Рішення № 140195399, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/24266/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

11.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-І), Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (далі відповідач-ІІ), у якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зарахування періоду роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» в одинарному розмірі при перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року зарахувавши період роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з виплатою недоотриманих з 01 березня 2026 року сум.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у зв`язку з досягненням пенсійного віку, нею була подана заява до органів Пенсійного фонду України про призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (Список №2).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області мені було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (Список №2) з 05 лютого 2024 року на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року постановленого у справі №360/2/25 та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №360/910/24.

Після призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (Список №2) позивач продовжувала працювати та набула не менше ніж 24 місяці страхового стажу.

11 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було здійснено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періоду роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року.

Але при перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головним управлінням Пенсійного фонду України було зараховано період роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в одинарному розмірі.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язано зарахувати період роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» у подвійному розмірі при перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до поданої заяви від 11 березня 2026 року

Оскільки протиправні дії допущені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а пенсійна справа знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та при визнанні дій неправомірними та задоволенні позовних вимог позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має змогу здійснити відповідні нарахування та обчислення за рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 позовну заяву адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 7-ти (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» уточнений адміністративний позов з визначенням кола відповідачів та конкретизацією позовних вимог щодо кожного з них.

17.08.2026 позивачем на виконання ухвали від 10.08.2026 надано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, збов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

27.08.2026 відповідачем-І Головним управлінням ПФУ в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (дислокація м. Дніпро) та отримує пенсію за віком по списку №2 відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

ОСОБА_1 звернулася особисто із заявою від 11.03.2026 № 6496 щодо перерахунку пенсії відповідно ч.4 ст.42, а саме: зарахування страхового стажу з 05.02.2024 по 28.02.2026 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788).

За принципом екстериторіальності заява Позивача була відпрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

У преамбулі Закону № 1058 зазначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Саме Закон 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим законом. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно Законом № 1058 визначаються, зокрема: умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону 1058, страховий стаж це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до пункту 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно статті 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Робота в цих закладах підтверджується записами в трудовій книжці і за потреби уточнюючими довідками закладів охорони здоров`я з посиланням на первинні архівні документи (положення про установу, заклад, її статут, штатний розпис, накази відомості про нарахування заробітної плати). Правом на обчислення страхового стажу відповідно до статті 60 Закону № 1788 користуються особи, які працювали у вищезазначених закладах до 1 січня 2004 року. Надалі стаж обчислюється в одинарному розмірі за даними системи персоніфікованого обліку.

За результатами розгляду пенсійної справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки від 01.09.1988 серії НОМЕР_2 та довідки від 10.03.2026 № 99 наданої КНП «Лисичанської обласної лікарні з надання психіатричної допомоги» Луганської обласної ради ОСОБА_1 : з 01.06.1996 - прийнята на посаду медичної сестри палатної терапевтичного відділення (наказ № 123/4 від 22.05.1996); з 03.11.1997 медична сестра процедурного кабінету терапевтичного денного стаціонару (наказ № 94 від 01.11.1997); з 01.01.2002 процедурна медична сестра наркологічного відділення (наказ №2 від 02.01.2002); з 13.10.2016 - старша медична сестра наркологічного відділення (наказ №116 від 12.10.2016); з 01.06.2024 - медична сестра амбулаторно поліклінічного відділення (наказ №20 від 31.05.2024) де й працює по теперішній час.

До пільгового стажу роботи в подвійному розмірі, згідно ст.60 Закону №1788, враховано періоди роботи: з 06.07.1992 по 31.05.1996, з 15.02.1997 по 06.12.2000, з 01.01.2002 по 31.10.2006, з 29.11.2006 по 03.04.2011, з 30.04.2011 по 12.10.2016 на виконання Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/910/24 від 03.10.2024.

Враховуючи наведені вище положення Закону 1058 Головне управління дійшло висновку, що для зарахування періодів роботи згідно довідки № 99 від 10.03.2026 за статтею 60 Закону №1788 підстави відсутні.

Період роботи з 05.02.2024 по 28.02.2026 не передбачено статтею 60 Закону № 1788 та не дає право на зарахування періоду роботи в подвійному розмірі. Стаж роботи з 05.02.2024 по 28.02.2026 зараховано в одинарному розмірі.

Таким чином стаж роботи відповідно до статті 60 Закону № 1788 з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі тільки для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі. Стаж роботи з 05.02.2024 по 28.02.2026 зараховано в одинарному розмірі.

На підставі вищезазначеного винесено рішення від 19.03.2026 № 45750028515 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону №1788.

На підставі викладеного відповідач-І просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-ІІ відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_3 , картки платника податків, довідки від 22.09.2022 № 1604-5002167276 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 360/910/24, яке набрало законної сили 05.11.2024, позовні вимоги адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.08.2024 №045750028515 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24.07.2024, з урахуванням правових висновків суду;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 360/910/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.02.2024.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетрівської області та отримує пенсію за віком по списку №2 відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного ОУПФУ у м. Дніпрі із заявою, зареєстрованою за № 6496, щодо перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу і заробітної плати, обчислення стажу провести з зарахуванням у подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ в Донецькій області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 19.03.2026 № 45750028515 відмовлено ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії за статтею 60 Закону №1788 згідно заяви від 11.03.2026 №6496, з таким обґрунтуванням:

«..Загальний страховий стаж особи становить 47 років 2 місяці 7 днів.

Звернулась особисто із заявою від 11.03.2026 №6496 щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.4 cт.42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та статті 60 Закону України від05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).

До заяви додані наступні документи: -паспорт. - довідка про присвоєння РНОКПП. - довідка № 99 від 10.03.2026.

Відповідно до п.4 статті 60 Закону №1788, який діяв до набрання чинності Закону №1058, зі змінами, внесеними Законом України від 10.07.2003 №1110-IV (набрали чинності 15.08.2003), до стажу роботи в подвійному розмірі зараховується робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги.

Згідно ч.3 ст.24 Закону №1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно абзацу 3, ч.4 ст.24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За розглядом матеріалів пенсійної справи та наданих заявницею документів встановлено, що до пільгового стажу роботи в подвійному розмірі ,згідно ст.60 Закону №1788, враховано періоди роботи з 06.07.1992 по 31.05.1996, з 15.02.1997 по 06.12.2000, з 01.01.2002 по 31.10.2006, з 29.11.2006 по 03.04.2011,з 30.04.2011 по 12.10.2016 на виконання Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/910/24 від 03.10.2024. Для зарахування періодів роботи згідно довідки №99 від 10.03.2026 за статтею 60 Закону №1788 підстави відсутні…».

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.1988 містить такі записи щодо спірного періоду роботи:

18. 02.01.2020 - Лисичанська обласна психіатрична лікарня реорганізована в Коменальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», розпорядження облради № 769 від 27.09.2019, наказ № 1-ос від 02.01.2020;

19. 01.06.2024 переведена на посаду сестри медичної амбулаторії поліклінічного відділення, наказ № 20 від 31.05.2024.

Згідно із довідкою КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 10.03.2026 № 99 ОСОБА_1 , зокрема, дійсно працює у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» з 13.10.2016 (наказ № 116 від 12.10.2016) старшою медичною сестрою наркологічного відділення, з 01.06.2024 (наказ № 20 від 31.05.2024) і по теперішній час медичною сестрою кабінету амбулаторно поліклінічного відділення. Повний робочий день надає допомогу психічно хворим. Згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуються до стажу у подвійному розмірі періоди роботи в закладах з надання психіатричної допомоги (незалежно від найменування посади).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 114 Закону № 1058-1V на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком по списку №2 відповідно Закону №1058, призначену на виконання рішення суду у справі № 360/910/24.

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 19.03.2026 № 45750028515, прийнятим за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.03.2026 № 6496, відмовити ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії за статтею 60 Закону №1788, з зазначенням, що згідно абзацу 3, ч.4 ст.24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Для зарахування періодів роботи згідно довідки №99 від 10.03.2026 за статтею 60 Закону №1788 підстави відсутні.

Щодо доводів позивача про врахування стажу за період з 05.02.2024 по 28.02.2026 в одинарному розмірі всупереч вимогам статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає таке.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), статтею 48 Кодексу законів про працю України, пунктом 1 Постанови КМУ № 637 та пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі Інструкція № 58), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Вимогами пункту 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно із статтею 60 Закону України № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» належить: 86.10.

Цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в`язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади).

Отже, КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.

Робота позивачки у психіатричному закладі відповідачем не спростовується.

Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788, вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Стаття 60 Закону України №1788 та інші норми чинного законодавства не містять виключень та обмежень щодо певного переліку психіатричних закладів охорони здоров`я, а вищевказана норма ст. 60 розповсюджується на всіх працівників та посади у закладах з надання психіатричної допомоги.

За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Такий висновок узгоджується з позицією, яку вказано Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.

Відтак, оскільки даними наявної трудової книжки підтверджується, що позивачка працювала у вказаному медичному закладі, зарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивачки з 05.02.2024 по 28.02.2026 у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) має бути здійснено у подвійному розмірі.

Право особи на зарахування стажу роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі під час здійснення перерахунку, а не лише при призначенні пенсії, підтверджується зокрема позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.

Також суд зазначає, що, починаючи з 01.04.2021 на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

Питання щодо відповідності визначеної Порядком № 22-1 (у редакції Постанови Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1) процедури розгляду заяв про призначення/перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили було предметом дослідження Верховного Суду під час в порядку касаційного оскарження судових рішень у справі № 640/1873/22. Так, у постанові від 25.07.2023 суд касаційної інстанції зауважив, що:

«положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 мають легітимну мету (гарантують централізовану та прозору систему контролю за процесами призначення та перерахунку пенсій, мінімізують корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попереджають можливі випадки зволікань у прийнятті рішення, оптимізують навантаження на працівників, розширюють способи звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України) та відповідають критерію «якості закону» (зокрема, відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) та не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування).

Тому, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача про невідповідність абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 актам вищої юридичної сили, зокрема статті 40 Конституції України та Закону № 393/96-ВР.».

У цьому випадку, як було встановлено судом, опрацювання заяви позивача з питання перерахунку пенсії здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому на той час порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України. Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, був визначений ГУ ПФ України в м. Києві.

З огляду на це суд вважає правильним висновок апеляційного суду, що належним відповідачем за позовом є саме ГУ ПФ України в м. Києві».

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 320/10744/21.

Верховний Суд у постановах від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22 та від 28.11.2025 у справі № 320/10744/21 підтвердив правомірність застосування принципу екстериторіальності та визначив, що належним відповідачем у таких справах є той орган Пенсійного фонду, який фактично розглянув заяву та ухвалив відповідне рішення.

З огляду на наведене, відповідно до законодавчо закріпленого принципу екстериторіальності, заяви про призначення/перерахунок пенсій опрацьовуються тим територіальним органом Пенсійного фонду, який отримав відповідне звернення, незалежно від місця проживання заявника.

У цьому випадку опрацювання заяви позивача та ухвалення рішення про перерахунок пенсії було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, і саме цей територіальний орган ПФУ повинен вирішити питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 11.03.2026 № 6496, а не Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, як просить позивач.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату недоотриманих з 01 березня 2026 року сум до задоволення не належать, оскільки є передчасними після здійснення на виконання цього рішення Головним управлінням ПФУ в Донецькій області перерахунку пенсії позивача, відповідач-ІІ буде здійснювати виплату такої пенсії за місцем обліку ОСОБА_1 , і в суду відсутні підстави станом на дату розгляду справи вважати, що відповідач -ІІ не здійснюватиме таких виплат.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення частково, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 1064,96 грн на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Донецькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Україна, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» в одинарному розмірі при перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача період роботи з 05 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.Г. Секірська