Рішення № 140192177, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/409/26

В справі 760/5707/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

04 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за Договором № 471946-КС-002 про надання кредиту від 20 вересня 2023 року у розмірі 41.266,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 20 вересня 2023 року між ним та Відповідачкою укладено Договір № 471946-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»: Позивач направив Відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір, а Відповідачка прийняла її, надіславши через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-3590», який було надіслано їй у SMS-повідомленні на вказаний нею номер телефону. Невід`ємною частиною Договору є Правила надання споживчих кредитів Товариства.

Як зазначає Позивач, за умовами Договору: сума кредиту - 10.000,00 грн (пункт 2.1); строк, на який надається кредит, - 24 тижні (пункт 2.3); стандартна процентна ставка за кредитом - 2,00000000 відсотка в день, фіксована, знижена процентна ставка - 1,15288411 відсотка в день, фіксована (пункт 2.4); комісія за надання кредиту - 1.500,00 грн (пункт 2.5); термін дії Договору - до 06 березня 2024 року (пункт 2.7); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 26.040,00 грн (пункт 2.8); орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9249,88 відсотка (пункт 2.9); дата повернення кредиту - 06 березня 2024 року (пункт 2.11). Згідно з пунктом 3.2 Договору проценти нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, залежно від дотримання Позичальником графіка платежів.

Позивач указує, що свої зобов`язання виконав, перерахувавши 10.000,00 грн на банківську картку Відповідачки № НОМЕР_1 , вказану нею при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів. Відповідачка ж свої зобов`язання належним чином не виконала, здійснивши часткову оплату лише на суму 2.170,00 грн; посилаючись на пункт 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та постанову Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, Позивач наголошує, що часткове виконання договору свідчить про визнання боргу.

За твердженням Позивача, станом на 08 лютого 2025 року заборгованість Відповідачки становить 41.266,38 грн, з яких: 10.000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 30.207,03 грн - суми прострочених платежів по процентах; 1.059,35 грн - суми прострочених платежів за комісією. Позивач просить стягнути з Відповідачки зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2.422,40 грн; крім того, просить витребувати в Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відомості, що становлять банківську таємницю, - докази випуску банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я Відповідачки та виписки про рух коштів за відповідним рахунком. Розгляд справи Позивач просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без участі свого представника. Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляв.

04 березня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

05 березня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідачки.

Ухвалою суду від 05 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзиву на позов Відповідачка не подала, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З урахуванням наведеного справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Візуальною формою послідовності дій клієнта, сформованою з інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, 20 вересня 2023 року об 11 год. 41 хв. 47 сек. Відповідачка увійшла до особистого кабінету, о 13 год. 15 хв. 48 сек. передала обрані нею умови кредиту, о 13 год. 15 хв. 50 сек. їй надано паспорт споживчого кредиту, о 13 год. 16 хв. 29 сек. на її номер телефону надіслано одноразовий ідентифікатор «UA-3590», а о 13 год. 17 хв. 04 сек. Відповідачка підписала Договір цим ідентифікатором. Обидва номери телефону, які фігурують у матеріалах справи, зазначені як засоби зв`язку з Позичальником у розділі 8 Договору.

Наведені в Анкеті клієнта та в розділі 8 Договору дані Відповідачки - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , номер паспорта громадянина України у формі картки, адреса, електронна пошта та номер електронного платіжного засобу - узгоджуються з даними, зазначеними у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального перерахування кредитних коштів підтверджується Підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 20 вересня 2023 року о 13 год. 17 хв. 27 сек. на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», переказано 10.000,00 грн (номер транзакції 39520-50460-04823, код авторизації 308772, код RRN 326313993374) з призначенням переказу «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 471946-КС-002 від 20.09.2023». Маска картки збігається з номером електронного платіжного засобу, зазначеним у розділі 8 Договору та в Анкеті клієнта, а переказ здійснено через двадцять три секунди після підписання Договору. Крім того, Відповідачка частково виконала Договір, сплативши 12 жовтня 2023 року 2.170,00 грн, що відображено в розрахунку заборгованості.

Сукупність наведених доказів суд визнає достатньою для встановлення обставин укладення договору та отримання кредитних коштів, а тому підстав для витребування в Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відомостей, що становлять банківську таємницю, немає.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір № 471946-КС-002 про надання кредиту від 20 вересня 2023 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10.000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк, на який надано кредит, становив 24 тижні (пункт 2.3 Договору), а датою повернення кредиту сторони визначили 06 березня 2024 року (пункти 2.7, 2.11 Договору). Цей строк сплив задовго до звернення Позивача до суду.

Згідно з розрахунком заборгованості єдиний платіж Відповідачки - 2.170,00 грн від 12 жовтня 2023 року - зарахований Позивачем у погашення процентів (1.729,35 грн) та комісії (440,65 грн) відповідно до першого рядка погодженого сторонами графіка платежів, а тому суму кредиту не зменшив; інших платежів за Договором не здійснено. Доказів повернення кредитних коштів повністю або частково Відповідачка суду не надала.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до частини шостої статті 12 цього Закону кредитодавець не має права вимагати від споживача платежів, не зазначених у договорі.

Пунктом 2.5 Договору сторони визначили комісію за надання кредиту в розмірі 1.500,00 грн, зазначивши, що її розмір залишається незмінним протягом усього строку Договору. Ця сума окремо відображена в графіку платежів (пункт 3.2.3 Договору та Додаток № 1), у паспорті споживчого кредиту та врахована в орієнтовній загальній вартості наданого кредиту (26.040,00 грн). Згідно з розрахунком заборгованості комісію нараховано одноразово 20 вересня 2023 року, тобто в день видачі кредиту, і в подальшому вона не нараховувалася; 440,65 грн комісії погашено платежем Відповідачки, а залишок становить 1.059,35 грн.

Отже, спірна комісія є одноразовою платою за надання кредиту, розмір і порядок нарахування якої прямо визначені договором та розкриті споживачеві до його укладення, а не платою за обслуговування (управління) кредитом чи за розрахунково-касове обслуговування. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), умова договору про споживчий кредит щодо сплати комісії не є нікчемною, а є оспорюваною; вимог про визнання пункту 2.5 Договору недійсним Відповідачка не заявляла, зустрічного позову не подавала.

З огляду на викладене вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1.059,35 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Згідно з частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, а встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Позивач заявив до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 30.207,03 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума нарахованих процентів становить 31.936,38 грн, з якої 1.729,35 грн погашено платежем Відповідачки, а нарахування складається з двох різних за ставкою частин.

За період з 20 вересня 2023 року по 11 жовтня 2023 року включно проценти нараховувалися по 115,29 грн за кожен день, що відповідає зниженій процентній ставці 1,15288411 відсотка від суми кредиту 10.000,00 грн, а за двадцять два дні становить 2.536,38 грн. Починаючи з 12 жовтня 2023 року і до 06 березня 2024 року включно проценти нараховувалися вже по 200,00 грн за кожен день, що відповідає стандартній процентній ставці 2 відсотки в день, а за сто сорок сім днів становить 29.400,00 грн. Після 06 березня 2024 року, тобто після спливу строку кредитування, нарахування процентів припинено.

Отже, з 12 жовтня 2023 року розмір денної процентної ставки було збільшено з 1,15288411 відсотка до 2 відсотків, унаслідок чого щоденне нарахування зросло з 115,29 грн до 200,00 грн. Оцінюючи обґрунтованість такого нарахування, суд виходить із такого.

