Рішення № 140196677, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/27397/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2024 №01413690702, №01413710702, №01413700702.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття. Зокрема вказує на порушення порядку проведення перевірки, за наслідком якої прийнято оскаржувані рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві на позовну заяву наполягає на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 18.09.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в «Кабінеті платника податків» ТОВ «Респект-Україна» була встановлена наявність податкових повідомлень-рішень від 09.12.2024 №01413690702, 01413710702, 01413700702, які прийнято на підставі акта перевірки без зазначення реєстраційного номеру та дати.

На електронну пошту ГУ ДПС у м. Києві представником ТОВ «Респект-Україна» було надіслано адвокатський запит про надання копій вказаних податкових повідомлень-рішень, акта перевірки та наказу з направленням про початок перевірки.

13 лютого 2025 року на адресу адвоката позивача надійшов лист №12665/6/26-15-07-05-07-05 від ГУ ДПС у м. Києві, яким надано копії повідомлення №2246/26-15-07-02-01-09 від 09.10.2024 про початок перевірки, наказу №6713- п від 08.10.2024, докази їх направлення та 6 сторінок акта документальної позапланової перевірки №117305/ж5/26-15-07-02-01-03/33294010 від 30.10.2024, а також запропоновано сплатити рахунок для отримання іншої частини документів.

24 лютого 2025 року на адресу адвоката надійшов лист №15125/6/26-15-07-05-07-05 від ГУ ДПС у м. Києві, яким надано інші копії раніше запитуваних документів: інша частина акта позапланової перевірки, копії податкових повідомлень-рішень від 09.12.2024 №01413690702, 01413710702, 01413700702 з доказом їх направлення.

Так, податковим повідомлення-рішення від 09.12.2024 № 01413690702 позивачу визначено суму завищення від`ємного значення з податкового кредиту у розмірі 2 592 627, 00 грн; податковим повідомлення-рішення від 09.12.2024 № 01413710702 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати ПДВ у розмірі 53 080, 00 грн; податковим повідомлення-рішення від 09.12.2024 № 01413700702 позивачу визначено суму штрафу у розмірі 1 020, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з наказом про проведення перевірки від 08.10.2024 визначено наступне: «Провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Респект-Україна» з 17.10.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів».

Наказ та направлення на перевірку направлені поштовим відправленням 09.10.2024 з трек-номером №0600970858099. Згідно з інформацією з сайту «Укрпошта», даний лист прибув на поштове відділення 14.10.2024 та 16.10.2024 зазначено як «невдала спроба вручення» і по 28.10.2024 поштове відправлення знаходилося на поштовому відділені, лише 30.10.2024 воно повернулося до поштового відділення ГУ ДПС у м. Києві.

Акт позапланової невиїзної перевірки складено 30.10.2024 та зареєстровано за номером №117305/ж5/26-15-07-02-01-03/33294010.

Пункт 42.2 статті 42 ПК України передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Уразі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Водночас, відповідно до положень п. 79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведених положень вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві мало право розпочати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Респект-Україна» лише через 30 днів після надсилання копії наказу, тобто не раніше 08.11.2024. Однак, контролюючим органом не дотримано вимог вказаного пункту та розпочато перевірку раніше ніж визначено положеннями ПК України.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 15.02.2024 по справі №640/9016/20, від 18 серпня 2021 року справа №160/9277/19 невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

За час розгляду справи відповідачем не було надано будь-яких пояснень щодо порушення наведеного порядку проведення перевірки позивача.

Водночас, як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи встановлені вище порушення порядку проведення перевірки позивача, суд вважає такі порушення вимог ПК України, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, такими, що об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки позивача та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки оскаржуваних рішень.

У даному контексті суд окремо звертає увагу на те, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

У своєму позові позивач вказав, що розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, в зв`язку із розглядом справи включає в себе витрати на правову допомогу - 40 000, 00 грн.

Згідно із частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що станом на дату вирішення даної справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів понесення наведених вище витрат, відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Разом з тим, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Україна» (03049, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок, 10; код ЄДРПОУ 33294010) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2024 №01413690702, №01413710702, №01413700702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Україна» понесені останнім судові витрати у розмірі 30 280, 00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.