Рішення № 140192163, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/3042/26

В справі 760/14062/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

23 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 121169787 від 23 листопада 2023 року у розмірі 28.159,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 23 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачкою у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено Договір кредитної лінії № 121169787. Відповідачка через мережу Інтернет перейшла на вебсайт кредитодавця www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною договору, подала заявку, в якій зазначила прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, номер платіжної картки для перерахування коштів та місце реєстрації, після чого підписала договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора KFZP, який було введено 23 листопада 2023 року о 22 год 02 хв 53 с.

Позивач зазначає, що за пунктом 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 6.000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності; перший транш у сумі 6.000,00 грн надано 23 листопада 2023 року (пункт 2.3). Пунктом 3.1 договору позичальникові надано дисконтний період кредитування тривалістю 7 календарних днів від дати отримання першого траншу, який згідно з пунктом 3.2 може бути продовжений шляхом сплати протягом дисконтного та пільгового періодів усіх фактично нарахованих процентів. За пунктом 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 30 листопада 2023 року включно проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою 766,50 відсотка річних, що становить 2,10 відсотка від суми кредиту за кожний день користування ним; за пунктом 8.3.2 у разі продовження дисконтного періоду проценти нараховуються за індивідуальною процентною ставкою в тому самому розмірі; за пунктом 8.4 після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 1087,70 відсотка річних, що становить 2,98 відсотка в день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним. Кінцева дата повернення кредиту - 23 грудня 2028 року (пункт 7.3); договір діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання (пункт 11.1).

На підтвердження виконання зобов`язання первісним кредитором Позивач надав платіжне доручення № 92b6bacc-c06e-43f2-bb5a-844df91bbf06 від 23 листопада 2023 року про переказ 6.000,00 грн на платіжну картку Відповідачки № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 121169787 від 23.11.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 », а також довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання платіжної операції.

Щодо переходу права вимоги Позивач посилається на те, що 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами продовжено до 31 грудня 2024 року; згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 265 від 02 січня 2024 року до цього договору до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідачки на суму 12.782,40 грн. 31 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, і згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року право вимоги до Відповідачки на суму 28.159,20 грн перейшло до останнього. 14 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 140325-У, за Реєстром боржників та Актом прийому-передачі реєстру боржників до якого право вимоги до Відповідачки на суму 28.159,20 грн перейшло до Позивача. На підтвердження фінансування за договорами факторингу Позивач надав платіжні інструкції про сплату ціни продажу.

Позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням сплати процентів щонайменше на один місяць Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» повідомленням № ТП/121169787 від 29 березня 2024 року повідомило Відповідачку про дострокове розірвання кредитного договору з 29 березня 2024 року та про необхідність сплати заборгованості в розмірі 28.159,20 грн. Позивач визнає, що з моменту розірвання кредитного договору кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти та неустойку за період після розірвання, і зазначає, що ані Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ані Позивач нарахувань за кредитним договором не здійснювали.

За розрахунками заборгованості, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість Відповідачки становить 28.159,20 грн, з яких заборгованість по кредиту - 6.000,00 грн та заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом - 22.159,20 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно з позовною заявою Позивач подав клопотання про витребування у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» первинних бухгалтерських документів на підтвердження належності Відповідачці платіжної картки № 5168-75XX-XXXX-4953 та зарахування на неї кредитних коштів.

26 травня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

27 травня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею; того самого дня до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідачки.

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачці визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27 червня 2025 року до суду надійшло клопотання Позивача про долучення доказів, у якому він просив долучити до матеріалів справи витяг з реєстру прав вимог № 2 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року та документи, що підтверджують факт фінансування за реєстром прав вимоги № 265 від 02 січня 2024 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Зазначені докази долучені судом до матеріалів справи.

Відзиву на позов Відповідачка не подала, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо клопотання про витребування доказів

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Обов`язковою умовою задоволення такого клопотання є неможливість одержати доказ самостійно та необхідність цього доказу для вирішення спору.

Факт перерахування Відповідачці кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням від 23 листопада 2023 року, в якому зазначені прізвище, ім`я та по батькові Відповідачки, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер платіжної картки та призначення платежу з посиланням на конкретний кредитний договір, а також довідкою первісного кредитора про ініціювання платіжної операції та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Наявних у справі доказів достатньо для встановлення цієї обставини, а тому потреби у витребуванні відомостей, що становлять банківську таємницю, немає, і клопотання Позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; згідно з частиною дванадцятою цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що заявку на отримання кредиту подано 23 листопада 2023 року о 22 год 00 хв із зазначенням персональних даних Відповідачки - прізвища, імені та по батькові, дати народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 09 червня 1998 року, реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреси електронної пошти, номера телефону та номера платіжної картки. Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця одноразовий ідентифікатор KFZP-7655 надіслано на номер телефону Відповідачки 23 листопада 2023 року о 22 год 02 хв 29 с, введено нею о 22 год 02 хв 53 с, а перерахування грошових коштів здійснено о 22 год 03 хв 07 с. Персональні дані Відповідачки, зазначені в договорі, збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 92b6bacc-c06e-43f2-bb5a-844df91bbf06 від 23 листопада 2023 року на суму 6.000,00 грн з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 121169787 від 23.11.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ».

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір кредитної лінії № 121169787 від 23 листопада 2023 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачкою кредитних коштів у розмірі 6.000,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ланцюг відступлення права вимоги за кредитним договором № 121169787 від 23 листопада 2023 року підтверджується Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з додатковими угодами до нього та витягом з реєстру прав вимоги № 265 від 02 січня 2024 року (від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»), Договором факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року та витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 31 липня 2024 року (до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»), а також Договором факторингу № 140325-У від 14 березня 2025 року, Реєстром боржників та Актом прийому-передачі реєстру боржників до нього (до Позивача). Факт фінансування за цими договорами підтверджується наданими платіжними інструкціями.

Пунктом 9.1.1.13 Договору кредитної лінії передбачено право кредитодавця передати іншій особі свої права кредитора за договором без згоди позичальника. Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15).

Водночас відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, Позивач набув право вимоги в тому обсязі, в якому воно правомірно належало первісному кредиторові; якщо певна частина нарахувань первісним кредитором була проведена всупереч закону, відповідного права не набув і Позивач.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з розрахунками заборгованості жодного платежу на погашення кредиту Відповідачка не здійснила, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 6.000,00 грн. Повідомленням № ТП/121169787 від 29 березня 2024 року новий кредитор на підставі пункту 9.1.1.7 договору та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» повідомив Відповідачку про дострокове розірвання кредитного договору з 29 березня 2024 року та про обов`язок повернути всю суму заборгованості, а тому строк виконання обов`язку повернути кредит настав.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З розрахунків заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися за період з 23 листопада 2023 року по 28 березня 2024 року включно, а саме: за дисконтний період - у розмірі 126,00 грн за день (2,10 відсотка від суми кредиту), а всього 882,00 грн, та за період з 01 грудня 2023 року по 28 березня 2024 року (119 днів) - у розмірі 178,80 грн за день (2,98 відсотка від суми кредиту), а всього 21.277,20 грн. Загальна сума нарахованих процентів становить 22.159,20 грн. Арифметичних помилок у розрахунках не виявлено.

Суд перевірив дотримання обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що за загальним правилом це обмеження поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені починаючи з 24 грудня 2023 року - дати набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а на договори, укладені раніше, - лише за умови, що строк кредитування за ними було продовжено після зазначеної дати. Спірний договір укладено 23 листопада 2023 року, строк кредитування за ним не продовжувався, а дисконтний період згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця Відповідачкою не продовжувався. За таких обставин обмеження максимального розміру денної процентної ставки до спірних правовідносин не застосовується.

Разом з тим суд звертає увагу на таке. Пунктом 8.2 Договору кредитної лінії встановлено, що процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Згідно з частиною третьою статті 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку, а умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності зазначеним Законом, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, а також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року, тридцятий день з дня набрання ним чинності припадає на 22 січня 2024 року, а тому спірний договір, укладений 23 листопада 2023 року, охоплюється дією наведеного припису.

За умовами договору перехід від дисконтної (індивідуальної) процентної ставки 2,10 відсотка в день до ставки 2,98 відсотка в день не пов`язаний із жодною обставиною, крім несплати позичальником нарахованих процентів у строк. Пунктом 7.4.1 договору передбачено обов`язок позичальника сплатити проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а пунктом 3.2 - що дисконтний період продовжується саме шляхом сплати всіх фактично нарахованих процентів. Отже, єдиною фактичною підставою застосування підвищеної ставки є прострочення сплати процентів. Цей висновок підтверджується і пунктом 12.4 договору, за яким за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник сплачує проценти за тією самою ставкою 1087,70 відсотка річних, і сторони погодили, що такі проценти є процентами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, тобто мають компенсаційний характер за порушення грошового зобов`язання. Крім того, Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» у розділі «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» у графі «процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту» містить прочерк, тобто до укладення договору кредитодавець повідомив споживача про відсутність підвищеної процентної ставки на випадок невиконання зобов`язання.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Нікчемність правочину (його окремої умови) встановлюється законом, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а суд констатує його нікчемність у мотивувальній частині рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18).

З огляду на викладене умова пункту 8.4 Договору кредитної лінії в частині застосування після закінчення дисконтного періоду процентної ставки 2,98 відсотка в день замість ставки 2,10 відсотка в день суперечить наведеній забороні збільшення процентної ставки, а тому проценти за користування кредитом за період з 01 грудня 2023 року по 28 березня 2024 року підлягають перерахуванню за первісною процентною ставкою 2,10 відсотка в день і становлять 14.994,00 грн (6.000,00 грн х 2,10 відсотка х 119 днів). Разом з процентами, нарахованими за дисконтний період у розмірі 882,00 грн, обґрунтований розмір заборгованості за процентами становить 15.876,00 грн.

Інших підстав для зменшення розміру процентів суд не вбачає. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 виснував, що поза випадком нікчемності умови договору суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом, оскільки оспорюваність умови договору про споживчий кредит та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача; таких вимог Відповідачка не заявляла. Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за процентами підлягає задоволенню частково - у розмірі 15.876,00 грн; у стягненні процентів у розмірі 6.283,20 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 21.876,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6.000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 15.876,00 грн; у стягненні процентів у розмірі 6.283,20 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за пунктом 3 частини другої цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 17/03/25-02 від 17 березня 2025 року, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і Позивачем, Додатковою угодою № 8 до нього від 17 березня 2025 року та Актом прийому-передачі наданих послуг, за яким надано послуги зі складання позовної заяви (5.000,00 грн), вивчення матеріалів справи (1.000,00 грн), підготовки адвокатського запиту (500,00 грн) та підготовки і подання клопотання (500,00 грн).

Відповідно до додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) розмір гонорару визначається погодженням адвоката з клієнтом, і суд не має право втручатися в ці правовідносини, однак при розподілі судових витрат виходить з критеріїв реальності та розумності таких витрат. Суд враховує, що акт прийому-передачі наданих послуг складено 17 березня 2025 року, тобто раніше за дату вчинення частини перелічених у ньому дій, однак сам факт надання цих послуг підтверджується матеріалами справи, в яких наявні і позовна заява, і адвокатський запит до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», і клопотання про витребування доказів. Заявлений розмір гонорару є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи; клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України Відповідачка не заявляла.

Оскільки позов задоволено частково - на 77,69 відсотка від заявленої ціни позову (21.876,00 грн із 28.159,20 грн), з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 1.881,89 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5.438,08 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 12, 16 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 84, 89, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 121169787 від 23 листопада 2023 року у розмірі 21.876 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 6.000,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 15.876,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6.283,20 грн - відмовити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1.881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн 89 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5.438 (п`ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 08 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: