Ухвала суду № 140194138, 30.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2026 р. Справа № 120/13159/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сало Павло Ігорович) перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 03.02.2025 року адміністративний позов задоволено частково та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

13.07.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Разом із тим, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 № ОСОБА_2 виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, відтак позбавлений можливості здійснювати розгляд даної справи.

Враховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року № 39 (із змінами та доповненнями), Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року № 11, на підставі розпорядження керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" від 13.07.2026 року №257 проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №120/13159/25 між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року справу передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук І.М.

Ухвалою від 20.07.2026 року вказану заяву прийнято до свого провадження суддею Поліщук І.М. та призначено до розгляду в письмовому провадженні. Крім того, цією ухвалою встановлено відповідачу (боржнику) 5-ти денний строк для надання письмових пояснень та доказів на підтвердження виконання судового рішення.

24.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли пояснення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю. Відповідач зазначає, що виконання рішення суду від 03.02.2026 року у справі №120/13159/25 здійснюється в межах покладених судом зобов`язань та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходив із наступного.

Так, за ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.

Зокрема, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Встановлення судового контролю не є прямим обов`язком суду за наявності відповідного звернення сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Як уже зазначалося судом вище, рішенням суду від 03.02.2026 року адміністративний позов задоволено частково та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Судом встановлено, що на виконання цього рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області пенсійним органом здійснено перерахунок розміру пенсії позивача без її обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та донараховано кошти за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у сумі 547722,50 гривень.

Однак заявник стверджує, що пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, втім фактична виплата здійснюється у неналежному розмірі.

З цього приводу суд наголошує, що у межах справи №120/13159/25 судом надавалась оцінка діям пенсійного органу щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2025.

При цьому не досліджувалося питання належності процедури нарахування та виплати пенсії.

Відтак, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям/бездіяльності відповідача щодо процедури нарахування та виплати пенсії, оскільки вони не були предметом судового дослідження у даній справі.

З огляду на викладене заяву позивача про встановлення судового контролю належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року у справі №120/13159/25, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна