Рішення № 140188771, 30.09.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1334/26

Провадження по справі № 2/129/1603/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

Установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 46/42907005 від 31.12.2019 у загальному розмірі 33 280,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позов мотивовано тим, що 31.12.2019 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 46/42907005, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, а позичальник повернути суму позики та сплатити плату за договором у порядку і строки, визначені договором.

За умовами договору сума позики становила 4 000,00 грн, строк користування позикою 14 днів, плата за договором 1 120,00 грн. Позичальник зобов`язувався повернути суму позики у повному обсязі та сплатити плату за договором у строк до 13.01.2020. Договором також передбачено можливість нарахування пені у розмірі 2 % від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином взятих на себе зобов`язань не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до якого позивач набув право вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 46/42907005 від 31.12.2019.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 33 280,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за сумою позики, 1 120,00 грн заборгованість за платою за договором, 28 160,00 грн заборгованість за пенею.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, своїм правом на подання доказів та заперечень проти позову не скористалася.

З огляду на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання нею відзиву, відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без участі учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною другою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, договір позики за своєю правовою природою є реальним договором, а тому для виникнення зобов`язань позичальника недостатньо лише досягнення сторонами домовленості щодо його умов, а необхідним є встановлення факту фактичної передачі позичальникові грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2019 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 підписано договір позики № 46/42907005.

Пунктом 1.2 договору визначено суму позики у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору позичальник повинен сплатити позикодавцю плату за договором у розмірі 1 120,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику, а відповідно до п. 3.2 підписанням договору позичальник підтверджує, що отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання договору.

Водночас будь-яких первинних документів, які б підтверджували фактичну передачу 31.12.2019 ТОВ «Партнер Фінанс» відповідачу ОСОБА_1 готівкових грошових коштів у сумі 4 000,00 грн, позивачем суду не надано.

Матеріали справи не містять видаткового касового ордера, касового документа, платіжного документа, розписки, чека чи іншого первинного документа, складеного у зв`язку з фактичною господарською операцією з видачі відповідачу грошових коштів.

Саме по собі зазначення у договорі способу надання позики та умови про підтвердження позичальником її отримання, за відсутності інших належних і допустимих доказів фактичної передачі коштів, не дає суду достатніх підстав установити факт реальної передачі відповідачу 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Саме такі первинні документи могли б підтвердити реальність операції з видачі позики та надати суду можливість встановити факт виникнення у відповідача зобов`язання щодо повернення грошових коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений самим кредитором та містить відомості про суму виданої позики 4 000,00 грн, плату за договором 1 120,00 грн та неустойку 28 160,00 грн, однак такий розрахунок не є первинним документом, який підтверджує факт видачі відповідачу грошових коштів.

Так само витяг із реєстру боржників до договору факторингу підтверджує включення вимоги до ОСОБА_1 до переліку вимог, переданих фактору, однак сам по собі не підтверджує фактичне виникнення первісного грошового зобов`язання та реальну передачу відповідачу коштів.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор, а факт укладення договору факторингу та включення відповідної особи до реєстру боржників самі по собі не усувають обов`язку позивача довести належними і допустимими доказами факт виникнення та розмір переданої йому грошової вимоги.

У даному випадку позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження фактичного отримання відповідачем від ТОВ «Партнер Фінанс» грошових коштів у сумі 4 000,00 грн.

Відсутність відзиву відповідача не звільняє позивача від передбаченого ст. 12, 81 ЦПК України обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не є самостійною підставою вважати доведеними обставини, зазначені у позовній заяві.

Таким чином, надані позивачем докази у їх сукупності не дають суду достатніх підстав для висновку про доведеність факту фактичної передачі відповідачу суми позики, а відтак і про виникнення у неї заборгованості за основним боргом у розмірі 4 000,00 грн.

Оскільки позивачем не доведено виникнення основного грошового зобов`язання відповідача, відсутні також правові підстави для стягнення з неї похідних від такого зобов`язання платежів плати за договором у розмірі 1 120,00 грн та пені у розмірі 28 160,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не довело належними, допустимими та достатніми доказами наявності у ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 46/42907005 від 31.12.2019 у заявленому розмірі, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають та залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514, 526, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 46/42907005 від 31.12.2019 у розмірі 33 280,00 грн відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: