07.2020 Alberts and Others v. Hungary (пункти 133 та 134) ЄСПЛ зазначив, що у справах Agrotexim and Others v. Greece та Olczak v. Poland встановлені загальні принципи того, що заходи, які направлені або націлені на права акціонерів, необхідно відрізняти від втручання в право компанії на мирне володіння майном. Дії, що зачіпають права акціонерів, відрізняються від заходів та процедур, що стосуються компанії, тим, що їх характер та імовірний ефект прямо та особисто зачіпає права акціонерів і виходить за межі простого втручання в інтереси компанії, порушуючи положення акціонерів у структурі управління компанії.

ЄСПЛ у вказаному рішенні також звертає увагу, що, для того аби акціонери компанії могли довести, що їх звернення з питань, які стосуються компанії, були виправдані винятковими обставинами (exceptional circumstances), такі акціонери повинні навести вагомі та переконливі причини, що доводять відсутність у самої компанії практичної та ефективної можливості звернутися до суду через органи, створені відповідно до її статуту.

За змістом рішенням ЄСПЛ у справі Alberts and Others v. Hungary, такими винятковими обставинами можуть бути, зокрема, запровадження відносно компанії зовнішнього нагляду або контролю у зв`язку з її фінансовими або іншими труднощами, або якщо особа, до завдання якої відносився захист інтересів компанії, не була здатна або не хотіла звертатися до суду, або якщо виникли розбіжності між акціонерами та тимчасовим керуючим (наприклад, відсторонення від посади керуючого та призначення тимчасового керуючого).

Таким чином, допускається проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.

Екстраполюючи наведені висновки ЄСПЛ на національне законодавство, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц вказала, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).

З урахуванням зазначеного, з матеріалів даної справи не вбачається, що відносно АТ «Івано-Франківськгаз» була відкрита ліквідаційна процедура та його було визнано банкрутом, а ліквідатор неналежним чином вчиняє дії на захист прав банкрута.

Отже, позивачем не надано доказів, які підтверджують його порушене право на звернення до суду з даним позовом, як і не надано доказів, що відносно АТ «Івано-Франківськгаз» була відкрита ліквідаційна процедура та його було визнано банкрутом, а ліквідатор неналежним чином вчиняє дії на захист прав банкрута.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, у позивача відсутні підстави для захисту своїх прав обраним способом - шляхом оскарження актів індивідуальної дії, оскільки оскаржувані постанови не створюють прав та/чи обов`язків для позивача, а тому не порушують його права.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Газтек» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Антимонопольний комітет України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.