Єдиною фактичною підставою застосування стандартної процентної ставки стало прострочення Відповідачкою сплати першого чергового платежу. Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що у разі погашення кредиту згідно з погодженим графіком платежів чи в разі дострокового повернення кредиту проценти розраховуються за зниженою процентною ставкою, а пунктом 3.2.2 - що у разі, якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з графіком і строк прострочки перевищує сім календарних днів, умови про нарахування процентів за зниженою ставкою втрачають чинність і застосовуються правила нарахування за стандартною ставкою, починаючи з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу. Перший платіж за графіком у сумі 2.170,00 грн підлягав сплаті 04 жовтня 2023 року, фактично сплачений 12 жовтня 2023 року, і саме з цієї дати Позивач перейшов на стандартну ставку. Жодної іншої підстави для збільшення ставки матеріали справи не містять.

Водночас пунктом 2.4 Договору сторони прямо визначили обидві процентні ставки фіксованими та застерегли, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору, а встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Це застереження дослівно відтворює припис частини третьої статті 1056-1 ЦК України і перебуває у прямій суперечності з пунктом 3.2.2 Договору, який дозволяє Кредитодавцю перейти на вищу ставку через прострочення.

Збільшення процентної ставки за користування кредитом у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит прямо заборонене законом. Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі, але не виключно, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором; забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Абзацом другим цього ж пункту встановлено, що нараховані за цей період платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний Договір укладено 20 вересня 2023 року, тобто до граничної дати, визначеної наведеною нормою, прострочення допущено Відповідачкою з 05 жовтня 2023 року, тобто в межах визначеного цим пунктом періоду, а зобов`язання за Договором на час ухвалення цього рішення не припинені. Частина четверта статті 1056-1 ЦК України, на яку міститься посилання у цій нормі, регулює порядок зміни змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, тоді як за спірним Договором обидві процентні ставки прямо визначені фіксованими, а жодного індексу та порядку розрахунку змінюваної ставки Договір не містить.

Додатково суд ураховує, що наведена суперечність між пунктом 2.4 та пунктом 3.2.2 Договору робить його положення щодо розміру процентів нечіткими, а згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом, як тлумачення умов договору про споживчий кредит, у разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення. Таке тлумачення також приводить до застосування меншої з двох передбачених Договором ставок.

Обмеження максимального розміру денної процентної ставки, встановлене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до спірних правовідносин не застосовується: відповідно до наведеної постанови Об`єднаної палати за загальним правилом це обмеження поширюється на договори про споживчий кредит, укладені з 24 грудня 2023 року, а щоб воно поширювалося на договір, укладений раніше, необхідно, щоб строк кредитування було продовжено після цієї дати, чого в цій справі не відбулося.

За таких обставин обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом за весь період їх нарахування за погодженою сторонами зниженою процентною ставкою: 169 днів (з 20 вересня 2023 року по 06 березня 2024 року включно) х 115,29 грн = 19.484,01 грн. З урахуванням зарахованого Позивачем платежу Відповідачки в частині процентів (1.729,35 грн) заборгованість за процентами становить 17.754,66 грн.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх подальшого зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом є обґрунтованою в частині 17.754,66 грн та підлягає задоволенню в цій частині; у стягненні процентів у розмірі 12.452,37 грн, нарахованих унаслідок збільшення процентної ставки, слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» підлягають частковому задоволенню - на суму 28.814,01 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10.000,00 грн, проценти за користування кредитом - 17.754,66 грн та комісія за надання кредиту - 1.059,35 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12.452,37 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3081 від 25 лютого 2025 року.

Оскільки позов задоволено частково - на 69,82 відсотка від заявленої ціни позову (28.814,01 грн із 41.266,38 грн), з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 1.691,43 грн.

Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляв і доказів їх понесення не надавав, тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 534, 536, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 12 та пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 471946-КС-002 про надання кредиту від 20 вересня 2023 року у розмірі 28.814 (двадцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 01 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 10.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 17.754,66 грн;

- комісія за надання кредиту - 1.059,35 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12.452,37 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 1.691 (одна тисяча шістсот дев`яносто одна) грн 43 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: