Рішення № 140192281, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/5972/26

В справі 760/22060/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

11 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 31.12.2024-100002321 від 31 грудня 2024 року у розмірі 24.800,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 31 грудня 2024 року о 16 год 20 хв між ним та Відповідачем в електронній формі, з використанням мобільного застосунку «Швидко Гроші», укладено Кредитний договір (кредитну лінію) № 31.12.2024-100002321, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 8.000,00 грн. Ідентифікацію та верифікацію Відповідача проведено шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України (пункт 18 Заявки), а кожну сторінку договору Відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором E298, надісланим на вказаний ним фінансовий номер телефону 0631860102.

Позивач зазначає, що за умовами Заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), дата надання кредиту - 31 грудня 2024 року (пункт 1); сума кредиту - 8.000,00 грн (пункт 2); строк, на який надається кредит, - 140 днів з дати його надання (пункт 3); дата повернення (виплати) кредиту - 19 травня 2025 року (пункт 4); продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування відбувається виключно за зверненням позичальника шляхом укладення додаткового договору (пункт 5); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, і не може бути збільшена в односторонньому порядку (пункт 6); комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 20 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 1.600,00 грн, яка нараховується та обліковується в день видачі кредиту (пункт 7); денна процентна ставка становить 0,87 відсотка і розрахована за формулою 0,87 % = (9781,92 / 8000) / 140 х 100 % (пункт 10); проценти розраховуються шляхом множення усієї суми кредиту (залишку від усієї суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку (пункт 11); графік платежів передбачає сплату кредиту десятьма черговими платежами кожні чотирнадцять днів у розмірі 1.778,19 грн кожен (останній - 1.778,21 грн), перший з яких - 13 січня 2025 року, а останній - 19 травня 2025 року (пункт 12); орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 7.910,02 відсотка, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 17.781,92 грн, загальні витрати за споживчим кредитом - 9.781,92 грн (пункт 14); неустойка - 80,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання (пункт 15); розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України становить 365 відсотків річних (пункт 16).

На підтвердження надання кредитних коштів Позивач надав лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 76-0408 від 04 серпня 2025 року, згідно з яким 31 грудня 2024 року о 16 год 20 хв 45 сек на платіжну картку Відповідача № 4211150601078314 перераховано 8.000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 612107557) з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 31.12.2024-100002321».

Позивач зазначає, що Відповідач жодного платежу на виконання договору не здійснив, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 24.800,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8.000,00 грн, процентів у розмірі 11.200,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 1.600,00 грн та неустойки у розмірі 4.000,00 грн. Згідно з довідкою-розрахунком проценти нараховані за період з 31 грудня 2024 року по 19 травня 2025 року.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2.422,40 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат Позивач зазначив також витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 6.000,00 грн, вказавши, що докази їх понесення будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

11 серпня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

12 серпня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею; того самого дня до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачеві визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

05 листопада 2025 року до суду надійшла подана Відповідачем через підсистему «Електронний суд» заява, найменована «Додаткові пояснення у справі», у якій він, посилаючись на статті 284-286 ЦПК України, просить скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/22060/25 про розірвання шлюбу та закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою сторін від розірвання шлюбу. Зміст цієї заяви не стосується предмета спору у цій справі: предметом розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не розірвання шлюбу, заочне рішення у справі № 760/22060/25 не ухвалювалося, і жодних заперечень проти заявлених Позивачем вимог заява не містить. Разом з тим із цієї заяви вбачається, що Відповідач обізнаний про розгляд справи, а зазначені ним у заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса збігаються з відомостями, наведеними в позовній заяві.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких інших заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), Заявка та Додаток до кредитного договору містять персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані, адресу та фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , а кожна сторінка договору підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором E298, надісланим на цей номер телефону. Ідентифікацію Відповідача проведено з використанням Системи BankID Національного банку України, абонентом якої Позивач є з 26 жовтня 2020 року. Наведені персональні дані збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру, а також з даними, які Відповідач самостійно зазначив у поданій ним 05 листопада 2025 року заяві.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 76-0408 від 04 серпня 2025 року про перерахування 31 грудня 2024 року о 16 год 20 хв 45 сек на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_3 суми 8.000,00 грн з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 31.12.2024-100002321». Номер цієї картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу Відповідача, зазначеними в Заявці (НОМЕР_3), а час перерахування коштів відповідає часу укладення договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що Кредитний договір № 31.12.2024-100002321 від 31 грудня 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 8.000,00 грн - доведеним.

Щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту

Пунктом 7 Заявки передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, економічна сутність якої визначена як плата за надання кредиту, у розмірі 20 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 1.600,00 грн; комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується та обліковується в день видачі кредиту.

Ця комісія є одноразовою платою за надання кредиту, а не платою за обслуговування (управління) кредитною заборгованістю: її розмір і порядок нарахування прямо визначені в договорі, вона нарахована в день видачі кредиту, врахована у складі загальних витрат за споживчим кредитом (9.781,92 грн) та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (17.781,92 грн) і включена до графіка платежів - у складі першого, другого та третього чергових платежів (658,19 грн, 658,19 грн та 283,62 грн відповідно, разом 1.600,00 грн). Та обставина, що паспорт споживчого кредиту до матеріалів справи не долучено, наведеного висновку не спростовує, оскільки всі істотні характеристики комісії розкриті безпосередньо в підписаній Відповідачем Заявці.

Можливість встановлення такої комісії передбачена пунктом 4 частини першої статті 1, частиною другою статті 8, пунктами 9, 10 частини першої та частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що умова договору про споживчий кредит про сплату комісії не є нікчемною, а може бути оспорена заінтересованою особою; зустрічного позову про визнання цієї умови недійсною Відповідач не заявляв.

Оскільки жодного платежу за договором Відповідач не здійснив, комісія в розмірі 1.600,00 грн залишилася несплаченою, а тому вимога про її стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строк повернення кредиту, визначений пунктом 4 Заявки, - 19 травня 2025 року - сплив, проте кредит у розмірі 8.000,00 грн Відповідач не повернув. Здійснення Відповідачем будь-яких платежів за договором матеріалами справи не підтверджується, а тому питання про черговість погашення вимог кредитора за статтею 534 ЦК України перед судом не постає.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Заявлені до стягнення проценти в розмірі 11.200,00 грн нараховані за період з 31 грудня 2024 року по 19 травня 2025 року, тобто за 140 днів, на суму кредиту 8.000,00 грн за передбаченою пунктом 6 Заявки ставкою 1 відсоток за один день користування кредитом (8.000,00 грн х 1 відсоток х 140 днів = 11.200,00 грн). Арифметична правильність нарахування перевірена судом. Увесь період нарахування перебуває в межах строку, на який надавався кредит і який сплив 19 травня 2025 року; за межами цього строку Позивач проценти не нараховував. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування, яке за пунктом 5 Заявки можливе лише за зверненням позичальника та шляхом укладення додаткового договору, у цій справі не відбувалося, доказів такого звернення Відповідача матеріали справи не містять, а тому строк кредитування сплив саме у первісно визначену дату.

Суд перевірив дотримання обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. Згідно з частиною четвертою статті 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t х 100 відсотків, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що наведена норма є імперативною, умова договору, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, є нікчемною на підставі абзацу першого частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», і таку нікчемність суд зобов`язаний враховувати з власної ініціативи. Цією ж постановою роз`яснено, що пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено перехідний період тривалістю 240 днів із поетапним зниженням граничної величини денної процентної ставки - 2,5 відсотка для договорів, укладених у період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, та 1,5 відсотка для договорів, укладених у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року. Спірний договір укладено 31 грудня 2024 року, тобто після спливу перехідного періоду, а тому до нього застосовується загальна межа - 1 відсоток.

Денна процентна ставка, обчислена самим Кредитодавцем на дату укладення договору, становить 0,87 відсотка (пункт 10 Заявки) і зазначеної межі не перевищує. Денна процентна ставка, обчислена за фактично нарахованими сумами, становить 1,143 відсотка (12.800,00 грн / 8.000,00 грн / 140 днів х 100 відсотків, де 12.800,00 грн - це проценти 11.200,00 грн та комісія 1.600,00 грн). Водночас таке перевищення зумовлене виключно тим, що Відповідач не здійснив жодного платежу за графіком, унаслідок чого база нарахування процентів не зменшувалася: за умови погашення кредиту в передбачені графіком платежів строки проценти за весь строк кредитування становили б 8.181,92 грн, а загальні витрати за споживчим кредитом - 9.781,92 грн, що й відповідає денній процентній ставці 0,87 відсотка. Оскільки умова договору про розмір плати за кредит установленої законом межі не перевищує, а перевищення розрахункової величини є наслідком прострочення самого Відповідача, підстав для висновку про нікчемність цієї умови та для обмеження нарахованих процентів немає.

Суд перевірив умови договору на предмет наявності нечітких або двозначних положень щодо розміру процентів і таких не встановив: процентна ставка (пункт 6 Заявки), порядок обчислення процентів (пункт 11 Заявки), графік платежів (пункт 12 Заявки) та показники загальної вартості кредиту (пункт 14 Заявки) викладені однозначно і узгоджуються між собою. У наведеній вище постанові Об`єднана палата виснувала, що поза випадком нікчемності умови договору суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом, оскільки оспорюваність умови договору про споживчий кредит та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача; таких вимог Відповідач не заявляв. Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає.

Передбачені пунктом 16 Заявки проценти відповідно до статті 625 ЦК України Позивач до стягнення не заявляв і розрахунку таких процентів не наводив, а тому з огляду на частину першу статті 13 ЦПК України це питання судом не вирішується.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 11.200,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо неустойки

Позивач просить стягнути з Відповідача неустойку в розмірі 4.000,00 грн, посилаючись на пункт 15 Заявки, яким передбачено неустойку в розмірі 80,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Неустойка є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання.

По-перше, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено, і на час ухвалення цього рішення воєнний стан в Україні є чинним.

Прострочення виконання Відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором виникло після 13 січня 2025 року (дата першого чергового платежу за графіком) і триває донині, тобто увесь період, за який Позивач нарахував неустойку, повністю охоплюється дією зазначеного мораторію. Відтак Відповідач як позичальник за кредитним договором звільнений від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення в силу прямої вказівки закону, а нарахована неустойка підлягала списанню Позивачем як кредитодавцем.

Доводи Позивача про те, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а тому за договорами, укладеними після набрання чинності цим Законом, кредиторам дозволено нараховувати неустойку, суд відхиляє. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною чинною нормою, яка не скасовувалася та не зупинялася, не містить обмежень ані щодо дати укладення кредитного договору (договору позики), ані щодо статусу позичальника, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин незалежно від змін, внесених до Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас суд наголошує, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється виключно на заходи відповідальності і не звільняє позичальника ані від обов`язку повернути кредит, ані від сплати процентів за користування кредитом та комісії, які є платою за користування коштами і за надання кредиту, а не мірою цивільно-правової відповідальності.

По-друге, розмір неустойки Позивачем не доведений. Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором містить лише підсумкову суму неустойки - 4.000,00 грн - без зазначення періоду її нарахування, кількості днів прострочення, конкретних зобов`язань, за невиконання яких вона нарахована, та без наведення самого арифметичного розрахунку. Позовна заява також розрахунку неустойки не містить. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування заявленої суми, тоді як згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а відповідно до частини шостої цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас суд ураховує, що відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, вимоги статей 19 і 21 цього Закону не застосовуються. Станом на 31 грудня 2024 року мінімальна заробітна плата становила 8.000,00 грн, а загальний розмір кредиту за спірним договором дорівнює 8.000,00 грн і, відповідно, зазначеного розміру не перевищує. Тому встановлені частиною другою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження розміру пені до спірних правовідносин не застосовуються і підставою для відмови у стягненні неустойки бути не можуть.

З огляду на наведене вимога про стягнення неустойки в розмірі 4.000,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню - на суму 20.800,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 8.000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 11.200,00 грн та заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 1.600,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4.000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00031597 від 08 серпня 2025 року. Позов задоволено на суму 20.800,00 грн із заявлених 24.800,00 грн, тобто на 83,87 відсотка, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог - у розмірі 2.031,69 грн (2.422,40 грн х 20.800,00 грн / 24.800,00 грн).

Витрати на професійну правничу допомогу Позивач у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат визначив орієнтовно в розмірі 6.000,00 грн, зазначивши, що докази їх понесення будуть надані після ухвалення судового рішення. Оскільки до ухвалення рішення такі докази до суду не надійшли, питання про розподіл цих витрат вирішується в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України після подання Позивачем відповідних доказів у встановлений законом строк.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 534, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12, 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 31.12.2024-100002321 від 31 грудня 2024 року у розмірі 20.800 (двадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 8.000,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 11.200,00 грн;

- заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 1.600,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення неустойки в розмірі 4.000 (чотири тисячі) грн 00 коп. - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2.031 (дві тисячі тридцять одна) грн 69 коп.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вирішити в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України після подання Позивачем доказів їх понесення.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: