Рішення № 140196675, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/46578/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Редклід Бенефіт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Редклід Бенефіт» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.08.2025 №801430405, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2 331 933, 00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідне грошове зобов`язання позивача не мало статусу узгодженого, а тому позивач не мав правових підстав вказувати його у поданій податковій декларації за травень 2025 року.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин він діяв у чіткій відповідності до вимог закону.

Заслухавши у судовому засіданні 17.11.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ», а саме перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2025 року та встановлено порушення вимог пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 ПК України та розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану у вартість» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

В ході проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року платника ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» встановлено не відображення у рядку 16.3 декларації зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в сумі «-» 2 331 933 грн., тобто не враховано результати акта позапланової перевірки від 28.02.2025 №17583/Ж5/26-15-07-01-03-20/42526381. За висновками зазначеного акта перевірки зменшена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2331 933, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 18.07.2025 №61447/Ж5/26-15-04-05-01/42526381.

На вище викладеного та висновків перевірки ГУ ДПС у м. Киві було винесено податкове повідомлення- рішення форми «В4» від 28.08.2025 №801430405, на основі якого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 331 933, 00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200?.3 ст.200? ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200?.3 ст.200? ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Водночас, нормами п.50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до розд. 5 Порядку №21, у р.16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У р.16.1 переноситься значення р.21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Відповідно до п. п. 5 п. 5 розд. 5 Порядку №21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.19.1 + р.20.3), відображається у р.21 та переноситься до р.16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У разі заповнення р.16.2 та/або р.16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/ зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Відповідно п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 36 ПК України зазначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 54.4 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 п. 5 розділ II Порядку №21 у рядку 16.3 вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року від 04.06.2025 №9158024748 ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» не було заповнено рядок 16.3 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу», а саме не враховано результати документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі якої було винесено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві форми «В4» від 28.08.2025 №801430405 на суму на суму 2 331 933, 00 грн.

Згідно з вимогами Порядку №253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» від 21.06.2001 №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 №567/5758 (далі - Порядок №253) а саме п. п. 2.10 п. 2, в якому передбачено перелік моментів коли податкове зобов`язання, розраховане (донараховане) податковим органом, вважається узгодженим, а саме:

- податкове зобов`язання самостійно визначено платником податків у податковій декларації, то воно вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації;

- податкове зобов`язання визначає податковий орган, то воно вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені законодавством терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);

- податкове зобов`язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені законодавством терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) - у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом;

- податкове зобов`язання визначає податковий орган, то воно вважається узгодженим з дня звернення платника податків до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) такого податкового зобов`язання.

Відповідно до абз. 2 п. п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Відповідно до статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше першого робочого дня передається судді.

Статтею 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмову у відкритті провадження у справі. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка вручається учасникам справи.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 відкрито провадження по справі №320/39651/25 за позовною заявою ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701.

Водночас, суд звертає увагу на те, що ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» не було використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701, а тому, відповідно до вищевикладеного, вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701 вважається узгодженим після 10-ти робочих днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ПК України, а саме ст. 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.07.2022 по справі № 120/479/21-а: «…жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги та зауважила, шо аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №360/4692/19.».

На момент подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» за травень 2025 року податкове повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701, відповідно до податкового законодавства, вважалося узгодженим, оскільки вважалось врученим та не було оскаржено позивачем станом на момент здійснення декларування за травень 2025 року, а тому повинно було бути відображено у податковій декларації з ПДВ за травень 2025 року у р. 16.3 як того передбачено Порядком №21.

Подальше оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701, яке зазначається ТОВ «РЕДКЛІФ БЕНЕФІТ» в позовній заяві, не має значення при розгляді даної судової справи, оскільки податкове повідомлення-рішення (форми «В4») від 28.08.2025 №801430405 було винесено контролюючим органом на підставі невідображення в звітній податковій декларації з ПДВ за травень 2025 року податкове повідомлення-рішення від 08.04.2025 №000315160701, яке на момент проведення камеральної перевірки не було оскаржено до Київського окружного адміністративного суду, а отже було узгодженим відповідно до вищевикладеного.

Отже, враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від (форми «В4») від 28.08.2025 №801430405 контролюючим органом, у контексті доводів позивача, прийнято правомірно, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Редклід Бенефіт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.